Описаны системы гамма-видения с гексагональной структурой кодирующей маски, модели и алгоритмы обработки интегрально-счетной и спектральной информации, обеспечивающие восстановление изображения интенсивности гамма-поля. Предложены алгебраические критерии полной и абсолютной наблюдаемости, построенные на основе спектральных представлений операторов линейных нестационарных систем, определенных на конечных интервалах. Рассмотрены формализованные комплексные критерии оценки условий труда, служащие основой для разработки алгоритмической структуры систем автоматизированного контроля условий труда. Отдельные статьи посвящены динамической модели процесса круглого наружного шлифования, оптимизации процесса ультразвукового упрочнения деталей подшипников, адаптивной фильтрации ложных изображений в результатах оптико-электронной регистрации сюжетов и др.

Розглянуто проблеми режисури екранних творів. Досліджено монтажну техніку та естетику сюжетотворення, принципи звуко-зорового монтажу, а також взаємозв'язок між музикою і зображенням.

Розглянуто актуальні літературознавчі, філософсько-теологічні та лінгвістичні проблеми функціонування біблійного сюжетно-образного матеріалу в культурі різних часів і народів. Висвітлено закономірності переосмислення сюжетів та образів Нового Завіту в українській літературі ХХ ст., проблематику християнської моралі у малій прозі В.Підмогильного у зв'язку з філософією Ф.Ніцше, основні принципи освоєння біблійних образів у ліриці І.Франка. Охарактеризовано етику англіканського протестантизму та її художню репрезентацію у творчості Н.Бретона, біблійні образи в етнологічному аспекті, особливості виявлення апеляції в сакральних текстах, співвідношення експліцитного та імпліцитного в євангельському тексті.

Представлено философско-религиоведческое исследование поэмы А.Блока "Двенадцать". Автором проводится мистико-религиозная аналогия событий и героев поэмы с библейскими сюжетами и персонажами, а также дается краткая сравнительная характеристика с произведениями "Борис Годунов" А.С.Пушкина, "Настоящее" В.В.Хлебникова.

Розглянуто про книгу лірики В.Ходасевича "Важка ліра" - своєрідне жанрове утворення, важливою рисою якого є наявність сюжетного руху, забезпеченого динамікою провідних поетичних образів. Ці образи формують ланцюжки тем, які окреслють поетичний світ книги.

Проаналізовано місце ліричної та ліро-епічної поезії в художній спадщині П.Куліша, його світоглядні позиції, життя і творчість письменника в документах і матеріалах. Охарактеризовано особливості сюжетної будови роману П.Куліша "Чорна рада", поетичні збірки "Хуторна поезія", "Дзвін". Висвітлено деякі аспекти філософських поглядів у творчості митця, його літературні та особисті зв'язки з М.Максимовичем.

Рассмотрена роль алиментарных мотивов в общей системе художественного произведения вообще и гоголевского, в частности. Описание еды в повести "Старосветские помещики" исследуются сквозь призму сакрального, как элемент мифоритуального действа. Анализируются 4 этапа гоголевской гастрономии, в которых отразились взаимоотношения персонажей, давшие толчок развитию сюжета. Доказано, что еда у гоголевских персонажей выступает мерилом ценностей, а наслаждение, спокойствие и тишина - жизненным ориентиром старосветского мира.

Розглянуто відбиття традиції готичного роману в одній з найпопулярніших "жахливих історій" М.В.Гоголя - "Страшна помста". Готичну спадщину простежено на різних рівнях поетики: це й характери "вселенського злочинця" та його жертви; сюжет, в основу розвитку якого покладено таємницю, жах та напружене очікування, а також проблеми родової провини і прокляття, кари й покути, релігії та безвір'я, інцесту, місця окремої долі в загальному плані Провидіння. Поєднання рис готичної літератури і романтизму надає своєрідного забарвлення неповторному авторському стилеві.

Охарактеризовано шляхетську освіту на Правобережній Україні у кінці XVIII - на початку XIX ст. Детально проаналізовано діяльність О.Пчілки, Д.Гуменної, В.Сухомлинського, Г.Сковороди, П.Тичини та ін. Значну увагу приділено дохристиянському пантеону вірувань українського народу, жанровим особливостям колядок і щедрівок Уманщини, сюжетним вишивкам на рушниках, філософії української національної ідеї. Окремі розділи присвячено розбудові громадянського суспільства, соціолінгвістичному та прагматичному аспектам газетного тексту, а також деяким аспектам соціальних диспропорцій в українському суспільстві.

Зроблено спробу проаналізувати систему "нежиттєподібних" прийомів у "другому плані" розповіді, джерелом яких у письменника є міфологічні сюжети, фольклорні мотиви та образи, притчеве сюжетотворення. Підкреслюється, що двопланова розповідь, тобто поєднання конкретно-образного відтворення дійсності та глибокого ідейного підтексту в цілому характерна для концептуальної прози В.Шевчука.

Рассмотрены тенденции функционирования новозаветного сюжетно-образного материала в русской и других славянских литературах ХХ ст. Проанализированы версии М.А.Булгакова, А.Володина, Ю.Домбровского, В.Тендрякова, Ю.Эдлиса и др. Исследованы тенденции рецепции евангельской традиции в контексте разнообразных социокультурных моделей современной эпохи, а также онтологические и ценностные аспекты трансформации общеизвестного материала.

Розглянуто художню прозу англійських письменників ХХ ст. - Джойса і Честертона та використання єпіфанії як одиного з елементів поетики художнього твору. Показано, що єпіфанія є однією з складових частин католицької релігії, і вперше трактується як елемент поетики в прозі Джойса. Їі риси можна простежити також в оповіданнях іншого письменника, пов'язаного з католицизмом - Честертона. Підкреслено, що в художніх творах Джойса та Честертона єпіфанія є сюжетно-композиційним центром, яка поглиблює психологізм головних героїв та впливає на розвиток часу художнього твору.

Висвітлено історію, мову, звичаї, вірування, традиційний побут, етнічні та естетичні погляди українського народу. Встановлено, що проникнення народної культури в "Енеїду" відбувалося завдяки використанню видів (жанрів) народного мистецтва. Основну увагу приділено фрагментам фольклорної культури та мистецтва, зокрема, народним пісням. Доведено, що звернення до оперного жанру забезпечило злиття ліричного над-сюжету з давньою історією та міфом, що у підсумку призвело до неповторного синтезу античного з національним.

Рассмотрены закономерности и своеобразие функционирования евангельского сюжетно-образного материала в мировой литературе. Особое внимание уделено осмыслению специфики трансформации образов Иисуса Христа, Иуды Искариота, Понтия Пилата, Вараввы и других канонических персонажей в национальных литературах. Исследованы поведенческие, аксиологические и нравственно-психологические основания разрабатываемых писателями мотивировок евангельских коллизий. Детально проанализированы онтологические и мировоззренческие аспекты функционирования средневековой легенды об Агасфере в литературе ХІХ-ХХ вв.

Розкрито значення використання рольових ігор у навчальному процесі під час вивчення іноземної мови. Розроблено методику і наведено сюжет рольової гри "Судовий процес". Узагальнено досвід використання рольових ігор під час навчання англійської мови студентів спеціальності "Правознавство" у Миколаївському науково-методичному центрі Одеського державного університету.

Излагается курс истории Украины с новых, современных позиций. Ряд тем - известных, устоявшихся оценочно и сюжетно - представлены кратко; дискуссионным уделено большое внимание. Рассматриваются украинские земли в древности и в эпоху средневековья (до второй половины XVI в.), изучается период новой истории: Украина под властью Речи Посполитой (вторая половина XVI - первая половина XVII в.); Гетьманщина второй половины XVII - конца XVIII в.; кризис козачьей государственности. Большое внимание уделено эпохе XX в.: российско-украинские отношения летом 17 - зимой 18 гг.; причины поражения Центральной Рады и др.

Проведен анализ закономерностей функционирования традиционного сюжетно-образного материала легендарного происхождения в культуре ХХ ст. Рассмотрение специфики трансформации легенд о Фаусте, Крысолове, Граале, Артуре, Агасфере и других осуществляется в контексте многообразных социально-идеологических и духовных факторов, определяющих развитие современной цивилизации. Особое внимание уделяется анализу литературного функционирования средневековых легенд о Дон Жуане. Исследуются формально-содержательные уровни переосмысления образа "всесветного любимца" в произведениях Ж.Б.Мольера, Э.Т.А.Гофмана, А.С.Пушкина, Дж.Г.Байрона, О.де Бальзака, П.Мериме, А.К.Толстого, П.Гейзе, Л.Украинки, Н.С.Гумилева, А.В.Амфитеатрова, А.Камю, К.Чапека и др.

Розглянуто актуальні питання сучасного літературознавства й культурології, зокрема, проблеми функціонування традиційних образів і сюжетів у літературі ХІХ - ХХ ст. Охарактеризовано пасторальну лірику І.Богдановича у контексті стильових традицій, метафору смерті та її жанрове вираження у ліриці І.Франка, образ Понтія Пілата у легендарно-апокрифічних оповідях, поняття вічності та абсолютної реальності у "Мертвих душах" М.В.Гоголя.

Розглянуто новелістику відомого англійського драматурга, публіциста та літературного критика Бернарда Шоу. "Малі" епічні твори Шоу, об'єднані у збірці "The Black Girl in Search of God and some Lesser Tales", створювалися письменником протягом всього його життя, вони є своєрідним втіленням пошуків нового жанру та еволюції його творчої особистості. "Казкам" Шоу, як і його драмам, притаманні змішування жанрів і специфічний засіб відображення реального крізь призму фантастичного. Вони різноманітні як за проблематикою і жанрами, так і за вибором і побудовою сюжетів. Поряд із самостійними (реальними та фантастичними) сюжетами спостерігаються біблейські та літературні алюзії. Конфлікти, що лежать в основі сюжетів, мають філософський, соціальний або суто літературний характер. Побудова сюжетів "малих" прозаїчних форм Б.Шоу бездоганна і включає практично всі основні класичні елементи: пролог, кульмінацію, розв'язку, епілог. Новели характеризуються чіткою, художньо-логічною, хоча часом і парадоксальною, композицією. Загальна ідейна спрямованість новел - викриття хиб сучасного авторові суспільства. "Малі" форми Б.Шоу представлено такими жанрами: літературна казка, притча, новела, оповідання, сатира, "інтелектуальна драма для читання", мініатюра-гумореска. Найбільш поширений художній засіб - парадокс. Безумовне значення "малих" полягає в їх художній своєрідності, яка дає можливість авторові висловити свої філософські, етичні та естетичні принципи в лаконічній формі.

Автор рассматривает поэму "Медный всадник" как художественное целое. Он уделяет огромное внимание сюжету и конфликту, а также проблеме времени и пространства в данном произведении. Проводится анализ художественной концепции Пушкина. Рассматривается проблема Бога и человека в художественном мире повести, при этом отмечается, что художественный мир "Медного всадника" не может быть понят без ощущения постоянного присутствия в нем Бога - и притом именно Бога христианской Церкви. Подчеркивается, что пушкинская повесть, при относительно небольшом объеме текста, поражает обилием поэтических аллюзий, скрытых и открытых цитат, перекличек - в том числе и с другими пушкинскими произведениями, представляя, таким образом, поэму "Медный всадник" как реплику в поэтическом диалоге.