Установлено, що створення системи взаємовідносин України у простір Європа - Азія - Північна Америка - Чорномор'я - СНД у глобальному контексті визначатиме набір стратегій та перспективних шляхів розвитку нашої країни у майбутньому. Детально визначено пріоритетні зони стосовно іноземних інвестицій в Україну, зокрема, в Західний та Південний регіони, Донбас, Придніпров'я, а також у регіони, постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС. Зазначено, що експортна орієнтація економіки та лібералізація зовнішньоекономічних зв'язків вимагає визначення існуючих і потенційних конкурентних переваг українських товаровиробників, описано механізм їх реалізації. Акцентовано увагу на науці, розвитку її інфраструктури, підготовці високопрофесійних науково-інженерних кадрів, державній підтримці фундаментальних досліджень.

Установлено, что создание системы взаимоотношений Украины в пространство Европа - Азия - Северная Америка - Черноморье - СНГ в глобальном котексте будет определять набор стратегий и перспективных путей развитя нашей страны в будущем. Детально определены приоритетные зоны касающиеся непосредственно иностранных инвестиций в Украину, в частности в Западный и Южный регионы, Донбасс, Приднепровье, а также в регионы, потерпевшие вследствии аварии на ЧАЭС. Указано, что экспортная ориентация экономики и либерализация внешнеэкономических связей требует определения существующих и потенциально конкурентных преимуществ украинских товаропроизводителей, описан механизм их реализации. Акцентировано внимание на науке, розвитии ее инфраструктуры, подготовке высокопрофессиональных научно-инженерных кадров, государственной поддержке фундаментальных исследований.

Розглянуто основні проблеми та особливості реалізації валютної політики на різних етапах ринкової трансформації економіки України. Визначено етапи проведення валютної політики Національним банком України залежно від тих макроекономічних завдань і стратегічних цілей, які постають перед державною економічною політикою у процесі реформування економіки.

Рассмотрены основные проблемы и особенности реализации валютной политики на различных этапах рыночной трансформации экономики Украины. Определены этапы проведения валютной политики Национальным банком Украины в зависимости от тех макроэкономических задач и стратегических целей, которые возникают перед государственной экономической политикой в процессе реформирования экономики.

The article scrutinizes the main problems and peculiarities of the monetary policy realization at different stages of Ukraine's economic transformation. The author delineates the stages of monetary policy realized by the National Bank of Ukraine depending on the macro-economic tasks and strategic missions of the state economic policy under economic transformation.

Проведено дослідження пов'язане зі зростанням інвестиційних потоків на ринки країн, що розвиваються і країн з перехідною економікою. Показано причини зростання інвестиційних потоків на ринки країн з перехідною економікою. Проаналізовано основні підходи до проблеми та зіставлено статистичні дані. Отримані результати свідчать, що зростання інвестиційних потоків на ринки країн з перехідною економікою пояснюється сукупністю внутрішніх (загальна лібералізація економіки) та зовнішних (зниження відсоткових ставок в країнах Заходу і пошук нових ринків) чинників.

Проведено анкетування молоді та наркозалежних (1 248 осіб) для вивчення інформованості з проблем ВІЛ/СНІДу, особливостей сексуальної поведінки та ставлення до наркотиків. Визначено групи поведінкового ризику, які становили у вузах - 38 - 62 %, ПТУ - 53 %, школі - 26 %. Жінок у порівнянні з чоловіками було в групі ризику значно менше. Правильна самооцінка ризику інфікування становила в вузах - 7 - 16 %, ПТУ - 10 %, школі - 29 %, у групі наркозалежних - 72 %. У групі з високоризикованою поведінкою немає адекватної самооцінки реальної можливості інфікування ВІЛ. Рівень повної інформованості про шляхи інфікування, групи ризику та заходи профілактики ВІЛ дуже низький (3 - 33 %), а самооцінка знань дуже завищена (60 - 80 %). Рівень повної інформованості в учнів ПТУ вдвічі, а в учнів шкіл у 10 разів нижчий, ніж у студентів вузів та наркозалежних. Молодь можна розділити на дві категорії, перша з котрих характеризується високою інформованістю разом з високоризикованою поведінкою, друга - низькою інформованістю разом з високоризикованою поведінкою. До 70 % респондентів вважають можливим зміну ризикованої поведінки на менше ризиковану в разі одержання достовірної та об'єктивної інформації щодо ВІЛ/СНІДу. В Одесі є всі передумови (зростання кількості наркозалежних та хворих на інфекційні хвороби, що передаються статевим шляхом, лібералізація статевих відносин, проміскуїтет та брак навичок здорового способу життя, особливо серед молоді) для подальшого стрімкого розвитку епідемії. Зазначене вище потребує зміни спрямованості інформаційних програм з акцентом на практичну реалізацію навичок профілактики інфікування ВІЛ в повсякденну практику.

Викладено стан виробництва продукції харчової промисловості за 1990 - 2002 рр., її зовнішньоекономічної діяльності за 1996 - 2004 рр., зміни в системі економічних відносин сільського господарства і харчової галузі та їх наслідки. Здійснено аналіз нормативно-правової бази стосовно експортно-імпортних операцій АПК та наведено розрахунок втрат від її недосконалості. Запропоновано механізм забезпечення стабілізації і розвитку зовнішньоекономічної діяльності галузі.

Розглянуто основні переваги та можливі наслідки вступу України до Світової організації торгівлі для вітчизняної харчової промисловості, проаналізовано основні проблеми та запропоновано першочергові заходи для їх вирішення.

Відзначено, що розвиток сучасної світової економіки визначається такими трьома глобальними тенденціями, як регіоналізація, лібералізація та інтеграція. Об'єктом уваги статті є торговельна лібералізація. Це явище аналізується у контексті взаємодії та зв'язку тих основних інституційних структур, що йому сприяють, - регіональних торговельних угруповань (угод) та Світової організації торгівлі.

Проаналізовано виникнення Азіатської фінансової кризи та її переростання з валютної через фінансову до загальноекономічної. Розкрито економічні механізми впливу регіональної фінансової кризи на формування Європейського валютного союзу (ЄВС). Доведено: становлення ЄВС є важливим засобом протидії негативним наслідкам регіональних фінансових криз, а одним із наслідків Азіатської валютної кризи є лібералізація експорту капіталу з Європейського Союзу (ЄС). Встановлено, що Азіатська фінансова криза сприяла становленню та розвитку координаційних функцій Європейського Центрального банку щодо формування спільної регіональної валютно-фінансової політики під час локальних фінансових криз. Обгрунтовано, що за умов формування ЄВС відсоткова політика центральних банків країн ЄС є найбільш ефективним засобом попередження негативного впливу регіональних фінансових криз. Визначено, що фондові ринки країн ЄС у результаті лібералізації світового руху капіталу виявилися найбільш чутливими до негативного впливу локальних фінансових криз. Проаналізовано негативний та позитивний впливи Азіатської фінансової кризи на фінансово-економічний розвиток провідних галузей країн ЄС на прикладі морської торгівлі та авіаіндустрії.

Досліджено особливості регулювання виробництва цукру та цукрових буряків і специфіку їх реалізації. Виявлено закономірності та тенденції розвитку цукробурякового підкомплексу України за період реформування агропромислового комплексу та наведено оцінку сучасного стану розвитку галузі. Доведено, що невиконання державою регулятивної функції, лібералізація цін на сільськогосподарську та промислову продукцію призвели до кризових явищ у цукробуряковому підкомплексі. Узагально сучасні теоретичні та методичні засади формування механізму використання економічних важелів державного регулювання розвитку галузевого ринку та підтримки виробників. Досліджено й узагальнено передовий досвід розвинутих країн щодо державного регулювання та підтримки цукробурякового підкомплексу й обгрунтовано шляхи його використання в Україні з урахуванням особливостей функціонування вітчизняної аграрної економіки. Запропоновано організаційну схему створення обслуговуючого сільськогосподарського кооперативу для надання послуг бурякосіючим господарствам, пов'язаних з їх виробничою діяльністю: матеріально-технічного постачання, заготівлі, збуту та переробки продукції. Внесено пропозиції щодо використання економічних важелів захисту вітчизняних товаровиробників за умов вступу до СОТ. Обгрунтовано основні напрями ефективного розвитку цукробурякового підкомплексу та шляхи реалізації економічного механізму державного регулювання розвитку галузі.

Досліджено теоретичні, методологічні та методичні засади формування ефективного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності відтворювального типу, опрацьовано методи застосування лібералізації та протекціонізму в процесі регулювання експортно-імпортних операцій. Сформульовано принципи та категоріально-понятійний апарат системи та механізму здійснення зовнішньоекономічної діяльності, лібералізації, протекціонізму та забезпечення економічної безпеки. Обгрунтовано залежність між змінами внутрішніх цін, курсами національної валюти та експортом товарів. Запропоновано напрями розширеного відтворення їх експорту та імпорту на засадах функціонування механізму ГАТТ/СОТ. Створено методику переведення нетарифних бар'єрів у тарифні еквіваленти, визначено способи та методи синхронізації у процесах відкриття ринків країн Європейського Союзу та України, встановлено важелі коригування лібералізації і протекціонізму у сфері зовнішньоекономічної діяльності харчової промисловості. З'ясовано роль лібералізації та протекціонізму в процесі ціноутворення зовнішнього ринку, запропоновано системи показників визначення рівня впливу даних факторів. Встановлено залежності між девальвацією національної валюти, внутрішніми цінами та експортом товарів. Висвітлено взаємовплив економічної безпеки, лібералізації та протекціоналізму. Розроблено методичні рекомендації щодо трансформації рівнів і видів митних ставок, зрівноваженого режиму лібералізації та протекціонізму, а також формування механізму взаємодії внутрішнього та зовнішнього ринків та визначення раціонального співвідношення дефіцитної та надлишкової кон'юнктури.

Досліджено теоретичні та прикладні проблеми оптимізації техніко-експлуатаційних параметрів транспортних засобів, що забезпечують доставку вантажу в інтермодальних перевезеннях за детермінованої постановки, а також за умов невизначеності та ризику. Проаналізовано технічні та комерційні передумови виникнення мульти- та інтермодальних перевезень. Виявлено особливості їх організації. Визначено функції та задачі оператора даних перевезень. Розглянуто чинне міжнародне законодавство, що регламентує інтермодальні перевезення. Виявлено роль державної підтримки у розвитку цих перевезень і міжнародної торгівлі. Відзначено, що лібералізація транспортного сектора сприяє розвитку інтермодальних перевезень, оскільки оператор має можливість вибирати субпідрядників і партнерів на комерційні основі. Сформульовано умови, що забезпечують ефективність мультимодальних перевезень. Проаналізовано західноєвропейський досвід розробки проектів створення мультимодальних транспортно-логістичних систем доставки вантажів і наведено класифікацію можливих типів проектів створення та розвитку мультимодальних систем. Обгрунтовано доцільність і необхідність використання для постановки завдання оптимізації техніко-експлуатаційних параметрів транспортних засобів у мультимодальних системах ідей і методів теорії геометричного програмування. У термінах цієї теорії сформульовано та розв'язано задачу визначення оптимальних значень вантажопідйомностей і швидкостей транспортних засобів та їх чисельностей на різних ділянках транспортного ланцюга доставки вантажу. Запропоновано узагальнену постановку транспортної задачі лінійного та нелінійного програмування

Обгрунтовано економічну суть та відмінність світового, міжнародного та національного ринків позичкових капіталів залежно від структурного рівня, який займають в економічній системі, їх цільового призначення та критеріїв диференціації. Розкрито вплив процесу лібералізації міжнародного та національного ринків позичкових капіталів на динаміку трансформаційних процесів країн Центральної та Східної Європи. Доведено, що лібералізація стимулює зменшення фінансових коливань на ринку позичкових капіталів, утворення позитивних стандартів обігу, а також контроль за функціонуванням ринку. Визначено взаємозв'язок між ступенем розвитку міжнародного ринку позичкових капіталів та задоволенням інвестиційного попиту на базі перерозподілу внутрішніх та залучення зовнішніх фінансових ресурсів. Розкрито стабілізаційний механізм проведення поетапної лібералізації даного ринку в країнах Центральної та Східної Європи. Сформульовано концепцію лібералізації руху позичкового капіталу в Україні, що сприяє зміцненню системи її фінансової інфраструктури. Розроблено економетричну модель впливу макроекономічного середовища на розвиток акціонерного капіталу в Україні за умов лібералізації ринку позичкових капіталів. Проаналізовано стратегічні напрями ендогенізації економічного зростання шляхом формування власних фінансових ресурсів реального сектору, скорочення обсягів зовнішніх запозичень до рівня сум обслуговування та погашення раніше накопичених зовнішніх боргів. Висвітлено тенденції процесів прискореної лібералізації потоків капіталів в економіці країн Центральної та Східної Європи.

Досліджено особливості розвитку релігійного сектантства Харківської губернії у другій половині XIX - на початку XX ст. Висвітлено процес виникнення, динаміку та найважливіші чинники даного суспільного явища, проаналізовано відносини сектантів з Російською православною церквою, державною владою та православним населенням. Відзначено, що лібералізація суспільного життя сприяла активізації старообрядництва та містичного сектантства протягом 1860-х рр. Виявлено виникнення у 1870-х рр. "духовного скопецтва" та піднесення хлистівського руху, що було новим явищем для Харківщини. Наступний етап розвитку сектантства (1880-ті рр.) охарактеризовано появою в регіоні нових сект (штундистів, баптистів, толстовців, підгорнівців), а початок XX ст. відзначається вкрай загостреними міжконфесійними відношеннями, наслідком яких стали погроми та акти блюзнірства. З'ясовано вплив на розвиток релігійного сектанства маніфестів царя 1905 - 1906 рр. про декларування свободи совісті, які сприяли активізації діяльності релігійних сект. Зазначено, що після революції 1905 - 1907 рр. відновлено спроби обмежити права сектантів. На Харківщині дані процеси набули особливого розвитку в 1909 - 1917 рр. Зроблено висновок про невпинне зростання численності сектантів Харківської губернії протягом досліджуваного періоду (1861 - 1917 рр.) та розвиток тенденцій щодо появи нових форм релігійного дисидентства.

Уперше досліджено генезу прямого та непрямого оподаткування та розглянуто розвиток податкової адміністрації протягом IV - IX ст. у Візантійській імперії. Відзначено, що вже у IV ст. існувала система податкових інститутів, які розвивались відповідно за єдиними принципами та тенденціями державного життя. Доведено, що після реформ імператора Юстиніана I у процесі подальшої трансформації податкова система стала у VII - VIII ст. одним з основних інструментів розв'язання загальних соціально-економічних проблем візантійської держави. Відзначено, що одним з наслідків використання імператорами нових принципів оподаткування стали зміни в характері внутрішньої та зовнішньої торгівлі Візантії в VII - IX ст. Установлено, що торговельна діяльність у цей час здійснювалась під наглядом держави. Зроблено припущення, що зміни податкової системи і, як наслідок, лібералізація торговельної діяльності відбуваються в імперії в кінці VIII - на початку IX ст. Взагалі візантійська система оподаткування пройшла досить складний шлях розвитку та змін, розв'язуючи завдання фінансового забезпечення держави та регулювання соціально-економічних процесів. Зазначено, що протягом досліджуваного періоду інститут оподаткування був єдиною успішно функціонуючою системою податків і податкових практик, за допомогою яких візантійський уряд реалізовував власну політику, спираючись на ефективні дії чиновницького апарату.

Наведено теоретико-методологічні засади інвестиційної політики. Висвітлено сутність інвестицій та їх види, основні цілі здійснення зарубіжних інвестицій. Обгрунтовано економічні передумови реалізації інвестиційної політики в Україні. Розглянуто залежність ступеня зрілості національної економіки від рівня її інтегрованості у світове господарство. Доведено, що лібералізація умов інвестування, поряд із змінами в стратегіях транснаціональних компаній, сприяє ефективнішому освоєнню економічних ресурсів, що призводить до сучасних зрушень у сфері прямого зарубіжного інвестування. Розкрито проблеми функціонування зарубіжних інвестицій в Україні, основні чинники мотивації іноземного інвестування, внесено пропозиції щодо визначення пріоритетних напрямів залучення зарубіжних інвестицій. Визначено, що повноцінна інтеграція України у світове товариство неможлива без розширення виробничої діяльності національних компаній за кордоном. Обгрунтовано об'єктивну необхідність застосування правових та економічних важелів щодо регулювання фінансових потоків в економіку України. Розроблено та обгрунтовано концепцію державного управління інвестиційною політикою.

Проаналізовано досвід країн Центральної Європи, зокрема, Польщі, Чехії, Словакії, Угорщини, Словенії, щодо вирішення проблем лібералізації руху капіталу та переходу до ринкової економіки під час їх вступу до ЄС. Увагу приділено лібералізації руху капіталу в Україні та регулюванню доступу іноземного капіталу у вітчизняну банківську систему.

Проанализирован опыт стран Центральной Европы, в частности, Польши, Чехии, Словакии, Венгрии, Словении по решению проблем либерализации движения капитала и переходу к рыночной экономике во время их вступления в ЕС. Уделено внимание либерализации движения капитала в Украине и регулированию доступа иностранного капитала в отечественную банковскую систему.

Проаналізовано католицько-протестантські засади ідеології лібералізму та неоконсерватизму. Лібералізація, капіталізація і соціалізація розглядаються як особливі національні й конкретно-історичні форми загальноцивілізаційних трендів індивідуалізації та суспільнізації. Специфіка ідеологічних доктрин в Україні вивчається в контексті цивілізаційної та національної ідентичності більшості українських громадян, а також політико-економічних реалій. Обгрунтовано переваги модернізаційного курсу на демократичну ліберальну соціалізацію економіки та суспільства.

Проаналізовано католицько-протестантські засади ідеології лібералізму та неоконсерватизму. Лібералізація, капіталізація і соціалізація розглядаються як особливі національні й конкретно-історичні форми загальноцивілізаційних трендів індивідуалізації та суспільнізації. Специфіка ідеологічних доктрин в Україні вивчається в контексті цивілізаційної та національної ідентичності більшості українських громадян, а також політико-економічних реалій. Обгрунтовано переваги модернізаційного курсу на демократичну ліберальну соціалізацію економіки та суспільства.

Розглянуто основні етапи правового становища старообрядців у Росії. Встановлено, що наприкінці XVII ст. відкрита пропаганда старої віри в державі перебувала під забороною, певна лібералізація наступила за часів Катерини II, проте з приходом до влади Миколи І лояльне ставлення до старообрядців закінчилося. Репресивну політику уряду стосовно послідовників старої віри було дещо призупинено за Олександра II й лише в 1905 р. старовіри одержали віросповідні свободи.

Досліджено сутність процесу та прояви глобалізації, проведено систематизацію показників вимірювання її рівня. Виявлено, що вона інтенсифікує конкурентну боротьбу в світовому масштабі, що посилює міжнародну спеціалізацію та поділ праці. Доведено посилення впливу глобальних чинників на розвиток і рівень відкритості національних економік країн світу, визначальними серед яких є інтеграція та регіоналізація світового простору, лібералізація зовнішньої торгівлі, прискорення обміну інформацією, інтернаціоналізація фінансових ресурсів. Виявлено, що основними напрямами організаційно-економічних змін в національному господарстві можна вважати: вдосконалення форми організації підприємств, оптимізацію використання наявних ресурсів, розширення меж підприємств та їх об'єднань, створення стратегічних альянсів, мережевих і частково інтегрованих структур. Проведено оцінювання сучасного стану промисловості України та виявлено проблеми підвищення її конкурентоспроможності, обгрунтовано роль інноваційного чинника в зростанні активності української промисловості за умов глобалізації.