Ключ. слова: ТТГ, супресивна терапія, тироксин, тріакана, тиратрикол, рак щитоподібної залози, тиреоїдектомія.
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-52

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено основні положення діагностики і лікування інсомнії у загальній медичній практиці. Представлено алгоритм діагностики і диференційної діагностики розладів сну з наступним диференційованим лікуванням. Запропоновано використання методу поведінкової терапії і призначення гіпнотика третього покоління "Зопиклон (сомнол)" за короткочасного, епізодичного і хронічного безсоння. Обгрунтовано необхідність викладання основ сомнології у курсі переддипломної та післядипломної підготовки лікарів.

Проведено когнітивний аналіз українських любовних замовлянь з метою виявлення ознак концепту "кохання" у сакральних текстах вербальної магічної традиції. Зроблено висновок, що в українській фольклорно-магічній картині світу любов - це передусім залежність, страждання (плач і неволя) та хвороба (трясіння та трепет, тяжкість, біль, неспокій, безсоння, апатія, відсутність апетиту та спраги, невиліковність, божевілля та смерть), а вже потім ласка, доброта та прихильність.

Вперше в Україні проведено дослідження популяційно-генетичних розподілів асоційованих із тривалістю сну характеристик. Тривалість сну слабко негативно корелює з віком, не залежить від статі, нижче в нащадків батьків старшого віку, більш варіює у мігрантів, негативно корелює з ВМІ серед чоловіків. У "середньосплячих" людей виразність ряду особистісних ознак є оптимальною, у "малосплячих" - вище показники особистісної тривожності та IQ. Групами ризику з розвитку симптоматики безсоння є люди більш молодих і більш старших вікових груп, з більш високою тривожністю та IQ.

Впервые в Украине проведено исследование популяционно-генетических распределений ассоциированных с продолжительностью сна характеристик. Продолжительность сна слабо отрицательно коррелирует с возрастом, не зависит от пола, ниже у потомков отцов старшего возраста, более варьирует у мигрантов, отрицательно коррелирует с ВМІ среди мужчин. У "среднеспящих" людей выраженность ряда личностных признаков оптимальна, у "малоспящих" выше показатели личностной тревожности и IQ. Группами риска по развитию симптоматики бессонницы являются люди более молодых и более старших возрастных групп, с более высокой тревожностью и IQ.

Дослідженя присвячено вивченню лексико-семантичних особливостей оніричної лексики на матеріалі української, англійської та латинської мов. З’ясовано, що онірична лексика в українській, англійській та латинській мовах семантично розподілена на лексико-тематичні групи “на позначення сну у значенні мрії”, “на позначення сновидіння”, “на позначення стану дрімоти”, “що мають ознаки смерті” та “на позначення стану безсоння”. Встановлено, що фразеологічні одиниці з оніричним компонентом у трьох мовах метафорично пов’язані з позначенням типових людських якостей.

Проведено комплексне вивчення 260-ти пацієнтів з післятравматичними стресовими розладами в різних регіонах України. У всіх пацієнтів визначено досить типову симптоматику у вигляді нав'язливих ремінісценцій, сюжетно пов'язаних з психогенним фактором, безсоння, неприємних сновидінь того ж характеру, емоційного збіднення з відчуттям внутрішнього дискомфорту, а також порушень статевої функції. Крім того, в усіх пацієнтів визначено окремі ознаки депресії - від дистимічного до субдепресивного рівня. З урахуванням зазначеного розроблено систему відновлювально-підтримувальними психотерапії.

Отмечено, что проблемы сна являются основой снижения качества жизни и работоспособности, способствуют увеличению количества обращений за медицинской помощью, а также росту риска возникновения тяжелых форм заболеваний. Большинство психиатрических симптомов, что относятся к депрессиям, а также к реакциям на посттравматический стресс, где основной составляющей являются нарушения сна, усложняют лечение и заостряют симптомокомплексы, что сопровождают течение основных соматических заболеваний, и тем самым приводят к возникновению устойчивых психосоматических расстройств. Таким образом, состояние проблемы с дефицитом сна и/или чрезмерной сонливостью можно очертить как проблему социального здоровья.

Мета роботи - вивчити медико-соціальні детермінанти психічного здоров'я сільського населення. Використано методи статистичного (дані галузевої статистичної звітності за 2008 - 2012 рр.) і соціологічного (опитано 1200 сільських жителів Рівненської області) аналізу. Встановлено, що середньорічний рівень захворюваності дорослого сільського населення на розлади психіки та поведінки в розрізі адміністративних районів Рівненської області відрізняється в 5,2 разу (1,6 - 6,7 на 100 тис відповідного населення), а поширеності - в 1,8 разу (27,2 - 47,7). Зроблено висновки, що найбільш важливими соціальними детермінантами, які виступають факторами ризику розвитку порушень психіки та поведінки у сільського дорослого населення (прямий сильний кореляційний зв'язок), є самотність, недостатність фінансів на найважливіші потреби родини (бідність), несприятливий психологічний клімат у сім'ї (конфліктна сім'я), повна сім'я з проблемними дітьми, а медичними детермінантами - відповідно ВІЛ-інфікування та постійне нічне безсоння.

Розглянуто сучасні тенденції розвитку науки та визначено шляхи їх оптимізації. Показано можливості параметризації зображень газорозрядного випромінювання на базі оцінки показника Херста. Обгрунтовано розроблення вібраційних машин для формування бетонних виробів, запропоновано узагальнену математичну модель вібраційної формовочної машини. Увагу приділено моделюванню напружено-деформованого стану грунту за дії на нього робочих органів грунтообробних і землерийних машин. Охарактеризовано твори М. Ореста, в яких поет роздумує над сутністю білого та чорного, яка відкривається як вічний конфлікт за боротьбу в просторі людської душі ("Північ. Безсоння гість таємничий..."), розмислює про суть власного людського життя ("День падає, як птах короткокрилий..."), осмислює суть найвищого рівня добра, яке належить не землі, а небу ("Осіяння добром"). Проаналізовано здобутки зарубіжних і вітчизняних лінгвістів щодо застосування семантичного підходу до вивчення речення як багатомірної мовної одиниці.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.109 + Р645.093.3 + Р62-320

Рубрики:

Порушення ритму (аритмія) серця

Неврози і психоневрози

Невропатологія

Шифр НБУВ: Ж15767 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено теоретичне узагальнення та нове рішення актуального наукового завдання прогнозування та запобігання розвитку першого епізоду синдрому відміни алкоголю з делірієм на основі вивчення біологічних, психологічних і соціальних предикторів, а також предикторів комбінованого походження. Проведено порівняльне обстеження 120-ти осіб чоловічої статі віком 20 - 60-ти років, які знаходилися на стаціонарному лікуванні, з них - 60 осіб з синдромом відміни алкоголю з першим епізодом синдрому відміни алкоголю з делірієм та 60 осіб - з неускладненим синдромом відміни алкоголю. Встановлено біологічні (обтяжена спадковість, перенесений раніше гепатит А), комбіновані (відносно більш висока місячна толерантність до алкоголю, а також тривалість безсоння й утримання від вживання алкоголю перед госпіталізацією, менша кількість попередніх госпіталізацій, переважне вживання самогону, підвищений вміст трансаміназ печінки та виразність синдрому відміни алкоголю), психологічні (брехливість, показники екстраверсії та нейротизму), а також соціально-демографічні (сезон народження, рівень доходів, родинний стан і взаємини у родині) фактори у якості предикторів розвитку першого епізоду синдрому відміни алкоголю з делірієм. На основі цих факторів побудовано комплексну математичну модель для прогнозування першого епізоду алкогольного делірію. На основі цієї моделі розроблено терапевтичний алгоритм для запобігання першому епізоду алкогольного делірію у осіб, залежних від алкоголю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р282.111 + Р281.703

Рубрики:

Окремі лікарські рослини в фармації

Анельгезувальні, жарознижувальні та протизапальні засоби

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - оцінити вплив препарату Магне-В6 на прояви депресивності при хронічному панкреатиті. У дослідженні взяв участь 31 хворий на хронічний панкреатит. Рівень депресії і тривоги реєструвався за допомогою шкали депресії Beck. Шкала депресії Beck (Beck depression inventory - BDI) - один із найпоширеніших опитувальників для самооцінки депресивних станів. Хворі з хронічним панкреатитом приймали Магне-В6 по 2 таблетки 3 рази на добу протягом двох тижнів на фоні стандартного лікування. Проводилась оцінка ступеня депресивності та визначався вміст магнію в сироватці крові до і після лікування. При хронічному панкреатиті у 77 % хворих виявлено симптоми репресивності (помірно виражена депресія - 51 %, критичний рівень депресивності - 26 %), які супроводжувалися зниженням вмісту магнію в сироватці крові: при помірно вираженій депресії - 0,88 +- 0,05 ммоль/л, при критичному рівні депресивності - 0,27 +- 0,06 ммоль/л. Під впливом лікування спостерігалася позитивна динаміка в зменшенні симптомів депресивності: симптоми втомлюваності - з 77 % до 25 %, дратівливості - з 56 % до 19 %, песимізму - з 35 % до 9%, занепокоєння станом власного здоров'я - з 32 % до 12 %, печалі - з 38 % до 3 %, невдоволеності собою - з 32 % до 19 %, нерішучості - з 38 % до 6 %, втрати сексуального потягу - з 29 % до 19 %, труднощі в роботі зникли у 38 % хворих. Під впливом застосування препарату магнію відчуття провини зменшилося з 19 % до 6 %, соціальної відчуженості - з 35 % до 25 %, невдачі - з 29 % до 16 %, втрати апетиту - з 29 % до 6 %, дисморфофобії - з 19 % до 9 %, безсоння - з 19 % до 6 %. У хворих повністю зникли втрата ваги, прояви плаксивості. Рівень магнію в сироватці крові після лікування суттєво підвищився до 1,03 +- 0,04 ммоль/л. Висновки: симптоми депресивності проявлялися зниженням рівня магнію в сироватці крові. Під впливом застосування препарату Магне-В6 зменшувалися прояви депресивності та підвищувалися показники рівня магнію в сироватці крові хворих на хронічний панкреатит.

Мета дослідження - вивчення клінічної ефективності запропонованого комплексу лікування, що містить унікальну комбінацію трьох активних речовин (гінкго білоба, омела біла, глід) у корекції вегетативних і психоемоційних розладів у вагітних із вегетативною дисфункцією (ВДФ). Для проведення та оцінювання лікування вагітні з встановленою ВДФ були розподілені на дві клінічні групи: основну (I група) та групу порівняння (II група). Пацієнткам основної групи (n = 30) призначали запропонований лікувальний комплекс. До групи порівняння увійшли 30 вагітних із вегетативними розладами, які були зіставними за віком, статтю, індексом маси тіла й отримували тільки стандартну медикаментозну терапію. Препарат вагітні вживали у дозі 20 крапель 3 рази на день. Курс комплексної терапії становив один місяць і повторювався 2 рази у першій і другій половині вагітності з інтервалом 4 - 6 тиж. Для оцінювання динаміки вираженості клінічних проявів вегетативного дисбалансу до та після проведеного лікування використовували опитувальник О. М. Вейна та показники кардіоінтервалографії. Рівень психоемоційного стану та психосоматичних розладів визначали за шкалою Спілбергера - Ханіна. За результатами запропонованої терапії особливо слід відзначити зменшення таких проявів ВДФ, як головний біль, приливи, пітливість, втомлюваність, серцебиття, емоційна лабільність і безсоння. В основній групі відзначено підвищення розумової та фізичної активності і фонового настрою та зменшення загальної асенізації. Під впливом проведеної терапії суттєво зменшилась тяжкість проявів вегетативних розладів, покращився загальний стан вагітних, що підтверджується достовірним зменшенням кількості жінок основної групи з критичною сумою балів >> 25 за даними опитувальника О. М. Вейна - з 71,7 до 23,3%. Після проведеного курсу лікування у більшості вагітних основної групи за даними кардіоінтервалографії реєстрували нормотонічний стан вегетативного забезпечення, знизилася частота симпатикотонії та парасимпатикотонії. Після проведеного лікування у вагітних основної групи відзначено достовірне зростання відсотка вагітних з нормоадаптивним станом регуляторних систем з 48,3 до 86,6 %, виражене зниження рівня тривожності та відновлення нормального психоемоційного фону. Застосування запропонованого комплексу сприяло покращанню перебігу вагітності та пологів у пацієнток основної групи у порівнянні з жінками II групи. Лікування за запропонованою схемою надало можливість знизити вираженість вегетативних розладів у вагітних, сприяло зниженню часток перинатальних ускладнень і покращанню перебігу пологів у пацієнток основної групи. Застосування призначеного лікувального комплексу у вагітних із синдромом ВДФ справляє вегетостабілізувальний ефект разом із відсутністю побічних негативних ефектів, що суттєво розширює межі застосування запропонованої терапії у вагітних на різних термінах гестації.

Порушення сну, що супроводжуються тривожними і депресивними розладами, встановлено у 30 - 75 % пацієнтів з візуалізованими формами злоякісних пухлин. З метою виявлення та корекції порушень сну, пов'язаних з тривожно-депресивними розладами у хворих зі злоякісними новоутвореннями жіночої репродуктивної системи, досліджено емоційний стан 210 пацієнток з онкогінекологічною патологією. Інсомнію виявлено у (72,4 +- 3,1) % пацієнток зі злоякісними новоутвореннями репродуктивних органів. Згідно з МКБ-10, емоційні розлади, що супроводжуються безсонням, проявляються тривожними і депресивними розладами в межах симптоматичного тривожного розладу (11,4 +- 2,2 %), симптоматичного депресивного розладу (31,0 +- 3,2 %) і порушень адаптації з пролонгованою депресивною реакцією (5,2 +- 1,5 %), змішаною тривожно-депресивною реакцією (11,4 +- 2,2 %) з превалюванням тривожних реакцій (13,3 +- 2,3 %). У структурі безсоння у хворих на злоякісні новоутворення мали місце пресомнічні (79,5 +- 2,8 %), інтрасомнічні (40,9 +- 3,2 %) і постсомнічні (27,1 +- 2,6 %) порушення. У (47,3 +- 4,6) % пацієнток виявлено комбінацію пре-, інтра- і постсомнічних порушень. Згідно з ISI, тяжкість безсоння у хворих на рак була вищою у структурі симптоматичних тривожних і депресивних розладів, ніж у структурі розладів адаптації. Після 4 тиж комплексного лікування відмічали значне зниження як тяжкості безсоння, так і вираженості депресії й тривоги. Своєчасна діагностика і корекція інсомнії, асоційованої з тривожно-депресивними розладами, у хворих онкологічного профілю, є необхідною умовою поліпшення якості та тривалості їх життя, а також успіху специфічного протипухлинного лікування.

Професійні обов'язки військових медичних працівників часто потребують від військового спеціаліста термінового прийняття рішення, самодисципліни, вміння зберігати високу працездатність за екстремальних умов, емоційної віддачі, постійного психологічного й інтелектуального напруження. Всі ці фактори можуть призводити до виснаження психологічних і фізичних ресурсів і, як наслідок, до професійного вигорання та захворювання. На підставі інформованої згоди з дотриманням принципів медичної біоетики та деонтології було опитано 30 офіцерів, військових лікарів: 26 чоловіків та 4 жінки, які проходять військову службу у військовому мобільному госпіталі (м. Покровськ, Донецька область). Оцінка суб'єктивного стану проводилася за допомогою базових психологічних опитувальників: Басса - Даркі (ворожість, агресивність), Спілбергера - Ханіна (оцінка ситуативної та особистісної тривожності), шкали самооцінки депресії Цунга, шкали астенії Малкової. У результаті дослідження виявлено, що в опитаних відсутні виражені ознаки ворожості та має місце низький рівень агресивності. У жінок цей показник більший, але не перевищує межу норми. Також у протестованих військових лікарів за шкалою самооцінки депресії Цунга відслідковується схильність до депресії на рівні субдепресії на дванадцятому місяці перебування в зоні ведення бойових дій. Більше це стосується лікарів жіночої статі. В опитаних лікарів також відмічено чіткі астенічні прояви. Середні показники за результатами шкали астенічного стану становлять 75,2, що відповідає помірній астенії. Середні показники в жінок - 76,4 (помірна астенія), у чоловіків - 54,1 (незначно виражена астенія). За одержаними даними внаслідок проведеного тестування за шкалою Спілбергера - Ханіна можна стверджувати про прогресування всіх видів тривожності, що прогресивно збільшується за термінами перебування в зоні бойових дій. Якщо у чоловіків тривожність розцінюється як середня, то в жінок - як висока. Середні показники за результатами шкали Спілбергера - Ханіна: ситуаційна тривожність - 45,8; особистісна тривожність - 45,5. У чоловіків середні показники становили: ситуаційної тривожності - 43,3, особистісної - 43,1; у жінок - 55,8 та 55,2 відповідно. Висновки: адаптивні порушення у військових лікарів характеризуються поєднанням астенічних і тривожно-депресивних симптомів, що зі збільшенням терміну перебування в зоні збройного конфлікту значно прогресують. За потреби постійної взаємодії з колегами та пацієнтами виникають відхилення в соматичному та психічному стані лікарів. Частими психосоматичними проявами вигорання стають загальне нездужання, задуха, нудота, головокружіння, безсоння, підвищена пітливість, тремор, неприємні відчуття в ділянці серця, перепади артеріального тиску. Перехід реакцій із рівня емоцій на рівень психосоматичних розладів свідчить про те, що емоційний захист не справляється з незмінно високими навантаженнями та на даному етапі неминуче проявляється фізіологічними розладами. Аналіз та розв'язання зазначеної проблеми нададуть змогу розробити концепцію ранньої діагностики та комплексної профілактики невротичних розладів, психосоматичних чи загострення хронічних соматичних захворювань. Це також дозволить зберегти та зміцнити психічне та фізичне здоров'я лікарів-спеціалістів і, відповідно, підвищити якість медичної допомоги.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.111

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З кожним роком з'являються нові докази впливу стресу на щоденне життя та, як наслідок, розвиток системних захворювань (атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, патологічного безсоння), тому актуальним є створення оригінального комбінованого лікарського засобу для їх профілактики. Мета роботи - проведення фармакотехнологічних та фізико-хімічних досліджень активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) для вибору оптимальної технології виробництва сублінгвальних таблеток. В якості АФІ було обрано гліцин та магнію цитрат, фармакотехнологічні та фізико-хімічні дослідження яких були проведені згідно з вимогами Державної фармакопеї України. Кристалографічні дослідження продемонстрували значну відмінність фактора форми між гліцином та магнію цитратом (0,49 та 0,18, відповідно). Обидва АФі є негігроскопічними, але магнію цитрат має кращу сипкість (8,48 с/100 г) на відміну від гліцину (40,52 с/100 г). Вивчено гранулометричний склад АФІ (гліцин майже рівномірно розподіляється між ситами № 0, № 0,1 та № 0,5; магнію цитрат просіюється крізь сито № 0). Висновки: за результатами проведених досліджень визначена відмінність у основних технологічних характеристиках гліцину та магнію цитрату. В зв'язку з цим є потреба у виборі допоміжних речовин для виробництва сублінгвальних таблеток методом прямого пресування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.12 + Р67-374.1

Рубрики:

Хвороби щитовидної залози

Офтальмологія

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наявність у траві видів роду Буквиця певного складу біологічно активних речовин (фенілетаноїдні глікозиди (бетоніозиди A-F), флавоноїди, іридоїди, амінокислоти, алкалоїд стахідрин та ін.), а також напрями її використання в народній медицині, зокрема для терапії захворювань нервової системи (неврози, запаморочення, безсоння, неврастенії,мігрені), вказують на перспективність дослідження седативної активності цієї лікарської рослинної сировини. Раніше нами були отримані й стандартизовані сухі екстракти трави буквиці перебільшеної (Betonica peraucta Klokov) та б. короткозубої (B. brachydonta Klokov), род. Губоцвіті - Lamiaceae (екстрагенти - вода очищена й спирт етиловий 70 %),а також досліджено їх безпечність для живих організмів. Представлено результати вивчення седативної активності сухих екстрактів трави б. перебільшеної та б. короткозубої. Для вивчення седативної активності екстрактів використано стандартний скринінговий поведінковий тест "Відкрите поле", який надає змогу виявити характер впливу досліджуваного комплексу на центральну нервову систему. В процесі тесту оцінено локомоторну активність мишей (кількість перетнутих квадратів арени), орієнтовно-дослідницьку активність (кількість вертикальних стійок без опори й з опорою і кількість обстежених отворів арени), активність вегетативного супроводу емоційного стану тварин (кількість актів дефекації, уринації і грумінгу). У результаті проведених досліджень встановлено, що внутрішньо шлункове введення екстрактів в умовно ефективній дозі 100 мг/кг маси тіла викликало зниження активності мишей порівнюючи з контролем (екстракт кропиви собачої). Найбільш суттєве зниження активності мишей викликало введення екстракту трави б. перебільшеної (екстрагент - вода очищена) - на 47,62 %; крім того, активність цього екстракту в досліді перевищує активність екстракту кропиви собачої в 1,83 разу; найменше зниження активності мишей викликало введення екстракту трави б. короткозубої (екстрагент - спирт етиловий 70 %) - на 13,10 %. Одержані результати свідчать про перспективність проведення додаткових досліджень у цьому напрямі й подальшого створення нового лікарського засобу із седативною дією на основі трави б. перебільшеної.