Розглянуто сучасний екологічний стан підприємств харчової промисловості, запропоновано основні напрямки утилізації відходів. Подано класифікацію, детальну характеристику хімічного складу, властивостей та кількості відходів та вторинних продуктів борошномельно- круп’яної, хлібопекарської,'макаронної, цукрової, крохмально-патокової, рибної, м’ясопереробної, молочної, кондитерської, тютюнової, чайної та парфюмерної промисловостей та виробництва рослинних олій та жирів. Приведено сучасні технології, технологічні режими та представлено принципово-технологічні схеми виділення побічних продуктів, їх очистки, перероблення, утилізації та повторного використання. РОЗДІЛ 1. ПЕРЕРОБЛЕННЯ ВІДХОДІВ БОРОШНОМЕЛЬНО КРУП'ЯНОЇ, ХЛІБОПЕКАРСЬКОЇ ТА МАКАРОННОЇ ПРОМИСЛОВОСТЕЙ 7 1.1 Загальна характеристика та утилізація відходів борошномельно круп'яної промисловості 7 1.2 Використання пшеничних висівок у виробництві м'ясних функціональних виробів 9 1.3 Використання пшеничних висівок у виробництві макаронів 11 1.4 Застосування пшеничних висівок як функціонального інгредієнта в технології кефіру 17 1.5 Спосіб виробництва харчового продукту на основі пшеничних висівок 21 1.6 Використання висівок у виробництві екологічного посуду 24 1.7 Зернові висівки - складові приготування кормів та комбікормів для акваріумних риб 26 1.8 Одержання рослинних олій із зародків зернових культур 28 1.9 Способи використання січки, мучки та дробленки 31 1.10 Утилізація відходів хлібопекарського та макаронного виробництв 34 РОЗДІЛ 2. УТИЛІЗАЦІЯ ВІДХОДІВ ЦУКРОВОГО ВИРОБНИЦТВА 38 2.1 Загальна характеристика відходів цукрового виробництва 38 2.2 Утилізація бурякового жому 42 2.2.1 Напрямки використання бурякового жому 42 2.2.2 Одержання із бурякового жому кормів для тваринництва 43 2.2.3 Буряковий жом - джерело харчового пектину та біопродуктів 46 2.2.4 Виробництво з бурякового жому пектинового клею 51 2.2.5 Виробництво з жому харчових волокон 52 2.2.6 Одержання з бурякового жому біоетанолу 54 2.3 Меляса - відпадок цукрового виробництва. Шляхи використання меляси 55 2.3.1 Методи одержання цукрів з меляси 56 2.3.2 Виробництво з меляси етилового спирту 61 2.3.3 Виробництво з меляси хлібопекарських дріжджів 63 2.3.4 Одержання з меляси органічних кислот 65 2.3.5 Цукрова меляса - сировина для виробництва вітаміна В12, глута- мінової кислоти, глутамату натрію і бетаїну 69 2.3.6 Меляса — сировина для виробництва біопалива 70 2.3.7 Інші шляхи використання цукрової меляси 72 2.4 Способи утилізації фільтраційного осаду 73 З РОЗДІЛ 3. УТИЛІЗАЦІЯ ВІДХОДІВ КРОХМАЛЕ-ПАТОКОВОГО ВИРОБНИЦТВА 76 ^ ^ Загальна характеристика відходів виробництва крохмалю з кукурудзи 76 3.2 Способи утилізації відходів виробництва кукурудзяного крохмалю 80 3.3 Утилізація відходів виробництва кукурудзяної патоки 89 3.4 Утилізація відходів виробництва глюкози 90 3.5 Утилізація відходів виробництва мальтозної патоки 91 3.6 Використання відходів картопле-крохмального виробництва 92 РОЗДІЛ 4. УТИЛІЗАЦІЯ ВІДХОДІВ ВИРОБНИЦТВА РОСЛИННИХ ОЛІЙ ТА ЖИРІВ 95 4. і Загальна характеристика способів утилізації макухи та шроту 95 ^ ^ Одержання білкового ізоляту та текстурованого борошна зі соєвого шроту 98 4.3 Одержання білкового ізоляту із соняшникового шроту 101 4.4 Вилучення фосфоліпідів з відходів гідратації олій 102 4.5 Утилізація соапстоку легких масел 105 4.5.1 Одержання біопалива із соапстоку 106 4.5.2 Одержання із соапстоку жирних кислот 111 4.6 Утилізація відбілювальних глин, погонів дезодорації 112 РОЗДІЛ 5. УТИЛІЗАЦІЯ ВІДХОДІВ РИБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ 115 5.1 Загальна характеристики відходів рибної промисловості 115 5.2 Одержання кормового рибного борошна 116 5.3 Одержання жирів з відходів рибної промисловості 120 5.4 Одержання пептидів з відходів рибної промисловості 123 128 5.5 Інші шляхи утилізації відходів рибної промисловості РОЗДІЛ 6. УТИЛІЗАЦІЯ ВІДХОДІВ молочної ПРОМИСЛОВОСТІ 6.1 Загальна характеристика вторинних продуктів переробки молока 6.2.1 6.2.2 6.3 6.4 6.4.1 6.4.2 6.2 Технологія продуктів із знежиреного молока Одержання із знежиреного молока молочно-білкових концентратів Одержання текстурованого молочногобілка Одержання продуктів із молочної сироватки Технологія продуктів зі сколотини Асортимент і класифікація продуктів зі сколотин Специфічні особливості технології продуктів зі сколотин РОЗДІЛ 7. УТИЛІЗАЦІЯ ВІДХОДІВ М’ЯСОПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ 14 Загальна характеристика відходів м’ясопереробної промисловості 146 7' * та способів їх утилізації 7.2 Характеристика, класифікація та утилізація нехарчових відходів 147 7.3 Утилізація жирових та жировмісних відходів 148 7.4 Одержання ферментів 151 7.5 Перероблення тваринної крові 153 7.5.1 Одержання плазми крові та технічного альбуміну 154 7.5.2 Одержання гемоглобіну з тваринної крові 156 7.5.3 Одержання біологічноактивних гідролізатів крові 157 7.6 Одержання кісткової муки 158 7.7 Перероблення тваринної жовчі 159 7.8 Одержання колагенів із малоцінної м'ясної сировини 162 7.9 Утилізація кератиновмісної сировини 4 164 7.10 Одержання пептонів з відходів м'ясної промисловості 167 ^ I j Технології консервування відходів м’ясопереробної 168 промисловості РОЗДІЛ 8. УТИЛІЗАЦІЯ ВІДХОДІВ КОНДИТЕРСЬКОЇ, ТЮТЮ- 170 НОВОЇ, ЧАЙНОЇ ТА ПАРФЮМЕРНОЇ ПРОМИСЛОВОСТЕЙ 8.1 Перероблення відходів шоколадного виробництва 170 8.2 Використання відходів мармеладно-пастилового виробництва 172 g 3 Характеристика відходів виробництва борошняних кондитерських виробів 174 8.4 Утилізація відходів тютюнової промисловості 175 8.4.1 Утилізація тютюнового пилу 175 8.4.2 Одержання з тютюнового пилу нікотину 176 8.4.3 Одержання з тютюнового пилу нікотинової кислоти 178 8.4.4 Виробництво тютюнових волокон 179 8.5 Утилізація відходів чайної промисловості 179 8.6 Відходи парфумерно-косметичної промисловості та їх 180 застосування Література I g-> Вступ Харчова та переробна промисловість України включає в себе понад 40 різноманітних галузей виробництва: борошномельно- круп'яну, цукрову, хлібопекарську, кондитерську, молочну, рибну, крох¬мально-мелясну, макаронну, м'ясну, олійно-жирову тощо, продукція яких становить до 20 % від загального обсягу промислової продукції. Окрім харчо-смакової, продукцією харчової промисловості є тютюнові, косметичні вироби, а також продукція, одержана шляхом використання вторинної сировини та перероблення відходів. Через широку номенклатуру різних видів сировини та готової продукції, що випускається, разом з різноманіттям та різним рівнем екологічної безпеки промислових технологій, харчова промисловість здійснюєсуттєвий негативний вплив на оточуюче середовище. Серед усіх чинників, які формують загальний екологічний стан харчової та переробної промисловості значне місце займають відходи, широкий спектр яких можна легко утилізувати, а вторинні продукти використовувати для одержання функціональних продуктів або джерела сировини для харчової чи інших галузей. До хімічного складу відходів і вторинних продуктів входять цінні органічні сполуки рослинного походження - вуглеводи, білки, жири, які повторно можна вилучати і створювати продукцію з наперед заданими властивостями, організовуючи таким чином безвідходні технології. Підвищення ефективності промислового перероблення відходів та використання повторно вторинних продуктів харчової промисловості в умовах ринкової економіки безпосередньо пов'язане з повним та раціональним використанням усіх його компонентів на засадах безвідходної технології. Сучасний рівень розвитку харчової промисловості, однієї з найважливіших ланок продовольчого комплексу, потребує використання значних об’ємів сировинних і енергетичних ресурсів*. Ресурсозбереження як форма інтенсифікації виробництва., комплексне і повноцінне використання сировинного потенціалу, переробка вторинної сировини та відходів виробничого циклу - це запорука для успішного розвитку України в майбутньому.

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено дослідження, що вказує на важливість біоенергетики як одного з основних напрямів відновлюваної енергетики. Біоенергетика займає провідну позицію на світовому ринку та відіграє значну роль у заміщенні викопних палив і зменшенні викидів парникових газів. Біоенергетика, зокрема використання агробіомаси, має великий потенціал в Україні для виробництва енергії. Однак наразі розвиток біоенергетики в країні відстає від європейського рівня. Для того, щоб сприяти розвитку цієї галузі, необхідно використовувати доступні ресурси агробіомаси та впроваджувати сучасні технології виробництва енергії. Також визначено, що для розвитку біоенергетики в Україні важливо створити сприятливе законодавче середовище та інфраструктуру. Необхідно залучати інвестиції в галузь, підтримувати дослідження та розвиток нових технологій, а також навчати фахівців, які зможуть ефективно впроваджувати біоенергетичні проєкти. У рамках дослідження виявлено, що одним зі способів використання агробіомаси для виробництва енергії є вирощування енергетичних культур, таких як солома, стебла кукурудзи та соняшнику, кукурудзяний силос, органічні складові побутових відходів, осад стічних вод і відходи тваринницьких підприємств. Для оптимального використання агробіомаси необхідно враховувати екологічні та соціально-економічні аспекти, забезпечувати сталість поставок сировини та розробляти ефективні технології виробництва. Наведено дані щодо споживання відновлюваної теплої енергії в Україні протягом 2007 - 2024 рр. Описано різні види та методи виробництва енергії з агробіомаси, а також наведено класифікацію технологій поетапного перетворення агробіомаси на енергетичні продукти. Розглянуто методику економічної ефективності використання відходів для виробництва біопалива порівняно з їх традиційним використанням на рівні держави. Висвітлено переваги та недоліки енергетичного використання агробіомаси, а також розглянуто різні види виробництва біопалива та використовувана для цього сировина.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л463.4

Рубрики:

Карбід бору. Нітрид бору

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: М309

Рубрики:

Відходи текстильного виробництва

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л762.222

Рубрики:

Виробництво деревновугільних брикетів

Шифр НБУВ: Ж68690 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П215.1-434

Рубрики:

Картопля

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обґрунтовано актуальність питання поводження з відходами, наведено загальну характеристику муніципальних відходів і відходів промислових підприємств. Описано негативний вплив полігонів та звалищ твердих побутових відходів на довкілля. Детально окреслено підходи в класифікації відходів, прийняті в Україні та міжнародній практиці. Звернено увагу на формування та реалізацію національної політики управління відходами та здійснення державного нагляду у сфері поводження з відходами. Визначено обов’язки суб’єктів господарювання у поводженні з відходами. Наведено загальну характеристику законодавства України про відходи. Описано міжнародне співробітництво України у сфері управління відходами, особливості транскордонних перевезень небезпечних відходів та їх утилізації. Розглянуто питання поводження з твердими побутовими відходами. Охарактеризовано основні властивості відходів, аспекти сталого розвитку в галузі поводження з твердими побутовими відходами. Окреслено особливості збирання та сортування побутових відходів, основні утилізаційні та ліквідаційні методи поводження з твердими побутовими відходами.

Висвітлено сучасні проблеми в технології композиційних матеріалів. Розглянуто методи, розробки, обладнання та впровадження нових технологічних рішень, фундаментальні проблеми створення нових композицій на основі неорганічних і полімерних матеріалів. Подано інформацію про полімеркомпозиційне покриття із застосуванням червоного шламу. Розкрито питання отримання та застосування високонаповнених полімерних композитів. Показано можливості застосування технології адитивного виробництва у створенні теплопровідних полімерних композитів. Проаналізовано вплив оксиду цинку на властивості полімерних композитів. Увагу приділено підвищенню механічних властивостей матеріалів на основі надвисокомолекулярного поліетилену, створенню композиційних нетканих полімерних матеріалів, конструкційним елементам на основі ніздрюватих бетонів зі склоцементним армуванням. Розглянуто електропровідні епоксикомпозити з вуглецевими нанотрубками. Здійснено аналіз способів виробництва тонерів. Охарактеризовано енергетичний стан поверхні дисперсних оксидів. Розглянуто гальванічні відходи промисловості як барвники в композиційних матеріалах.

Розглянуто питання філософії пацієнтоорієнтованості в медицині України. Висвітлено актуально-етичні проблеми сучасної медицини. Визначено основи біотичних проблем ВІЛ та інших соціально небезпечних інфекцій. Звернено увагу на питання щодо соціальної відповідальності за медичні відходи. Запропоновано філософський погляд на психосоматичну медицину. Розглянуто моральні аспекти відношення фахівців до свого здоров'я, наголошено на важливості власного прикладу як методу заохочення населення до піклування про своє здоров'я.

Індекс рубрикатора НБУВ: К235.160.7

Рубрики:

Вплив засобів виробництва і обробки на структуру і властивості титану та його сплавів

Шифр НБУВ: Ж24340 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Альтернативним та відновлювальним видом палива можуть бути тверді побудові відходи. Спалювання відходів забезпечує ефективне їх знешкодження, значне зменшення обсягу та використання енергетичного потенціалу органічної частини відходів. Для захисту компонентів біосфери та обслуговуючого персоналу від шкідливих речовин, які утворюються в топковому просторі, перш за все необхідно оцінити хімічний склад та об'єм викидів. Мета роботи - дослідження процесу горіння муніципальних відходів, визначення отриманої теплової енергії, кількості повітря, необхідного для реакції повного згоряння та об'єму димових газів, що утворюються в результаті спалювання. Для досягнення мсти дослідження було застосовано комплекс методів системного аналізу та методу аналізу даних. Було проведено аналіз сучасних міжнародних літературних джерел, аналіз морфологічного складу горючої частини твердих побутових відходів та аналіз взаємодії хімічних речовин. Для проведення дослідження було зібрано кілька компонентів відходів, які були умовно розділені на дві основні групи - папір і пластик. До першої групи належать відходи, до складу яких входить деревина, картон, папір. До другої групи (пластик) відносяться відходи, до складу яких входить пластик у вигляді шматків, поліетиленової плівки, одноразового посуду. У результаті досліджень отримано теоретичний обсяг продуктів згоряння для подальшого проектування системи захисту навколишнього середовища та обслуговуючого персоналу від викидів установок термічного знешкодження твердих побутових відходів. Результати досліджень можна використовувати при проектуванні обладнання для спалювання муніципальних відходів. Система використання тепла димових газів, що утворюються після спалювання відходів, для підсушування відходів перед подачею в піч, має велике значення для економії додаткового палива.

Створення одношарової панелі даху з безрулонною покрівлею і теплим горищем з легкого бетону на пористих заповнювачах дозволить значно спростити технологію заводського виробництва конструкцій і підвищити їх експлуатаційну надійність. Мета дослідження - отримання шлакопемзобетону і шлакобетону, який задовольняє вимогам, що пред'являються до бетону одношарової панелі даху з теплим горищем і безрулонною покрівлею щодо міцності при стиску і водопроникнення, при відносно низьких значеннях коефіцієнта теплопровідності та щільності. При дослідженнях були використані руйнуючі методи оцінки міцності при стиску бетону стандартних зразків та визначення водопроникнення за стандартною методикою. Також шлакопемзобетон досліджуваних структур був підданий випробуванню на водонепроникність при високих тисках. Розроблені бетони на шлакових матеріалах раціональних модифікацій, які характеризується показниками призменої міцності та модуля пружності, які перевищують нормативні значення, а також володіють підвищеними значеннями граничної розтяжності. Отримані шлакопемзобетон та шлакобетон зі зниженою водопроникністю, які мають високі значення міцності на розтяг при розколюванні, призменої міцності і модуля пружності. Все це визначає підвищену граничну розтяжність бетону на шлаковій пемзі в порівнянні з нормативними значеннями. Ці властивості є дуже важливими для бетону, що використовується в конструкціях даху з безрулонною кровлею та теплим горищем. Розроблені та досліджені види шлакопемзобетону, які задовольняють вимогам, що пред'являються до бетону одношарової панелі даху з теплим горищем і безрулонною покрівлею щодо міцності при стиску і водопроникнення при відносно низьких значеннях коефіцієнта теплопровідності і щільності, характеризуються граничною розтяжністю і призменною міцністю, що перевищують нормативне значення. Розроблений шлакобетон, який у віці 28 діб після пропарювання характеризується більш високими показниками міцності в порівнянні з дослідженими модифікаціями шлакопемзобетону та характеризується граничною розтяжністю, що значно перевищує нормативне значення.

Шифр НБУВ: Ж70419 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Піднято проблему загострення економічних, соціальних і екологічних криз різного походження у світі. Акцентовано увагу, що світовим драйвером інноваційних і глобальних екологічних ініціатив виступає Європейський Союз, зокрема широкомасштабної ініціативи Європейської зеленої угоди (European Green Deal), яка має зробити Європу першим у світі вуглецево-нейтральним континентом до 2050 року та забезпечити досягнення стану справедливої, кліматично-нейтральної, ресурсоефективної та конкурентної економіки. Досліджено генезис та особливості циркулярної економіки (ЦЕ) як головної передумови забезпечення сталого розвитку всіх суб'єктів економіки: країни, регіону, підприємства. Встановлено, що ЦЕ поступово змінює традиційну лінійну концепцію економіки. Для лінійної моделі економіки характерний підхід, де продукти виробляють, використовують і утилізують (take-make-dispose). Для циркулярного підходу визначальним є принцип 3-R: reduce: скорочують використання ресурсів і віддають пріоритет поновлюваних матеріалів; reuse: максимально ефективно використовують продукти; recycle: відновлюють побічні продукти і відходи для подальшого використання в економіці. Вивчено підходи до визначення індексу оцінки ступеня інтеграції ЦЕ: The Material Circularity Indicator (MCI), The Regional Circular Economy Index System (RCEIS), The Circular Economy Performance Index (CEPI), A Circular Economy Index for the Consumer Goods Sector (CEICGS), Circular Economy Development Index (CEDI). Розглянуто результати розширення ЦЕ для ЄС. Обгрунтованого, що в контексті євроінтеграційних прагнень України державі необхідно адаптуватися до вимог ЦЕ, враховуючи принципи та цілі, можливості й загрози. Оцінено поточний стан виконання Україною вимог щодо вступу до ЄС. Доведено, що у поствійськовий період до набуття Україною членства в ЄС необхідне поглиблення галузевої інтеграції; збільшення безмитного експорту на ринок ЄС; скасування нетарифних заходів, що обмежують торгівлю з ЄС. Передусім, у цьому контексті необхідно враховувати власні національні інтереси та торговельного партнеру, зокрема інституціональну (регулятивну) підтримку Україною ініціативи ЄС "Європейська зелена угода" щодо формування Європи як вуглецево-нейтрального континенту та поступову адаптацію поствійськової національної економіки до вимог ЦЕ. Недостатній рівень розвитку ЦЕ в Україні обумовлений триваючою неспровокованою та невиправданою агресивною війною Росії проти України; недосконалістю інституційного середовища; недостатньою вмотивованістю бізнесу. Імплементація засад ЦЕ в Україні вимагає системної та комплексної системної перебудови, основуючись на законодавчій базі, впровадженні інноваційних технологій, діджиталізації виробничих та торговельних процесів, фінансуванні екологічних ініціатив, стимулюванні інноваційних екологоощадних бізнес-моделей.

В Україні офіційних документів, які б регулювали поводження з літієвими хімічними джерелами енергії, не існує. Відомо лише про два документи (Перелік і Постанова № 1287), які поки що є лише декларативними й не впливають на процеси контролю ввезення літієвих джерел енергії та подальшу переробку відходів. Тобто, відпрацьовані елементи викидаються у відходи, за якими ніякого відповідного контролю немає. Мета дослідження - надати аналітичний огляд сучасного стану забруднення навколишнього середовища літієм, показати ризики для здоров'я людини за умови екологічного та виробничого впливу металу. Дослідження побудовано на аналізі вітчизняних і зарубіжних видань щодо сучасного стану забруднення навколишнього середовища літієм, аналізу вмісту літію в об'єктах довкілля, токсичності металу, виробничого впливу, нормативно-правових актів і керівних документів міжнародних організацій та таких, що впроваджені в Україні. Висновки: проведені аналітичні дослідження дали можливість оцінити сучасні сфери застосування літієвих сполук, зокрема, показали, що в Україні відсутні нормативні документи, які регламентують використання та утилізацію літієвих виробів. Виробники літієвих джерел енергії, піклуючись про своїх працівників, мають погоджуватись з вимогами громадських і державних організацій, повинні розробляти й виконувати норми безпеки токсичних складових літієвих джерел енергії. Водночас зростання використання електронної техніки в Україні має такі темпи, що населення має бути поінформоване про потенційну небезпеку активного забруднення довкілля, загрозу здоров'ю людини.

Індекс рубрикатора НБУВ: П,9 + Л293

Рубрики:

Сільське та лісове господарство. Сільськогосподарські

Адсорбенти. Засоби для очищення води

Шифр НБУВ: Ж100480 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л774-37

Рубрики:

Виробництво целюлози

Шифр НБУВ: Ж100480 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено антиадгезивну активність ПАР, синтезованих A. calcoaceticus IMB B-7241 за наявності B. subtilis БТ-2 у середовищі з очищеним гліцерином і відходами виробництва біодизелю. Вирощування A. calcoaceticus IMB B-7241 здійснено у рідкому мінеральному середовищі з очищеним гліцерином і відходами виробництва біодизелю (об'ємною часткою 3 і 5 % відповідно). Живі та інактивовані автоклавуванням клітини B. subtilis БТ-2, а також супернатант після вирощування штаму БТ-2 використовували як індуктори та вносили в середовище на початку процесу культивування A. calcoaceticus IMB B-7241 у концентрації 2,5 - 10 % (об'ємна частка). Позаклітинні ПАР виділяли з супернатанту культуральної рідини сумішшю Фолча. Вплив розчинів ПАР на адгезію бактеріальних і дріжджових тест-культур до сталі та лінолеуму визначали спектрофотометричним методом. Установлено, що внесення живих, інактивованих клітин B. subtilis БТ-2 або супернатанту в середовище культивування A. calcoaceticus IMB B-7241 із гліцерином різного ступеня очищення супроводжувалося синтезом ПАР, які характеризувалися вищою антиадгезивною активністю, ніж препарати, утворені в середовищі без індукторів. Адгезія клітин бактеріальних тест-культур (Bacillus subtilis БТ-2, Staphylococcus aureus БМС-1, Proteus vulgaris ПА-12, Enterobacter cloacae С-8) і дріжджів (Candida albicans Д-6, Candida tropicalis PE-2) на абіотичних матеріалах, оброблених розчинами ПАР (12 - 96 мкг/мл), синтезованих за наявності біологічних індукторів, була в 1,1 - 5,9 разу нижчою у порівнянні з використанням препаратів, одержаних за відсутності індукторів. Супернатант після вирощування B. subtilis БТ-2 виявився менш ефективним індуктором, ніж живі чи інактивовані клітини штаму ВТ-2. У результаті проведеної роботи встановлено можливість підвищення антиадгезивної активності ПАР A. calcoaceticus IMB B-7241 внесенням у середовище культивування як з очищеним гліцерином, так і відходами виробництва біодизелю конкурентних бактерій B. subtilis БТ-2 у вигляді живих, інактивованих клітин або супернатанту. Крім того, одержані результати вказують, що заміна очищеного гліцерину в середовищі культивування A. calcoaceticus IMB B-7241 на відходи виробництва біодизелю надає змогу, по-перше, підвищити рентабельність виробництва біодизелю, по-друге, утилізувати токсичні відходи, по-третє, одержати ПАР з високою антиадгезивною активністю.

У сучасному світі екологічна проблематика дедалі частіше стає предметом дискусій вчених, політиків та громадянського суспільства. Світова спільнота бажає зрозуміти джерела виникнення проблем навколишнього середовища, а також знайти шляхи їх подолання. Мета і завдання. Мета дослідження - визначення основних інструментів, які застосовує екологічна дипломатія за умов глобальної конкуренції та зростання взаємозалежності між країнами. Методологія дослідження. Для досягнення мети, використано комплекс основних принципів та методів наукового пізнання: системний аналіз, порівняння, критичний аналіз. Результати дослідження. У XXI столітті інститут екологічної дипломатії вже набув деякого поширення у низці країн, які активно відстоюють відновлення екосистеми планети. Найбільш яскравим та успішним прикладом є екологічна дипломатія Євросоюзу. Екологічна дипломатія розвивається відразу на кількох рівнях: глобальний рівень, представлений функціонуванням ООН та діяльністю її членів щодо вирішення глобальних екологічних проблем та забезпечення екологічної безпеки;регіональний рівень дипломатії, тобто екологічна діяльність, яку проводять регіональні екологічні інститути. Обговорення. Угода про асоціацію між Україною та ЄС, яка в свій час була драйвером реформ у сфері охорони довкілля, відходить на задній план у проведенні реформ. На реформування екологічної та кліматичної сфери впливають зовнішньополітичні та внутрішньополітичні фактори. Уряд України говорить про зелене реформування лише в контексті Європейського зеленогокурсу (European Green Deal (Європейський зелений курс (ЄЗК) - це програма дій Єврокомісії, мета якої - перехід до 2050 року до кліматично нейтральної Європи) та наміри долучитись до цієї внутрішньої політики ЄС. Висновки: особливістю екологічної дипломатії є те, що вона може відбуватися не лише в традиційному, але й інноваційному форматі співробітництва - орієнтованому на забезпечення глобальної екологічної безпеки, налагодження конструктивної взаємодії акторів світової політики.