Исследован процесс трансформации современной медицины и здравоохранения, который заключается в смене основных парадигм. Приведена общая характеристика и сделан анализ современного медико-биологического знания. Рассмотрено значение системного подхода как способа трансформации медицины и здравоохранения. Освещены изменения мировоззренческих и методологических оснований современной эпидемиологии. Изложены общенаучные, философские и медико-биологические аспекты валеологической парадигмы в современной науке. Раскрыты духовно-инновационные аспекты социальной адаптации человека. Описаны общие условия и пути гуманизации и гуманитаризации медицины и здравоохранения.

Висвітлено основні напрями та проблеми філософії, питання історії філософії. Розглянуто особливості філософії ХХ ст., проблему людини й аналіз наукового пізнання. Наведено методи наукового, емпіричного та теоретичного пізнання. Викладено сучасні теорії медицини. Запропоновано предметний та іменний покажчики.

Висвітлено шляхи взаємодії філософії та медицини за умов соціальних перетворень в Україні. Проаналізовано зміни методологічного потенціалу філософії. Аргументовано необхідність використання особистісного підходу до розкриття закономірностей розвитку медицини та вищої медичної освіти. Розглянуто діяльність видатних учених та громадських діячів: М.І.Павлика, О.О.Богомольця, В.І.Вернадського, М.І.Вавілова, інших відомих медиків.

Визначено ключові особливості парадигми валеологічного мислення: цілісний підхід до здоров'я людини, що об'єднує медичний, соціальний, психологічний, екологічний та духовний аспекти, гармонія людини і природи та розгляд людини як частини Космосу, єдність розуму душі та тіла людини, а також єдність холістичного та індивідуального підходів. Досліджено закономірність переходу медико-біологічного поняття "здоров'я" у філософську категорію, а також з'ясовано онтологічний, аксіологічний та гносеологічний аспекти категорії "здоров'я".

Розкрито зміст та особливості трансформаційних процесів у сучасній медицині та охороні здоров'я як процес зміни парадигм їх існування та розвитку. Наведено теоретичне обгрунтування історичних тенденцій становлення та розвитку у сучасній медичній науці нових парадигм: "здоров'я людини" та "етична спрямованість діяльності", а також аналіз їх місця та ролі у трансформації сучасної медицини та охорони здоров'я. Розглянуто зміст нових парадигм, що базуються на методологічних засадах системності, соціокультурній детермінації, самоздійсненні та розвитку людини у людському бутті, як противаги пануючим сьогодні парадигмам "хвороба людини" та "теоретична спрямованість діяльності". З метою адекватного осмислення синтезу біологічного, соціального та духовного в людині, а також сутності та способів його відображення до філософії науки залучаються нові ідеї, які репрезентовано у валеософії, біоетиці.

Проаналізовано наукову літературу з проблеми формування здорового способу життя студентської молоді. Розглянуто історію вітчизняної освіти стосовно проблеми здоров'я молодого покоління.

Увагу зосереджено на обгрунтуванні сутності здоров'я особистості у медійно-інформаційному освітньому просторі як об'єкта філософсько-освітнього аналізу. Запропоновано філософську-освітню методологію аналізу здоров'я особистості у медійно-інформаційному освітньому просторі у контексті загроз і ризиків, які несуть процеси інформатизації. Визначено специфіку філософії освіти та медіа-філософії як методології аналізу ризиків для здоров'я особистості у медійно-інформаційному просторі та показано необхідність їх синтезу. Дослідження дозволяє систематизувати методологічні та концептуальні засади філософсько-освітніх наукових розвідок у царині здоров'я особистості у медійно-інформаційному освітньому просторі на основі поєднання методологій філософії освіти, медіа-філософії та філософії здоров'я, визначати основні напрями запобігання ризикам для здоров'я особистості з використанням потенціалу медіа-освіти, а також проектувати необхідні зміни у освітній та інформаційній політиці щодо розвитку медіа-культури особистості та забезпечення здоров'язберігальних характеристик медійно-інформаційного середовища освітньої діяльності.

Розкрито філософські засади викладання сестринської справи у вищих медичних закладах Канади: гуманізацію, гуманітаризацію, демократизацію та соціалізацію. Розглянуто їх вплив на зміст навчальних програм факультетів медсестринства. Визначено педагогічні умови для забезпечення, використання та впровадження філософських засад у процесі викладання сестринської справи.

Раскрыты философские основы преподавания сестринского дела в высших медицинских заведениях Канады: гуманитаризация, гуманизация, демократизация и социализация. Рассмотрено влияние философских основ на содержание учебных программ. Определены основные педагогические условия для использования и реализации философских основ в процессе преподавания сестринского дела.

The article examines main рhilosophic backgrounds of teaching nursing in medical institutions of higher learning in Canada. These are: humanization, humanitarization, democratization and socialization it also studies their influence on the curriculum of nursing faculties. The author determines teaching conditions for implementing and using philosophic backgrounds in teaching nursing.

Досліджено гуманітарні аспекти вищої медичної освіти в сучасному українському суспільстві в межах філософсько-антропологічного аналізу. Встановлено, що гуманітарними вимірами зазначеної освіти є: освітній (вплив гуманітарної складової на посилення гуманізації системи вищої медичної освіти), філософсько-антропологічний (вплив гуманітарної освіти на особистості студента-медика та викладача медичного ВНЗ), соціально-антропологічний (управління забезпеченням якості гуманітарної освіти у медичних ВНЗ). Обгрунтовано значення гуманітарної освіти у професійній соціалізації студентів медичних ВНЗ. Розроблено концептуальний підхід до гуманітарних вимірів вищої медичної освіти у філософсько-антропологічному контексті.

Проаналізовано механізми стигматизації проблем психічного здоров'я в українському і польському молодіжному середовищі. Вивчаються обізнаність у проблемі психічних розладів, розуміння емоційних фільтрів, бар'єрів та ресурсів у спілкуванні з особами з психічними порушеннями, уявлення про особистісні характеристики людей з окремими розладами.

Здійснено соціально-філософський аналіз проєкту "Духовної медицини" видатного персидського філософа-медика, вченого-енциклопедиста Середньовіччя Абу Бакра ар-Разі. Увагу приділено експлікації цього комплексу ідей як соціокультурної універсалії в сучасних цивілізаційних контекстах, виявленню його загальнолюдських гуманістичних смислів. Зауважено, що наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в соціально-філософському ракурсі представлено сутність і зміст "Духовної медицини". Визначено перспективи збагачення ідеями та практиками проєкту сучасної філософії здоров'я (фізичного, психічного, духовного, соціального), інтеркультурної медицини, біоетичної парадигми, медичної аксіології, соціальної екології тощо. Досліджено й узагальнено принципи гармонійної взаємодії інтелектуалів і влади в арабо-мусульманському світі в епоху Мусульманського Відродження та шляхи застосування цих принципів для досягнення соціальної рівноваги, сталого та прогресивного розвитку соціуму на усіх його рівнях (індивід - спільнота (міська спільнота) - суспільство в цілому - глобальний соціальний універсум). Проєкт "Духовної медицини" реактуалізовано в ситуації пандемії COVID-19, глобальної медикалізації публічної сфери та стрімкої технологізації медицини.