Із застосуванням різних методів статистичного аналізу досліджено відведену позаклітинну імпульсну фонову активність (ФА) нейронних елементів блакитної плями (БП) щурів. У більшості нейронів імпульсні потоки ФА були стаціонарними з різним ступенем регулярності; нестаціонарну ФА спостережено у 17 % досліджених клітин. Статистичні параметри ФА нейронів БП відрізнялися великою різноманітністю. Розподіли міжімпульсних інтервалів (МП) більшості нейронів БП характеризувалися бі- або полімодальністю, вираженими певною мірою. За результатами серіального кореляційного аналізу тривалостей МП для стаціонарних і нестаціонарних імпульсних потоків виділено п'ять основних різновидів динаміки проходження МП у ФА нейронів БП.

Проведено дослідження електрохімічних характеристик плівкових поверхнево-активних речовин (ПАР)-селективних електродів із функціями неіонних ПАР (НПАР) з використанням асоціатів аніонних ПАР з метиленовим голубим і барійових комплексів оксиетильованих НПАР з тетрафенілборатом натрію. Вивчено вплив структури та кількості оксиетильних груп у молекулі НПАР на результати їх потенціометричного титрування тетрафенілборатом натрію в присутності ПАР-селективного електрода. Розроблено експрес-методику визначення НПАР у складі мийних засобів методом потенціометричного титрування з використанням ПАР-селективних електродів.

На щурах досліджено зміни імпульсної фонової активності (ФА) нейронів блакитної плями (БП) після короткочасного та тривалого іммобілізаційного стресу. Оцінено розподіли нейронів БП за ступенем регулярності ФА, характером динаміки імпульсних потоків і формою гістограм міжімпульсних інтервалів (MII). Розраховано середні значення основних статистичних показників ФА. Як короткочасна, так і тривала іммобілізації призводили до майже дворазового зменшення середньої частоти фонових розрядів нейронів БП. Двогодинна іммобілізація викликала статистично вірогідні зміни в розподілі нейронів БП за ступенем регулярності; після більш тривалої (15-годинної) іммобілізації даний розподіл наближався до вихідного. Короткочасна іммобілізація істотно не впливала на динамічні характеристики нейронів БП; статистично вірогідні зміни формувалися лише після тривалого стресу. Після 15-годинної іммобілізації спостережено також значне збільшення кількості нейронів з полімодальним розподілом MII. Таким чином, стресорна дія призводить до помітних змін часових параметрів ФА нейронів БП; характеристики ФА цих нейронів є нейронними корелятами стану стресу.

В опытах на взрослых и старых кроликах и крысах исследовано влияние стимуляции гипоталамических и стволовых структур на уровень артериального давления. При старении у кроликов электрические пороги прессорных реакций, вызванных раздражением передних и задних отделов гипоталамуса, снижаются, а депрессорных - существенно не меняются. Многосуточное раздражение ядер переднего и заднего отделов гипоталамуса вызывает стойкую гипертензию, более выраженную у старых животных. При старении у крыс увеличивается частота прессорных ответов на электрическое раздражение ядра солитарного тракта и снижаются электрические пороги этих реакций. С возрастом у крыс увеличивается амплитуда прессорных реакций, возникающих при электрическом раздражении голубого пятна. Изменения электрической активности вентромедиального ядра гипоталамуса (ВМЯ), вызванные раздражением голубого пятна, у старых животных возникают при меньшей силе раздражающего тока, по сравнению со взрослыми. У старых крыс чаще, чем у взрослых, развиваются прессорные реакции при интрацеребровентрикулярном введении норадреналина. С возрастом увеличивается амплитуда прессорных реакций при введении оуабаина в желудочки мозга и в ВМЯ. Полученные результаты свидетельствуют о том, что возрастные изменения гипоталамических и стволовых механизмов регуляции артериального давления могут играть существенную роль в развитии артериальной гипертензии в старом возрасте.

Представлены аннотированные отечественные (в пределах бывшего СССР) публикации за период с 1981 по 1991 гг., касающиеся ягодников семейства брусничные (черника, голубика, брусника, клюква, красника и др.), а также некоторых видов других семейств (морошка, княженика, водяника), произрастающих нередко вместе с брусничными. Общее количество приведенных источников - 2186.

Приведены сведения о распространении алмазов с признаками природного радиоактивного облучения (голубовато-зеленая окраска цвета морской волны, зеленые и бурые пятна пигментации) в кимберлитовых телах и россыпях Сибирской платформы. Показано повышенное содержание алмазов с бурыми пятнами пигментации в россыпях бассейна р. Нижняя Тунгуска (Иркутская область), что свидетельствует об их происхождении из терригенных алмазоносных формаций докембрийского возраста, подвергнутых метаморфизму. Сделаны выводы о важности данных типоморфных признаков алмаза для восстановления их постмагматической истории в кимберлитовых телах и россыпях.

Вміщено матеріали наукового опрацювання орнітологічної колекції, що включає описи гагароподібних, пеліканоподібних, лелекоподібних, совоподібних, голубоподібних та інших птахів Державного природознавчого музею НАН України у Львові станом на 1 січня 1999 р. У систематичному порядку наведено українську та латинську назви птахів, інвентарний номер, спосіб виготовлення експонату, вік, стать (для кладок - число яєць на час збору), дату та місце збору.

Рассмотрены особенности построения алогизмов в речи повествователя, а также образ стилизованного повествователя и поэтика фантастического в "Пестрых сказках" В.Ф.Одоевского. Анализируется повесть А.Белого "Серебряный голубь" в контексте историософской эпопеи "Восток или Запад", литературная репутация Пушкина в творческом наследии В.В.Розанова, а также показаны стилистические приемы создания образа персонажа в романе М.А.Булгакова "Белая гвардия". Описано своеобразие концепции поэтического творчества в лирике З.Н.Гиппиус 1911-1921 гг. и др.

Розглянуто педагогічні погляди викладачів першого учительського інституту України - Глухівського інституту (1874-1917 рр.) - О.В.Бєлявського, І.С.Андрієвського, М.І.Демкова, С.І.Криловського, В.В.Голубєва, М.О.Тростнікова, В.А.Сельонкіна, М.С.Григоревського, Г.С.Линника. Подано великий фактичний матеріал, що розкриває особливості підготовки вчителя в навчальному закладі, а також можливості використання позитивного досвіду Глухівського інституту в сучасній системі підготовки нової генерації педагогічних кадрів.

Собраны все необходимые сведения об обитателях домашних ферм - от лошадей и коров до кур и голубей. Описаны наиболее ценные породы, особенности их поведения и выращивания. Названы распространенные заболевания скота и птиц и меры их профилактики, представлены таблицы с рационами кормления. Подробно рассказано об условиях содержания и конструкциях животноводческих помещений.

Проведено статистичне дослідження інтегральних характеристик голубих компактних галактик з Другого Бюраканського огляду. Виявлено тісний кореляційний зв'язок між світностями галактик у далекому ІЧ- та радіодіапазонах, що вказує на спільне походження цього випромінювання в областях зореутворення. Показано, що темп зореутворення, визначений за світністю в радіодіапазоні, приблизно у 3.5 рази більший, ніж темп зореутворення, визначений за випромінюванням в далекому ІЧ-діапазоні. Обговорюються причини цієї розбіжності.

Зібрані основні пам'ятки української економічної думки, що публікувалися українською, грецькою, англійською, італійською, німецькою, російською мовами і латинню. Вони дають змогу за першоджерелами простежити еволюцію економічної думки в Україні від найдавніших часів до сучасності. Серед опублікованих матеріалів - праці Анахарсія, Івана Вишенського, Семена Десницького, Михайла Балудянського, Дмитра Журавського, Івана Вернадського, Сергія Подолинського, Миколи Бунге, Афіногена Антоновича, Володимира Навроцького, Михайла Туган-Барановського, Євгена Слуцького, Володимира Тимошенка, Євгена Храпливого, Всеволода Голубничого та ін.

Досліджено маловідомі матеріали з історії Києво-Печерської лаври. Детально проаналізовано діяльність яскравих представників місцевої церковно-історичної школи, сформованої у середині - другій половині XIX ст. у Київській духовній академії, а саме: П.Г.Лебединцева, П.О.Лашкарьова, М.І.Петрова, С.Т.Голубєва та Ф.І.Титова. Встановлено, що саме у той час розпочалося систематичне наукове вивчення лаврських пам'яток, з'явилися численні твори, присвячені історії та архітектурі Печерського монастиря.

Ключ. слова: Purkinje cell, firing rates, spectral characteristics, Locus coeruleus
Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.362.3Сае*739

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332(45Укр5-4Дон)636 + Д59(45Укр5-4Дон)33

Рубрики:

Класи, групи і окремі мінерали за будовою і типами хімічних сполук

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е6"04"л611я54 + Е623.35*801.58я54

Рубрики:

Зоологія

Aves Птахи. Орнітологія

Шифр НБУВ: Ж69957 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г131.4

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П13 я431(0) + П27 я431(0)

Рубрики:

Селекція, насінництво, сорти. Акліматизація та інтродукція

Декоративне садівництво й озеленення

Шифр НБУВ: СО26579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено еволюцію теоретичної та методологічної думки в словацькій етнографії, охарактеризовано діяльність етнографічних установ та окремих етнографів: Й.Голубі, П.Соханя, К.Полівки, Ю.Пліцки, Р.Беднарика, К.Хотека, Ф.Воллмана, Д.Странської. Розкрито вагомий вплив функціоналізму та структуралізму на словацьку етнографію, вказано її позитивні та негативні аспекти.

Освещена эволюция теоретической и методологической мысли в словацкой этнографии, охарактеризована деятельность этнографических учреждений и отдельных этнографов: И.Голуби, П.Соханя, К.Поливки, Ю.Плицки, Р.Беднарика, К.Хотека, Ф.Воллмана, Д.Странской. Раскрыто весомое влияние функционализма и структурализма на словацкую этнографию, указаны ее позитивные и негативные аспекты.

Охарактеризовано постать Р.Сельського - художника, педагога. Проаналізовано внесок художника у декоративно-прикладне мистецтво. Наведено спогади його учнів, зокрема, А.Андрущенка, І.Бондара, А.Бокотея, О.Боньковського, О.Голубця, В.Гудаки, М.Кристопчука, О.Мінька, В.Москалюка, В.Нестеренка, К.Сусаки.

Охарактеризована личность Р.Сельского - художника, педагога. Проанализирован вклад художника в декоративно-прикладное искусство. Приведены воспоминания его учеников, в частности, А.Андрущенко, И.Бондаря, А.Бокотея, О.Боньковского, О.Голубца, В.Гудаки, М.Кристопчука, О.Минько, В.Москалюка, В.Нестеренко, К.Сусаки.