Виконано порівняльний аналіз результатів з пластичної поведінки попередньо деформованих інтерметалідів. Вивчено вплив на ці процеси блокування дислокаційних витоків та виникнення дислокаційної структури. Запропоновано новий механізм, пов'язаний зі створенням бар'єрів Кіра - Вільсдорфа, який ініціює блокування дислокаційних витоків. Показано, що дія цього механізму суттєво залежить від температури. В результаті, нова система ковзання, яка не діє на високотемпературному ступені деформації, може включатися на низькотемпературному. Ввімкнення цієї нової системи ковзання призводить до різкого падіння межі плинності у відповідності з її аномальною температурною залежністю.

Проведено аналіз електромагнітних процесів асинхронного вентильного генератора з акумуляторною батареєю у колі постійного струму у випадку збудження з початковим фіксованим негативним ковзанням. Наведено переваги такого збудження в порівнянні зі збудженням у разі зниження частоти за лінійним законом.

Проведено аналіз електромагнітних процесів асинхронного вентильного генератора при самозбудженні від попередньо зарядженої ємності вентильного перетворювача. Рекомендовано початкове самозбудження проводити при фіксованому негативному ковзанні генератора.

Досліджено антифрикційні властивості сплавів на основі заліза, легованих міддю, сіркою та фосфором. Показано, що ці сплави забезпечують високий рівень стійкості, є перспективними конструкційними матеріалами, здатними значно скоротити витрати міді при виробництві підшипників ковзання.

Запропоновано умову пластичності для порошкових матеріалів, у якій враховано локальний характер процесів ковзання та пластичної деформації частинок. Для кількісної оцінки ступеня локалізації контактної взаємодії частинок використано відносну долю активного об'єму за М.Ю. Бальшиним. Показано добру відповідність розрахованих та експериментальних даних при опису процесу ізостатичного пресування сферичних порошків свинцю й олова. Розглянуто як густина матеріалу та тиск впливають на форму поверхні плинності та характер об'ємної деформації. Наведено методику визначення емпіричних параметрів умови пластичності, оцінено ці параметри для піску.

Досліджувалися пари тертя зі сталі 40X при різних навантаженнях і амплітудах ковзання в середовищі гасу. Показано залежність локального адгезійного зносу від температури відпуску сталі. Для даних умов випробувань доведено, що пошкоджуваність і знос поверхонь, що контактують, головним чином визначаються процесами схоплювання. У загальному випадку схильність до схоплювання і масштаби його прояву залежать від матеріалу і структурного стану з'єднаних поверхонь, а також від навантажувально-швидкісних режимів тертя.

Виявлено, що прикладення постійного магнітного поля до монокристалів вісмуту з одночасною дією зосередженого навантаження на площину спайності (111) зразків призводить до часткового пригнічення двійникування. Істотно зменшуються сумарний здвійникований об'єм і сумарна площа меж поділу двійник - матриця. Основна причина падіння цих величин полягає в зменшенні середнього пробігу двійникувальних дислокацій під час накладання на кристали вісмуту постійного магнітного поля. Зі збільшенням часу дії зосередженого навантаження сумарний здвійникований об'єм і сумарна площа меж поділу збільшується. Останнє пояснено розмноженням двійникувальних дислокацій у гирлі клинуватих двійників. Інтерпретацію одержаних результатів наведено в рамках спін-залежної моделі магнітопластичного ефекту з урахуванням енергетичного розгляду процесів ковзання та двійникування.

Зроблено огляд основних робіт, виконаних у ННЦ ХФТІ з моменту його заснування у 1928 р. і до сьогоднішнього дня, з фізики міцності та пластичності кристалічних тіл. Стисло наведено результати експериментальних та теоретичних досліджень процесів ковзання та двійникування кристалів, відкритого явища пружного двійникування, механізмів деформації та руйнування металів і сплавів у різних структурно-фазових станах та умовах: бездефектні та гранично-дефектні кристали; наднизькі та надвисокі температури та швидкості деформування; в електромагнітних та радіаційних полях; при ультразвуковому впливі та різнобічному стиску; в умовах космічного вакууму та у різних агресивних середовищах.

Зроблено структурно-енергетичний аналіз трибосистем ковзання сільськогосподарських машин, розроблено методику визначення коефіцієнтів експлуатаційного зміцнення та удосконалено паспортизацію трибосистем ковзання з метою вибору способу їх відновлення для забезпечення надійності спряження. Визначені основні чинники та критерії експлуатаційного зміцнення, обгрунтовані структурно-енергетичні умови самоорганізації трибосистем, висвітлено моделювання хімічного модифікування, зміцнення та відновлення поверхневих шарів трибоелементів в процесі експлуатації. Вперше запропонована методика прогнозування зносостійкості трибосистем ковзання за структурно-енергетичними показниками трибоелементів та створені трибомеханічні системи ощадного ресурсу для нових сільськогосподарських машин.

У посібнику висвітлено питання металознавства, мікромеханіки та феноменології пружного і пластичного деформування й руйнування матеріалів. Викладено математичну теорію дислокацій, яка пояснює більшість механізмів необоротного деформування кристалічних матеріалів. Розглянуто основні положення теорій пластичного деформування матеріалів та методи розв'язування відповідних задач МДТТ. Висвітлено теорії пластичної текучості, ковзання, деформацій; теореми про пластичне руйнування, пристосування пружно-пластичних тіл за умов циклічного навантажування, задачі пружно-пластичного кручення призматичних стрижнів та плоскої деформації. Міститься аналіз питань глобальної міцності: механічних теорій міцності, статистичних аспектів руйнування матеріалів і конструкцій та руйнування внаслідок накопичення пошкоджень. Досліджено питання механіки руйнування тіл (конструкцій) з тріщинами. Розглянуто метод функцій стрибка та його застосування до розв'язування двовимірних задач теорії тріщин і тонких дефектів у плоскій та антиплоскій постановках. Викладено засади лінійної та нелінійної механіки руйнування, кінетики тріщин та динаміки середовища з непорушними і рухомими тріщинами, методи припинення руху тріщин.

Досліджено генерацію акустичної емісії (АЕ) в системах вода - гліцерин і вода - 1,2-пропандіол під час охолодження зі швидкістю біля 100 і нагрівання біля 70 °C/хв у діапазоні температур 0 symbol Ш 196 °C. Зменшення інтенсивності АЕ в розчинах порівняно з чистим льодом пояснено існуванням прошарків аморфної речовини між кристалами льоду, які сприяють взаємному ковзанню кристалів і зниженню термомеханічних напружень.

За умов симетричної задачі досліджено напружений стан біля кутової точки однорідного ізотропного тіла, в околі якої його межа вільна від напружень, під час моделювання початкової пластичної зони двома лініями ковзання.

Показано, що для дослідження перехідних процесів у двоконтурних двигунах при пошкодженнях елементів проточної частини необхідно використовувати діагностичну ознаку ковзання роторів, а для діагностування двигуна до вузла - коефіцієнти підсилення параметрів робочого процесу двигуна по частоті обертання роторів низького та високого тисків.

За умов плоскої задачі вивчено граничну рівновагу пружнопластичного тіла з жорстким, але кінцевої міцності на розрив лінійним включенням. Зони пластичності чи передруйнування розвиваються в околі кінців включення і моделюються тріщинами ковзання вздовж межі матриця-включення. Запропоновано нове трактування крайових умов для розв'язання модельної задачі для такої композиції та отримано її аналітичний розв'язок. Розглянуто два можливих механізми розвитку локального руйнування - розрив включення та відшарування включення. Встановлено критичну довжину включення, яка разом з пружними та міцнісними параметрами композиції визначає механізм локального руйнування. Для кожного з механізмів руйнування знайдено значення граничних навантажень.

Запропоновано методику побудови розв'язку задач термопружності для неоднорідного півпростору. Вважається, що коефіцієнт Пуассона матеріалу півпростору є величиною сталою, а модуль Юнга, коефіцієнти лінійного температурного розширення і теплопровідності є експоненціальними функціями відстані від поверхні півпростору. Як приклад розглянуто контактну задачу про ковзання неоднорідного тіла по поверхні жорсткої основи з урахуванням фрикційного розігріву.

Запропоновано біомеханічну модель функціональних структур кисті, яка дає можливість математично розрахувати необхідні компенсаторні розвантажувальні зусилля в місці шва сухожилків, які приймають участь у згинанні пальців кисті, у процесі відновлення їх цілісності впродовж фіброзно-синовіальних каналів. Для розрахунків використано метод числового інтегрування рівнянь рухів прийнятої моделі, зарахуванням рівнів пошкодження сухожилків (I, II, III). Встановлено, що для розрахунку компенсаторних розвантажувальних зусиль потрібно враховувати опір ковзання сухожилка у фіброзно-синовіальному каналі та його залежність від об'єму сухожилка в місці анастомозу, спайкового процесу та рівня пошкодження.

Експериментально встановлено, що зміною жорсткості опор обертання несучого вала ротора на підшипниках ковзання можна уникнути автоколивань роторної системи, що виникають в результаті нелінійності гідродинамічних сил мащення в підшипниках.

За умови поліноміальної апроксимації сили сухого тертя ковзання скінченним числом членів розкладу ряду Тейлора з урахуванням розсіювання енергії за гіпотезою Г.С.Писаренка, у рамках першого наближення запропоновано методику розрахунку і дослідження механічної системи у режимі квазігармонічних коливань.

У рамках моделі ковзання - переповзання дислокацій теоретично з'ясовано злам температурної залежності швидкості повзучості металевого зразка, що опромінюється. Порівняно експериментальні й теоретичні дані. Високий рівень збігу дозволяє оцінити деякі параметри моделі.

Розглянуто питання про розрахунок пластичної зони біля кінця тріщини в однорідному ізотропному пружнопластичному тілі, а також біля кутової точки межі такого тіла за умов плоскої деформації в рамках моделей з пластичними смугами. Показано, що порівняно з широко розповсюдженою моделлю з двома прямими лініями ковзання процес пластичного деформування точніше описує модель "тризубець". У випадку тріщини нормального розриву у квазікрихкому матеріалі наведено результати розрахунків пластичної зони в рамках моделі "тризубець", що відповідають різним етапам процесу розвитку пластичних деформацій.