Досліджено проблеми формування в Україні інформаційного суспільства та залучення нашої держави до загальносвітових процесів побудови глобального інформаційного простору. Викладено основні теоретичні та прикладні питання теми: загальні та конкретні визначення, історію виникнення та розвитку ідей, поточні та стратегічні завдання, досягнення та перешкоди на шляху інформатизації та входження до нової - цифрової - доби людської цивілізації. Визначено соціально-психологічні аспекти формування інформаційного суспільства.

Розглянуто перші глави книги Буття. Проаналізовано текстові "лакуни", котрі уможливлюють багатозначність інтерпретацій. Використання мідрашів та кабалістичних текстів (наприклад, "Зохар") дозволило розширити поле традиційних підходів до тексту і, водночас, поглянути на нього з точки зору співіснування Письмової та Усної Тори, на підставі прикладу ставлення до душі та тіла.

Досліджено етіологію бактеріальної легеневої інфекції у хворих з хірургічними формами хронічних неспецифічних захворювань легень у процесі їх виникнення та формування. Викладено принципи застосування електромагнітних полів надвисокої частоти (НВЧ) у дітей, хворих на бронхіальну астму. Встановлено ефективність упровадження НВЧ-пунктури та використання електродіагностики "Ріодораку" в комплексному санаторно-курортному лікуванні дітей. Проаналізовано вплив людського статевого стероїду прогестерону на диференційовані антигени (CD3, CD4, CD8, CD4/CD8, CD16) лімфоцитів у хворих із хронічним легеневим серцем у експерименті in vitro. Наведено результати аерополінологічних та алергологічних досліджень етіологічного чинника зимово-весняного полінозу на курортах Південного берега Криму.

Досліджуються актуальні проблеми сучасної філософії, естетики, етики, культурології, літературознавства тощо. Значна увага приділяється проблемам, що знаходяться на межі окремих гуманітарних наук. Висвітлюються концептуальні форми рецепції активності мистецтва в сучасній естетиці і міфологічні підвалини системи ціннісних та естетичних орієнтацій людини. Розглядається соціальна сутність феномену мови як способу людського вираження, проблема суб'єкту в емпіричній теорії значення, а також проблема спілкування в контексті сучасних форм відчуження. Визначено роль мистецтва у формуванні морально-етичних якостей особистості тощо.

Розглянуто широкий спектр досліджень науково-теоретичних аспектів категоріальності естетичного знання, суміжні проблеми філософії, етики, естетики та культурології. Надано оцінку ролі та місця у сучасному культурному просторі новітніх філософсько-культурологічних напрямків, специфіки буття людини в соціумі.

Досліджуються філософські аспекти соціального буття людини, її самореалізації, широке коло проблем, що торкаються становлення форм соціальності, етнокультурних, морально-етичних та культурно-естетичних вимірів взаємозв'язку індивіда і соціуму. Значна увага приділяється когнітивним, семантичним та символічним аспектам логіко-філософських форм рефлексії. Розглядається естетична теорія, її модифікації при аналізі естетичного відношення, естетичного предмета, свідомих та несвідомих компонентів, поліваріативного освоєння духовності людини.

Досліджено проблеми сучасної філософії, естетики, культурології, релігієзнавства, мистецтвознавства. Висвітлено актуальні питання розвитку сучасного українського суспільства. Розглянуто питання розвитку конкретних видів мистецтва, інших сфер людської діяльності.

Висвітлено актуальні питання розвитку сучасного українського суспільства, зроблено спробу переосмислення їх з позицій сучасної філософії, культурології, естетики, етики, релігієзнавства, мистецтвознавства. Розглянуто питання розвитку конкретних видів мистецтва, інших сфер людської діяльності. Досліджено феномен культурогенезу та проблеми сучасної культурної кризи.

Розглянуто внесок Ейнштейна в космологію, а також у молекулярно-кінетичну теорію та квантову фізику. Надано стислу оцінку особистості, людських якостей великого вченого.

На підставі аналізу літературних джерел розглянуто проблеми оцінки вартості працівників на засадах основних положень концепції людського капіталу з метою визначення даної вартості. Сформульовано основні підходи до встановлення витрат, пов'язаних з розрахунком вартості людських ресурсів організації. Розглянуто модель індивідуальної вартості робітника, до основи якої покладено поняття умовної та реалізованої вартостей.

Розглянуто проблему людського "я" та особистості з різних точок зору видатних вчених. Визначено основні фактори, які впливають на процес формування "я". Виділено головні особливості, які є найбільш важливими при аналізі структури "я".

Викладено методологічні та логіко-математичні основи розробки мотиваційних процедур досягнення ділових угод в інтересах оперуючої сторони. У підході, що розвивається, автор виходить з класичних концепцій мотивацій у менеджменті і математичного моделювання організацій з урахуванням "людського фактору". Докладно розглянуті питання мотивації в задачах розподілу ресурсів і проведення торгів під час продажу товару. Значну увагу приділено формалізації оцінки якості та опису процедур, вишукуванню їх конструктивних варіантів, змістовній інтерпретації результатів для неформального аналізу мотиваційних умов у різноманітних ситуаціях на практиці.

Аналізуються вихідні принципи і ключові категоріальні визначення соціально-політичного вчення марксизму в контексті основних здобутків духовного і практичного досвіду новітньої історії. З'ясовуються внутрішні вади комуністичного вчення, причини поразки реального соціалізму. Обгрунтовується принципова неспроможність марксистського гуманістичного ідеалу і розвивається альтернативне розуміння призначення людини, сенсу її життя і відповідних принципів організації суспільства.

Розглянуто феномен діяльності як предмет філософського аналізу, наміри, проблеми, труднощі постмодернізму як філософії сучасного світоосягнення. Проаналізовано ідеал держави у філософії Л.Барановича, неораціональність як спосіб порозуміння, інфантильність і зрілість у людському бутті, традиційні та нові контексти віри як акту усвідомлення.

Проведено систематичний аналіз фундаментальних філософсько-світоглядних ідей - антропоцентризму та віталізму. Послідовно розглянуто загальні тенденції їх розвитку, окремі сутнісні виміри та опредметнення антропоцентризму та віталізму в різних сферах життєдіяльності людини. Особливу увагу приділено феномену українського буття та його людиновимірності та життєвості.

Висвітлено проблеми позаіндивідуального, надособистісного буття людських спільнот, архетипової детермінації української та російської психокультур. Запропоновано оригінальну авторську концепцію щодо поширення нині в Україні та Росії різноманітних масових форм психопатологічної поведінки, пов'язаної з двома головними чинниками: політичним насильством (невідповідністю визначеного шляху глибинній природі соціуму) та негативним впливом візантинізму на психосоціальні конструкти.

Розглянуто феномен рольової реальності як фундаментальної характеристики соціального буття людини. На підставі поєднання емпіричної форми рольового буття з феноменологічним дослідженням рольової реальності, акцентовано увагу на історичну динаміку репрезентації людини як суспільної істоти у конкретно-рольовій визначеності. Доведено, що ця репрезентація змінюється відповідно до культурно-історичних зрушень і зрушень в епістемах. Змістовні зміни відрефлектовані дискурсами, які є визначальними у характеристиці життєвого світу особи.

Розглянуто безпеку життєдіяльності як комплекс взаємозв'язків у системі "людина - життєве середовище" різного рівня. Висвітлено фізіологічні та психологічні особливості людського організму, медико-біологічні та соціальні проблеми суспільства. Значну увагу приділено вивченню джерел небезпеки та породжених ними факторів, які призводять до порушення життєдіяльності та спричинення надзвичайних ситуацій. Наведено характеристику природних, техногенних, соціально-політичних і комбінованих небезпек. Запропоновано щодо запобігання надзвичайних ситуацій, шляхи організації дій для усунення їх негативних наслідків, надання першої долікарської допомоги потерпілим.

Досліджено загальні питання безпеки життєдіяльності (БЖД). Висвітлено предмет, мету, завдання та теоретичні основи БЖД, проведено її системний аналіз. Розглянуто основні питання стосовно аспектів взаємодії в системах "людина - життєве середовище", "людина - виробниче середовище", "людина - побутове середовище". Значну увагу приділено ролі людського чинника у вирішенні питань БЖД. Подано матеріали про БЖД за умов надзвичайних ситуацій, зокрема, із законодавства у галузі захисту населення та території від надзвичайних ситуацій.

Зазначено, що характерною рисою розвитку суспільства у ХХ ст. є розкоординованність двох рівнів буття сучасної людини - фізичного та психічного, яка руйнує основи людської особистості та, зрештою, робить нестерпними умови існування в сучасному суспільстві. Одним із видів бойових мистецтв, що вивчаються на факультеті фізичного виховання є джиу-джитсу, що містить найважливіші елементи, необхідні для подолання цього небезпечного розладу, вказує шляхи гармонізації людської особистості в процесі розвитку.