Представлені результати застосування ітераційного методу відновлення складноструктурованих зображень (реальних знімків земної поверхні з космосу) з метою підвищення їх роздільної здатності. Досліджено вплив параметра beta на результати обробки. Показана необхідність компромісного вибору величини beta та кількості кроків обробки.

Розглянуто методику синтезування монохроматичних зональних аерокосмічних знімків, яка забезпечує заданий колір об'єкта дистанційного спостереження на синтезованому цифровому зображенні. Викладені необхідні розрахункові моделі, виконано їх оптимізацію в розумінні досягнення максимальної колірної відмінності між об'єктом та фоном на синтезованому зображенні в межах колірно-метаморфного простору. Наведені результати кількісного моделювання синтезування зображень ряду типових об'єктів аерокосмічного моніторингу в задані кольори стандартної палітри. Виконано порівняльну оцінку синтезування в заданий колір та оптимального цифрового синтезування.

Дисертацію присвячено дослідженню морфоструктур Рава-Руської зони Західно-Європейської платформи та північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину на основі дешифрування аерокосмічної інформації, даних топографічних карт, проведення морфоструктурного аналізу з використанням результатів геолого-геофізичних досліджень і буріння. Встановлено, що відомі газоносні структури мають відбиття у сучасному ландшафті. Вони виявляються засобами морфографічного, морфометричного і контрастно-аналогового дешифрування топографічних карт і знімків Землі з космосу. На підставі інформативних ознак вірогідних газоносних структур виявлено морфоанамалії та зроблено оцінювання їх перспективності. спираючись на дані контрасно-аналового дешифрування космознімків і лінеаментного аналізу, результати геолого-геофізичних досліджень, здійснено тектонічне районування території Рава-Руської зони. Встановлено, що вона характеризується структурною неоднорідністю, диференціацією на блоки, в яких прогнозується наявність пасток вуглеводнів тектонічно-екранованого типу. Побудовано структурні схеми по поверхням мезозою, юри, палеозою в масштабі 1:200000. Загалом на території досліджень відстежено 77 вірогідних морфоструктур та виявлено 96 морфоаномалій, з яких 21 рекомендовано до постановки сейсморозвідувальних робіт.

Дисертацію присвячено дослідженню умов виникнення опадів теплого півріччя і розвитку грозової діяльності на півдні України. Вперше одержано просторову структуру грозової діяльності і виявлено роль фізико-географічних умов в її формуванні. Досліджено часову мінливість гроз і опадів за період з 1866 до 1996 рр. (131 рік) із застосуванням спектрального аналізу і методу згладжування рядів, що дозволяє складати фонові наддовгострокові прогнози явищ. Для визначення умов розвитку конвективних явищ було детально розглянуто атмосферну циркуляцію і виділено типові синоптичні процеси. Умови утворення, переміщення та еволюції конвективної хмарності досліджувались з використанням знімків, одержаних з метеорологічних супутників. В дисертації розглянуто умови виникнення інтенсивних і небезпечних конвективних явищ та запропоновано методику обчислення даних при прогнозуванні грозової діяльності. Основні результати праці можуть використовуватися в оперативних підрозділах метеорологічної служби і при розробці кліматичних характеристик регіону.

Встановлені причини виникнення та закономірності розвитку лінійних ерозійних форм, виявлені особливості поширення ярів різного віку і морфології в басейні Дністра на основі порівняльного аналізу різновікових (1925, 1955, 1985 рр.), топографічних карт (М 1:100000, 1:25000), дешифрування аерофотознімків, напівстаціонарних досліджень і розрахунків потенціалу лінійного росту ярів. На основі проведених досліджень оцінений сучасний стан яркових форм і виявлені основні тенденції зміни яружної мережі під впливом як природних, так і антропогенних чинників. Запропоновані рекомендації щодо протиерозійної організації території, раціонального використання земель, підвищення їх родючості.

Розглянуто можливість застосування просторово-частотного аналізу для дешифрування космічних знімків з водними ландшафтами. Розроблено програму обчислення просторово-частотних спектрів, яку було використано на зображеннях фрагментів Київського водосховища.

Досліджується можливість оцінки та вибору космічних знімків для розв'язання завдань землекористування на основі критеріїв, які пов'язані з імовірністю дешифрування зображень ландшафтних структур. Описано процедуру фізичного моделювання та досліджено кореляційні зв'язки між формалізованими критеріями якості та імовірностями розпізнавання та хибного розпізнавання зображень моделей елементів ландшафтів. Наведено результати порівняльної оцінки космічних зображень ділянок Чорнобильсько-Лютізького полігону, отриманих різними супутниковими системами дистанційного зондування Землі.

Розглянуто методичні питання дешифрування космічних знімків природних ландшафтів на основі ландшафтно-системного підходу та комплексного використання оптичних спектральних і просторово-частотних інформативних ознак. Наведено результати дослідження критеріїв оцінки та вибору космічних знімків для дешифрування ландшафтних структур.

Розглянуто приклади практичного використання космічної інформації для розв'язання різних водоохоронних завдань. Проаналізовано спектральні інформативні ознаки для дистанційної оцінки екологічного стану водних об'єктів, наведено приклади дешифрування космічних знімків.

Наведено результати спостережень за лісовими насадженнями та агроценозами за допомогою радіолокаційної зйомки. Розглядаються можливості дешифрування матеріалів радіолокаційної зйомки і перспективи її використання для моніторингу лісів та агроценозів.

Наведено набір кількісних моделей, який дозволяє за характеристиками об'єктів та фонів аерокосмічного моніторингу визначити параметри оптимального в розумінні максимізації колірної відмінності на синтезованому зображенні) регулювання оптичного приладу синтезу. Викладено результати комп'ютерного моделювання процесу колірного синтезування комплектів зональних аерокосмічних знімків для ряду типових об'єктів та фонів аерокосмічного моніторингу.

Розроблено принципи побудови оптико-електронних спеціалізованих засобів обробки зображень у інформаційних інтерактивних системах, що призначені для автоматизації та підвищення достовірності процесу візуального тематичного дешифрування аеро- та космофотографічних зображень. Робота запропонованих засобів грунтується на використанні реверсивних фотореєструвальних середовищ. Досліджено ефективність використання у таких засобах просторово-часових модуляторів світла та фотоанізотропних матеріалів. Розроблено методику розрахунків оптимальних параметрів елементів оптичних схем для даних засобів, запропоновано масштабно-інваріантний метод одно- та двомірного просторового диференціювання зображень. Досліджено технічні характеристики розроблених інтерактивних оптико-електронних засобів попередньої обробки, що можуть працювати з окремими зображеннями та стереопарами і використовуватись автономно та у комплексі з цифровими засобами.

Встановлено відмінність у двовимірному розподілі густини фотона космічних знімків (КЗ) і коефіцієнта спектральної яскравості водних рослин. Розроблено методику з метою дешифрування КЗ водних рослинних ландшафтів (ВРЛ) на основі спектрів Фур'є, а також отримано їх значення для різних типів ВРЛ. Запропоновано засіб визначення за космічними знімками напрямку лінійних структур. Досліджено вплив шуму на відхилення фази просторового спектра. Обгрунтовано методику оцінки та вибору КЗ і програм їх обробки для дешифрування ВРЛ. З'ясовано, що найбільшу кореляцію з імовірністю розпізнавання та незадовільну негативну кореляцію з імовірністю хибних тривог має інтеграл логарифма відношення сигнал/шум у просторі спектра Фур'є. Наведено методику класифікації ВРЛ за типами, а також оцінено екологічний стан водного середовища з застосуванням теорії нечітких множин. Для всіх розроблених методик створено комп'ютерні програми.

Здійснено інженерно-геоморфологічний аналіз рельєфу і природокористування на основі інтерпретації аерокосмічних знімків. Виявлено різні типи текстур аерокосмозображень, які є індикаторами морфолого-господарських поєднань. Встановлено, що регіональні текстури на космознімках відповідають морфолого-господарським комплексам регіонального рангу, їх утворюють співвідношення між типами природокористування і типами рельєфу. Локальні текстури на аерознімках відповідають локальним морфолого-господарським комплексам, сформованим на основі поєднань об'єктів та видів природокористування з елементами рельєфу. Визначено показники узгодженості господарських і морфологічних елементів у межах морфолого-господарських комплексів. Виявлено тенденції динаміки природокористування та рельєфу, їх взаємообумовленості з використанням різночасових аерознімків.

Сейсмічне двигтіння оцінено за сукупністю історичних, макросейсмічних та інструментальних даних. Відзначено, що максимальна величина струсу земної поверхні у Києві - 5 балів (з імовірним зростанням на 0,5 - 1,0 бал на деяких ділянках міста) проявлялась під час карпатських землетрусів осередкової зони Вранча. Розглянуто питання про рівень можливої локальної сейсмічності. У межах міста показано лінеаментні зони, які виявлено за умов дешифрування матеріалів дистанційних зйомок. Підкреслено необхідність проведення спеціальних досліджень про сейсмічне мікрорайонування міста.

Висвітлено особливості використання ГІС-технологій для моделювання інтеграції інформаційно-аналітичних систем органів державної влади. Розглянуто сучасний стан і проблеми топографо-геодезичного та картографічного забезпечення ведення земельного кадастру. Висвітлено досвід створення комплексного регіонального атласу сільгоспвиробника за допомогою Arcview 3.1. Проаналізовано особливості застосування структурно-текстурних методів для автоматичного дешифрування аерокосмічних знімків сільськогосподарських угідь, а також ГІС для системи екологічного менеджменту магістральних газопроводів. Розглянуто використання засобів дистанційного зондування землі та ГІС-технологій з метою оцінки фітосанітарного стану та природної пожежонебезпеки лісових масивів.

Освещены особенности использования ГИС-технологий для моделирования интеграции информационно-аналитических систем органов государственной власти. Рассмотрены современное состояние и проблемы топографо-геодезического и картографического обеспечения введения земельного кадастра. Освещен опыт создания комплексного регионального атласа сельхозпроизводителя с помощью Arcview 3.1. Проанализированы особенности использования структурно-текстурных методов для автоматической дешифровки аэрокосмических снимков сельскохозяйственных угодий, а также ГИС для системы экологического менеджмента магистральных газопроводов. Рассмотрены особенности использования средств дистанционного зондирования земли и ГИС-технологий с целью оценки фитосанитарного состояния и природной пожаробесопасности.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.473

Рубрики:

Хромосфера

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розв'язано проблему побудови оптико-цифрових інформаційно-вимірювальних систем для обробки та кореляційного аналізу бінарних зображень фазових масок (ФМ), лінійних структур і крапель розплавів. Ці системи реалізують принципово нові методи виділення та кількісної оцінки інформативних ознак вказаних зображень. Розроблено моделі формування кореляційних полів у лінійному кореляторі спільного перетворення Фур'є (СПФ) під час введення на його вхід ФМ, трансформованих ФМ з детермінованим і випадковим просторовим розподілами пікселів. Апробовано нову модель нелінійного корелятора СПФ з фоточутливим носієм у частотній області. Запропоновано новий метод захисту та індетифікації об'єктів з використанням трансформованої ФМ як оптичної мітки. Використано розроблені експериментальні макети гібридних кореляторів СПФ для дослідження трансформованих ФМ. Побудовано оптико-цифровий пристрій ідентифікації кредитних карток. Наведено метод центрування та супроводу зондувального лазерного пучка. Розвинуто новий метод оцінки похибок вимірювання геометричних ознак тіньових зображень в оптико-цифровій системі (ОЦС). Запроваджено ОЦС експрес-аналізу та неперервного моніторингу капілярних характеристик розплавів. Розглянуто створені ОЦС дешифрування та структурометричного аналізу космоаерозображень.

  Скачати повний текст

Розглянуто можливість використання марковської моделі зображень для дешифрування космічних знімків ландшафтних комплексів за структурно-текстурними ознаками. Показано, що застосування марковської моделі для аналізу просторових спектрів Фур'є різноманітних зображень дозволяє відобразити вірогідний взаємозв'язок їх складових. На цій основі розглянуто способи та результати практичного дешифрування космічних знімків ландшафтних комплексів.