Наведено результати досліджень археологічної експедиції Львівського університету 1998 р., зокрема, описано археологічні матеріали з с.Жуків на Бережанщині, поселення липинської культури біля с.Ганачівки на Перемишлянщині, викладено нові дані про пізньотрипільське поселення біля с.Суйми на Волині. Охарактеризовано сакральні пам'ятки Перемишльської землі ІХ - середини XIV ст., вироби прикладного мистецтва з городища в с.Листвин, речі близькосхідного походження на території Галицької та Волинської земель у Х - ХІІІ ст. Окрему увагу приділено історіографії та історії археології, у т.ч. проблемам антропології кельтів у чеській та словацькій історіографіях першої половини 80-х рр. ХХ ст. тощо.

В результате клинического изучения установлено, что применение препаратов антиоксидантного действия катомаса и липина способствует нормализации электрокинетической подвижности клеток буккального эпителия у больных с воспалительными заболеваниями пародонта.

Розглянуто проблеми духовного прогресу людини в українській філософії з найдавніших часів до XVIII ст. Значну увагу приділено регіональній структурі влади та місцевого самоврядування, національній ідеї та формуванню громадянського суспільства. Охарактеризовано ідеологію націоналізму та шовінізму в українському, російському та польському слов'янофільстві. Детально проаналізовано діяльність Т.Бульби-Боровця, Д.Вітовського, М.Галущинського, В.Липинського та ін. Окремі розділи присвячено світоглядно-виховному потенціалу звичаїв, повір'їв, свят та обрядів українського народу, феномену релігії, системі бінарності як парадигмальній основі міфологічної свідомості, а також Конституції Пилипа Орлика.

Розглянуто історичні умови розвитку західноукраїнської фольклористики на початку другої половини ХІХ ст., елементи філософської етнології в українській етнографії ХІХ ст., процес становлення і розвитку національної культури і духовності, а також фольклорно-християнські традиції та їх роль у формуванні активного мовленнєвого соціуму. Подано аналіз фольклорності стрілецьких пісень Б.Лепкого, типізації українського національного характеру у творчості В.Винниченка, ідеї державотворення у спадщині В.Липинського. Досліджено краєзнавчі звістки про українську землю та її населення істориків античної епохи, історичні витоки зв'язку природознавства з народознавством, а також запропоновано палеоекологічній підхід до вивчення давньої історії населення сучасного терену України тощо.

Висвітлено сучасні міжнаціональні українсько-єврейські відносини, правовий статус етнічних меншин України, питання протогенезу та етнокультурного відродження греків України. Розглянуто етнографічні аспекти творчості Тараса Шевченка, наукову спадщину Павла Чубинського, просвітницьку діяльність родини Терещенків в Україні, уявлення В.Липинського про природу нації в контексті європейської правої політичної думки тощо.

Проаналізовано еволюцію консерватизму - від першовитоків до з'ясування основ і вихідних принципів неоконсерватизму. Значну увагу приділено дослідженню консервативних тенденцій в українській політичній думці та реаліям сучасної політичної практики на прикладі розгляду елітарно-консервативної тенденції В.Липинського, українського консерватизму С.Томашівського і В.Кучабського.

Наведено статті з філології, історії, теорії та історії культури, архівні матеріали, присвячені життю і творчості письменників та науковців: М.Гоголя, В.Кукольника, М.Максимовича, М.Коцюбинського, С.Єфремова, В.Рєзанова, О.Лотоцького, В.Липинського, Є.Гуцала та ін. Розглянуто діяльність істориків Ніжинської вищої школи, а також окремі питання розвитку науки, культури у Поліському краї.

Представлено матеріали трьох конференцій, присвячених дослідженню творчої спадщини М.Грушевського та шляхів подальшого розвитку української історичної науки на порозі нового тисячоліття. Розглянуто історіографічну творчість М.Грушевського на тлі європейської історичної думки кінця XIX - початку XX ст., зокрема, проаналізовано "Історію України-Руси", висвітлено археографічну діяльність історика. Викладено питання творчих взаємин і співпраці М.Грушевського з Мироном Кордубом, Вячеславом Липинським, Степаном Томашівським, Василем Гарасимчуком та ін. Наведено оцінку львівського періоду історичної школи Грушевського в українській історіографії.

На основі праць видатних істориків України (М.С.Грушевського, М.П.Драгоманова, М.Костомарова, В.Липинського, В.Антоновича) вперше здійснено спробу комплексного аналізу національних традицій державотворення у контексті історичних, наукових, республікансько-демократичних, автономістських традицій та самостійницьких прагнень. Відображено соціальний досвід добротворення, благодійності та гуманізму в Україні з початку їх зародження до сьогодення.

Розглянуто своєрідну форму національної свідомості українського селянства - хліборобську ідеологію. Проаналізовано творчий доробок засновника новітньої консервативної школи В.Липинського, його погляди на місце селянства (хліборобства) у суспільстві, ідеологію селян. В.Липинський вважав, що право вирішувати майбутнє України мають лише справжні господарі власної землі. Але і сьогодні, селянство, заклопотане, насамперед, соціальними проблемами, залишається здебільш пасивним електоратом, а не суб'єктом національно-державного будівництва.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф1(4Укр)503

Рубрики:

Історія політичних вчень

Шифр НБУВ: Ж14441 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено основні етапи розвитку політичної думки стародавнього світу, середніх віків та Нового часу. Детально проаналізовано еволюцію політичних ідей Київської Русі, козацько-гетьманської держави та доби українського наіонального відродження. Всебічно досліджено діяльність визначних українських політологів: Д.Донцова, В.Липинського, В.Винниченка та І.Лисяк-Рудницького. Основну увагу приділено етнонаціональній політиці в Україні, політичній культурі, світовим політико-ідеологічним доктринам (лібералізму та неолібералізму, консерватизму та неоконсерватизму, фашизму та неофашизму), діалектиці взаємовпливу політики та моралі, політичним конфліктам, міжнародним відносинам.

Проводиться аналіз поглядів В.Липинського на проблему еліт, як проблему функціонування саморегулюючої системи суспільної ієрархії та ругулювання механізмів суспільної регенерації. Апелювання до консервативної традиції та зіставлення поглядів В.Липинського дає змогу виявити як спільні з нею підходи, так і суто авторські, що не містять аналогій із твердженнями репрезентантів елітистської парадигми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э2г(4УКР)608

Шифр НБУВ: Ж69265 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглядається історія виникнення та становлення предмета соціології, соціологічної думки в Україні (М.Драгоманов, М.Грушевський, В.Липинський та ін.), викладено соціологічні концепції першої половини XX ст. (М.Вебер, Г.Зіммель, Е.Дюркгейм та ін.). Характеризуються особливості соціальної структури, соціальної організації та інституції, парадигми вивчення масової комунікації. Висвітлюються соціологічні теорії особистості, типологія як метод соціального пізнання та застосування її в дослідженнях особистості. Проаналізовано проблеми соціології повсякденності, організації та проведення соціологічного дослідження громадської думки, основні напрями сучасного соціологічного теоретизування та ін.

Висвітлено актуальні проблеми української історії ХХ ст. Проаналізовано громадсько-політичні та наукові праці діячів українського руху, культури та освіти: В.Дурдуківського, В.Липинського, О.Лотоцького, Г.Берло, а також Ф.Матушевського. Детально охарактеризовано соціально-культурні наслідки політики українізації у 1920-ті рр. в УСРР.

Наведено лаконічні відомості про життєдіяльність, наукові розробки та публікації відомих західноєвропейських та американських соціологів, які заклали основи теоретичної соціології, сприяли формуванню соціології як самостійної науки - О.Конта, Л.Гумпловича, Г.Спенсера, Г.Тарда, Л.Уорда, В.Парето, Г.Лебона, Е.Дюркгейма, Г.Зіммеля, М.Вебера та ін. Значне місце відведено розкриттю поглядів, основних ідей, концепцій, теорій представників західної соціології ХХ ст. - Т.Парсонса, Р.Мертона, Р.Парка, П.Сорокіна, Р.Даренфорда, П.Блау, Т.Адорно, Х.Аренда, Г.Беккера, Е.Берджеса, Л.Козера та ін. Автори намагались репрезентувати персоналії всіх шкіл і напрямів сучасної соціології: емпіричної соціології, структурного функціоналізму, символічного інтеракціонізму, конфліктології, неофункціоналізму, етнометодології та ін. Вперше разом з представниками західної соціології подаються імена українських соціальних мислителів (соціологів, істориків, філософів, правників, економістів тощо), які внесли вклад в розвиток української соціологічної думки ХІХ та ХХ ст. - В.Антоновича, М.Драгоманова, Т.Шевченка, В.Липинського, І.Франка та ін. Представлені деякі персоналії, які репрезентують соціологічну думку Росії кінця ХІХ - початку ХХ ст., а також імена представників сучасної білоруської соціологічної науки.

Изучено влияние зубного эликсира "Бальзам Виктория", липина и пародонтальной повязки с виталонгом на состояние тканей пародонта, биофизические и биохимические показатели ротовой жидкости больных хроническим генерализованным пародонтитом лёгкой и средней степени тяжести. "Бальзам Виктория" и виталонг проявили более сильное противовоспалительное действие, а липин - выраженную антиоксидантную активность.

Розглянуто процес розвитку історичних концепцій видатних українських учених і громадсько-політичних діячів М.Грушевського та В.Липинського від Першої світової війни до початку 1930-х рр. Простежено як під впливом власного та суспільного державотворчого досвіду змінювались їх конкретно-історичні дослідження, теоретично-методологічні підходи. Особливу увагу приділено фундаментальним працям, присвяченим добі Хмельниччини, яка була визначальною для подальшого розвитку української нації. Висвітлено аналогії, проведені вченими між сучасною їм українською революцією та кардинальними змінами середини XVII ст. Досліджено взаємовпливи історичної науки та політики, зокрема, можливість використання політичної практики як критерію продуктивності історичних концепцій. Визначено загальний рівень розвитку української історичної думки у 1920-х рр.

Представлено твори публіцистів, які на початку XX ст. заявили про право українського народу на незалежність, необхідність відродження української державності, національної культури: Бачинського Ю.О., Міхновського М.І., Петлюри С.В., Юркевича Л.Й., Мазлаха С.М., Шахрая В.М., Липинського В.К., Грушевського М.С., Винниченка В.К., Єфремова С.О., Ніковського А.В., Шаповала М.Ю., Донцова Д.І., Ковалевського М.М., Лепкого Б.С., Суровцової-Олицької Н.В., Русової С.Ф., Поліщука К.Л., Пилипенка С.В., Касяненка Є.І., Дудка Ф., Лебединця М.М., Капельгородського П.Й., Річицького А., Авдієнка М.О.