Вивчено технологію вирощування культури топінамбура, аналітично узагальнено результати дослідження з цього питання в галузях біології, селекції та технології вирощування даної рослини. Висвітлено лікувальні властивості культури, зумовлені високим вмістом інуліну, вітамінів, мінеральних і різноманітних фізіолого-активних речовин. Доведено доцільність широкого запровадження топінамбура, який за поживністю, продуктивністю та економічністю вирощування конкурує з силосною кукурудзою, картоплею, має велике екологічне та промислове значення. Розроблено початкову базу вихідного матеріалу для селекційної роботи та основні елементи технології вирощування культури, створено та районовано сорт Подільський 94, визначено основні напрямки використання топінамбура.

Подано базові знання щодо адміністративних та нормативних підвалин здійснення екологічної політики на національному, регіональному і глобальному рівнях, принципів екологічної політики та інструментів і засобів досягнення екологічних цілей. Проаналізовано адміністративну структуру та розподіл обов'язків у галузі природокористування в Україні, екологічне законодавство та шляхи забезпечення його дотримання, структуру, принципи застосування міжнародного екологічного законодавства та засоби забезпечення його виконання, діяльність міждержавних екологічних організацій та фондів, неурядових екологічних організацій, законодавче регулювання участі громадськості в процесі прийняття екологічних рішень. Детальну увагу приділено розгляду й аналізу принципів планування екологічної політики, застосування планувальних, регулюючих та економічних інструментів екологічної політики, засобам, механізмам і схемам фінансування та виконання екологічних програм і заходів. Висвітлено домінуючі тенденції глобальної та європейської екологічної політики й особливості державної екологічної політики в Україні.

Висвітлено питання ролі та місця перекладу у взаємозбагаченні сучасних національних культур, взаємообміні науково-технічними досягненнями в міжнародному масштабі. З'ясовано й оцінено значення окремих видів перекладу, мету та сфери їх застосування. Обгрунтовано лінгвістичну природу деяких типів мовних одиниць, способи їх адекватного перекладу на рівні слова, словосполучення, речення або тексту.

Наведено матеріали про життєвий та творчий шлях видатного українського перекладача, перекладознавця і поета Г.П.Кочура у контексті українського літературного процесу. Це, зокрема, видання української державної бібліографії, галузеві ретроспективні українські та закордонні бібліографічні покажчики, а також журнальна і газетна періодика, фахові (з питань літературознавства і перекладознавства) збірники, монографії від 1936 р. до грудня 1999 р. Особливу увагу приділено публікаціям останнього часу, що вносять корективи в бібліографування творчого доробку Г.Кочура.

Систематизовано основні відомості про нафтопродукти, досягнення науки та передового досвіду екологічного (раціонального або економічного) використання паливно-мастильних матеріалів, необхідних у повсякденній практичній роботі, пов'язаній з їх прийманням, зберіганням, відпуском, контролем якості та застосуванням під час експлуатації автотракторної техніки. Розглянуто способи скорочення витрат нафтопродуктів за рахунок раціональної організації технологічних операцій з ними, вдосконалення методів технічної експлуатації машин, а також нормування та обліку витрат.

Вивчено особливості шкідливого впливу викидів доменного виробництва та виробництв підготовки металургійної сировини на людину та навколишнє середовище. Розглянуто закономірності формування шкідливих викидів на різних виробничих ділянках. Висвітлено засоби захисту атмосфери та водного басейну та заходи щодо утилізації відходів виробництва чавуну.

Наведено методологічні підходи до екологічного нормування аеротехногенного навантаження на лісові екосистеми. Вивчено забруднення соснових і букових насаджень та його наслідки в районі шести промислових об'єктів у Поліссі, Лісостепу, Степу та Прикарпатті. Встановлено гранично допустимі навантаження токсикантів на лісові екосистеми в цих районах.

Здійснено аналітичне узагальнення зарубіжного досвіду функціонування механізму екологоорієнтованих податкових пільг у країнах-членах ОЕСР. Доведено економічну й екологічну ефективність їх застосування, стимулювальне значення для активізації природоохоронної діяльності. Визначено "екологічну" складову вітчизняної податково-бюджетної системи. Розкрито її фіскальний характер. На підставі аналізу чинних Законів України з оподаткування, проекту Податкового кодексу та Законів України з питань природокористування вперше в науковій літературі визначено та систематизовано масив екологоорієнтованих податкових пільг. Обгрунтовано практичні пропозиції щодо вдосконалення економіко-правової бази вітчизняної системи пільг екологічного оподаткування.

На підставі аналізу Конституції України та інших правових актів у екологічній сфері розглянуто систему екологічного права, основні джерела екологічного законодавства, екологічно-правовий статус людини та громадянина, управління та контроль в екологічній сфері, а також юридичну відповідальність за екологічні правопорушення. Основну увагу приділено міжнародному повітряному, космічному та морському праву.

Викладено теоретичні та методологічні засади екологічного права, правові та наукові основи управління в галузі екології, проблеми екологічної безпеки, міжнародного права та вітчизняного екологічного законодавства. Розглянуто механізм забезпечення охорони довкілля, особливості екологічної експертизи, а також еколого-правову відповідальність за порушення природоохоронного законодавства як засіб реалізації екологічного права.

Висвітлено предмет, систему, джерела екологічного права, визначено його пріоритети та правове забезпечення раціонального природокористування. Описано механізм реалізації екологічного права. Розглянуто питання охорони найважливіших об'єктів природи: земель, вод, лісів, тваринного світу, атмосферного повітря, надр, природно-заповідного фонду.

Викладено принципові положення, що стосуються права власності на природні ресурси, права природокористування, правового забезпечення екологічної безпеки, еколого-економічного механізму, екологічних прав та обов'язків, відповідальності за порушення екологічного законодавства. Висвітлено специфіку окремих видів права природокористування, відтворення природних ресурсів та охорони довкілля.

Розглядаються питання екологічного права громадян України на використання та охорону природних ресурсів і навколишнього природного середовища, питання відповідальності за порушення природоохоронного законодавства, питання міжнародного екологічного права. Висвітлюються правові засади управління в галузі екології, еколого-правовий режим раціонального використання, відтворення і охорони земель, надр, вод, лісів, тваринного світу та атмосферного повітря.

Розглянуто право економічної безпеки у системі екологічного права України. Висвітлено організаційно-правові форми забезпечення екологічної безпеки. Досліджено природноресурсне право та природоохоронне право. Викладено правові засади отримання права власності на земельні ділянки. Розкрито особливості управління та контролю у галузі використання, відтворення й охорони вод, лісів, атмосферного повітря, природно-заповідного фонду, лікувально-оздоровчих зон і курортів, рекреаційних зон, природних багатств континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Розглянуто предмет, методи, джерела та систему екологічного права. Проаналізовано законодавство України, яке регулює екологічні правовідносини. Розкрито особливості права власності на природні ресурси, правовий механізм забезпечення екологічної безпеки. Викладено правові засади управління в галузі екології. Визначено функції управління щодо природокористування та охорони навколишнього природного середовища. Досліджено економіко-правовий механізм регулювання в галузі екології. Висвітлено елементи економічного механізму управління в галузі екології. Наведено види юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.

Висвітлено особливості формування та проблеми розвитку екологічного ринку та підприємництва з урахуванням світових тенденцій вирішення проблем у контексті Всесвітньої Програми дій ООН на ХХІ ст. у галузі охорони навколишнього середовища, ефективного використання ресурсів. Запропоновано оригінальний навчальний курс для початківців у екологічному підприємництві канадського професора Джона Ф. Гартнера. Вміщено витяги з офіційних міжнародних і українських документів, які визначають стратегію розвитку екологічного підприємництва.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х839(4УКР)212

Рубрики:

Цивільне і торгове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано досвід екологічного управління у розвинутих країнах, що входять до складу Організації економічного співробітництва та розвитку, в зіставленні з досвідом відповідного управління в Україні. Розглянуто питання формування та впровадження екологічної політики, роль у даному процесі законодавства та державного регулювання, його адміністративної та інституційної основи. На підставі зроблених висновків запропоновано низку доцільних дій щодо вдосконалення систем екологічного управління в країнах, які стали на шлях ринкових перетворень, зокрема, в Україні.

Розкриваються зміст, форми та методи туристично-краєзнавчої роботи, які використовувались у практичній діяльності Української Скаутської Організації "Пласт" від її заснування до заборони польською владою на західноукраїнських землях (1911-1930). Висвітлюється національно-патріотичне, фізичне, гігієнічне, екологічне виховання та суспільно корисна праця в "Пласті", описуються пластові зльоти (зустрічі), змагання, конкурси.

Висвітлюються загальноосвітні завдання трудового навчання та шляхи їх здійснення, політехнічна освіта в процесі трудового навчання, соціально-психологічні передумови вибору професії, профорієнтаційна робота в загальноосвітньому навчально-виховному закладі, зміст трудового навчання як засіб профорієнтації школярів. Розглядаються різні види виховання особистості школяра: патріотичне, трудове, економічне, естетичне, екологічне, розумове та фізичне. Характеризуються загальні дидактичні основи індивідуального підходу до учнів, а також диференційовані завдання як засіб індивідуального підходу.