Одержано аналітичні вирази для коефіцієнтів хімічної і стрибкової дифузії, а також для дифузії "мічених" атомів для випадку сильного відштовхування найближчих сусідніх адатомів, коли їх концентрація близька до половини моношару. Використовуючи важливу властивість саме такої системи, яка полягає в тому, що внесок у потік частинок дають тільки сильно скорельовані стрибки адатомів, ми змогли описати явища переносу в рамках кінетики майже ідеального газу дефектів. Пояснено природу глибокого мінімуму в концентраційній залежності коефіцієнта стрибкової дифузії, а також різні значення коефіцієнтів стрибкової дифузії і дифузії "мічених" атомів, які спостерігаються для покриттів більших, ніж половина моношару. Висновки нашої теорії порівнюються з результатами моделювання методом Монте-Карло на комп'ютері Cray T3E (LC672-128), причому алгоритм забезпечував повністю паралельний режим його роботи. Обидва підходи дають близькі результати, які істотно відрізняються від одержаних з використанням теорії, що нехтує кореляцією стрибків адатомів.

Одержано аналітичні вирази для коефіцієнтів хімічної і стрибкової дифузії, а також для дифузії "мічених" атомів у випадку, коли має місце сильне відштовхування найближчих сусідніх адатомів, а їх концентрація близька до половини моношару. Використовуючи важливу властивість саме такої системи, коли вклад в потік частинок дають тільки сильно скорельовані стрибки адатомів, ми змогли описати явища масопереносу в рамках кінетики розрідженого газу дефектів. Дано пояснення природи глибокого мінімуму в концентраційній залежності коефіцієнта стрибкової дифузії і дифузії "мічених" атомів, яка має місце при покриттях більших, ніж половина моношару. Досліджено вклад димірних конфігурацій в явища переносу адатомів. Димірний процес домінує при високих концентраціях адатомів. Теорія порівнюється з результатами моделювання методом Монте-Карло на комп'ютері Cray T3E (LC672-128), робота якого в повністю паралельному режимі забезпечувалась відповідним алгоритмом. Обидва підходи дають близькі результати, які в той же час істотно відрізняються від одержаних з використанням існуючої теорії, яка нехтує кореляцію стрибків адатомів.

Представлено динамічний аналіз шаруватих балок. Зовнішні шари змодельовано за допомогою моделі Тимошенка, а внутрішній шар має характеристики в'язкопружної однонаправленої вінклеровської підстави. Вільні коливання описано однорідною системою зв'язаних диференціальних рівнянь в часткових похідних. Після відокремлення змінних у системі диференціальних рівнянь розв'язано граничну задачу і отримано чотири складних послідовності, зокрема, частотну та послідовність мод вільних коливань. Показано властивість ортогональності складних мод вільних коливань. Задачу вільних коливань розв'язано для довільно припустимих початкових умов. Виконано розрахунки для різноманітних шаруватих балок з різними параметрами.

Розглянуто непертурбативний ефект порушення кіральної симетрії конденсату ... psi bar psi > та динамічно генерованої ферміонної маси у КЕД за наявності зовнішнього магнітного поля. Показано, що динамічна маса ферміона (енергетична щілина у ферміонному спектрі) залежить суттєво неаналітично від перенормованої константи зв'язку в сильному магнітному полі.

Представлено нове визначення інтеграла для функцій зі значеннями в банаховому просторі. Нова властивість інтегровності є слабкішою за інтегровність за Бохнером, але сильнішою, ніж інтегровність за Петтісом. Це визначення інтеграла природним чином веде до поняття множини границь інтегральних сум, яке можна розглядати як "узагальнений інтеграл" для неінтегровних функцій. Показано, що ця множина завжди є опуклою, а також непорожньою, якщо функція має інтегровну мажоранту, а простір є сепарабельним або рефлексивним.

Досліджується слабко збурена динамічна система Ван-дер-Поля та структура поведінки її траєкторій на основі сучасної симплектичної теорії. Використовується метод Самойленка-Прикарпатського досліження інтегральних підмноговидів слабко збурених повністю інтегровних Гамільтонових систем, встановлюється регулярність деформацій Лагранжевих асимптотичних підмноговидів в околі гіперболічної періодичної орбіти.

Наведено концепцію моделювання інтерактивних систем науково-методичного забезпечення підготовки спортсменів, тренерських кадрів та інших фахівців сфери стрілецько-спортивної діяльності. Інтерактивність, як властивість, що реалізується у взаємодії системи з користувачем за допомогою програмно-візуальних елементів керування, дозволяє оптимізувати систему підготовки шляхом створення електронної бази теоретико-методичних основ і розробки імітаційних моделей техніко-тактичних дій у циклі пострілу, кваліфікаційних вправ і фінальних серій олімпійської програми.

Індекс рубрикатора НБУВ: К632-122

Рубрики:

Токарна обробка металів

Шифр НБУВ: Ж69027 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто загальний стан розробок і застосування біокерамік. Використані спочатку як альтернатива металевих виробів з метою підвищення біосумісності імплантатів, біокераміки перетворилися на різноманітний клас біоматеріалів, що в наш час включає в себе три основних різновиди: біоінертні високоміцні кераміки; різноманітні біоактивні кераміки, що утворюють безпосередні біохімічні зв'язки з кісткою або навіть із м'якими тканинами живого організму; різноманітні біорезорбовані кераміки, що активно включаються організмом у процес метаболізму з результатом, передбаченим розробником. Саме представники різних видів біокерамік визнано і найбільш біоінертними, і найбільш біосумісними з усіх відомих біоматеріалів. На основі літературних, а також деяких власних даних розглянуто склад, фізико-хімічні властивості та біологічну поведінку основних видів біокерамічних матеріалів, що включають у себе, крім класичних спечених керамік, також близькі за складом, властивостями й застосуванню склокристалічні матеріали та біоскло. Особливу увагу приділено структурному чиннику як основному фізичному параметру, що визначає не тільки властивість керамічних матеріалів, але й взаємодію кераміки з біосередовищем. Теперішній стан досліджень і застосування біокерамік охарактеризовано як початковий етап у розв'язку складних задач на стику матеріалознавства, біології та медицини шляхом синтезу "розумних матеріалів".

Для одного класу вироджених параболічних рівнянь типу Колмогорова встановлені властивість нормальності, формула згортки, додатність і деяка оцінка знизу для фундаментального розв'язку, а також доведені теореми єдиності розв'язків задачі Коші у класах функцій з обмеженим ростом та в класі невід'ємних функцій.

Встановлено, що в польових дослідах, на штучно заражених посівах лектинмісткі рослинні екстракти пригнічували розвиток летючої сажки ярого ячменю. Доведено властивість екстрактів обліпихи крушиноподібної (Hippophae rhamnoides L.) та нагідок лікарських (Calendula officinalis L.) знижувати ураженість хворобою сприйнятливого сорту Добробут, що позитивно впливає на ураженість та його структуру.

Геометрична властивість одношарових конформних відображень - кривини ліній, які здобуто при відображенні пучка прямих, цілком визначаються одним вектором - використовується для явного опису електромагнітних сил, що діють на заряди та струми в площинних задачах електродинаміки.

Проаналізовано рух відкритої механічної системи з одним ступенем свободи, що моделює одновісне розтягування в'язкопружного деформівно зміцнюваного тіла в машині з гідравлічним приводом, який створює змінну силу і водночас є демпфуючим елементом. Показано, що перехідним процесам руху відповідає неавтономна динамічна система четвертого порядку, яка в залежності від її керуючих параметрів має стійкі періодичні та аперіодичні розв'язки. З огляду суттєвого зниження в'язкого опору системи, викликаного наявністю гідравлічного приводу, аперіодичне згасання є характерним для перехідного процесу. Показано, що система з гідравлічним елементом суттєво відрізняється від механічної системи, що не має такого елемента.

Проаналізовано рух відкритої механічної системи з одним ступенем свободи, що моделює одновісний розтяг в'язкопружного деформаційно зміцнюваного тіла в машині з гідравлічним приводом, який створює змінну силу і водночас є демпфірувальним елементом. Показано, що перехідним процесам руху відповідає неавтономна динамічна система четвертого порядку, яка залежно від її керуючих параметрів має стійкі періодичні та аперіодичні розв'язки. З огляду суттєвого зниження в'язкого опору системи, викликаного наявністю гідравлічного приводу, аперіодичне згасання є характерним для перехідного процесу. Показано, що система з гідравлічним елементом суттєво відрізняється від механічної системи, яка не має такого елемента.

Досліджено поширення та дифракцію пружних хвиль у циліндричних шарах, скріплених по радіусу. Двовимірна динамічна задача розв'язується числовим способом з використанням методу просторових характеристик. Проаналізовано результати розрахунків для виявлення областей, найбільше схильних до розшарування.

Викладено теоретичні відомості про числові ряди та нестаціонарні процеси. Запропоновано декілька методів аналізу, перетворення та прогнозування часових рядів. Розглянуто питання щодо введення до теорії часових рядів, згладжування економічної інформації, аналізу ARMA та ARIMA моделей, VAR моделей, нелінійних моделей.

Изучен характер нарушений парциальных функций почек на ранних стадиях диабетической нефропатии (ДН) и их изменения под влиянием медикаментозной пробы с однократной дозой каптоприла, а также оценена возможность применения данной фармакологической пробы для ранней диагностики доклинических стадий нефропатии.

Описано розроблений поляризаційно-оптичний метод дослідження динамічного напруженого стану анізотропних матеріалів у елементах конструкцій - метод динамічної фотопружності анізотропних тіл. Викладено теоретичне обгрунтування методу. Визначено основні співвідношення методу динамічної фотопружності анізотропних середовищ. Розкрито зв'язок між напружено-деформованим станом та оптичними характеристиками у конструктивно-анізотропних тілах. Висвітлено основні вимоги до поляризаційно-динамічної установки. Досліджено механічні характеристики модельних конструктивно-анізотропних матеріалів. Проаналізовано процеси руйнування у пластинах з концентраторами. Наведено експериментальні розв'язки задач.

Розвинуто загальний теоретичний підхід до опису динамічних ефектів у біологічних макромолекулах (БМ) у нерівноважних умовах. БМ у процесі її функціонування розглядається як динамічна система, що взаємодіє з одним чи кількома потоками низькомолекулярних агентів (НА) (електронів, іонів, малих молекул-субстратів). Запропоновано стохастичний формалізм, що дозволяє врахувати самоузгоджену поведінку структурних елементів БМ і потоків НА. Показано, що в такій системі як відгук на зміну зовнішніх умов можлива поява ефектів саморегуляції, тобто індукованої перебудови структури, регулюючої потоки НА, а також ефектів динамічної самоорганізації - народження нових стійких станів БМ, які можуть брати участь у її функціонуванні. Вищенаведені ефекти розглядаються на прикладах конкретних БМ з переносом зарядів - реакційних центрів фотосинтезуючих бактерій та іонних каналів біомембран - і є прикладами нерівноважних фазових переходів у біомолекулярних системах.

Вивчено природний феномен - аномально мале тертя в живих рухомих суглобах. Експериментально виявлено раніше невідому властивість синовіальної рідини, а саме те, що мале тертя хрящів забезпечується наявністю в мастилі суглоба рідкокристалічних сполук холестерину. Допущено, що рідкокристалічна нематична фаза, яка виробляється в синовії, зменшує тертя контактуючих хрящів. У дослідженні використано методи фізико-хімічного аналізу та трибологічного вивчення природних і псевдосиновіальних рідин.