Гиперпродукция так называемых холодовых агглютининов (ХА) - аутоантител, которые реагируют с антигенами аутологичных эритроцитов человека, является признаком некоторых аутоиммунных заболеваний, но особенного масштаба она достигает при некоторых злокачественных новообразованиях крови, когда ХА имеют моноклональную природу. Доказано, что моноклональные ХА вырабатываются В-лимфоцитами, которые для построения тяжелых цепей иммуноглобулиновых рецепторов всегда используют один и тот же генный сегмент - V4-34. На основании данных доступной литературы и собственных экспериментов автор предлагает гипотезу, согласно которой существенная часть нормальных В-лимфоцитов периферической крови человека, которые экспрессируют продукт V4-34, обладает способностью реагировать с аутологичными эритроцитами и удаляется из репертуара иммунной системы благодаря механизму, напоминающему "бомбу замедленного действия". Этот механизм срабатывает тогда, когда аутореактивные лимфоциты активируются в периферических лимфоидных органах через рецептор CD40. Дефект в этом механизме негативной селекции, обусловленный действием онкогенных вирусов или других факторов, возможно, приводит к экспансии определенных аутореактивных клонов клеток, экспрессирующих ХА, и их злокачественной трансформации.

Вивчали ріст тріщини у Al-Zn-Mg сплаві в різних газових середовищах. Щоб отримати високу чистоту газової атмосфери, використовували обладнання з камерою глибокого вакууму (10^-5 Па). Експериментальні дані свідчать, що водяна пара є основним фактором пришвидшення росту тріщин порівняно з глибоким вакуумом. Окрихчення спричиняє водень, що виділяється внаслідок взаємодії водяної пари зі свіжоутвореною поверхнею в околі вершини тріщини.

Зроблено аналіз теоретичних досліджень впливу стохастичного, періодичного та магнітного полів на дистанційне тунелювання електрона в структурах донор - місток - акцептор та електрод - молекулярний дріт - електрод. Показано, що опосередковане містком тунелювання електрона між донорною та акцепторною групами можна описати за допомогою введення ефективних швидкостей переносу. Розглянуто принципову відмінність залежностей низькотемпературних пружного та непружного тунельних струмів крізь молекулярний дріт з парамагнітними іонами-медіаторами від прикладеного магнітного поля. Передбачено появу індукованих полем інверсії донорно-акцепторного електронного переносу та блокування тунельного струму.

Поверхностная плотность молекул клеточной адгезии (САМ) в дистальных участках растущего нейрита во многих случаях является условием его успешного роста. Такое увеличение плотности достигается путем экзоцитозного встраивания везикул, содержащих в себе САМ, в мембрану конуса роста с последующим перераспределением САМ вдоль клеточной поверхности за счет латеральной диффузии и эндоцитоза. Используя математическую модель указанных процессов, количественно описаны условия, при которых в разветвленном нейрите возможно возникновение двух качественно различных распределений: поверхностная плотность САМ возрастает вдоль обеих дочерних ветвей, что должно способствовать росту обеих этих ветвей, т. е. успешному ветвлению, поверхностная плотность САМ возрастает вдоль одной из дочерних ветвей и уменьшается вдоль второй, что может привести к ретракции последней. Показано, что распределения поверхностной плотности САМ определяются геометрическими факторами и механизмами внутриклеточного транспорта САМ в конусы роста дочерних ветвей. Сходные диаметры дочерних ветвей, их небольшая длина, интенсивный латеральный перенос САМ, а также перераспределение САМ в точке ветвления пропорционально площади поверхности дочерних ветвей способствуют увеличению поверхностной плотности САМ вдоль обеих дочерних ветвей. Асимметричное ветвление может привести к уменьшению поверхностной плотности САМ вдоль более тонкой или более толстой дочерней ветви, если САМ распределяются поровну или пропорционально площади поперечного сечения ветви соответственно.

Предположенная модель помогает понять возможную связь между внутриклеточным транспортом САМ, их поверхностным распределением и геометрией ветвления нейритов.

Представлено динамічний аналіз шаруватих балок. Зовнішні шари змодельовано за допомогою моделі Тимошенка, а внутрішній шар має характеристики в'язкопружної однонаправленої вінклеровської підстави. Вільні коливання описано однорідною системою зв'язаних диференціальних рівнянь в часткових похідних. Після відокремлення змінних у системі диференціальних рівнянь розв'язано граничну задачу і отримано чотири складних послідовності, зокрема, частотну та послідовність мод вільних коливань. Показано властивість ортогональності складних мод вільних коливань. Задачу вільних коливань розв'язано для довільно припустимих початкових умов. Виконано розрахунки для різноманітних шаруватих балок з різними параметрами.

В роботі досліджувалася динаміка зміни інтенсивності фотолюмінесценції (ІФЛ) зразків поруватого кремнію (ПК), які під час їх старіння на повітрі зазнають дії лазерного опромінення (337 нм, 3.7 мВт). З'ясувалося, що під впливом УФ-опромінення ІФЛ швидко зростає і через кілька годин досягає "плато". Подальше опромінення призводить до спадання інтенсивності, що пояснюється ефектом втоми люмінесценції. В той же час для зразка, що не опромінювався, ІФЛ майже не змінюється за час експерименту. Виявилося, що на етапі початкового монотонного наростання ІФЛ після короткочасного (1-2 хвилини) припинення освітлення зразка лазером на кривій еволюції ІФЛ спостерігається аномалія у вигляді невеликого сплеску вниз, тоді як на ділянках монотонного спадання кривої ІФЛ ця аномалія являє собою сплеск угору. У випадку довготривалого (десятки годин) припинення освітлення аномалія була однотипною для всіх ділянок кривої ІФЛ. Описані результати пояснюються впливом двох конкурентних факторів: втоми люмінесценції та формування під дією світла нестабільних (молекулярних) хімічних зв'язків, які можуть перетворюватися на стабільні атомні.

Запропоновано аналітичний метод розв'язання задач про вільні коливання зі згасанням шаруватих балок, складених із двох зовнішніх, з'єднаних третім внутрішнім в'язкопружним шаром. Останній розглянуто як двонапрямлену вінклерівську основу. Верхній зовнішній шар, навантажений осьовою постійною силою, описано з використанням моделі Бернуллі - Ейлера, нижній змодельовано за моделлю Тимошенка. Вільні коливаня описано однорідною системою зв'язаних диференціальних рівнянь з частинними похідними. Після розділення змінних вихідної системи диференціальних рівнянь розв'язано крайову задачу. Таким чином отримано три комплексні рівняння для визначення частот і мод вільних коливань. Задачу про вільні коливання розглянуто для довільних початкових умов і різних осьових сил.

На прикладі Сурської зеленокам'яної структури показано особливості складу порід, навколорудних метасоматитів та золоторудних асоціацій зеленокам'яних структур Середнього Придніпров'я, що дало змогу по-новому оцінити процеси золотонакопичення та виробити пошукові ознаки золотого зруденіння у докембрії Середнього Придніпров'я. Визначені фактори золотоносності мають важливе значення для побудови генетичної моделі золотої мінералізації Середнього Придніпров'я та визначення нових перспективних золоторудних ділянок.

Наведено результати досліджень процесу сушіння деяких овочів у конвективній сушарці. Досліджено вплив різних факторів на процес сушіння: розміру овочевої стружки, температури, швидкості потоку сушильного агенту. Показано можливість використання різних фракцій овочевих порошків як домішок до харчових продуктів. Усі продукти оцінювались сенсорно за 9-бальною шкалою і одержали добрі оцінки.

Рассмотрены общие проблемы геронтологии, различные аспекты ускоренного старения и подходы экспериментального увеличения длительности жизни. Проведено исследование факторов, влияющих на продолжительность жизни, онтогенеза растительных объектов, а также биохимических и физиологических механизмов онтогенеза.

Показано, якщо квантова система взаємодіє зі структурними групами найближчого оточення та якщо оточення, у свою чергу, зазнає дії стохастичного поля, яке генерується оточенням, то керуюче рівняння, що описує еволюцію квантової системи, містить специфічний затухаючий релаксаційний фактор. У рамках моделі лінійних ядерних зсувів, що супроводжують квантові переходи, отримано умови перетворення керуючого рівняння, а також знайдено форму самого кінетичного рівняння.

Развиваемое направление посвящено рассмотрению общих стратегий и разработке физиологических и психо-физических моделей в комплексном изучении механизма действия гормонов, включая влияние как внутренних биологических факторов, так и экологических факторов, связанных с химическим загрязнением окружающей среды. Для выяснения механизма действия гормонов необходимы данные о ряде важнейших свойств последних. Представлены результаты Монте-Карловской симуляции и расчета ряда структурных и физико-химических свойств адреналина, нор-адреналина и инсулина.

Метаболическое микроокружение солидных опухолей оказывает заметное влияние на прогрессию опухоли и ее реакцию на противоопухолевые воздействия. Определение параметров опухолевой перфузии, оксигенации, метаболического и энергетического статусов, а также величины pH имеет первостепенное значение при изучении влияния микроокружения на злокачественную прогрессию. Вместе с тем, для этих параметров характерна одна общая особенность, а именно - их гетерогенность, поэтому методы, используемые для их определения, могут быть непоказательными в отношении специфических микроучастков опухоли. В этом случае требуются технические приемы с высокой степенью пространственной разрешаемости, что дает возможность осуществлять корреляцию измеренных параметров с гистологической структурой опухоли. Приведен обзор доступных в настоящее время методов, которые могут быть использованы для оценки микротопологического распределения соответствующих факторов микроокружения, приведены примеры применения их как в экспериментальных, так и в клинических условиях.

Розвивається спектральна теорія та теорія розсіяння для одного класу самоспряжених матричних диференціальних операторів змішаного порядку.

Стисло описані деякі макромеханічні моделі для визначення втомної довговічності. Їх можна класифікувати як підходи "гарячої точки", середнього напруження інтенсивності поля напружень та об'ємні. Запропоновано новий підхід, який грунтується на інтенсивності поля напружень та об'ємному підходах і краще пояснює роль найважливіших факторів у процесі втомного руйнування. Викладені підходи зіставлено з результатами втомних досліджень.

С помощью метода проточной цитофлуориметрии определен уровень экспрессии рецептора эпидермального фактора роста (ЭФР) и рецептора трансферрина на поверхности опухолевых клеток человека 14 перевиваемых линий. В опухолевых клетках эпителиального происхождения выявлена положительная и статистически достоверная корреляция между экспрессией рецепторов ЭФР и трансферрина. В опухолевых клетках иного гистогенеза (кроме клеток фибросаркомы линии НТ-1080) подобная корреляция не выявлена. Полученные результаты позволяют сделать вывод о том, что для опухолевых клеток эпителиального происхождения характерна коэкспрессия рецепторов ЭФР и трансферрина. На основании полученных данных обсуждены возможности использования антител против рецепторов ЭФР и трансферрина в терапии пациентов с онкологическими заболеваниями.

Розглянуто екологічні та грунтово-меліоративні проблеми глобального та регіонального характеру, що виникають у зв'язку з геохімічними процесами в системі "грунт - атмосфера" та перенесенням солей на значні відстані завдяки діяльності вітру.

Вивчено механізми екранування та інші відповідні ефекти в різних спінових моделях у зовнішньому магнітному полі. Запропоновано новий параметр порядку, який дає можливість відрізнити екранування дискретних зарядів спіновими збудженнями від екранування зовнішнім магнітним полем. Принцип дії даного параметра порядку базується на ефекті Ааронова - Бома. Як приклад вивчено гауссову модель і модель Ізінга. Для останьої проведено числові розрахунки методом Монте-Карло. Отримані результати застосовано для двовимірних абелевих і неабелевих спінових моделей. Доведено, що запропонований параметр порядку можна використовувати під час вивчення фазового переходу Березинського - Костерлітца - Таулеса.

Розглянуто кінетику системи з параметром порядку, що зберігається, загартовану в нестійку двофазну область фазової діаграми. Досліджується вплив або випадкових неоднорідностей параметра порядку, які були уже присутні в системі до загартування, або "заморожених" флуктуацій рухливості на процес розділення фаз. Вивчається спільний вплив цих флуктуацій і постійно присутніх в системі термічних флуктуацій на структурний фактор. В першій з цих взаємопов'язаних задач рухливість в стандартному нелінійному рівнянні Кана-Хілларда припускається залежною від параметра порядку. У другій задачі рухливість має випадкову, незалежну від часу добавку. Показано, що у взаємодії первісно загартованих флуктуацій параметра порядку або флуктуацій рухливості з довгохвильовою нестійкістю Кана-Хілларда-Кука мають місце фізично різні випадки в залежності від співвідношення величин кореляційної довжини флуктуацій та граничної довжини в стандартній теорії Кана-Хілларда. Зокрема, крупномасштабні флуктуації рухливості підсилюють когерентну поведінку, ефективно послаблюючи роль термічного шуму. Для крупномасштабних неоднорідностей, навіть для малих часів, максимум нестійкості Кана-Хілларда зміщується в бік більших довжин хвиль. Це може бути інтерпретовано як початок огрублення.

Дається аналіз можливості розподілу рухомих точкових дефектів в напівпровіднику після дії на нього електричного поля до встановлення стаціонарних умов. Розглядаються два способи прикладання напруги: а) безпосередньо до зразка, б) до обкладинок конденсатора, між якими поміщається зразок. Модель також можна застосовувати для електричних полів будь-якої природи - як зовнішніх так і внутрішніх, що виникають, наприклад, на контакті метал-напівпровідник.