Розглядаються дидактичні можливості позакласної роботи у навчанні школярів хімії, фізичні закономірності і задачі в курсі радіоелектроніки, проблеми підготовки старшокласників до фізико-математичних олімпіад, а також критерії та психолого-педагогічні умови діалогової взаємодії вчителя та учнів початкової школи. Запропоновано нові напрями загальнотехнічної освіти і використання поезії як неспецифічного джерела географічних знань. Висвітлюються питання про термінологію в системі моносемантики сучасної української мови, проблема творчих взаємин О.Кониського та П.Куліша, структура та функції метафори в поетичній творчості М.Гумільова, а також основні мотиви збірки поезій Олександра Де "Пісня серця" тощо.

Проаналізовано літературний рух 1870 - 90-х рр. у контексті національно-визвольних змагань та в руслі естетично-художніх пошуків майстрів слова: М.Драгоманова, І.Нечуя-Левицького, О.Пчілки, П.Мирного, М.Кропивницького, М.Старицького, І.Тобілевича (І.Карпенка-Карого). Послідовно дотримано принципу єдності дослідження художнього методу і об'єктивно-суспільного смислу творчості митців. Акцент зроблено на постатях письменників маловідомих, заборонених та дискредитованих: Н.Кобринської, Є.Ярошинської, О.Кониського, Т.Зіньківського, Т.Бордуляка та ін.

Розглянуто історію виникнення журналу "Основа" - південно-російського літературно-вченого вісника, який видавався 1861 - 1862 рр., а також проблеми українського шкільництва, що було висвітлено на його сторінках, зокрема, дії суспільства і розпорядження уряду на шляху народної освіти, корисні та шкідливі для просвіти, діяльність народних і недільних шкіл тощо. Проаналізовано деякі статті М.Костомарова, О.Лазаревського, О.Кониського, Ф.Кістяківського та інших, які було опубліковано у часописі.

На основе архивных и печатных материалов, в т.ч. личных воспоминаний священника Г.А.Гапона, описывается история его жизни, показана роль в революционных событиях в России 1905 года, приведены краткие справки о нем из "Энциклопедического словаря" Брокгауза и Ефрона, "Советской исторической энциклопедии". Предпринята попытка объективного анализа российской политической обстановки начала ХХ в., исторического понимания личности главного героя, созданного им кратковременного массового рабочего движения от просветительско-реформаторской ориентации до политических требований. Приведены высказывания современников о Г.А.Гапоне - В.И.Ленина, Л.Д.Троцкого, Николая ІІ, А.А.Вырубовой, С.Ю.Витте, А.В.Богдановича, И.М.Трегубова, П.М.Рутенберга, С.Спиридовича, В.А.Поссе.

Робота знайомить з особистістю та творчим доробком церковного й громадського діяча, письменника, мислителя й філософа ХVIII ст. - Г.Кониського, який створив драму-мораліте в українській літературі, завершив процес переорієнтації філософії від схоластичного арістотелізму до дослідного природознавства, послідовно відстоював права православного населення в Речі Посполитій. У додатках вміщено уривки з його філософського курсу та окремих промов в українському перекладі.

Висвітлено суспільно-просвітницькі джерела та орієнтири виникнення громадсько-освітнього руху в Україні. Розглянуто освітню діяльність і науково-педагогічну спадщину учасників національного громадсько-просвітницького руху ХІХ ст., їх педагогічний досвід, теоретичні узагальнення, надбання в царині виховання, демократизації та націоналізації освіти, ролі української мови у розвитку дитини, які збагатили українську педагогічну думку, сприяли піднесенню її до рівня європейської. Обгрунтовано висновок, що основу педагогічних поглядів української інтелігенції склала ідея народності у вихованні. На основі зібраних і систематизованих архівних матеріалів, документів, посібників, довідників та епістолярної спадщини розкрито форми та способи поширення освіти серед широких верств населення. Визначено роль і місце найвизначніших представників громадсько-просвітницького руху (В.Білозерського, О.Кониського, М.Костомарова, П.Куліша, І.Нечуя-Левицького, О.Потебні,П.Чубинського та ін.) у формуванні національної самосвідомості українського народу.

Викладено основні науково-теоретичні та історичні категорії, а також закони риторики. Наведено фрагменти праць риторів античного світу: Арістотеля, Цицерона, Платона, Демосфена, видатних мислителів Київської Русі: Іларіона, К.Туровського, В.Мономаха, діячів українського риторичного Ренесансу XVII - XVIII ст.: І.Галятовського, Ф.Прокоповича, Г.Кониського, сучасних ораторів, а також афоризми мислителів давнього та сучасного світу про ораторське мистецтво.

Розглянуто творчість вченого-емігранта Георгія Володимировича Вернадського. Наведено стислий опис його життєвого та творчого шляху, висвітлено основні ідеї його праць з історії російської та української державності. Вміщено уривки з праці Г.В.Вернадського "Богдан - гетьман України".

Висвітлено життєвий і творчий шлях О.Л.Авдиковича (1877 - 1918 рр.) - західноукраїнського письменника й літературознавця, автора кількох прозових творів, грунтовних розвідок про творчість Л.Василовича-Сапогівського, О.Кониського та М.Шашкевича. Розглянуто доробок О.Л.Авдиковича в широкому контексті українського та європейського письменства, зокрема О.Маковея, І.Франка, М.Яцківа, С.Єфремова, С.Пшибишевського, Е.Золя та ін.

Наведено стислий життєопис і бібліографічний список наукових праць Г.П.Ятеля (1928 - 1998 рр.) - доктора філологічних наук, професора, академіка Академії наук вищої школи України, лауреата нагороди Ярослава Мудрого. Запропоновано покажчик публікацій про вченого.

Предложены короткое жизнеописание и библиографический список научных трудов Г.П.Ятеля (1928 - 1998 гг.) - доктора филологических наук, профессора, академика Академии наук высшей школы Украины, лауреата награды Ярослава Мудрого. Помещен указатель публикаций об ученом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4УКР)502

Рубрики:

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж69880 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено актуальні проблеми історії вітчизняної та зарубіжної філософії, соціальної філософії, етики, логіки. Проаналізовано соціоприродні детермінанти формування особистості. Розглянуто філософію І.Фіхте і Ф.Шеллінга як передумову кіркегорівських медитацій щодо проблем свободи. Описано кінематично-просторово-темпоральну модель онтології Г.Кониського. Розкрито ідеї народовладдя та соціальної справедливості в українському національно-визвольному русі Галичини ХІХ ст. Визначено рівні системи саморегуляції соціального процесу та їх форми як вияв історичного розвитку суспільства. Значну увагу приділено загальній теорії права і філософії права, власності як соціально-філософській категорії, праву як засобу соціально-практичної реалізації ідеї справедливості.

Освещены актуальные проблемы истории отечественной и зарубежной философии, социальной философии, этики, логики. Проанализированы социоприродные детерминанты формирования личности. Рассмотрены философия И.Фихте и Ф.Шеллинга как предпосылка киркегоровских медитаций относительно проблем свободы. Описана кинематически-пространственно-темпоральная модель онтологии Г.Коныського. Раскрыты идеи народовластия и социальной справедливости в украинском национально-освободительном движении Галиции ХІХ в. Определены уровни системы саморегуляции социального процесса и их формы как проявление исторического развития общества. Значительное внимание уделено общей теории права и философии права, собственности как социально-философской категории, праву как средству социально-практической реализации идеи справедливости.

Висвітлено життєвий шлях Г.Лапчинського, професійно-революційна діяльність якого була тісно пов'язана з Україною. Зазначено, що він користувався авторитетом серед українських більшовиків.

Освещён жизненный путь Г.Лапчинского, профессионально-революционная деятельность которого была тесно связана с Украиной. Отмечено, что он пользовался авторитетом среди украинских большевиков.

Наведено бібліографію праць відомого українського вченого, доктора технічних наук, професора, ректора Українського державного морського технічного університету імені адмірала Макарова Г.Ф.Романовського.

Приведена библиография трудов известного украинского ученого, доктора технических наук, профессора, ректора Украинского государственного морского технического университета имени адмирала Макарова Г.Ф.Романовского.

Вперше системно проаналізовано роль і значення газети "Буковина" у розвитку літератури та літературної критики у кінці XIX - початку XX ст. Значну увагу приділено творам, невідомим читачам. Під час розгляду літературно-критичних матеріалів газети "Буковина" за історично-хронологічним принципом проаналізовано літературознавчі та критичні виступи О.Маковея, Л.Турбацького, В.Щурата, Я.Веселовського, О.Луцького, недостатньо висвітлені сучасною наукою. Значну увагу приділено маловідомим фрагментам літературних дискусій кінця XIX ст. До наукового обігу залучено архівні матеріали, ряд творів різних письменників, які пізніше не передруковувалися, зокрема, окремі оповідання О.Кониського, Д.Мордовця, С.Воробкевича, І.Синюка, І.Бажанського. Уточнено ряд помилкових тверджень щодо датування першодруків.

Висвітлено життєвий шлях, а також науково-дослідну, науково-організаційну, педагогічну та громадську діяльність Б.Г.Іваницького (1878 - 1953) - визначного українського вченого в галузі лісогосподарської науки та освіти, професора. Проаналізовано внесок ученого у розвиток нових наукових напрямів в органіізації та керуванні лісовим господарством, становлення лісової дослідницької справи, видання наукової фахової літератури.

Освещены жизненный путь, научно-исследовательская, научно-организационная, педагогическая и общественная деятельность Б.Г.Иваницкого (1878 - 1953) - известного украинского ученого в области лесохозяйственной науки и образования, профессора. Проанализирован вклад ученого в развитие научных направлений в организации и управлении лесным хозяйством, становление лесного исследовательского дела, издание научной специальной литературы.

На підставі вивчення документальних та наукових джерел здійснено цілісне дослідження життєвого шляху та педагогічної діяльності О.Кониського у контексті культурно-освітнього руху другої половини XIX ст. в Україні. Висвітлено погляди просвітянина щодо розбудови української школи на національно-гуманістичних засадах і відповідності змісту освіти історико-культурному, соціально-економічному розвитку українського суспільства. Розглянуто педагогічні ідеї О.Кониського щодо використання принципів народності, природовідповідності, науковості, наочності, систематичності та доступності у навчально-виховному процесі, розвитку розумових і пізнавальних можливостей учнів та формування в них світогляду громадянина-патріота. Теоретично обгрунтовано основні положення педагогічної спадщини О.Кониського та можливості її використання у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів. У науковий обіг введено раніше невідомі архівні матеріали про громадсько-просвітницьку діяльність О.Кониського.

Вперше здійснено спробу історико-літературного аналізу та синтезу знань про найважливіші риси та їх зміни у притчі як жанрі та як художньому засобі з давніх часів до XIX ст. Уточнено зміст і тлумачення категорії "притча", проаналізовано її історичний розвиток, особливості модифікації та використання в українській літературі запозичених сюжетів. Простежено еволюційні зміни змісту, тематики, проблематики та ідейного спрямування притч, застосування художніх засобів (прислів'їв, приказок, афоризмів) і парабол як функціональних різновидів притч. Досліджено особливості використання притч у творах Кирила Туровського, Митрополита Іларіона, Данила Заточника, Василя Суразького, Клірика Острозького, Івана Вишенського, А.Радивиловського, І.Максимовича, Г.Кониського, С.Величка, С.Полоцького, Г.Сковороди та деяких анонімних зразках ("Притчі про жіночу злобу", "Притчі про витязя і про смерть", "Варіант малоросійський "Притчі про витязя і про смерть", безіменній притчі про цигана й хазяїна з трагікомедії Г.Щербацького "Фотій". Визначено найважливіші закономірності процесів зародження та становлення української літературної притчі. З'ясовано, що до XVI ст. переважала практика переробки запозичених сюжетів, перші зразки самостійних літературних творів даного жанру з'являються у XVII - XVIII ст; у X - XVI ст. зміст притч позначений відвертою християнською моралізацією, а у XVI - XVIII ст. їх тематику збагачено світськими і філософськими сюжетами. Найкращі зразки притч і парабол представлено у творчості Г.Сковороди.

Висвітлено життєвий шлях і педагогічну діяльність Г.Й.Потапенка (1889 - 1982) - професора Одеського університету, геоботаніка, дендролога, природоохоронця, педагога, історика науки, репресованого тоталітарним комуністичним режимом. Наведено покажчик його друкованих і рукописних творів, а також деякі документи про нього. Вміщено оповідання та вірші педагога.

Освещены жизненный путь и педагогическая деятельность Г.И.Потапенко (1889 - 1982) - профессора Одесского университета, геоботаника, дендролога, защитника природы, педагога, историка науки, который был репрессирован тоталитарным коммунистическим режимом. Приведен указатель его печатных и рукописных произведений, а также некоторые документы о нем. Предложены рассказы и стихотворения педагога.