Розглянуто міждисциплінарну проблему імплементації сучасного медичного законодавства в щоденну практичну діяльність фахівців у галузі охорони здоров'я з метою підвищення їхньої професійної компетенції у сфері правознавства. Уперше запропоновано для практичного використання оригінальний термін "юридична гігієна медичних працівників". Посібник є уніфікованим компендіумом базових знань і практичних навичок медичних працівників щодо юридичної регламентації професійної діяльності, медичного законодавства та юридичної відповідальності за професійні правопорушення. Комплексний та водночас лапідарний підхід до викладення матеріалу дозволив об'єднати майже весь масив правознавчої інформації, яка знаходиться в царині двох дисциплін: права та медицини. Увагу приділено розумінню фундаментальних принципів функціонування сучасної системи охорони здоров'я, особливо в період її тектонічних структурних перетворень. Наведено приклади реальних судових справ, у яких кожен медичний працівник знайде майже все для превенції власних лікарських помилок і лікарських девіацій.

Укладено відповідно до чинної програми "Українська мова як іноземна (для іноземних громадян - слухачів Центру дистанційного навчання та післядипломної освіти)" Національного лісотехнічного університету України. У словнику зібрано близько тисячі слів і словосполук, за обсягом уживаної лексики - це приблизно рівні А1 і А 2 володіння українською мовою. Представлено такі тематичні групи: "Символи і карта України", "Людина та її тіло", "Сім'я", "Емоції", "Гігієна людини", "Засоби гігієни і догляду", "Косметика", "Рух і дії людини", "Напрям руху", "Професії", "Транспорт", "Кольори", "Жіночий і чоловічий одяг", "Жіноче і чоловіче взуття", "Аксесуари", "Сумки", "Продукти і крупи", "Хліб і солодощі", "Напої", "Овочі, фрукти і ягоди", "Столове приладдя, посуд", "Квартира", "Меблі", "Побутова техніка", "Побутові предмети", "Українські гроші", "Канцелярські товари", "Музичні інструменти", "Геометричні фігури", "Ландшафт і сторони світу", "Погода, опади, явища природи", "Рослини", "Дикі, домашні та свійські тварини", "Птахи й комахи", "Земноводні й морські жителі". Кожне слово подане в початковій формі, біля іменників вказано рід. Наведені словосполучення представлені конструкцією "прикметник + іменник", що допоможе іноземним слухачам легше засвоїти типові словосполуки і правильно використовувати їх. Словник сформовано з трьох частин: власне ілюстрованого словника з пронумерованими малюнками і поясненнями до них, перекладної частини, у якій уміщено три словники, та додатків.

Висвітлено сучасні проблеми судової експертології та криміналістики. Розглянуто питання криміналістики та нормативно-правового регулювання сфери експертного забезпечення правосуддя, методології та методики судової експертизи. Охарактеризовано види експертних досліджень під час розслідування тероризму. Розкрито особливості використання спеціальних знань під час розслідування розбійних нападів на помешкання громадян із застосуванням зброї. Проаналізовано доцільність упровадження загальнообов'язкового дактилоскопіювання в Україні. Показано можливості використання фрагментів рослин роду хвощ у біологічній експертизі. Розкрито особливості проведення судово-економічних експертиз із питань дослідження виплат військовослужбовцям. Увагу приділено визначенню ретроспективної вартості земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції, питанням підвищення стресостійкості судового експерта під час війни, лінгвістичній експертизі текстів воєнної тематики, стандартизації термінологічного словника з портретної експертизи.

Мета дослідження - оцінити стан гігієни та тканин пародонта у пацієнтів з дефектами зубних рядів, мешканців Закарпатської області. Дослідження проведено серед 282 пацієнтів ТОВ "Університетська стоматологічна поліклініка", м. Ужгород (94 - чоловіки та 188 жінки) за період 2019-2023 рр. Клінічні групи визначалися згідно класифікації дефектів зубних рядів за Кенеді, зокрема до 1 класу відносять двосторонні кінцеві дефекти зубних рядів, до 2 класу - односторонні кінцеві дефекти зубних рядів, до 3 класу - односторонні включені дефекти в бічному відділі, 4 клас - включені дефекти переднього відділу. Визначено стан гігієни (за індексом Федорова-Володкіної), наявність запалення ясен (згідно індексу ПМА) та наявність запально-деструктивних змін у пародонті (згідно пародонтального індексу Russel). Статистичний аналіз отриманих даних проводилися на персональному комп'ютері з використанням ліцензованих програм "МS Excel 7" для операційної системи "Windows" та стандартного пакету програм "STATISTICA" v.6.0. Визначення стану гігієни та наявності запалення в тканинах пародонта доводить причину втрати зубів у пацієнтів, старше 25 років, як основного чинника, та ставить проблему вибору методів відновлення цілісності зубних рядів з урахування наявного запального процесу. У всіх обстежених пацієнтів гігієну визначено як незадовільну, відмінності показників між групами були не достовірними (2,4 +- 0,01; 2,3 +- 0,02; 2,2 +- 0,01; 2,3 +- 0,02; p >> 0,05). Встановлено наявність середнього ступеню тяжкості гінгівіту, відмінності між групами були не достовірними (48,0 +- 1,84; 46,0 +- 1,20; 39,5 +- 1,39; 41,3 +- 0,49; p >> 0,05). Діагностовано недостовірні відмінності показників тяжкості пародонтиту на рівні середнього (3,8 +- 0,04; 3,2 +- 0,02; 3,5 +- 0,01; 3,3 +- 0,01; p >> 0,05). Висновки: у найчисельнішій групі 35 - 44 роки (35,1 %) з превалюванням дефектів на верхній щелепі (56,7 %) 3 класу за Кенеді (37,6 %) з односторонніми включеними дефектами в бічному відділі гігієна визначалася як незадовільна, діагностувався гінгівіт середнього ступеню тяжкості, та встановлено пародонтит на рівні середнього ступеня тяжкості (p >> 0,05).

Зубощелепні аномалії (ЗЩА) відносяться до основних стоматологічних захворювань, їх поширеність досягає 85 %. Клінічні спостереження та дані літератури свідчать про високі темпи розвитку та прогресування карієсу і запальних захворювань тканин пародонта у дітей під час ортодонтичного лікування. Це вказує на необхідність запровадження ефективних підходів до профілактики та лікування, які передбачають підвищення рівня стоматологічного здоров'я до початку, під час та після завершення ортодонтичного лікування. Мета дослідження - провести аналіз та узагальнення літературних джерел з вивченням сучасних відомостей про особливості профілактики та лікування основних стоматологічних захворювань при лікуванні ЗЩА у дітей, у тому числі з психоневрологічними розладами. Аналіз літературних джерел свідчить, що для профілактики та лікування стоматологічних захворювань при лікуванні ЗЩА використовуються медикаментозні заходи місцевої та загальної дії, професійна та індивідуальна гігієна порожнини рота, дієта з високим вмістом кальцію, фосфору тощо. Важливими є також рекомендації щодо ортодонтичного лікування у дітей з психоневрологічними розладами, згідно яких ортодонтичне лікування має бути спрямоване на прийнятний результат, а не на ортодонтичну досконалість; необхідно враховувати тяжкість вади та можливі пов'язані з нею психосоціальні та медичні обмеження, а також ступінь можливого лікування пацієнта. Разом з цим у літературі зустрічаються лише поодинокі дослідження, у яких вивчаються проблеми лікування та профілактики стоматологічних захворювань, які виникають при лікуванні ЗЩА у дітей з психоневрологічними розладами. Висновки: аналіз літературних джерел вказує на те, що на сьогодні недостатньо вивчені питання профілактики карієсу і захворювань тканин пародонта при ортодонтичному лікуванні ЗЩА, особливо у дітей з психоневрологічними розладами. Тому актуальним є подальший пошук та розпрацювання ефективних методів профілактики основних стоматологічних захворювань, які виникають в процесі ортодонтичного лікування цих дітей, на основі поглибленого вивчення чинників ризику їх виникнення.

Протягом тривалого періоду в Придунав'ї існує недостатність якісної води для пиття, недостатній розвиток системи первинної медичної та санітарної допомоги, включаючи мережу закладів, що надають стоматологічну допомогу дитячому населенню. Несприятлива екологічна ситуація в регіоні стає чинником розвитку численних патологічних процесів у дитячому організмі. Органи та тканини ротової порожнини, зокрема пародонт, також втягуються в патологічний процес. Мета роботи - оцінка впливу комплексного стоматологічного лікування на біофізичні характеристики твердих тканин зубів та якість кісткової тканини у дітей Придунав'я. В даних дослідженнях приймало участь 93 дитини Придунав'я віком 6 - 12 років. Дітям групи порівняння проводилася санація порожнини рота і професійна гігієна. Діти основної групи додатково отримували розроблений комплекс адаптогенів, протизапальних, антиоксидантних, мембраностабілізуючих та ремінералізуючих препаратів, який містив наступні компоненти: "Кверцетин-гранули з пектином" (ПАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ", Україна) 1 таблетка на добу; комплекс вітамінів і мінералів "Алфавіт-школяр" (Вітаміни АОА, Україна) 1таблетка на добу; чистка зубів пастою R.O.C.S. Ефективність проведення профілактики стоматологічної захворюваності у дітей віком 6 - 12 років регіону, оцінювалась за спектроколориметричною оцінкою кислоторезистентності та проникності емалі зубів, її електрометричного показника, денситометричною оцінкою якості кісток. Згідно з отриманими даними, в основних групах дітей Придунав'я вже за 6місяців після застосування лікувально-профілактичних заходів колірна інтенсивність забарвлення зубів метиленовою синню (S) знизилась у порівнянні з вихідним станом на 1,38 рази, а за 1 рік - на 1,81 рази. В контрольній групі колірна інтенсивність забарвлення зубів за тестом резистентності за цей період не зазнала значних змін (незначне збільшення). Висновки: у дітей Придунав'я, які отримували лікувальнопро-філактичний комплекс в процесі стоматологічного лікування, спостерігалося підвищення швидкості розповсюдженості УЗ-хвилі в кісткових тканинах (SOS) і покращення їх структури (BUA).

Досліджено, як українська економіка продовжує розвиватися, незважаючи на здійснення терористичних нападів з боку російського агресора. З'ясовано виклики, з якими зіштовхнулися українські виробники меблів під час військової економіки: проблеми з логістикою, відмова від використання сировини з Білорусі та трудові зміни. Серед нових можливостей для меблярів розглянуто проєкти тимчасового житла для потреб воєнного часу, помешкання, призначене для внутрішньо переміщених осіб: проєкт модульного містечка RE: UKRAINE, проєкт "Укриття 22" та проєкт LIM Capsule. Досліджено, що перспективою може стати зайняття нових ніш на світовому ринку меблів через відмову низки країн залишатися споживачами російської та білоруської меблевої продукції. Запропоновано українському бізнесу здійснити страхування свого майна від воєнних ризиків, скориставшися новим страховим продуктом War, terrorism and political violence insurance. Проаналізовано пристосовування господарської діяльності приватного підприємства "Гусятинська фабрика меблів "Елегант" до реалій сьогодення. У рамках доброчинної діяльності на фірмі здійснювалося виготовлення займистої суміші "коктейлі Молотова", загороджувальних дорожніх пристосувань "їжаків", пошиття "плитоносок", ковдр і подушок, виробництво бюджетних "студентських" ліжок. Описано корективи, які внесла воєнна ситуація в інноваційну діяльність меблевого підприємства, а саме: оновлення технологічного процесу було заплановано керівництвом на 2023 р., проте, у зв'язку із трудовими змінами (частина чоловіків мобілізовані, частина виїхала за кордон) довелося реалізовувати плани з модернізації дещо швидше - у II півріччі 2022 р. Обгрунтовано, що такі зміни передусім дали змогу поліпшити якість операцій технологічних процесів та продукції загалом.

Викладено питання загальної гігієни як галузі медицини, що вивчає вплив різноманітних чинників навколишнього середовища на здоров'я людини з метою розробки практичних санітарних заходів, спрямованих на запобігання захворювань. Розглянуто гігієнічні аспекти роботи аптечних закладів з урахуванням останніх досягнень гігієнічної науки і практики, нормативної документації фармацевтичної галузі.

Мета дослідження - з'ясувати історію появи книги О. М. Шумлянського про вдосконалення викладання медицини - "Мнение одного истиннолюбца о поправлении наиполезнейшей для людей науки" (1787), та проаналізувати її зміст, і, тим самим, закрити прогалину в біографії професора. Історичними джерелами для роботи були опубліковані матеріали, багато з яких досі не використовувалися біографами О. М. Шумлянського. В якості основного методу дослідження застосовано історичний метод. Вперше з'ясовано ініціатора відрядження О. М. Шумлянського закордон, час його перебування там, маршрут подорожі. Також, вперше розкрито зміст його книги, написаної за підсумками закордонної подорожі. Висновки: з березня 1785 р. по серпень 1786 р. О. М. Шумлянський перебував у закордонній поїздці, куди був відряджений урядом для збору матеріалів про постанову викладання вищої медичної освіти. Ініціатором та організатором цієї поїздки був П. В. Завадовський. Він побував у Відні, Парижі, Лондоні. Зворотний шлях доктора проходив через Голандію та Пруссію. Результатом цього відрядження було написання книги "Мнение одного истиннолюбца о поправлении наиполезнейшей для людей науки" (1787). У книзі запропонована чітка система наук, яка має бути покладена в основу викладання у вищій медичній школі. О. М. Шумлянський передбачив подальший розвиток системи вищої медичної освіти. Належна увага у його системі була приділена також профілактичній дисципліні гігієна (дієтетика). Він перший у Російській імперії вказав на необхідність включити медичну поліцію до числа дисциплін, що викладаються.

Викладено питання загальної гігієни та гігієнічні аспекти роботи стоматологічних закладів з урахуванням останніх досягнень гігієнічної науки і практики. Представлено основні відомості щодо визначення гігієни як галузі медицини та методів гігієнічних досліджень, гігієнічної оцінки мікроклімату приміщень, повітряного середовища питної води, харчування. Надано гігієну праці в стоматології, гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів та основи організації санітарно-протиепідемічного режиму стоматологічних закладів.

Отримані результати свідчать про досить ефективну дію запропонованого лікувально-профілактичного комплексу, який включав препарати, що регулюють кальцій-фосфорний обмін, процеси мінералізації зубів, нормалізують обмін речовин, посилюють імунітет, забезпечують правильний розвиток тканин зубів та кісткової тканини скелету, а також мають протикаріозний та протизапальний ефект. У вагітних жінок карієспрофілактична ефективність за 4 місяці проведення лікувально-профілактичних заходів становила 29,8 %. Також розроблена терапія дозволила покращити стан тканин пародонту, стан гігієни порожнини рота, зменшити бар'єрну проникність слизової оболонки ясен для різних мікроорганізмів, а також нормалізувати порушений функціональний стан мікрокапілярного русла ясен і покращити кровоток у них. У клінічних дослідженнях брали участь 49 вагітних жінок віком 20 - 40 років (основна група - 25 осіб, група порівняння - 24 особи). Жінкам групи порівняння проводилася санація порожнини рота і професійна гігієна. Жінки основної групи з 16-го тижня вагітності додатково отримували лікувально-профілактичний комплекс. В процесі спостереження пацієнток приріст карієсу зубів у вагітних основної групи за 16 тижнів становив 0,92, а групи порівняння - 1,31, тобто карієспрофілактичний ефект, або редукція карієсу за приростом становила 29,8 %.

Викладено теоретичні основи гігієни та екології з урахуванням нових досягнень науки. Накопичено досвід у практичній охороні здоров’я позитивного досвіду. Наведено вимоги законодавчих документів, досягнення зі створення нових приладів, які застосовують під час досліджень навколишнього середовища та вивчення його різноманітного впливу на стан здоров’я і санітарно-побутові умови життя населення. Охарактеризовано санітарно-технічні та санітарно-гігієнічні вимоги до відділень і стоматологічних кабінетів різного профілю. Розглянуто принципи і засоби профілактики внутрішньолікарняних інфекцій та запобігання несприятливому впливу шкідливих професійних чинників на здоров’я працівників стоматологічних закладів.

Викладено питання гігієни закладів охорони здоров'я з урахуванням останніх досягнень гігієнічної науки і практики та сучасної нормативно-методичної документації. Представлено санітарно-протиепідемічні вимоги до закладів охорони здоров'я, гігієна праці медиків, питання профілактики внутрішньолікарняних інфекцій, дезінфекції і стерилізації, організації санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів у закладах охорони здоров'я. Розглянуто загальні поняття про професійні шкідливості та професійні захворювання; вимоги до проведення стерилізації: стерилізація, методи здійснення, контроль за ефективністю; паровий метод, повітряний метод, хімічний метод, газовий метод старилізації; стерилізація низькотемпературною плазмою. Зазначено організацію санітарно-гігієнічного та протепідемічного режиму в закладах охорони здоров'я.

Розглянуто питання гігієни санаторно-курортних, оздоровчих закладів і рекреаційних зон з урахуванням останніх досягнень гігієнічної науки та практики, сучасної нормативно-методичної документації. Представлено медико-біологічну оцінку якості та цінності природних ресурсів, гігієнічні вимоги до виробництва й обігу природних мінеральних вод, санітарно-гігієнічні вимоги до підприємств з виробництва та розливу мінеральних і штучно-мінералізованих вод, гігієнічні вимоги щодо влаштування водопунктів мінеральних вод, гігієнічну оцінку природних лікувальних ресурсів і рекреаційних вод із матеріалами власних досліджень, характеристику природних територій курортів і рекреаційних ресурсів, гігієнічні вимоги до розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів, гігієнічну оцінку різних санаторно-курортних закладів України, санітарно-гігієнічні вимоги до дитячих наметових містечок.

Мета статті - огляд сучасних досліджень, присвячених вивченню методів профілактики і лікування періодонтиту. Слід зазначити, що проаналізовані наукові праці лише побіжно торкаються питання профілактики періодонтиту, відзначаючи, що вона залежить як від гігієни порожнини рота, так й від способу життя людини. Щоб зберегти здорові зуби та періодонт, стоматологи рекомендують: відмовитися від куріння, харчуватися різноманітно, включаючи в раціон овочі та фрукти, обмежити споживання занадто холодної та гарячої їжі, використовувати зубну нитку та ополіскувачі для порожнини рота, підбирати пасту та жорсткість зубної щітки з урахуванням рекомендацій спеціаліста. На жаль, не весь зубний наліт можна видалити в домашніх умовах. Гігієна ускладнюється при скупченості зубів, наявності протезів чи брекетів. Тому важливо кожні шість місяців проходити профілактичні огляди, не забуваючи про професійне чищення зубів у стоматолога. Консервативне лікування передбачає терапевтичні (механічне оброблення каналів; медикаментозна (антисептична) обробка каналів; за необхідності - розріз для виведення продуктів запалення; пломбування) та фізіотерапевтичні (УВЧ-терапія; електрофорез; лазеротерапія; лікувальні ванни та пасти) процедури. Консервативне лікування періодонтиту супроводжується прийомом антибіотиків. Хірургічний метод лікування передбачає резекцію кінчика кореня зуба з подальшим пломбуванням апікальної ділянки каналу; повне видалення кореня зуба; екстракція зуба. Через особливості анатомічної будови кореневих каналів зубів ендодонтичне лікування стає малоефективним. Висновок: на сучасному етапі розвитку комплексне лікування періодонтиту має кілька методик лікування, які поєднують у собі застосування найсучасніших фармацевтичних препаратів у поєднанні з терапевтичними і хірургічними методами, що надалі дозволяє отримати досить добрий і стійкий результат.

Мета дослідження - клінічна оцінка гігієнічного стану порожнини рота (ПР) у дітей з ортодонтичною патологією до початку та під час лікування незнімними конструкціями. У 67 дітей віком від 14 до 17 років з патологією прикусу та патологією прикусу у сполученні зі скупченістю фронтальних зубів, а також без будь-якої ортодонтичної патології, розподілених, відповідно, на три групи, за гігієнічними індексами OHI-S та Федорова-Володкіної вивчено вихідний стан гігієни ПР, через тиждень після навчання гігієнічним заходам та через місяць після початку лікування незнімними ортодонтичними конструкціями. За наявності у дітей патології прикусу у сполученні зі скупченістю фронтальних зубів задовільний рівень гігієни ПР, досягнутий шляхом навчання раціональним гігієнічним заходам перед початком лікування, у місячний термін нівелюється та знижується до незадовільного рівня за рахунок впливу даної ортодонтичної патології та незнімної апаратури, яка була застосована у ході лікування, що вимагає систематичного навчання гігієні ПР щомісяця. Висновки: таким чином, результати проведеного дослідження показали, що, з одного боку, навчання дітей з ортодонтичною патологією раціональній гігієні ПР повинно враховувати особливості, які виникають під час лікування незнімною апаратурою, з іншого ж боку, слід зважати на погіршення стану гігієни ПР а у дітей протягом одного місяця лікування. Ці обставини спонукають до продовження пошуків щодо забезпечення за таких клінічних умов оптимальних гігієнічних заходів.

Шифр НБУВ: Ж70736 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Багатьма дослідниками доведено, що стоматологічна захворюваність у спортсменів, в тому числі і у дітей, що займаються спортом, не просто залишається на високому рівні, а й виходить на перше місце проти інших категорій населення. Для оптимального планування профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей-спортсменів необхідним є визначення у них особливостей клінічного перебігу карієсу зубів й захворювань пародонту у порівняльному аспекті з дітьми, що не займаються спортом вищих досягнень. Мета роботи - клінічна оцінка стану твердих тканин зубів, пародонту та рівня гігієни ротової порожнини у дітей-спортсменів 13 - 15 років. Проведені клінічні обстеження 99 дітей віком 13 - 15 років. Основну групу склала 51 дитина, яка професійно займалася спортом, групу порівняння - 48 дітей, які не займалися спортом вищих досягнень. Стан твердих тканин зубів оцінювали за індексом КПВ, стан тканин пародонту - за індексом РМА % (Parma), індексом кровоточивості, пробою Шиллера-Писарева, гігієнічний рівень ротової порожнини - за індексами гігієни Silness-Loe i Stallard з урахуванням компонента зубного каменю. Отримані результати піддавалися методам математичної статистики з використанням критерію Стьюдента. За результатами стоматологічного обстеження дітей-спортсменів встановлено високу розповсюдженість (88,2 %) та інтенсивність карієсу зубів (3,41 +- 0,32), що було вищим на 24,4 та 20 % відповідно у порівнянні з дітьми, які не займаються. Виявлено, щопоширеність захворювань пародонту у дітей-спортсменів склала 86,3 %, проти 77,1 % у групі порівняння. У дітей обох груп превалював хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ) (74,5 % в основній групі та 72,9 % у групі порівняння). Серед дітей-спортсменів переважав ХКГ середнього ступеню (71,1 %), а серед дітей групи порівняння - ХКГ легкого ступеню (65,7 %). У дітей-спортсменів показники індексу РМА, кровоточивості та проби Шиллера-Писарева були більше в 1,65 разів, 3,6 разів та 1,2 рази відповідно у порівнянні з дітьми, які не займаються спортом вищих досягнень. Аналіз гігієнічного рівня ротової порожнини дітей показав, що в основній групі превалювали діти із задовільним рівнем гігієни порожнини рота (70,6 %), тоді як в групі порівняння кількість дітей з задовільним рівнем ротової порожнини склала 41,7 % (в 1,7 раз менше), половина дітей (50 %) була з добрим рівнем гігієнічного догляду за порожниною рота. Висновок: виявлена негативна тенденція показників стоматологічної захворюваності у дітей-спортсменів обумовлює необхідність проведення додаткових діагностичних методів, а також розробки та використання профілактичних заходів для зниження рівня стоматологічної захворюваності у цього контингенту дітей.

Мета дослідження - вивчення впливу гігієнічних ополіскувачів на якісний стан мікрофлори порожнини рота (ПР). В основу цієї роботи покладено аналіз власних даних, отриманих в результаті проведення дослідження. У дослідженні приймало участь 40 осіб віком від 20 до 35 років. Проведено забір мазків із слизової оболонки ПР для мікробіологічного дослідження та рекомендовано подальше щоденне використання ополіскувачів різного складу 2 рази на день. Через 14 та 30 днів було проведено забір мазків для мікробіологічного дослідження. Виявлено якісні зміни у мікробіологічного стану ПР під впливом ополіскувачів різного хімічного складу та зроблено порівняльний аналіз. У матеріалах, які було отримано за допомогою мікробіологічного дослідження, мікрофлора була представлена переважно: 1 група: Str. viridae, Str. a haem.; 2 група: Str. viridae; 3 група: Str. viridae, Candida ablicans, Neisseria sicca; 4 група: Str. viridae, Candida ablicans. Окремо слід зазначити, що антисептична дія усіх досліджуваних ополіскувачів обумовлена та посилена присутністю у складі фторида натрія. Ряд досліджень доводить, що фторид - нейротоксин, який зменшує когнітивні здатності та пригнічує розумові здатності. Також негативно впливає на щитоподібну залозу та епіфіз. Інтерес представляє вплив гігієнічних ополіскувачів різного складу на стан мікрофлори ПР. Висновки: аналізуючи отримані результати, стверджено що, тривале використання ополіскувачів призводить до змін у якісному мікробіологічному стані ПР, характер яких залежить від хімічного складу ополіскувача. Окремо слід зазначити, що антисептична дія усіх досліджуваних ополіскувачів обумовлена та посилена присутністю у складі фторида натрія.

Карієс - захворювання тканин пародонта, зубо-щелепні аномалії і деформації незалежно від віку є найпоширенішими стоматологічними нозологіями як в Україні, так і в світі. Ураження пародонта є другою за чисельністю групою захворювань після карієсу. Мета дослідження - вивчити поширеність та клінічні особливості перебігу захворювань тканин пародонта в дітей Буковини. Для встановлення пародонтологічного статусу дітей Буковини було обстежено 839 дітей різного віку. Виділено такі групи спостереження: I - 306 дітей віком 6 років, II - 298 дітей віком 12 років, III - 235 дітей віком 15 років. Оцінено стан тканин пародонта за індексами РМА (1960) в модифікації Парма та СРІ (1997). Гігієнічний стан ротової порожнини визначено за допомогою індексів Silness-Loe та Stallard.Статистично оцінили ступінь вірогідності одержаних результатів. У результаті проведеного стоматологічного дослідження дітей різного віку встановлено високу поширеність захворювань тканин пародонта у дітей Буковини. Виявлено вірогідно гірші показники індексів РМА та СРІ в дітей 12 та 15 років порівняно із дітьми 6 років. Зокрема, значення проби Шиллера-Писарєва вищі на 10,56 % в 12-річних та на 11,80 % в 15-річних дітей, секстантів із зубним каменем та кровоточивістю більше в 12-річних відповідно на 86,27 та 50,57 %, а в 15-річних - на 82,05 та 57,54 %. Висновок: таким чином, враховуючи встановлену нами високу поширеність захворювань тканин пародонта в дітей різного віку на Буковині виникає необхідність детального параклінічного вивчення патогенетичних механізмів їх формування, що стане підгрунтям для удосконалення методів діагностики та розробки адаптованих лікувально-профілактичних програм.