Вивчається внесок Миколи Мушинки у дослідження проблем етнічної історії українців та діяльність москвофілів-русинів на північній Лемківщині в XIX - на початку XX ст. Висвітлюються питання функціонування наукового центру музичного карпатознавства і початки культу книгозбереження на Закарпатті: від монастирських осередків до перших світських бібліотек. Велика увага приділяється етапам формування західноукраїнської модерної поезії та поглядам М.Грушевського про місце казкового епосу в етнокультурному процесі українського народу. Аналізується діяльність Кирило-Мефодіївського товариства в українському національно-визвольному русі. Містяться дані про церковно-офіційну писемність карпато-русинів (Листи єпископа М.М.Ольшавського) тощо.

Досліджуються проблеми, пов'язані з проникненням, засвоєнням та функціонуванням латиномовних (римських та новолатинських) літературних текстів в українському письменстві XVI-XVIII ст. Містяться відомості про латиномовних поетів - "Русинів", про рецепцію українською бароковою літературою окремих елементів новолатинської поезії та ін.

Розглянуто історію, сучасний стан і тенденції етнонаціонального розвитку Закарпаття. Особливу увагу приділено актуальним питанням соціалізації та соціальної адаптації найпоширеніших національних меншин краю, шляхам реалізації їх громадянських прав і життєвих потреб у процесі трансформації українського суспільства. Здійснено ретроспективний аналіз етносоціального розвитку краю. Висвітлено сучасну поліетнічну структуру його населення. Наведено соціально-культурну характеристику найчисленніших етнонаціональних груп: українців, русинів, угорців, росіян, румунів, ромів-циган, словаків, німців, євреїв. Визначено соціально-психологічні стереотипи, особливості структури потреб, ціннісних орієнтацій, міжетнічні дистанції даних груп. Подано міжнародні документи та законодавчі акти України щодо етнонаціонального розвитку та державно-правових відносин у розрізі етнічних груп та національних меншин. Вміщено перелік науково-теоретичних конференцій, науково-практичних семінарів, проведених за останнє десятиріччя, а також рекомендований список літератури.

Висвітлюється бойовий шлях воїнів-ветеранів Чехословацького армійського корпусу в СРСР у роки другої світової війни від Бузулука до Праги через територію України і Польщі. Міститься понад 50 біографічних нарисів про найбільш відомих воїнів, офіцерів і генералів (Боднара І.П., Волощука І.В., Кубинця І.І., Лемака М.Я., Половка М.В., Русина В.Ю., Фороса І.В. та ін.), їх бойові подвиги та повоєнне життя в Закарпатській області України, а також в Чехії та Словаччині.

Розглядаються найважливіші події суспільно-політичних відносин на Закарпатті в 20-30-х роках. Повідомляється про перші Ради на Закарпатті, про Хустський з'їзд 1919 року, про діяльність Автономно-Землеробського Союзу. Висвітлюються проблеми русинів на Закарпатті, деякі історико-документальні аспекти мовного питання, а також деякі народногосподарські можливості Карпатської України. Розкривається зміст і форма Ужгородської унії, нерелігійна діяльність церкви та ін.

Представлен материал, соответствующий структуре традиционных учебных пособий по языковедению, в частности, рассматриваются фонетика, графика, морфология, правописание, синтаксис русинского языка. В приложениях приведены отдельные элементы словообразования, диалектная база русинского языка, литературная норма и локальные варианты.

Досліджується, як зусиллями частини інтелектуальної еліти робиться спроба втілити схему "народ - національність - нація - нація-держава" в межах закарпатської периферії і з'ясувати вірогідність реалізації такого проекту в умовах формування української політичної нації. Описуються примордіалізм і ситуативність русинської та української ідентичностей закарпатців, аналізується проблема адаптації русинської ідентичності та української політичної нації.

Висвітлено історію церкви та культури, розвиток мови русинів Мадярщини. Простежено демографічну ситуацію русинського населення Мадярщини. Проаналізовано рівень навчання й освіти церковної інтелігенції. Охарактеризовано видатну постать русинського просвітительства - єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії Андрія Бачинського. Розкрито факти та осмислено традиції русинсько-мадярського співіснування, неупередженого уявлення та інтерпретації одного з найважливіших періодів спільної історії обох народів.

Розглянуто сучасні проблеми суспільної географії - її теоретичний та онтологічний аспекти, предмет дослідження, внутрішню структуру та зв'язки з іншими науками. Досліджено систему понять і категорій. Увагу приділено законам суспільної географії, системі методів дослідження. Вивчено дискусійні питання у науці - розвиток політичної географії та геоекології. Висвітлено особливості географічного українознавства, історії української суспільної географії. Проаналізовано загальноукраїнські - демо-, соціально- , сакральногеографічні та регіональні - західноукраїнські, галицькі та карпатські суспільно-географічні проблеми.

Книга проливає світло на мало або зовсім не відомі до тепер події з історії Закарпаття, містить характеристику політичних діячів Європи, які в тій чи іншій мірі вирішували долю Закарпаття. Викладено матеріали з історії та політичного життя Закарпаття за обширний період. Ю.Химинець був учасником багатьох описуваних подій, йому були відомі окремі закулісні нюанси, що стосувалися подій на Закарпатті. Автор вперше знайомить з діяльністю підпільної організації ОУН в Срібній Землі, керівником якої він був. З відомих причин діяльність ОУН в міжвоєнні роки та під час угорської окупації на Закарпатті не висвітлювалась. Відомо, що в липні 1934 р. в Мукачеві відбувся з'їзд народовецької молоді, який зібрав понад 10 тис. юнаків та дівчат. Головою оргкомітету був Ю.Химинець, він брав участь у підготовці документів з'їзду. Автор описав ці події, вперше навів резолюцію з'їзду. У 1938 р. Ю.Химинець виїжджає у Відень, де займається організацією роботи на сприяння розвитку подій у Закарпатті. Керований ним осередок не задовольнявся тільки пропагандою української державності на Закарпатті, але видавав пресові матеріали, виступав по віденському радіо, висилав телеграми, меморандуми, а також робив спроби впливу на уряди Західної Європи та Японії, щоб вони захистили кордони Закарпаття, визнали Карпатську Україну. Він тісно співпрацює з керівництвом ОУН у Німеччині, з П.Скоропадським та його оточенням. Автор вперше висвітлює, як українська діаспора в Німеччині реагувала на події в Карпатській Україні в 1938-1939 рр. Зібрані матеріали, зокрема, архівні, доповнюють праці інших дослідників історії Закарпаття цього періоду.

Розглядається функціонування українського та російського етнонімів у їх історичній взаємодії. Простежуються передумови і наслідки утворення етноніма "Україна" - імені нації, що визначає її ідентичність. Автор також висвітлює питання вживання в українській мові етноніма "єврей".

Розглядається державотворча діяльність Богдана Хмельницького в історіографічній спадщині західної діаспори, аналізується структура населення південно-східного регіону України на початку ХХ ст. Обговорюються взаємовідносини між УПА і радянськими партизанами в антифашистській боротьбі на Волині (1942-1944). Висвітлюються перспективи формування української полікультурної нації у зв'язку з чинником периферійного націоналізму (на прикладі "політичного русинства"). Вивчається система роботи педагога-організатора по формуванню духовних основ особистості засобами прилучення до національної культури, звичаїв та традицій українського народу.

Розглядається питання виникнення і діяльності ОУН у Закарпатті в 30-х рр. ХХ ст. Аналізується вплив карпатоукраїнського (підкарпатського) фактора на зовнішню політику Радянського Союзу в період чехословацької кризи 1938-1939 рр. Описується окупація в Карпатській Україні у цей період, а також рух Опору в Україні в перший період війни (1941 р.). Висвітлюються історичне значення возз'єднання Закарпаття з Україною, діяльність України в ООН та декілька важливих фактів з історії держави і церкви в Україні в 1940-1949 рр. Розглядаються міжнародні конференції в Тегерані (1943), Ялті та Сан-Франциско (1945). Простежується стан педагогічної періодики Закарпаття між двома світовими війнами тощо.

Проведено вивчення та аналіз міжнародного становища Закарпаття, його політичного і культурного розвитку напередодні другої світової війни. Системно висвітлюються взаємопов'язані проблеми комплексної теми: міжнародне становище краю наприкінці 30-х років та вплив міжнародного фактору на соціально-економічний, суспільно-політичний і культурний розвиток Закарпаття. Аналізуються головні етапи еволюції державно-правового статусу Підкарпатської Русі - Карпатської України. Визначено мету і напрями політики автономних урядів Закарпаття в національному питанні, простежено релігійні відносини у Карпатській Україні.

Охарактеризовано питання ролі та місця українців католицького віросповідання у культурному, релігійному та суспільно-політичному процесі України, починаючи від XVI ст. Розглянуто особливості поширення та становлення в Україні ідей ренесансного гуманізму. Значну увагу приділено знаковим постатям серед українців-католиків - Ю.Дрогобичу, П.Кросненському (Русину), С.Оріховському, І.Домбровському, С.Пекаліду та ін.

Охарактеризованы вопросы роли и места украинцев католического вероисповедания в культурном, религиозном и общественно-политическом процессе Украины, начиная с XVI в. Рассмотрены особенности распространения и становления в Украине идей ренессансного гуманизма. Значительное внимание уделено знаковым личностям среди украинцев-католиков - Ю.Дрогобичу, П.Кросненскому (Русину), С.Ориховскому, И.Домбровскому, С.Пекалид и др.

Висвітлено особливості формування та розвитку української літератури XI - XII ст. та писемні пам'ятки XIII - XV ст. як найменш дослідженого періоду національної художньої творчості. Проаналізовано вплив процесів Відродження та Реформації на розвиток української культури в XV - XVII ст. Простежено особливості проникнення ренесансових літературних форм і творення ранніх барокових, що поєднують поетику середньовіччя та ренесансу. Досліджено розвиток української мови, утворення культурних і духовних цінностей та особливості їх відображення в літературній художній творчості XVI - XVIII ст. Розглянуто окремі персоналії та пам'ятки XVI - першої половини XVII ст., зокрема "Пісні" П.Русина з Кросна, трактати С.Оріховського, історичні та поетичні твори М.Стрийковського, літературну спадщину І.Вишенського, М.Смотрицького, П.Могили, літописи Густинського монастиря та "Діяруш" А.Филиповича.

Освещены особенности формирования и развития украинской литературы XI - XII вв. и письменные памятки XIII - XV вв. как наименее исследованого периода национального художественного творчества. Проанализировано влияние процессов Возрождения и Реформации на развитие украинской культуры в XV - XVII вв. Показаны особенности проникновения ренесансных литературных форм и создания ранних бароковых, объединяющих поэтику Средневековья и Ренесанса. Исследовано развитие национального языка, формирование культурных и духовных ценностей и особенности их отображения в литературном художественном творчестве XVI - XVIII вв. Рассмотрены некоторые персоналии и памятки XVI - первой половины XVII вв., в частности "Песни" П.Русина из Кросна, трактаты С.Ореховского, исторические, поэтические и полемические произведения М.Стрийковского, И.Вишенского, М.Смотрицкого, П.Могилы, летописи Густинского монастыря и "Дияруш" А.Филиповича.

Освещен жизненный и творческий путь Н.Бескида - историка, литературоведа, языковеда, культурного деятеля ХІХ - первой половины ХХ ст. Приведен указатель научных работ ученого.

Висвітлено особливості походження та формування літер, реконструкції букв русинської мови. Розглянуто проблеми та гіпотези назв чисел. Визначено спільні риси між рьосинською мовою та "кирилицею". Охарактеризовано еволюцію прамови, а також принципи побудови абетки.

Освещены особенности происхождения и формирования литер, реконструкции букв русинского языка. Рассмотрены проблемы и гипотезы названий чисел. Определены общие черты между рьосинским языком и "кириллицей". Охарактеризованы эволюция древнего языка, а также принципы построения алфавита.

Розглянуто тематичні цикли фольклорної традиції угорців та українців-русинів Закарпаття про одного з найвизначніших правителів Центральної Європи часів пізнього середньовіччя - угорського короля Матяша. Зазначено, що король ще за свого життя став найпопулярнішим героєм численних легенд, казок, пісень, анекдотів, які побутували протягом 500-а років, а кожен з народів вважав його своїм героєм, захисником національної культури та власної країни.

Рассмотрены тематические циклы фольклорной традиции венгров и украинцев-русинов Закарпатья об одном из выдающихся правителей Центральной Европы времен позднего средневековья - венгерском короле Матяше. Указано, что король еще при своей жизни стал популярнейшим героем многочисленных легенд, сказок, песен, анекдотов, бывших в обиходе на протяжении 500-а лет, а каждый из народов считал его своим героем, защитником национальной культуры и собственной страны.

Досліджено етимологію українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів, які виникли від антропонімів, утворених від загальних назв (апелятивів). Розглянуто історію походження назв населених пунктів, що виникли від антропонімів, утворених від слов'янських автохтонних особливих імен-композитів та від композитних скорочень, але не були раніше етимологізовані.

Исследована этимология украинских карпатских и прикарпатских названий населеных пунктов, возникших на основе антропонимов, образованных от общих названий (аппелятивов). Рассмотрена история происхождения названий населенных пунктов, которые возникли от антропонимов, образованных от славянских автохтонных особенных имен-композитов и от композитных сокращений, которые ранее не были этимологизированы.