Проведено теоретичне й експериментальне дослідження впливу кінематографічного відеоряду на людину. Розроблено модель механізмів такого впливу, що містить положення про психологічну специфіку кіно, особливості психологічного ефекту впливу кінематографа на глядача. Наведено класифікацію типів кінокадрів та їх монтажу. Проаналізовано імовірні механізми їх психологічного впливу. З'ясовано, що кожному з проаналізованих типів кадрів і монтажу відповідає певний тип організації психічних процесів глядача та їх споглядання. В узагальненій формі їх можна представити як "занурення" в інтенсифіковані афективні стани; задане, "рамкове" оцінювання себе; споглядання своєї суб'єктивності у межах безпосереднього досвіду. Експериментально досліджено ефективність розробленої моделі, можливість її застосування для прогнозування психологічних ефектів за сприйняття певних форм побудови кінематографічного відеоряду. Відзначено, що запропонована модель може бути використана як засіб для психологічної експертизи кінофільмів.

Наведено загальні відомості про текст і текстознавство як галузь дослідження, розкрито природу і сутність тексту, його походження, закономірності розвитку й функціонування на різних історичних етапах. Увагу приділено ознакам журналістського тексту, особливостям його породження та рецепції, сугестивному потенціалу, питанню відповідальності журналіста як професійного мовця. Обгрунтовано текст як об'єкт редакторської роботи, основу видавничого продукту, що синергетично поєднується з іншими, нетекстовими елементами - відеорядом, зображенням та музичним оформленням.

Розглянуто апаратно-програмну реалізацію алгоритму обчислення координат об'єкта за допомогою методу центра мас: обробка вхідного аналогового сигналу, бінаризація кадру, який взято з відеоряду шляхом кадрування, та визначення координат об'єкта.

Розглянуто програмну реалізацію алгоритму обчислення тривимірних координат об'єкта за двома його зображеннями (метод стереопар), а саме, обробку двох фотозображень, які взято з відеоряду шляхом кадрування.

Розглянуто сучасний стан науки про текст і текстознавство як галузь дослідження. Розкрито природу та сутність тексту, його походження, закономірності розвитку й функціонування на різних історичних етапах. Велику увагу приділено ознакам журналістського тексту, особливостям його породження та рецепції, сугестивному потенціалу. Висвітлено проблему такого тексту патогенного характеру. Подано аргументи прихильників екранного насильства, указано способи профілактики патогенного впливу. Розкрито співвідношення понять "жанр" і "текст" у журналістиці. Акцентовано увагу на традиційній системі журналістських жанрів та новітніх явищах у журналістській генериці. Охарактеризовано стиль журналістського тексту як засіб реалізації авторського задуму та як спосіб зображення дійсності. Розкрито питання відповідальності журналіста як професійного мовця. Розглянуто текст як об'єкт редакторської роботи, основу видавничого продукту, що синергетично поєднується з іншими, нетекстовими елементами - відеорядом, зображенням, музичним оформленням. Описано особливості редагування різних видів тексту. Наведено й проаналізовано приклади текстів різної природи та якості, що робить виклад тематичних положень наочним і доступним.

Розглянуто технологічні особливості побудови відеоряду в інформаційних програмах. Запропоновано систему характерних ознак організації відеоматеріалу в телевізійному сюжеті.

Розглянуто основні способи створення темпоритму відеоряду в інформаційних програмах. Здійснено порівняльний аналіз темпоритму як засобу досягнення динаміки в сюжеті на радянському й сучасному українському телебаченні.

Комплексно досліджено малий синтаксис дубльованих американських кінотекстів на основі зіставного лінгвосинтаксичного та стилістичного аналізу оригінальних текстів фільмів та їх перекладів українською мовою. Запропоновано й описано структурну класифікацію моделей малого синтаксису англомовного відеоряду й їх українських відповідників п’яти сучасних американських художніх фільмів за морфологічним вираженням головного слова та за будовою, з’ясовано їх продуктивність. Зіставлено основні прийоми та способи відтворення малого синтаксису в дубльованих перекладах американських художніх фільмів, порівняно їх частотні характеристики, а також виявлено та описано причини, різновиди й умови застосування трансформацій. На матеріалі сучасних американських фільмів та їх дубльованих перекладів розглянуто особливості відтворення та залежності одиниць малого синтаксису взагалі, та метафоричних словосполучень, жаргонізмів, сленгу, зниженої лексики, термінологічних словосполучень, зокрема, від основних принципів дубльованого перекладу кіно. З’ясовано закономірності та вивчено специфіку зазначеного різновиду кіноперекладу.

Досліджено комунікаційні аспекти у процесі організації та виробництва відеоряду в сучасному інформаційному телемовленні, виявлено специфіку глядацького сприйняття візуальної інформації залежно від способу її організації в інформаційному сюжеті. Проведено аналіз розвитку наукової думки щодо візуальної природи телебачення, процесу виробництва екранного продукту. Досліджено основні тенденції організації відеоряду в сучасному інформаційному ефірному продукті в аспектах темпоритмічної організації сюжету, композиційної побудови зображення, масштабності планів, системи зображально-виражальних засобів (на основі розкадрування й порівняння телесюжетів різних епох (1939 - 2012 pp.). Шляхом проведення експерименту з'ясовано специфіку й основні фактори, що формують домінувальний тип глядацького сприйняття відеоряду в інформаційних телесюжетах.

Розглянуто сучасний стан науки про текст і текстознавство як галузь дослідження. Розкрито природу та сутність тексту, його походження, закономірності розвитку й функціонування на різних історичних етапах. Велику увагу приділено ознакам журналістського тексту, особливостям його породження та рецепції, сугестивному потенціалу. Висвітлено проблему такого тексту патогенного характеру. Подано аргументи прихильників екранного насильства, указано способи профілактики патогенного впливу. Розкрито співвідношення понять "жанр" і "текст" у журналістиці. Акцентовано увагу на традиційній системі журналістських жанрів та новітніх явищах у журналістській генериці. Охарактеризовано стиль журналістського тексту як засіб реалізації авторського задуму та як спосіб зображення дійсності. Розкрито питання відповідальності журналіста як професійного мовця. Розглянуто текст як об'єкт редакторської роботи, основу видавничого продукту, що синергетично поєднується з іншими, нетекстовими елементами - відеорядом, зображенням, музичним оформленням. Описано особливості редагування різних видів тексту. Наведено й проаналізовано приклади текстів різної природи та якості, що робить виклад тематичних положень наочним і доступним.

Розглянуто навчально-методичне забезпечення процесу підготовки спеціаліста. Виокремлено етапи створення навчально-методичного комплексу дисципліни. Наголошено, що електронний підручник є основним програмно-педагогічним засобом комплексного призначення, що забезпечує ознайомлення з теоретичним матеріалом, тренування, покроковий контроль. Зауважено, що навчально-методичне забезпечення процесу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови передбачає опис майбутньої педагогічної системи, яку подано у формі різних методичних документів: планів, програм, навчальних посібників, методик. Доведено, що до навчально-методичного комплексу з іноземної мови доцільне включення текстових матеріалів, відеоряду, лекційного аудіо-супроводу, інтерактивних навчальних завдань, граматичних довідників та двомовних словників.

Рассмотрено учебно-методическое обеспечение процесса подготовки специалиста. Выделены этапы создания учебно-методического комплекса дисциплины. Подчеркнуто, что электронный учебник является основным программно-педагогическим средством комплексного назначения, который обеспечивает ознакомление с теоретическим материалом, тренировку, пошаговый контроль. Отмечено, что учебно-методическое обеспечение процесса подготовки будущего учителя иностранного языка предполагает описание будущей педагогической системы, которая подана в форме разных методических документов: планов, программ, учебных пособий, методик. Доказано, что в учебно-методического комплекс по иностранному языку целесообразно включение текстовых материалов, видеоряда, лекционного аудио-сопровождения, интерактивных учебных заданий, грамматических справочников и двуязычных словарей.

Considered training and methodological support the training process. Highlighted the steps for creating educational complex discipline. Emphasized that the electronic textbook is the main software and multi-purpose teaching tool that provides familiarization with the theoretical material, training, step by step control. Inferred that the training and methodological support the preparation of future teachers of foreign language teaching involves the description of a future system that is served in the form of various guidance documents: plans, programs, tutorials, techniques. Proved that in the training complex for foreign language expedient inclusion of text, visuals , lecture audio accompaniment, interactive learning activities , grammar guides and bilingual dictionaries.

Набули подальшого розвитку моделі та методи багатовимірного прогнозування часових рядів, індукованих відеоданими. Крім традиційних завдань прогнозування розглянуто сегментацію часових рядів, що забезпечує "семантичну" структуризацію відеоданих для підвищення ефективності технологій інформаційного пошуку. Специфікою пропонованих моделей і методів прогнозування є їх орієнтація на реєстровані on-line дані. Запропоновано метод адаптивного комбінування прогнозів на основі адаптивної модифікації випадкового пошуку, метод адаптивного прогнозування на базі адитивної нелінійної ANARX-моделі. Показано, що модифікована МГУА-нейронна мережа в підсумку дозволяє покращити апроксимуючі й екстраполюючі властивості. Запропоновано та досліджено адаптивний метод нелінійної екстраполяції часових рядів з нерівновіддаленими спостереженнями. Розглянуто матричні моделі, що представляють фрагменти зображень для їх екстраполяції шляхом поширення адаптивних процедур ідентифікації на матричний випадок. Проаналізовано результати експериментальних досліджень прогнозування відеорядів безпосередньо в просторі зображень та в ознакових просторах, представлених дескрипторами форм областей, що продукуються просторовою сегментацією.

Описано проблему розпізнавання дорожніх заторів за відеорядом з веб-камери. Розглянуто 2 підходи: порівняння з фоном та детектор руху, а також можливість їх комбінації. Для програмної реалізації використано бібліотеку OpenCV.

Розглянуто труднощі закадрового перекладу, в результаті яких виникають помилки і втрати. Часті втрати у перекладі гри слів, метафор, текстів пісень позбавляють кінофільм закладеної в нього образності. Причинами помилок можуть стати: неуважність перекладача, редактора або акторів у процесі озвучування: відсутність фінальної стадії редагування, на якій переклад звіряють із відеорядом; хибний вибір перекладацького еквіваленту або використання недоречних трансформацій; складнощі та втрати у перекладі реалій та безеквівалентної лексики через неможливість ввести в перекладений кінодіалог пояснення та коментарі. Перекладач кіносценарію має усвідомлювати, що його робота є творчою, оскільки він працює з видом тексту, наближеним до художнього.

Широке впровадження електронних освітніх ресурсів у навчальний процес вимагає розробки наукового підгрунтя всіх аспектів, що стосуються їх створення і застосування. Адже ці сучасні засоби призначені не просто донести до того, хто навчається, необхідний навчальний матеріал, а й стати середовищем навчання, де створені умови для його максимально ефективного засвоєння. А це можливо за умов обгрунтованого підходу до представлення навчального матеріалу різними медіазасобами на екрані монітору. Статтю присвячено розгляду проблеми представлення навчального матеріалу в електронних освітніх ресурсах із застосуванням такого засобу, як відео. Відеоряд є потужним дидактичним засобом, що забезпечує підвищення рівня сприйняття та розуміння навчальної інформації. Досліджено значення та роль відеоматеріалів у навчальному процесі, їх дидактичні можливості та переваги. Наведено види відеоматеріалів та варіанти їх використання в електронних освітніх ресурсах. Обгрунтовано вимоги до підготовки відеоматеріалів. Наведено рекомендації по застосуванню відео в поєднанні з іншими медіазасобами в електронних освітніх ресурсах. На прикладі реального мультимедійного електронного освітнього ресурсу показано можливості застосування відеоматеріалів.

Питання визначення тривимірних координат візуального об'єкта (літака) виникає в повітряній і злітно-посадковій зонах аеропортів, де радіолокаційні системи є неефективними. Мета роботи - розроблення та вдосконалення базових алгоритмів і базових апаратних структур для оптимального обчислення тривимірних координат візуального об'єкта в реальному режимі часу. Розкрито апаратно-програмне моделювання та подальше розроблення підсистеми визначення координат об'єкта ідентифікованого на відеозображенні злітно-посадкової смуги та прилеглого простору аеропорту. Описано апаратно-програмну реалізацію алгоритму для розрахунку тривимірних координати візуального об'єкта за допомогою модифікованого методу стереопари, а саме опрацювання вхідного аналогового сигналу, бінаризацію кадру, який взятий з відеоряду шляхом кадрування, та визначення координат візуального об'єкта для кожного з трьох зображень по його центру мас, розрахунок тривимірних координат за допомогою модифікованого методу стереопари. Розроблена система призначена бути допоміжною для існуючих систем безпеки польотів контрольно-диспетчерських пунктів, і забезпечує відображення реальної обстановки в аеропорту та прилеглих зонах у межах поля зору відеокамери. Для моделювання підсистеми та перевірки на коректність її роботи використано еталонне відеозображення з відомими координатами літака для кожного кадру. У результаті моделювання автоматичної підсистеми визначення тривимірних координат літальних апаратів одержано результати, доволі близькі до реальних координат візуального об'єкта, що не перевищували 2 %. Отже, результати випробування програми є хорошими, що свідчить про правильну реалізацію алгоритму.

Виявлення зон руху в кадрі відбувається за допомогою стандартних бібліотек opencv. Для визначення зони руху використовується пара послідовних кадрів: попередній - об'єкт, поточний - сцена. Формування контурів об'єктів відбувається шляхом побудови відповідних гісторам. Запропонований метод дозволяє вдвічі прискорити процес виявлення зон руху по даним відеоряду нестатичних камер.

Актуальність побудови систем відеонагляду в містах, зокрема тих, які претендують на статус розумних, зумовлюються необхідністю втілення не лише питань організації безпечного руху транспорту окремих логістичних проблем та забезпечення належного функціонування комунальних служб, а й ситуаціями, які належать до категорії кризових, що містять ознаки підвищеної небезпеки для соціуму міста. Ідеться, зокрема, про природні катаклізми, стихійні лиха, пожежі та особливо актуальні в останній час ситуації, пов'язані з терористичними небезпеками. Побудова сучасних інформаційно-технічних систем аналізу відеорядів і відеопотоків дає змогу в багатьох випадках не лише констатувати й фіксувати перебіг процесів та дій, а до певної міри їх передбачати й прогнозувати та застерігати від їх реалізації. Ідеться, зокрема, про розпізнавання облич у потоці, формування та розпізнавання фотозображень потенційно небезпечних осіб, які можуть становити певні загрози й формувати виклики безпеці містян. Згідно з перспективним планом розвитку міста, у Луцьку реалізовується проект будівництва розлогих високошвидкісних волоконно-оптичних мереж із синхронним монтуванням великої кількості камер відеоспостереження. Схарактеризовано технічне забезпечення реалізації системи відеонагляду як початкового кроку до реалізації системної концепції поняття "розумне місто" для соціуму міста Луцька. Із реалізацією системи всеохоплюючого відеоспостереження місць громадського доступу громада міста отримує змогу подальшого вдосконалення своїх безпекових можливостей, використовуючи систему відеоспостереження як базу для подальшого аналізу ситуацій і прийняття швидких та дієвих рішень.

Продемонстровано можливості застосування методів акторно-мережевої теорії до вивчення журналістських практик. На основі порівняльного дослідження роботи репортерів телевізійного каналу CCTV America та інтернет-ресурсу Vice News у висвітленні збройного конфлікту на Сході України показана плодотворність залучення до аналізу не-людських актантів мережі та важливість переосмислення їх онтологічного статусу та ролі у режимах виробництва істини, які функціонують у засобах масової інформації. Обгрунтування зумовленості формату та умов продукування новин фізичною природою каналу ретранслятора приводить до розкриття специфіки функціонування режиму виробництва істини, який у випадку телевізійних новинарних агентств вибудовується довкола внутрішньої відстороненості репортера і нагадує режим об'єктивності, який функціонує у судочинстві, а у випадку інтернет-ресурсу Vice News - більшою мірою залежить від зовнішнього стосовно репортера відеоряду і за своїм характером є ближчим до режиму наукової об'єктності.

Вивчено проблему формування набору навчальних даних для системи автоматичного розпізнавання емоцій людини на основі багатовимірного розширеного нео-фаззі нейрона. Розглянуто аспекти вибору розмірності і складу вектору ознак, їх впливу на швидкість навчання системи. Об'єктом дослідження є метод кластеризації багатовимірних даних. Предмет дослідження - систематизація геометричних ознак двовимірних зображень. Мета роботи - розробка підходу до опису виразу обличчя людини за допомогою фіксованого набору геометричних ознак, які можуть бути отримані в ході обробки кадрів відеоряду. Для навчання системи розпізнавання виразів обличчя пропонується утворити вектор ознак, що складається з координат характерних точок. Вибрані такі точки, які пов'язані з розташуванням і формою зіниць очей, контурами губ, повік, брів, крил носа, носогубних складок. Подібні точки досить легко можна виділяти в автоматичному режимі обробки зображень за допомогою відомих контурних детекторів. Також розглянуто можливість використання для опису вираження обличчя не координат характерних точок, а відстаней між ними. З цих відстаней створено інший вектор ознак, властивості якого було порівняно з властивостями вектору з координат точок. Розроблена система розпізнавання на базі багатовимірного розширеного нео-фаззі нейрона була реалізована у програмному забезпеченні та досліджена для вирішення проблеми класифікації виразів обличчя. Зроблено порівняння векторів атрибутів, що відрізняються за складом та розмірами. Обрано таку структуру вектору ознак, що забезпечує високу швидкість навчання системи, та не вимагає введення додаткових структурних елементів. Висновки: експериментальне дослідження повністю підтверджує ефективність розробленого підходу для розпізнавання виразів обличчя людини з використанням багатовимірного нео-фаззі нейрона.