Індекс рубрикатора НБУВ: В655.27

Рубрики:

Періодичні комети

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наводиться зведення оцінок ефекту непрецесійного руху рівнодення і перелік факторів, які перешкоджають одержанню його узгоджених значень. Зроблено припущення про те, що ефект може бути наслідком розбіжності шкал всесвітнього і ефемеридного часу і не залежить від кінематичних особливостей руху зір чи обертання Галактики. За даними численних досліджень виявлено залежність оцінок ефекту непрецесійного руху рівнодення від середніх відстаней до планет або від їх середньодобових рухів.

Проведено статистичне дослідження інтегральних характеристик голубих компактних галактик з Другого Бюраканського огляду. Виявлено тісний кореляційний зв'язок між світностями галактик у далекому ІЧ- та радіодіапазонах, що вказує на спільне походження цього випромінювання в областях зореутворення. Показано, що темп зореутворення, визначений за світністю в радіодіапазоні, приблизно у 3.5 рази більший, ніж темп зореутворення, визначений за випромінюванням в далекому ІЧ-діапазоні. Обговорюються причини цієї розбіжності.

На підставі порівняння каталогів АСТ та GPM виконано дослідження систематичних різниць власних рухів 4893 спільних зір у 185 полях неба з галактиками. З цією метою застосовувався аналітичний метод, який розроблено для порівняння каталогів в Астрономічному обчислювальному інституті Гейдельберга. Дослідження довело існування систематичних різниць власних рухів, що залежать від положень зір та їх блиску. Граничні значення цих різниць лежать в межах +- 0,004Т/рік, a середнє за абсолютною величиною дорівнює 0,0014Т/рік.

  Скачати повний текст

Вивчено геологічну циклічність нафтогазоносних регіонів України. Інформацію, яку одержано з кам'яної оболонки Землі за допомогою "періодичного закону історичної геології" А. Є. Кулінковича, зіставлено з даними про рівень поверхні океанів у фанерозої, рух Сонячної системи в Галактиці та зміни в процесі цього руху кінетичної та потенціальної енергій. Показано, що на перигелійній ділянці орбіти Земля має найкулястішу форму, найбільші швидкість руху (250 км/с) та кінетичну енергію, але найменші глибини океанів і швидкість обертання навколо осі. Із переміщенням до апогалактію кінетична енергія, що є мірою механічного руху планети, зменшується (швидкість падає до 206 км/с), а зростає потенціальна енергія, яка обумовлює форму Землі та взаємне розміщення окремих її частин у силовому полі. Завдяки останній здійснюється зміна швидкості обертання Землі та процеси перебудови її поверхні. Ізостатична рівновага в сучасну геологічну епоху підтримується за рахунок розмиву земної поверхні на високих гіпсометричних рівнях і седиментації порід на низьких, а також перерозподілу земної речовини на рівні астеносферного шару. Міцність земної речовини є незначною, порівнюючи з силами, що діють на неї, тому земна речовина веде себе як рідина у власному полі тяжіння. Тільки літосфера утворює на поверхні планети ряд великих і малих плит. Механізм плитової тектоніки працює на Землі завдяки існуванню рідкої води, яка зумовлює часткове плавлення, перерозподіл геологічної речовини в підошві літосфери, денудацію, перенос і седиментацію порід на її поверхні. Плитова тектоніка є явищем історичним: виникла з появою океанів і з їх зникненням щезне.

Усю різноманітність геологічних процесів спричинено законом постійності моменту кількості руху. Розмив, перенос, седиментація, а також формування та переміщення астеносферного шару - все це координується та здійснюється примусово шляхом перерозподілу моменту кількості руху, який спричиняє зміну швидкості обертання Землі навколо своєї осі та її ротаційну компоненту. Різна швидкість руху Сонячної системи по галактичній орбіті та різне її положення стосовно осі Галактики протягом аномалістичного року дозволяють виділити галактичні сезони розвитку Землі: весну, літо, осінь та зиму. Для кожного з цих сезонів характерні свої параметри руху Землі та геотектонічного режиму її розвитку в усі геотектонічні епохи. Нафтогазоносні регіони України виникли у весняні сезони: Волино-Подільський - у каледонський, Дніпровсько-Донецький та Придобрудзький - у герцинський, Причорноморсько-Кримський - у кімерийський та Прикарпатський - в альпійський. Космічні весни є також епохами оновлення біологічних видів і нагромадження збагачених органічною речовиною осадків (доманікіти, баженіти, меніліти).

Запропоновано методику визначення орієнтації скупчення галактик в термінах сферичної геометрії. Орієнтація визначається за дугою, яка проходить через центр скупчення таким чином, що сума кутових відстаней від кожної з галактик скупчення до цієї дуги є мінімальною.

Індекс рубрикатора НБУВ: В66я263.1

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Теорія хвиль густини передбачає існування гігантських вихорів в області коротації в спіральних галактиках. З використанням усього профілю лінії випромінювання нейтрального водню 21 см у рамках 4-рукавної спіральної моделі Галактики виявлено гігантський антициклон, центр якого перебуває поблизу Сонця. Положення даного центра узгоджується з областю коротації Галактики.

Розглянуто проблему стійкості гравітуючих газових і зоряних систем, із зауваженнями історичного характеру. Обговорено цікаві і важкі задачі, пов'язані з еволюцією самогравітуючих систем.

Визначено розподіл енергії у спектрі випромінювання ядер областей НII у голубих компактних карликових галактиках у діапазоні довжин хвиль lambda 912 - 22,8 A. Наведено методику розрахунку Lc спектра й обговорено два варіанти розв'язку даної задачі. Перший варіант відповідає припущенню про однаковий нахил спектра за водневим і гелієвим стрибками (визначались потоки випромінювання на lambda = 912, lambda = 504, lambda = 228 A і спектральний індекс), а другий - припущенню про відсутність гелієвих скачків (визначались потік випромінювання на lambda 912 A та спектральні індекси в кожному з трьох діапазонів довжин lambda lambda 912 - 504 A, lambda lambda 504 - 228 A, lambda lambda 228 - 22,8 A). Для швидкого розрахунку Lc спектра за даною методикою створено мовою програмування С++ спеціальний клас, що дозволяє іншим дослідникам використовувати дану методику в їх програмах.

Індекс рубрикатора НБУВ: В675.54

Рубрики:

Ядро Галактики

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обговорено функції мас зірок Галактики, які належать скупченням, галактичному полю та навколосонячному оточенню, запропоновано їх класифікацію на чотири групи: апроксимовані степеневою функцією; модифіковані; апроксимовані нормально-логарифмічною залежністю; ті, що враховують залежність від часу. Показано, що зараз ще не одержано аналітичну функцію, яка б адекватно описувала початкові функції мас регіонів Галактики. Є тенденція залежності функції мас зірок від часу і віку скупчень.

Індекс рубрикатора НБУВ: В342.2 + В661.6

Рубрики:

Теорія оптичних систем і оптичних зображень

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведено нетрадиционное изложение основ космологии с использованием полевой формулировки общей теории относительности и разработанной новой стационарной модели Вселенной. Показано, что всемирный закон тяготения, 1-й, 2-й и 3-й законы Ньютона, закон распространения света и другие законы физики являются приближениями более общих физических законов, в которых учитывается взаимная гравитационная связь всех объектов Вселенной. Доказано тождество инертной и гравитационной масс в духе принципа Маха. Описаны неизвестные ранее гравитационная вязкость и геодезическая кривизна Вселенной. По-новому объяснены красное смещение в спектрах излучения галактик, микроволновое фоновое излучение космоса, эффект Доплера, крупномасштабная структура Вселенной. Предложена схема фундаментального эксперимента по измерению средней плотности Вселенной. Рассмотрена связь новых открытий с аномальными явлениями природы, проблемой НЛО, принципиальной возможностью создания управляемого гравитационного экрана и постройки летательного аппарата в виде "летающей тарелки". Исследована связь космологии с микромиром, электромагнетизмом и распространением жизни во Вселенной.

Розглянуто нову оригінальну вибірку голубих компактних галактик (ГКГ), в якій встановлено більше десяти екстремальних об'єктів з дуже низьким вмістом важких елементів. Надано оцінку металічності зірок в ГКГ за результатами спостережень у спектрах галактик смуг поглинання окису титану. Досліджено велику вибірку Вольф-Райе галактик, в інтегральних спектрах якої виявлено широкі WR особливості в червоній області спектра. Вперше ідентифіковано декілька нових емісійних ліній у спектрах WR галактик та на їх базі запропоновано метод визначення кількості WNL зірок. Визначено новий напрямок детального вивчення молодих галактик в Локальному Всесвіті, що дозволяє встановити історію зореутворення в цих галактиках та одержати обмеження на їх вік.

Низькочастотні рекомбінаційні лінії вуглецю (довжини хвиль до 25 метрів і більше) стали зручним засобом діагностики розрідженої міжзоряної плазми. Протягом останніх 20 років накопичено великий обсяг астрофізичної інформації. Лінії вуглецю виявлено в діапазоні частот від 12 до 1400 МГц, що відповідає головним квантовим числам міжзоряних атомів, які перевищують 800. Найповнішу інформацію одержано для середовища в напрямку радіоджерела Кассіопея A. Постійно збільшується обсяг даних для інших об'єктів Галактики. Спостереження спектральних ліній високозбуджених атомів виявилося унікальним та ефективним методом дослідження фізичних властивостей розрідженої міжзоряної плазми, а також важливим засобом вивчення фізики рідбергівських атомів.

Індекс рубрикатора НБУВ: В621

Рубрики:

Теоретична астрономія

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В692

Рубрики:

Моделі Всесвіту

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто фокусування випромінювання подовженого нестаціонарного джерела полем тяжіння галактики з довільним розподілом маси. Показано, що внаслідок лінзового ефекту відбувається складна деформація кривих блиску зображень джерела, які формуються гравітаційною лінзою. Величина деформацій залежить від характерних параметрів розподілу маси всередині лінзи та від параметрів джерела випромінювання (лінійного розміру ділянки, яка випромінює та її розташування відносно критичних кривих лінзи, тривалості імпульсу). Для одержання кількісних оцінок як приклад розглянуто модель гравітаційної лінзи Q2237-0305, яка складається з компактного масивного ядра та подовженого дискового компонента.