Висвітлено традиційну культуру і побут поліщуків радіоактивно забрудненої Овруччини та північної частини Народицького району Житомирщини. Розглянуто релікти архаїчного поліського житла, технологію зведення зрубу, особливості системи опалення народного житла поліщуків. Наведено матеріали з народної медицини Житомирського Полісся, скотарські замовляння поліщуків. Визначено календарно-обрядовий фольклор Овруччини, аграрні мотиви в календарній обрядовості поліщуків, народне декоративне мистецтво тощо.

На 40 пробних площах у чистих і змішаних насадженнях дуба червоного в вологих грудах і сугрудах зрубано 1 - 3 модельних дерева кожної породи. Аналіз модельних дерев дав можливість встановити відсоток ядра в стовбурах та його вікову динаміку. Виявлено два вікових періоди: інтенсивного наростання відносних показників ядра та період стабілізації. Переломним порогом між ними в дуба червоного для об'ємних показників ядра виступає віковий період 51 - 60 років (у дуба звичайного - 90 - 100 років). Враховуючи, що ядрова деревина якісніша від заболонної, вік рубання слід визначати не раніше 51 - 60 років.

У статті розглянуто поховальні комплекси зрубної культури, які містять булави. Робиться висновок, що у розвиненій зрубній культурі поховання з булавами не менш репрезентовані, аніж серед комплексів покровського типу.

Подано екологічну характеристику угруповань формації бука європейського на Опіллі. Встановлено, що 74% зрубів в дубово-грабово-букових та майже 90% в грабово-букових типах лісу можна залишати для природного відновлення, а на решті площ зрубів рекомендовано вирощувати лісові культури.

Узагальнено дані про невдалі, списані та передчасно зрубані лісові культури Івано-Франківського управління лісового господарства. Недосконала система лісовідновлення є причиною загибелі більше 30% штучних насаджень, похідні смеречники складають 2/3 площі зрубаних культур у вологих суяличинах і яличинах. Корінні смеречники менше пошкоджуються вітровалами чи буреломами. Їх частка від загальної площі вивалів складає 20%. Близько 75% зрубаних культур у дібровних типах лісу припадає на дубово-смерекові культури, в складі котрих переважає смерека.

Встановлено неоднорідність пам'яток зрубної спільності басейну середньої течії Сіверського Дінця, зумовленої особливостями культурно-історичного розвитку Лівобережжя та Правобережжя. На підставі аналізу матеріалів побутових пам'яток підтверджено висновок щодо двох ліній розвитку культур зрубної спільності, які відповідають покровській і бережнівсько-маївській культурам. Матеріали досліджених на значній площі поселень покровської зрубної культури Капітанове-1 у Лівобережжі та бережнівсько-маївської зрубної культури Степанівки на Донецькому кряжі дозволили встановити їх синхронність у межах другого періоду зрубної культурно-історичної спільності. Запропоновано виділення двох локальних варіантів бережнівсько-маївської зрубної культури: Сіверськодонецького лівобережного та правобережного. На правобережному Донецькому кряжі виділено найбільш ранні пам'ятки бережнівсько-маївської зрубної культури - пам'ятки степанівського типу, у формуванні яких важливу роль відіграло місцеве населення культури багатоваликової кераміки.

З використанням матеріалів досліджень, з урахуванням географічного та культурно-суспільного середовища висвітлено період становлення та найінтенсивнішого розвитку традиційного будівництва на Українському Поліссі наприкінці XIX ст. Визначено, що становлення традиційного будівництва припадає на початок XVI ст. Проведено найповніший аналіз поселень і забудови садиби поліщуків. Виявлено 21 тип замкнутих дворів. Розглянуто особливості будівельних матеріалів, конструкцій. Значну увагу приділено архаїчним формам будівель - клітям, стебкам. Підтверджено незв'язаність зрубів-клітей з іншими приміщеннями основних будівель. Вперше подано найбільш повну типологію тридиційну народного житла Волинського, Київського та Чернігівського Полісся. Наведено матеріали про поліське житло як одного з основних компонентів матеріальної та духовної культури, а також малюнки, схеми, виготовлені на підставі польових досліджень найдавніших житлово-господарських будівель.

С использованием материалов исследований, с учетом географической и культурно-общественной среды освещен период становления и наиболее интенсивного развития традиционного строительства на Украинском Полесье в конце XIX ст. Определено, что становление традиционного строительства произошло в начале XVI ст. Проведен полный анализ поселений и застройки усадьбы полищуков. Виявлен 21 тип замкнутых дворов. Рассмотрены особенности строительных материалов, конструкций. Значительное внимание уделено архаичным формам строений. Подтверждено отсутствие связи срубов-клетей с другими помещениями основных строений. Впервые дана наиболее полная типология тридиционного народного жилья Волынского, Киевского и Черниговского Полесья. Приведены материалы о полесском жилье как одном из основных компонентов материальной и духовной культуры, а также рисунки, схеми, изготовленные на основе полевых исследований древних жилищно-хозяйственных строений.

Критично розглянуто запропоновані різними дослідниками реконструкції календарних систем доби бронзи, передусім зрубної культурно-історичної спільності. М. О. Чмихов та Ю. О. Шилов зробили цілеспрямовану спробу виявити та систематизувати закономірності відбиття календарної символіки в орнаменті. Помилкою М. О. Чмихова було те, що в своїх дослідженнях він відштовхувався від сучасного розуміння поняття Зодіаку, якого ще не існувало в III - II тис. до н. е., не тільки в надчорноморських степах, а й у Месопотамії. Брутальніших помилок, похибок і неточностей цитування і тлумачення літератури припускається Ю.О. Шилов, що й продемонстровано наочними прикладами. Ю. О. Шилов відкинув можливості статистичних методів вивчення духовної культури та семантики орнаментів, покладаючись на психоаналіз та інтуїцію. Зроблено висновок щодо хибності такого підходу.

Висвітлено питання філології та історії культури. Проаналізовано усну народну творчість жителів села Зруб Ніжинського району Чернігівщини, а також культурно-просвітницьку діяльність Чернігівського Троїцько-Іллінського монастиря (друга половина XVII - XVIII ст.). Розкрито роль провінціалізму у долі професора І.Г.Турцевича. Визначено місце українських народних ігор у творчій спадщині Б.Грінченка. Наведено результати досліджень А.Г.Єршова з історії Лівобережної України. Проаналізовано фольклорно-етнографічну діяльність М.С.Державіна ніжинського періоду, а також поетичну творчість Олекси Ющенка.

Освещены вопросы филологии, истории и истории культуры. Проанализированы устное творчество жителей села Зруб Нежинского района Черниговской области, а также культурно-просветительская деятельность Черниговского Троицко-Иллинского монастыря (вторая половина XVII - XVIII ст.). Раскрыта роль провинциализма в судьбе профессора И.Г.Турцевича. Определено место украинских народных игр в творческом наследии Б.Гринченко. Приведены результаты исследований А.Г.Ершова по истории Левобережной Украины. Проанализированы фольклорно-этнографическая деятельность М.С.Державина нежинского периода, а также поэтическое творчество Олексы Ющенко.

Висвітлено проблему формування штучних насаджень. Описано біологічні та екологічні властивості сосни звичайної. Розглянуто питання впливу насаджень на грунти, а також будови кореневої системи, природного поновлення під пологом насаджень та на зрубах з застосуванням поступових рубок і без них, впливу способів підготовки зрубів на водні та фізико-хімічні властивості грунтів. З'ясовано умови поширення дрібного коріння, інтенсивності фізіологічних процесів. Проаналізовано вплив догляду за грунтом у культурах на стан саджанців, а також значення започаткованої густоти та частки листяних порід на продуктивність деревостанів. Наведено пропозиції щодо створення біологічно стійких і високопродуктивних насаджень з урахуванням умов місцезростання та категорій лісокультурних площ.

Освещена проблема формирования искусственных насаждений. Изложены биологические и экологические свойства сосны обыкновенной. Рассмотрены вопросы влияния насаждений на грунты, а также строения корневой системы, природного обновления под пологом насаждений и на срубах с применением постепенных рубок и без них, влияния способов подготовки срубов на водные и физико-химические свойства грунтов. Выяснены условия разрастания мелкого корневища, интенсивности физиологических процессов. Проанализировано влияние ухода за грунтом в культурах на состояние саженцев, а также значение начальной густоты и части лиственных пород на продуктивность насаждений. Приведены предложения относительно создания биологически стойких и высокопродуктивных насаждений с учетом условий места произрастания и категорий лесокультурных площадей.

З використанням результатів дослідження 7624-х поховань розроблено концепцію походженння, розвитку та зникнення культур зрубної спільності, (XVII - XII ст. до н. е.). На підставі наявних даних про поховальні ритуали в ареалі зрубної спільності виділено дві археологічні культури - покровську зрубну та бережнівсько-маївську зрубну. Генезу культур зрубної спільності розглянуто в контексті пам'яток передзрубного обрію, пов'язаних за своїм походженням з Південноуральським осередком культурогенези. Обгрунтовано дві лінії розвитку культур зрубної спільності та наведено двохетапну періодизацію кожної з них. Порушено питання етнічної належності та з'ясовано історичні долі носіїв культур зрубної спільності, ймовірні напрямки та шляхи міграції цих праіранських племен, їх роль у формуванні культур іраномовних кімерійців, скіфів, савроматів.

Вивчено зміни у грунті під впливом інтенсивної агротехніки, що застосовувались під час створення та вирощування культур сосни в Ізюмському пристеповому бору (Харківська область, межа північного степу та лісостепу). Досліджено культури за різної густоти садіння, строків та інтенсивності доглядових рубань у молодняка. З'ясовано, що після розкорчування зрубів, суцільної оранки та механізованого догляду менше руйнується грунт та скоріше відбувається його відновлення за умов вузькорядного садження культур з міжряддям 1,5 м, ніж за широкорядного - 2,5 - 3 м. Ріст і запас деревини в культурах віком до 20-ти років є кращими у разі широких рядів вирощування. Установлено, що у культурах з густотою садіння від 1,3 до 10 тис./га показники росту середніх дерев збільшуються зі зменшенням густоти. На підставі досліджень процесу рубання у соснових молодняках зроблено висновки щодо можливості під час проведення освітлень застосовувати механічне (неселективне) вирубування.

Виявлено інтенсивність поселення та розвитку трав'яних рослин у культурах сосни різного віку та складу за умов свіжих борів і суборів. Визначено вплив трав'яного покриву на ріст штучних насаджень сосни, вологість і фізико-хімічні властивості підстилки та грунту, мікроклімат, а також розповсюдження в них безхребетних. Вивчено транспіраційні витрати вологи різними видами трав і деревами сосни, вплив зімкненості крон насаджень та розвитку трав'яного покриву на інтенсивність транспірації, фотосинтезу, дихання сосни, вміст пігментів у хвої. Розглянуто особливості біохімічного взаємовпливу між деревними і трав'яними видами в штучних насадженнях. Досліджено розповсюдження коренів сосни та трав у культурах різного віку та різної зімкненості крон, виявлено вплив трав'яного покриву на природне поновлення сосни за умов свіжого субору. Уперше встановлено сукцесійний розвиток трав'яних рослин за весь період вирощування насаджень - від їх створення до рубань головного користування та зрубах. Показано, що зростання трав'яних рослин у культурах впливає на продуктивність соснових насаджень і вихід ділових сортиментів, особливо за умов інтенсивного зрідження деревостанів.

Проаналізовано біоекологічні особливості ялиці білої на підставі системності виду. Охарактеризовано генезу її ареалу та шляхи міграції в Європі. Базуючись на результатах генетичного аналізу показано міграцію ялиці на території Українських Карпат та Передкарпаття, яка відбулась за двома шляхами, зокрема виявлено два гаплотипи та інтрогресійну зону між популяціями. Досліджено чисельність, структуру та життєвість ценопопуляцій ювенільно-віргінільного покоління ялиці у корінних і трансформованих біогеоценозах. Охарактеризовано спектр онтогенетичних станів ценопопуляцій Abies alba в корінних і трансформованих лісових біогеоценозах. Проведено мікроекосистемний аналіз впливу структури та функцій деревостану-едифікатора на біометричні показники підросту у трансформованих деревостанах. Вивчено заростання зрубів різної давності після поступових рубок і встановлено кількісні показники природного відновлення за головними лісотвірними та супутніми видами. З використанням комп'ютерної моделі FORKOME спрогнозовано сукцесії в корінних і трансформованих лісових біогеоценозах за участю ялиці. Запропоновано екологічні засади раціонального використання лісових біогеоценозів з урахуванням вікових спектрів онтогенетичного стану ценопопуляцій ялиці білої Передкарпаття.

Вперше на території Опілля досліджено структуру та динаміку природного відновлення бука європейського на зрубах. Охарактеризовано типологічну, видову та вікову структуру букових лісів. Проведено моніторингове дослідження та наведено оцінку їх сучасного стану в зв'язку з техногенним навантаженням. Проаналізовано структуру корінних та умовно-корінних деревостанів, а також таких, що поступають у рубку головного користування. Вивчено особливості природного відновлення під пологом деревостанів та на різновікових зрубах поступових рубок. Встановлено етапи та стадії екологічної сукцесії трав'яного покриття на зрубах букових лісів. Проаналізовано динаміку поширеності та об'єму несправжнього ядра, визначено його морфологічні особливості, вплив на сортиментно-сортну структуру букових деревостанів і вартість ліквідної деревини. Зроблено висновок про доцільність зниження віку рубки головного користування на десять років, що дозволить підвищити вартість деревини за рахунок запобігання розвитку несправжнього ядра. Зазначено, що за різних способів рубок (вибіркових і вузьколісосічних) слід орієнтуватися на природне відновлення цінних порід.

Розглянуто сучасні теорії археологічної культури та практику виділення археологічних культур. Проаналізовано типові помилки у ході виділення культур. Запропоновано власну інтерпретацію зрубної спільноти, новотиторовської культури тощо.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості розповсюдження 25 деревних порід і 15 чагарників. Проаналізовано їх біологічні та екологічні властивості, питання інтенсивності росту по зонах за умов місцезростання, плодоношення, відновлення під пологом насаджень та на зрубах, розповсюдження дрібних корінців і будови скелетних коренів, вмісту поживних речовин у підстилці та фізико-хімічні властивості грунту. Наведено господарську характеристику для інтродуцентів.

Освещены особенности распространения 25 древесных пород и 15 кустарников. Проанализированы их биологические и экологические свойства, вопросы интенсивности роста по зонам при условии местопроизрастания, плодоношения, восстановления под пологом насаждений и на срубах, распространения мелких корешков и строения скелетных корней, содержания питательных веществ в подстилке и физико-химических свойств почвы. Дана хозяйственная характеристика для интродуцентов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Б.я431(4УКР)

Рубрики:

Праці конгресів, з'їздів, конференцій, нарад < Природознавство >

Шифр НБУВ: ВА671266 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено методологію та техніку виконання лісових вимірювань з метою кількісного визначення об'ємів та якісної оцінки деревних лісових ресурсів. Описано інструменти та прилади для вимірювання окремих дерев і їх частин. Наведено методологічну інтерпретацію форм поперечних і поздовжніх перетинів деревних стовбурів. Розглянуто способи таксації зрубаних дерев, обліку деревної лісової продукції, таксації стоячих дерев за вимірами об'ємотвірних таксаційних ознак. Розкрито особливості таксації абсолютних і відносних приростів окремих деревних стовбурів.

Освещены методология и техника выполнения лесных измерений с целью количественного определения объемов и качественной оценки древесных лесных ресурсов. Описаны инструменты и приборы для измерения отдельных деревьев и их частей. Приведена методологическая интерпретация форм поперечных и продольных пересечений древесных стволов. Рассмотрены способы таксации срубанных деревьев, учета древесной лесной продукции, таксации стоящих деревье по измерениям объемообразующих таксационных признаков. Раскрыты особенности таксации абсолютных и относительных приростов отдельных древесных стволов.