Індекс рубрикатора НБУВ: Э378.152 + Э372.27

Рубрики:

Російське сектантство

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э378.152.18

Рубрики:

Хлисти ( "люди божі", "ізраїль" )

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э378.15

Рубрики:

Християнські течії та секти в новий і новітній час ( середина ХVII - ХХI ст. )

Шифр НБУВ: Ж72651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено основні засади віровчення, культової та позакультової практики значної частини нетрадиційних релігій та містичних об'єднань. Розглянуто діяльність релігійних та містичних культів в Україні та поза її межами. Вміщено програму спецкурсу з релігієзнавства "Новітні та нетрадиційні релігії і містичні рухи України" з методичними рекомендаціями впровадження його у навчальний процес.

Освещены основные начала вероучений, культовой и внекультовой практики значительной части нетрадиционных религий и мистических объєдинений. Рассмотрена деятельность религиозных и мистических культов в Украине и мире. Приведена программа спецкурса по религиеведению "Новейшие и нетрадиционные религии и мистическое движение Украины" с методическими рекомендациями внедрения его в учебный процесс.

Охарактеризовано особливості віровчень релігійних утворень духоборів і молокан, так званих духовних християн. Зазначено, що від фанатичного аскетизму христовір'я і скопців з їх вимогами відмови від усього, що може об'єднувати з існуючим укладом життя, духовних християн відрізняє діяльне, позитивне ставлення до життя, пошуки нових форм релігійного та соціального буття. Розкрито причини занепаду сект духовного християнства.

Охарактеризованы особенности вероучений религиозных образований духоборов и молокан, так называемых духовных христиан. Указано, что от фанатического аскетизма христоверья и скопцов с их требованиями отказа от всего, что может объединять с существующим устоем жизни, духовных христиан отличает деятельное, позитивное отношение к жизни, поиски новых форм религиозного и социального бытия. Раскрыты причины упадка сект духовного христианства.

Розглянуто маловідомий аспект громадської діяльності російського письменника Л. М. Толстого на рубежі ХIХ - ХХ ст., пов'язаний із його тісною співпрацею з послідовниками релігійної громади духоборів. Як явище суспільного життя духоборство вперше в Російській імперії виникло в українських губерніях у другій половині XVIII ст.

Розглянуто духовне християнство як явище релігійного життя України протягом XVIII - першої половини XIX ст. До напрямку духовних християн належать релігійні течії духоборів, молокан, христовірів, скопців, наявні в українських землях у період нового часу. Проаналізовано джерельну базу та історіографію проблеми XIX - початку XXI ст. і показано, що духобори та малокани виникли в Україні раніше, ніж у Російській імперії загалом, а христовіри та скопці - наприкінці XVIII ст. Основними осередками мешкання духовних християн в Україні були території певних сучасних адміністративних територіальних утворень, а саме: Харківської, Дніпропетровської, Полтавської, Херсонської, Луганської, Чернігівської областей, а також Автономної Республіки Крим. Важливим чинником впливу на їх розвиток було російське імперське законодавство у релігійній сфері. Чинні в країні правові норми впливали на чисельність послідовників духовного християнства, їх кількість коливалась від 3 - 4 до 10 - 12 тис. його послідовників власне українських територій. Внаслідок наявності зовнішніх і внутрішніх чинників у середовищі духовних християн відбувався закономірний процес їх еволюції за трьома напрямками: розширенням соціального складу релігійних общин; нововведенням у віровченні, змінами у ставленні до центральної та місцевої влади. Послідовники духовного християнства в Україні створили оригінальну ідеологію, яка відображає їх бачення ідеалу суспільного та державного устрою, специфічні уявлення про навколишній світ і місце людини в ньому.

Досліджено особливості розвитку релігійного сектантства Харківської губернії у другій половині XIX - на початку XX ст. Висвітлено процес виникнення, динаміку та найважливіші чинники даного суспільного явища, проаналізовано відносини сектантів з Російською православною церквою, державною владою та православним населенням. Відзначено, що лібералізація суспільного життя сприяла активізації старообрядництва та містичного сектантства протягом 1860-х рр. Виявлено виникнення у 1870-х рр. "духовного скопецтва" та піднесення хлистівського руху, що було новим явищем для Харківщини. Наступний етап розвитку сектантства (1880-ті рр.) охарактеризовано появою в регіоні нових сект (штундистів, баптистів, толстовців, підгорнівців), а початок XX ст. відзначається вкрай загостреними міжконфесійними відношеннями, наслідком яких стали погроми та акти блюзнірства. З'ясовано вплив на розвиток релігійного сектанства маніфестів царя 1905 - 1906 рр. про декларування свободи совісті, які сприяли активізації діяльності релігійних сект. Зазначено, що після революції 1905 - 1907 рр. відновлено спроби обмежити права сектантів. На Харківщині дані процеси набули особливого розвитку в 1909 - 1917 рр. Зроблено висновок про невпинне зростання численності сектантів Харківської губернії протягом досліджуваного періоду (1861 - 1917 рр.) та розвиток тенденцій щодо появи нових форм релігійного дисидентства.

Комплексно досліджено український євангельський рух, його становлення та диференціацію. Проаналізовано чинники, що спричинили духовне пробудження та появу євангельського руху в Україні, богословські погляди складових руху (штундизму, баптизму, младоштунтизму, мальованства, адвентизму, євангельського християнства), тенденції, притаманні його розвитку, а також причини його диференціації. Проаналізовано правове становище українських євангельських віруючих в Російській імперії, а також їх соціально-політичні погляди.

Проаналізовано теологічні (богословські) концепції християнського харизматизму у католицизмі, православ'ї, традиційному протестантизмі та рефлексію даного явища у харизматичних церквах. Доведено, що конфесії актуалізують свою інтерпретацію феномену харизми, спираючись на власну теологічну традицію. Показано, що дана філософсько-релігієзнавча концепція вміщує аналіз генетичної природи та історичних витоків феномену харизматизму як фундаментальної онтологічної складової, внутрішньо іманентної християнській релігійній традиції, виявляє специфічні характеристики християнського харизматизму у віровченні, індоктринації та культовій практиці сучасних харизматів, визначає особливості соціальної інституалізації християнських харизматичних громад, тенденції їх розвитку в українському суспільстві.

Проведено історико-релігієзнавчий аналіз феномену неохристиянської релігійності в Україні. Описано особливості релігієзнавчих та історичних інтерпретацій явища неохристиянства. Висвітлено теоретико-методологічний інструментарій дослідження новітніх релігійних явищ та обгрунтовано доцільність використання певної термінології. Розкрито причини виникнення та поширення неохристиянських релігій в Україні, визначено масштаби зростання релігійної мережі неохристиянських церков (НХЦ) та особливості їх регіональної локації, розвитку найчисельніших неохристиянських течій. Показано місце НХЦ у суспільстві та їх взаємовідносини з іншими конфесіями.

Проведен историко-религиоведческий анализ феномена неохристианской религиозности в Украине. Описаны особенности религиоведческих и исторических интерпретаций явления неохристианства. Освещен теоретико-методологический инструментарий исследования новейших религиозных явлений и обоснована целесообразность использования определенной терминологии. Раскрыты причины возникновения и распространения неохристианских религий в Украине, определены масштабы роста религиозной сети неохристианских церквей (НХЦ) и особенности их региональной локации, развития наиболее численных неохристианских течений. Показаны место НХЦ в обществе и их взаимоотношения с другими конфессиями.

Приведены результаты первого в отечественном религиеведении исследования уникального явления в истории мирового христианства - Реставрационного движения в США и его логического продолжения в учении Церкви Христа на американском континенте. Проанализировано возникновение и развитие этого феномена в современной Украине. Дана информация об основах вероучения, обрядовой практике и организационном устройстве данной церкви.

Розглянуто появу та діяльність церков харизматичного напряму в Україні, мотиви приєднання неофітів до харизматичних церков. Простежено етноконфесійну специфіку українських харизматів.

Розглянуто політику світської й духовної влади щодо сектантів, які проживали на території Північного Приазов'я кінця XVIII - першої половини ХIХ ст. Звернуто увагу на причини виникнення та розповсюдження сектантського руху, на основні мотиви звернення до сектантства адептів офіційного православ'я. Проаналізовано форми та методи протидії сектантству з боку державної церкви та стосунки офіційної церкви з сектантськими угрупованнями в межах Північного Приазов'я.

Краєзнавча розвідка присвячена таємничій і трагічній історії православного сектанства на Вінничині у новітню добу, починаючи з часу появи перших іоаннітів до їх остаточного розгрому. Метою дослідження стала спроба зрозуміти мотиви, якими керувалися ці непохитні релігійники, твердість яких викликала подив і у звичних до всього чекістів. Джерелозначою базою дослідження слугували карні справи та недоступні раніше архівні матеріали спецслужб, оскільки відповідні публікації вітчизняних і зарубіжних дослідників дуже побіжно висвітлювали історію вінницьких громад.

Розглянуто репресивні заходи радянської влади проти нелегальних сектантських угруповань на Донеччині в повоєнні часи. На основі аналізу архівно-слідчих справ репресованих за релігійні переконання осіб окреслено релігійне розмаїття сектантського підпілля, а також погляди на радянську дійсність носіїв релігійного світогляду.

Розглянуто постання реставраційної конфесії "Церква Христова" (Church of Christ) в незалежній Україні. Аналізуючи діяльність Церков Христових на українських теренах, зроблено висновок, що за останні 20 років ця реставраційна течія американського християнства стала частиною сучасного релігійного життя в Україні, пройшовши складний етап адаптації та інкультурації до українського соціокультурного контексту.

Розглянуто картографічні джерела з історії духоборів і молокан Таврійської губернії. Охарактеризовано зібрання планів поселень сектантів у архівних фондах, розкрито їх специфіку та інформаційний потенціал.

Відтворено історію релігійного руху євангелістських християн святих сіоністів від часу його виникнення в 1930-х рр. на Західному Поліссі до сьогодення. Розглянуто ситуацію соціально-культурної кризи на міжповоєнному Поліссі, що призвела до поширення секстанства й, зокрема, п'ятдесятництва, на підгрунті якого й виник рух мурашківців. Реконструйовано процес становлення мурашківської секти й організацію мурашківської комуни Новий Єрусалим (1936 - 1940 рр.). Досліджено відносини цієї секти з радянською владою, репресії, яких зазнали сектанти за режиму І. Сталіна та М. Хрущова, історію й організацію мурашківських комун в СРСР (1957 - початок 1990-х рр.). Розкрито механізми адаптації сектантів до репресивної радянської системи та до сучасного секулярного суспільства. Описано релігійне вчення сіоністів-мурашківців з його містично-екстатичним культом, який поступово зникає, й юдаїстичними ритуально-моральними формами, виявлено чинники його формування. Охарактеризовано особливості життєвого укладу та повсякденного побуту сучасних сіоністів-мурашківців з Одещини.

Проаналізовано історію Реставраційного руху і Церкви Христової (Church of Christ) у масштабній перспективі від зародження та формування ідей реставрації новозавітної церкви як руху в межах християнства на американському континенті наприкінці XVIII - початку XIX ст. Основні принципи руху Реставрації полягали у поверненні до новозавітного зразка у житті віруючих та їх конгрегацій. Пройшовши складний історичний шлях, рух Реставрації після криз і розколів трансформувався і дав початок різним конфесіям, представники яких вважають, що саме вони і є найбільш наближеними до зразка церкви Нового Заповіту. Найбільшою з усіх реставраційних течій є лЦерква Христова» (Church of Christ), яка внаслідок діяльності американських місіонерів за роки незалежності України стала однією з тих нових для нашої країни християнських конфесій, що вже вкорінилися в український соціокультурний і релігійний контекст, збагативши його своєю специфікою.