Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Розповідається про відомих державних, військових, літературних діячів, біографії і справи яких у певній мірі пов'язані з Нікополем і Нікопольщиною: Григорій Потьомкін, Олександр Пушкін, поет Жуковський, гусар Денис Давидов, полководець Олександр Суворов. Автор розповідає про своїх земляків, про славні сторінки історії Запорозької Січі, нагадує про забуті, напівзабуті та маловідомі факти і події стосовно цього краю.

Прослідковується вплив ідей античної філософії на формування філософської концепції Г.Сковороди. Зроблена спроба проаналізувати трактування українським мислителем Бога, релігії та церкви в житті людини, яке не співпадає з ортодоксально-християнським розумінням, під впливом стоїчної філософії.

Розглядається життєвий шлях відомого в свій час у Галичині педагога, автора багатьох статей та книг, видавця, громадського діяча Григорія Врецьони. Розповідається про педагогічну працю, про його погляди щодо особи і ролі вчителя. Розкриваються основні засади педагогічної системи, описаної в повісті "Зоня. Безплатна вчителька". Висвітлюється громадсько-просвітницька та видавнича діяльність. Наведений список публікацій Г.Врецьони.

Висвітлено проблеми філософії математики та феноменології у діалектичній системі Гегеля, онтології свободи (М.Бердяєва) та символічного світу (Г.Сковороди). Проаналізовано внесок Г.Кордюмова та М.Кащенка у становлення та розвиток металофізики та патологічної ембріології, розглянуто порівняльно-анатомічну наукову програму І.Шмальгаузена. Всебічно досліджено оптичний резонанс Й.Й.Косоногова та Р.Вуда.

Представлено матеріали, присвячені актуальним питанням літературознавства і мовознавства. Розглядаються тенденції розвитку української та зарубіжної літератур і творчість окремих письменників (Т.Шевченка, Л.Костенко, В.П.Милорадовича, Г.Сковороди, О.Олеся, В.Самійленка, А.Ахматової, В.Набокова, Ф.Сологуба). Наведено результати досліджень слов'янських мов (зокрема, української, російської, чеської) і міжмовних контактів, вивчення явищ деяких неслов'янських мов (передусім французької). Висвітлено проблеми функціонування мовних одиниць у конкретних стилях і мові художньої літератури.

Висвітлено актуальні проблеми сучасної літературної англійської, української та російської мов. Детально проаналізовано творчість Г.Сковороди, М.Максимовича, І.Франка, Л.Українки, Б.Лепкого, О.Олеся, Х.Алчевської, О.Серафимовича, А.Платонова, У.Самчука та ін. Охарактеризовано взаємодію різних мовних засобів у вираженні суб'єктивної модальності, а також естетичну поліфонічність емоційно-експресивних синонімів у мові поезій І.Муратова.

Наведено результати психологічних досліджень з питань підвищення ефективності навчально-виховного процесу у вузі та середній школі. Висвітлено проблему конфлікту в контексті історії розвитку західної системи соціально-психологічних знань. Охарактеризовано вплив сімейного конфлікту на криміногенне становище у суспільстві. Детально проаналізовано рівень конфліктності та ступінь емоційного напруження у студентів молодших курсів.

Викладені окремі проблеми та положення загальної соціологічної теорії. Докладно аналізуються такі соціальні інститути, як освіта, культура, економіка, політика, розглядається феномен професійної культури на сучасному рівні розвитку суспільства. Наведено соціологічний аспект гуманітаризації освіти як засіб формування гуманітарної культури студентства, висвітлено професійні проблеми молоді у посттоталітарний період, а також перспективи еволюції міжнародного становища України в контексті політичної творчості. Досліджуються регіональні конфлікти 90-х років в системі сучасних міжнародних відносин. Охарактеризовані деякі перспективи культурної та освітньої самореалізації жінок у посттоталітарній Україні та аспекти процесів дезінтеграції суспільного життя у посткомуністичному просторі тощо.

Досліджуються історичні і внутрішньотеоретичні обумовленості визначення питання про істину, а також його змісту і структури в філософії Григорія Сковороди завдяки зверненню до структурного методу текстуального аналізу та його використанню у вивченні такого специфічного типу дискурсу, як філософський. Предметом аналізу автора стає розгортання проблематики істини, а також шляхів її розв'язання на текстуальному просторі сковородинівських праць, і, зокрема, діалогів острозького і бабаївського циклу.

На підставі історико-логічного аналізу 14 праць Г.Г.Ващенка, широкої архівної бази та сучасних публікацій вітчизняних і зарубіжних авторів подано життєвий і творчий шлях педагога. Вперше зроблена спроба актуалізації та інтерпретації з позицій сучасної педагогічної науки і шкільної практики найважливіших теоретико-педагогічних ідей вченого. Висвітлюються наукові пошуки і результати науково-дослідної роботи Г.Г.Ващенка з педагогіки, розкривається процес становлення Полтавського Інституту Народної Освіти, узагальнюється досвід, а також аналізуються проблеми, які, з точки зору вченого, характерні для всіх педвузів того часу (20-60-ті рр. ХХ ст.).

Висвітлено основні етапи життя, наукової, педагогічної та громадської діяльності видатного українського філолога-славіста академіка НАН України Г.Д.Вервеса. Наведено відгуки на наукові праці Г.Д.Вервеса та хронологічний покажчик друкованого доробку академіка.

Наведено матеріали про життєвий та творчий шлях видатного українського перекладача, перекладознавця і поета Г.П.Кочура у контексті українського літературного процесу. Це, зокрема, видання української державної бібліографії, галузеві ретроспективні українські та закордонні бібліографічні покажчики, а також журнальна і газетна періодика, фахові (з питань літературознавства і перекладознавства) збірники, монографії від 1936 р. до грудня 1999 р. Особливу увагу приділено публікаціям останнього часу, що вносять корективи в бібліографування творчого доробку Г.Кочура.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4Укр)46 + Ш5(4Укр)4-4 Сковорода Г.С. 418.7

Рубрики:

Історія політичних вчень

Література

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4Укр046 + Ш5(4Укр)4-4 Сковорода Г.С. 418.7

Рубрики:

Історія політичних вчень

Література

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Охарактеризовано шляхетську освіту на Правобережній Україні у кінці XVIII - на початку XIX ст. Детально проаналізовано діяльність О.Пчілки, Д.Гуменної, В.Сухомлинського, Г.Сковороди, П.Тичини та ін. Значну увагу приділено дохристиянському пантеону вірувань українського народу, жанровим особливостям колядок і щедрівок Уманщини, сюжетним вишивкам на рушниках, філософії української національної ідеї. Окремі розділи присвячено розбудові громадянського суспільства, соціолінгвістичному та прагматичному аспектам газетного тексту, а також деяким аспектам соціальних диспропорцій в українському суспільстві.

Висвітлено шлях української літератури від прадавнього письменства Київської Русі до самобутньої творчості Григорія Сковороди, проаналізовано все родове, видове і жанрове багатство прадавньої та давньої української літератури. Вперше фольклор трактовано як художню словесність.

Досліджено чинники, які визначають траєкторію та вектор політичного розвитку. Виділено в історіографії даного питання три групи теорій, кожна з яких формувалася за різних історичних умов: визначальна роль у політичному процесі належить об'єктивним, незалежним від волі людини факторам (Ф.Аквінський, Ж.Боден, Д.Віко, К. Маркс та ін.); людський фактор є вирішальним у впливі на політичну дійсність (Г.Сковорода, В.Парето, З.Фрейд та ін.); політична дійсність є функцією, залежною від двох змінних - об'єктивної та суб'єктивної (Н.Макіавеллі, Ш.Монтеск'є, В.Винниченко, М.Вебер та ін.).

Розглянуто процес зародження, формування та розвитку української філософської думки, вплив християнства на філософську думку Київської Русі, гуманістично-освітянську діяльність братств. Досліджено питання становлення української класичної філософії, зокрема, філософські погляди Г.Сковороди, соціально-філософські ідеї кирило-мефодіївців, розвиток філософії в Києво-Могілянській академії. Проаналізовано українську філософію в період формування капіталістичних відносин, долю філософської думки в Україні в пореволюційні роки, в період незалежності та в українській діаспорі.

Розглянуто музично-звукові прийоми у композиції поетичних циклів Л.Українки. Значну увагу приділено індивідуально-авторському трактуванню біблійних мотивів темряви і сутінків у творах Д.Г.Байрона та їх осмисленню в українській культурній полісистемі, а також ритміко-фонічній організації віршованого твору. Детально проаналізовано діяльність визначних діячів української культури: В.Барвінського, О.Бурггардта, С.Гординського, І.Огієнка, Г.Сковороди, О.Потебні та ін.