Разработан метод реконструкции трехмерных изображений объектов по данным ограниченного числа рентгеноскопических проекций при наличии существенной модельной неопределенности на краях (за счет краевых эффектов и дополнительного рассеивания). Сущность метода состоит в использовании взвешенной поддержки проекционных данных в зависимости от расстояния до проекции края трубы.

Показано, що ефекти кривизни можуть суттєво змінити характеристики межового шару та зменшити загальний опір таких вісесиметричних тіл у нестисливій рідині. З використанням точного розв'язку розраховано вісесиметричні форми з від'ємним градієнтом тиску на переважній частині поверхні (до 99,7 % тіла). Одержані форми можна використовувати для подальшої оптимізації та контролювання фюзеляжів дозверхових літаків та суден.

Описано експериментальну установку для визначення пертурбації необхідної для ініціації конденсаційного спалаху та розробки геометрії двофазної стратифікованої течії, за умов якої ці спалахи могли б бути ініційовані.

Проаналізовано зміни параметрів зонної структури внаслідок деформації. Розраховано величини цих змін для структури багатократних квантових ям GaAs/AlGaAs. Підкреслено роль магнітофононного резонансу як методу контролю теплових напружень у багатократних квантових ямах у разі паралельного перенесення носіїв заряду.

Проанализированы изменения клеточного состава лимфоцитов селезенки и синтез белков, участвующих в регуляции апоптоза у потомства крыс с индуцированными опухолями молочной железы, матери которых содержались до и в период беременности на рационе, в состав которого входило 15 % оливкового или 7 % кукурузного масла. В возрасте 5 нед крысятам вводили дважды диметилбенз(а)антрацен (по 10 мг), после чего дальнейший анализ проводили в 3 группах животных, различающихся по рациону. Контрольной группой были крысята, которые содержались на рационе с 7 % кукурузного масла и родились от матерей, содержащихся в период беременности на этом же рационе. Опытными группами были крысята, родившиеся от матерей, которые содержались в период беременности на рационе с 15 % оливкового масла. При этом одна из опытных групп продолжала получать рацион с 15 % оливкового масла, тогда как другую переводили на рацион с 7 % кукурузного масла. Результаты эксперимента учитывали через 4 мес. Лимфоидные клетки в селезенке и инфильтратах опухолей анализировали иммуногистохимически, определяли В- и Т-клетки, а также синтез в этих клетках белков, ассоциированных с апоптозом (Fas-лиганд, р53, Всl-2). Результаты эксперимента в группах крысят, матери которых содержались на рационе с 15 % оливкового масла, зависели от того, на каком рационе в дальнейшем содержалось их потомство. При содержании матерей на рационе с 15 % оливкового масла, а потомства - на контрольном рационе в селезенке отмечалось уменьшение размеров зон, содержащих В- и Т-лимфоциты.

Если же крысята продолжали получать рацион с 15 % оливкового масла, у них отмечали признаки активации лимфоидной системы. При этом влияние такого рациона было различным в разных зонах селезенки. Увеличение размеров зародышевых центров селезенки, связанное с активацией продукции В-клеток, у потомства матерей, содержавшихся в период беременности на рационе с 15 % оливкового масла, было очевидным даже у крысят, которые перешли на контрольный рацион. Рацион с 15 % оливкового масла оказывал влияние и на состав лимфоидно-макрофагальных инфильтратов индуцированных опухолей молочной железы. Полученные данные свидетельствуют о том, что содержание крыс в период беременности на рационе с 15 % оливкового масла оказывает модулирующее действие на процессы индуцированного канцерогенеза у потомства.

Створена в Інституті винограду і вина "Магарач" УААН інформаційно-пошукова система мікроорганізмів для виноробства піднімає Колекцію мікроорганізмів на сучасний рівень і дозволяє намітити перспективні шляхи досліджень у галузі гарантованого зберігання штамів у життєдіяльному стані з характерними технологічними властивостями. Проведення необхідної ревізії фондів колекції (збір даних з виявлення, класифікації, реєстрації та контролю мікроорганізмів) передбачає обробку великої кількості інформації. Використання інформаційно-пошукової системи, описаної в статті, дозволяє виконати поставлене завдання у більш короткий термін і значно дешевше.

Описано експериментальну методику й апаратуру для вивчення функцій електронного збудження автоіонізаційних станів атомів, що розпадаються в електронному каналі. Функції одержано у вигляді залежностей інтенсивностей ліній, що спостерігаються в спектрах ежектованих електронів, від енергії співударів. Експериментальна процедура включає вимірювання трьох типів електронних спектрів: спектрів ежектованих електронів для різних значень енергії співударів, тестових спектрів ежектованих електронів для фіксованого значення енергії співударів та спектрів енергетичних втрат електронів до першого потенціалу іонізації атома. Вимірювання останніх двох спектрів дозволяють здійснювати контроль за експериментальними умовами протягом всього експерименту та прокалібрувати енергетичні шкали в спектрах. Методика вимірювань і процедура цифрової обробки даних враховують всі особливості експериментів з електронної спектроскопії атомів, в тому числі зміни енергетичних шкал, зсув та спотворення контурів ліній внаслідок ефекту взаємодії після зіткнень. Роботу методики продемонстровано на прикладі функцій електронного збудження, одержаних для автоіонізаційних станів атомів літію, калію та стронцію.

Досліджено особливості мікрохвильової діагностики плазми, що утримується в термоядерних пастках. Для цього відтворено повну картину поширення електромагнітних хвиль, що застосовуються для мікрохвильової рефлектометрії, від антени крізь плазму. Досліджено особливості перпендикулярного та похилого зондування у великих токамаках з некруглим перерізом. Запропоновано новий спосіб зондування незвичайною хвилею, з використанням якого стає можливим ефективно оперативно контролювати щільність плазми.

Разнообразные морфологические изменения эукариотической немышечной клетки обычно сопровождаются динамичной перестройкой в ее цитоскелете. Выдвинуто предположение, что конформационно-функциональное состояние молекул миозина может изменяться в значительной степени во время реорганизации цитоскелета. Молекулы миозина играют немаловажную роль в различных формах клеточного движения, в т. ч. изменении конфигурации клетки, однако молекулярная основа для регуляции их активности сложна и малопонятна. Многочисленные экспериментальные данные показывают, что фосфорилируемая легкая цепь (20 кДа), известная как регуляторная (РЛЦ), является одним из ключевых модуляторов регуляторных сигналов в структуре молекулы миозина-II, хотя, "ключ", который бы координировал ее состояние фосфорилирования, остается неразгаданным. Предложен наиболее рациональный механизм для контроля организации и активности немышечных миозинов.

Описано методику аналізу та синтезу у процесі проектування багатовимірних систем зі зворотним зв'язком. Розроблено оптимальні робастні децентралізовані контролери номінальної та діагонально-переважної номінальної моделей підсистеми котла з використанням сингулярного підходу. Запропоновані контролери є стійкими для опорних сигналів. Випробувано робастність системи зі спроектованими контролерами та проведено порівняння з раніше розробленим багатовимірним пропорційно-інтегральним контролером. Результати моделювання у частотній та часовій областях показали перевагу запропонованих децентралізованих контролерів.

Наведено результати розробки системи контролю оптимального нагріву печей неперервної дії. Запропоновано концепцію та описано систему оптимізації. Особливу увагу приділено числовому моделюванню термомеханічних процесів у внутрішньому просторі печі, а також засобам вимірювання в печах неперервної дії.

З використанням прецизійних структурно-чутливих методик внутрішнього тертя і механічного гістерезису в інтервалі температур 293 - 800 К виміряно активаційні параметри дифузійної рухливості, непружності, мікроплинності та пластичної деформації насичених воднем твердих розчинів втілення і заміщення на базі металів з низьким (ГЦК-Al), середнім (ГЩУ-Mg) і високим (ОЦК-Mo) бар'єрами Пайерлса, їх малолегованих і насичених воднем сплавів з барієм, літієм і воднем. Обгрунтовано висновок, що близькодіюча дифузія, прискорена активацією кластерів "воднева вакансія - розчинений елемент", є одним із найбільш імовірних контролюючих механізмів розпаду насичених воднем ГЩУ-твердих розчинів заміщення і втілення з кластеризованою структурою, що формується. В ОЦК-Mo - C, H твердих розчинах атоми втілення певним чином впливають на зміну термічної компоненти наведеної критичної напруги зсуву, яка згладжує потенціальний рельєф ОЦК-грат за допомогою термічних осциляцій і полегшує, таким чином, термічно активоване подолання дислокаціями бар'єрів Пайерлса.

Розглянуто процеси швидкісного спікання дисперсних порошків, переважно у твердій фазі, завдяки яким досягнуто високу густину матеріалів та забезпеченоься їх однорідну дрібнозернисту структуру. Еволюцію структури порошкового пористого тіла проаналізовано з позицій статистики випадкового пакування частинок у просторі у разі змінювання середньої відносної густини. Запропоновано новий механізм ротаційного перегруповування, що контролюється дифузією межами зерен і забезпечує (поряд із зближенням частинок) однорідне ущільнення. Розглянуто переваги неізотермічного спікання і технологічні процеси спікання зі швидким нагрівом.

Розроблено модель і полюсний контролер процесу сушіння з двома змінюваними параметрами, а також пристрій і програмне забезпечення, що дають змогу контролювати рівень води в котлі.

У пошуках більш загального підходу результати досліджень структурних перетворень у насичених воднем твердих розчинах, що розпадаються, ГЩУ-Mg - Ba і Al - Li проаналізовано й узагальнено в межах концепції воднево-стимульованої дифузії та моделі дифузійної кластеризації структури, що розвивається, з оцінкою швидкості релаксації та активаційних параметрів дифузії за допомогою структурно-чутливих методик в інтервалі температур 293 - 900 К. Виявлено, що спостережувана прискорена (близькострибкова) дифузія відбувається в твердих розчинах (включення та заміщення) з кластеризацією структури, яка відповідає за високу швидкість розпаду та короткочасне зародження гідридів за низьких (кімнатних) температур. Відповідно до цього змішану дифузію, обумовлену участю рухливих дифузійних кластерів "надлишкова, воднем індукована вакансія - розчинений атом", розглянуто як один з найбільш імовірних механізмів контролювання, що викликає аномальне відхилення дифузійної рухливості водню від класичної (арреніусівської) поведінки за низьких (кімнатних) температур.

Полиреактивные антитела (ПРАТ) сыворотки крови мышей, способные неспецифически связываться с разнообразными серологически неродственными антигенами, оказывают существенное влияние на пролиферативные свойства трансформированных 3-метилхолантреном фибробластов мыши линии L929. Кратковременная обработка клеток L929 препаратом ПРАТ или их совместное культивирование приводит к подавлению зависимого от плотности культуры торможения деления клеток и, как следствие, к значительному увеличению (по сравнению с контролем) митотического индекса в поздние сроки культивирования. При этом количество гигантских клеток оставалось на уровне контроля. ПРАТ способен оказывать существенное влияние и на развитие опухоли, индуцированной у мышей C57Bl введением им подкожно клеток карциномы Льюис (КЛ). Предварительная обработка клеток КЛ препаратом ПРАТ приводила к значительному ускорению развития опухоли по сравнению с контролем. К подобному эффекту приводило также внутримышечное и/или подкожное введение ПРАТ мышам перед или после инъекции им клеток КЛ.

Викладено інформацію, що стосується історії та сучасних тенденцій у сфері передачі технологій у Китаї, в тому числі дані щодо експорту та імпорту технологій у цій країні впродовж останньої половини ХХ ст. Висвітлено окремі організаційні та юридичні аспекти державного управління та контролю експорту та імпорту технологій у Китаї у контексті планово-адміністративної економіки (до 1978 р.) та за умов реформ.

Проводили трансфекцию клеток глиомы человека линии U251MG геном гранулоцитарного колониестимулирующего фактора (КСФ-Г), заключенного в липосомы. Изучали способность клеток, трансдуцирующих ген КСФ-Г, образовывать опухоли, при введении бестимусным мышам. В контрольных опытах осуществляли трансфекцию гена резистентности к неомицину в опухолевые клетки той же линии. Выработка КСФ-Г клетками, в которые был введен ген КСФ-Г, была подтверждена результатами иммуноферментного анализа. Клетки, трансдуцированные геном КСФ-Г, не вызывали развития опухолей, в то время, как инъекция контрольных клеток приводила к образованию растущих под кожей солидных опухолей.

Проверена гипотеза о том, что мутации в рецепторе эстрогена-alpha (РЭalpha) могут быть механизмом, при помощи которого опухоли приобретают гормононезависимый фенотип и резистентность к антиэстрогенной терапии. Аспирационные биоптаты были взяты у больных с метастазирующим раком молочной железы, устойчивым к тамоксифену. Выделена суммарная РНК и провели амплификацию полного домена связывания гормона (РЭalpha) методом ОТ-ПЦР, используя 4 пары перекрывающихся праймеров. По результатам анализа продуктов ПЦР на одноцепочечный конформационный полиморфизм мутаций выявлено не было, однако при секвенировании ДНК были обнаружены два варианта молчащего полиморфизма в кодонах 538 [GA C under -> GA T under (Asp)] и 594 [AC A under -> AC G under (Thr)]. Первый вариант был обнаружен с низкой частотой в опухолях, а второй - с одинаковой частотой как в опухолях, так и в контроле. При секвенировании во всех опухолевых образцах был выявлен также вариант с делецией экзона 7. Показано, что мутации в анализируемом домене не являются существенным механизмом развития резистентности к антиэстрогенам. Рассмотренный метод может быть использован для быстрого и надежного проведения мутационного анализа функционально значимых доменов различных белков.

Метод комет был применен для оценки повреждений ДНК, индуцированных УФ-С, в клетках крови лиц, участвовавших в ликвидации аварии на ЧАЭС в 1986 - 1987 гг. Образцы крови были отобраны у 12 ликвидаторов в 1997 г., через десять лет после облучения в дозах, не превышающих 0,25 Гр. В качестве контроля использовали образцы крови 12 здоровых лиц такого же возраста. Результаты наших исследований показали повышенную чувствительность ДНК лейкоцитов у ликвидаторов к облучению УФ-С по сравнению с контролем. Достоверные статистические различия в спонтанных уровнях повреждений ДНК как внутри каждой из исследованных групп, так и между группами отсутствуют.