Висвітлено концептуальні напрями використання альтернативних палив та інших нетрадиційних джерел енергії (вітру, сонця, морських хвиль, гідротерм і біогазу). Досліджено вплив властивостей палива та деяких регулювальних параметрів на рівень шуму дизельного двигуна. Встановлено, що використання високоефективних нових палив для енергоустановок і двигунів внутрішнього згоряння зумовлено підвищенням вимог щодо викидів токсичних вихлопних газів двигунами, а також виснаженням запасів вуглеводневих палив (енергоносіїв), які традиційно добуваються з нафти та газу.

Розглянуто основні розділи біотехнології, досягнення яких використовуються в фармації та медицині. Це стосується методів одержання промислових штамів мікроорганізмів, моноклональних антитіл, іммобілізованих білків та ферментів, вітамінів, антибіотиків, вуглеводів, гормонів, органічних кислот та амінокислот.

Викладено основи фізіологічної хімії, сучасні уявлення про структуру, фізіологію та біохімію скелетних м'язів, енергетичні джерела, що забезпечують їх скорочувальну активність. Проаналізовано особливості вуглеводневого, ліпідного та білкового обмінів під час м'язової діяльності; вплив тренування, спрямованого на розвиток витривалості, на метаболізм вуглеводів, ліпідів і білків у процесі фізичних навантажень. Наведено характеристику стану енергетичних систем, що забезпечують виконання фізичних вправ високої інтенсивності. Висвітлено вплив фізичних навантажень на зміну метаболізму в м'язових волокнах, фізіологічні адаптаційні процеси під час тренування.

Розглянуто структуру та ферментативні реакції перетворення основних класів біомолекул - білків, амінокислот, вуглеводів, ліпідів, вітамінів, нуклеотидів, інформаційних нуклеїнових кислот. Висвітлено питання молекулярної біології та генетики, біохімічні основи фізіологічних функцій організму людини та їх нейрогормональної регуляції, молекулярні механізми виникнення найбільш поширених патологічних процесів (атеросклерозу, цукрового діабету, ожиріння) та спадкових ензимопатій. Значну увагу приділено молекулярним механізмам функціонування клітин крові, печінки, м'язів, імунної, нервової систем, ензимодіагностиці та біохімічним засадам фармакотерапії порушень обміну речовин.

Розглянуто основні відомості з хімії біогенних елементів, елементи хімічної термодинаміки й основи хімічної кінетики. Викладено властивості істинних розчинів високомолекулярних сполук. Розглянута реакційна здатність біологічно активних гетерофункціональних органічних речовин, у тому числі ліпідів, вуглеводів, амінокислот, білків, а також нуклеїнових кислот і гетероциклічних сполук. Велика увага приділена медико-біологічному аспекту розглянутих питань.

Показано можливість очищення поверхневих зливових стоків від нафтопродуктів. Розроблена екстенсивна біотехнологія базується на використанні препарату "Десна" - активного деструктора вуглеводнів. Упровадження цієї біотехнології на очисних спорудах поверхневих зливових вод промзони "Теличка" м. Києва дозволяє стабільно зменшувати вміст нафтопродуктів, що скидаються в р. Дніпро, в 50 - 100 разів.

Розглянуто сучасні дані з питань термінології, структури і фізико-хімічних властивостей, біосинтезу і метаболізму, біологічної ролі глікопротеїдів та їх вуглеводних компонентів в організмі ссавців. На підставі багатолітніх клініко-експериментальних досліджень проаналізовано взаємозв'язки між тиреоїдним статусом і метаболізмом глікопротеїдів та їх похідних в організмі людини і тварин. Наведено результати встановлених деяких додаткових впливів нейрогуморальних факторів на зміни вмісту окремих глікопротеїдних компонентів у сироватці крові. Оцінено кількісні зміни вмісту досліджуваних тестів у крові з метою їх практичного застосування в діагностиці та прогнозі дисфункцій щитовидної залози. Теоретично обгрунтовано можливі принципово нові функції окремих глікопротеїдів і гліканів у біосинтезі тиреоїдних гормонів у щитовидній залозі. Визначено подальші шляхи і перспективи досліджень у даній сфері сучасної фізіології.

Наведено результати досліджень з розробки та впровадження нових вибухових технологій поліпшення сполучення продуктивного пласта з видобувною свердловиною з метою інтенсифікації видобутку рідких та газоподібних вуглеводнів.

Вивчали вплив видалення на 60-й день вегетації частин листкової розетки та коренеплоду на вуглекислотний газообмін і вміст вуглеводів у листках цукрових буряків. Показано, що інтенсивність фотосинтезу листків, які сформувалися після видалення частини листкової розетки при інтактному корнеплоді, була вищою, ніж у відповідних листків контрольних рослин. Видалення частини коренеплоду призвело до збільшення співвідношення фотодихання: фотосинтез і темнового дихання у інтактної листкової розетки порівняно до інших варіантів. Різниця між варіантами досліду у вмісті суми водорозчинних цукрів і крохмалю в листкових пластинках і черешках відображала зв'язок цих речовин зі зміною асиміляційної активності фотосинтетичного апарату і перерозподілом вуглецю при штучному втручанні в донорно-акцепторні відносини між листковою розеткою і коренеплодом.

Досліджували вплив кремнійорганічного препарату на активність окиснювально-відновних ферментів листків, вміст в них оксидів кремнію, алюмінію, заліза, магнію і кальцію, розчинних вуглеводів, вільних амінокислот, наростання маси та інтенсивність дихання листків рослин з родини ароїдних. Встановлено, що внесення сполук кремнію до субстрату підвищує активність цитохромоксидази, пероксидази, поліфенолоксидази, аскорбіноксидази і каталази залежно від виду рослин на 2,8-23,2 , сприяє накопиченню в листках асимілятів і збільшенню на 30,6-41,8 маси рослин.

За результатами аналізу даних експлуатаційного розбурювання та розробки Коробочкінського родовища виявлено суттєву невідповідність геологічної моделі та запасів вуглеводнів, отриманих внаслідок розвідки. Запропоновано проведення детальнішої розвідки подібних невеликих структур для скорочення розвідувальних та експлуатаційних свердловин під час освоєння нових родовищ.

На підставі власних і літературних даних розглядаються фізіологічні механізми дії ретардантів на процеси фотосинтезу, морфогенезу та росту рослин як донорно-акцепторної системи (системи "source - sink"). Під впливом ретардантів відбувається зменшення площі листків при збільшенні їх питомої маси та підвищення в рослинах вмісту як неструктурних, так і структурних вуглеводів у вигляді полісахаридів, які виконують буферну роль між процесами фотосинтезу і росту. Спостерігаються також зміни в структурі хлоропластів, однак дані про дію ретардантів на інтенсивність фотосинтезу суперечливі. Показано, що дія ретардантів на морфогенез реалізується переважно через інгібування синтезу гіберелінів та підсилення синтезу абсцизової кислоти в рослинах.

Порівняно точність розповсюджених в проектній практиці в газовій та нафтовій промисловості програмних систем технологічного моделювання HYSYS, PRO-II і ГАЗКОНДНАФТА. Розглянуто результати розрахунків фазових рівноваг, густини, теплоємності, в'язкості та інших властивостей вуглеводнів. Показано, що для вуглеводнів та їх сумішей всі три програми дають близькі результати, за винятком густини газу при високому тиску і теплоємності рідини.

Проаналізовано результати розрахунків фазових рівноваг та властивостей сумішей вуглеводнів, води, метанолу, гліколів і солі, виконаних за програмами HYSYS, PRO-2 і ГазКондНафта. Показано, що для таких сумішей найкращі результати дає програмна система ГазКондНафта.

Запропоновано уточнений метод розрахункового визначення складу пластових сумішей на базі розгонки конденсату та нафти в апараті Енглера, який базується на прогнозуванні вмісту легких вуглеводнів та їх фракцій за даними фракційної розгонки. Результати моделювання складу та властивостей газоконденсатних та газонафтових сумішей порівняно з даними лабораторних досліджень.

Вивчали вплив бензолу на фізіолого-біохімічні показники у рослин різного екотипу. Визначено діагностичні критерії для пошуку видів, здатних поглинати та знешкоджувати токсичні органічні речовини антропогенного походження, зокрема бензол. Це - активність поліфенолоксидази, а також вміст у листках каротиноїдів, міді і дисахаридів. Отримані результати можуть бути використані у процесі створення принципово нових біологічних систем для оптимізації екологічного стану побутових, службових та виробничих приміщень.

Досліджено утворення етилену й етану в зрізаних листках озимого жита, квасолі та помідорів, а також вміст у них 1-аміноциклопропан-1-карбонової кислоти. Виявлено закономірність в утворенні зазначених вуглеводнів: у разі виділення великої кількості етилену виділялась незначна кількість етану, і навпаки. Обробка рослин гербіцидами дикватом, тордоном і гліфосатом за 5 год до відбору проб стимулювала утворення етилену. За цих умов вміст 1-аміноциклопропан-1-карбонової кислоти в оброблених рослинах був нижчим, ніж у контрольних. Зроблено висновок, що за стресових умов етилен утворюється не тільки з 1-аміноциклопропан-1-карбонової кислоти, а й з інших невідомих речовин.

Встановлено, що натрієва сіль гумінових кислот - гумат натрію - у разі введення її в раціон молодняка свиней великої білої породи позитивно впливає на показники вуглеводно-ліпідного обміну тварин, підвищує їх продуктивність.

Доведено, що мацеробацилін, у разі збагачення ним раціонів молодняка свиней, за рахунок посилення вуглеводно-жирового обміну знижує вміст загальних ліпідів і фосфоліпідів, підвищує рівень тригліцеридів у спектрі загальних ліпідів у м'язовій тканині, cприяє накопиченню незамінних жирних кислот (лінолевої).

З'ясовано, що одним із проявів серцевої патології є порушення серцевого ритму та провідності. Оцінено стан провідної системи серця у хворих на цукровий діабет ІІ типу залежно від тривалості, тяжкості та стану компенсації захворювання. За допомогою холтерівського моніторування ЕКГ, стандартної ЕКГ обстежено 59 хворих на цукровий діабет ІІ типу з різними видами аритмії та 27 хворих без/або з незначними порушеннями серцевого ритму та провідності. Обстеження хворих проведено у стані компенсації та декомпенсації захворювання. Аналіз отриманих результатів показав, що у 82,1 % хворих на цукровий діабет ІІ типу найхарактернішою формою аритмії є шлуночкова екстрасистолія, пароксизми якої у 62 % хворих збігалися зі станом гіпоглікемії. У стані гіперглікемії з ознаками кетоацидозу в 54 % електрокардіографічні зміни проявлялися пароксизмами миготливої аритмії та синусової тахікардії. Під час оцінки зв'язку між тривалістю діабету й аритміями серця не виявлено прямої залежності, але число і тяжкість аритмій залежали від тяжкості діабету, ступеня компенсації захворювання і проявів атеросклеротичних порушень. Однією з основних умов зменшення цих порушень є нормалізація вуглеводного обміну та інших метаболічних розладів у поєднанні, за необхідності, з антиаритмічною терапією.

Установлено, что одним из проявлений сердечной патологии являются нарушения сердечного ритма и проводимости. Оценено состояние проводящей системы сердца при сахарном диабете II типа в зависимости от длительности, тяжести и состояния компенсации заболевания. С помощью холтеровского мониторирования ЭКГ, стандартной ЭКГ обследованы 59 больных сахарным диабетом II типа с различными видами аритмий и 27 больных без или с незначительными нарушениями сердечного ритма и проводимости. Обследование проведено в состоянии компенсации и декомпенсации заболевания. Анализ полученных результатов показал, что у 82,1 % больных наиболее частой формой аритмии являлась желудочковая экстрасистолия, пароксизмы которой у 62 % совпадали с состоянием гипогликемии. В состоянии гипергликемии с признаками кетоацидоза у 54 % больных электрокардиографические изменения проявлялись пароксизмами мерцательной аритмии и синусовой тахикардии. При оценке связи между длительностью диабета и аритмиями сердца не выявлено прямой зависимости, однако число и тяжесть аритмий зависели от тяжести диабета, степени компенсации заболевания и выраженности атеросклеротических нарушений. Одним из основных условий уменьшения этих нарушений является нормализация углеводного обмена и других метаболических изменений в сочетании, при необходимости, с антиаритмической терапией.

The course of ischemic heart disease is characterized by high incidence of heart rhythm and conductivity disorders. In the present research, with the help of standard ECG, ECG-monitoring, the state of heart conducting system was studied in diabetic patients. The received data show the dependence of changes in heart rhythm and conductivity in diabetic on compensation, duration and severity of the disease. The analysis of the received results has shown, that in 82,1 % of patients the most common form of arrhythmia was ventricular extrasystolia coincided with hypoglycemia. In a condition with attributes of hyperglycemia in 54 % of patients ECG changes were shown by paroxysmal atrial fibrillation and tachycardia. One of basic conditions for reduction ofthese disorders is normalization of carbohydrate metabolism and other metabolic disorders in combination with special therapy, if necessary.