Висвітлено особливості формування особистості студента засобами етнокультурного виховання, міжнаціональної та міжетнічної толерантності в учнівському та студентському середовищі. Визначено польський фактор у репресіях радянського тоталітаризму в 1920 - 1930 рр., передумови та наслідки Голокосту в Україні. Викладено питання депортації угорців Закарпаття в 1944 р.

Освещены особенности формирования личности студента средствами этнокультурного воспитания, межнациональной и межэтнической толерантности в ученической и студенческой среде. Определены польский фактор в репрессиях советского тоталитаризма в 1920 - 1930 гг., предпосылки и последствия Голокоста в Украине. Изложены вопросы депортации венгров Закарпатья в 1944 г.

Розглянуто перевірку валідності шкали Богардуса, адаптованої для України, шляхом порівняння результатів досліджень двох незалежних дослідницьких груп (Київського міжнародного інституту соціології та Інституту соціології НАН України), що проводилися впродовж кількох років.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х881.9(4УКР)115

Рубрики:

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: РА352274 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено позиції представників політичної та правової науки, які характеризують різні аспекти міжнаціональних відносин поліетнічних держав. Уточнено та систематизовано типологізацію прав національних меншин. Удосконалено шляхи та способи приведення норм поточного законодавства з питань статусу національних меншин у відповідність до міжнародно-правових стандартів. Проаналізовано процеси формування ефективної політики щодо зазначених прав. Обгрунтовано необхідність формування чіткого державного механізму їх забезпечення. Доведено негативний вплив на подальший розвиток політичного та законодавчого процесу поступового ослаблення державного інституціонального забезпечення управління у сфері міжнаціональних відносин в Україні. Запропоновано рекомендації щодо подальшого вдосконалення соціальної практики з проблем міжнаціональних відносин і політико-правових засад забезпечення прав національних меншин.

Проаналізовано правове регулювання відносин між радянською державою та Православною церквою в 1917 - 1941 рр. на матеріалі Донеччини. Розглянуто законодавство про релігію та визначено особливості його впровадження в регіоні. Розкрито роль партійних і державних органів у розв'язанні жорстокої антирелігійної війни та досліджено причетність більшовицького керівництва до розколу Православної церкви й розпалювання міжконфесійної ворожнечі. Визначено структуру органів, що формували та здійснювали релігійну політику, функції їх місцевих підрозділів, а також масштаби та наслідки репресивних заходів уряду проти православних християн.

Вперше у вітчизняній історіографії здійснено системний аналіз діяльності радянських органів державної безпеки, спрямованої на ліквідацію Української греко-католицької церкви (УГКЦ) на західноукраїнських землях. До наукового обігу залучено значну кількість архівних документів радянських органів державної безпеки, що раніше не використовувались у вітчизняній і зарубіжній історіографії, що дозволило в новому аспекті висвітлити стратегічні наміри партійно-державного апарату СРСР щодо УГКЦ та ліквідацію унії. Аргументовано, що ліквідаційний процес був штучно створений, ініціатором якого виступила радянська влада з метою досягнення внутрішньополітичних і міжнародних цілей Кремля у контексті його імперської політики, та реально зводився до насильницької ліквідації греко-католицизму. Показано, що боротьба з УГКЦ була складовою та одним з способів утвердження комуністичного режиму на Західній Україні. Показано роль спецслужб як провідної, невід'ємної та надзвичайно важливої частини партійно-державного апарату, яка діяла притаманними їй методами таємного збору інформації, провокацій, тиску та репресій. Зроблено висновок, що ліквідація Львівської митрополії в Галичині так само, як і Мукачівської єпархії в Закарпатті була здійснена всупереч волі духовенства та віруючих Церкви карально-репресивними методами та шляхом штучного формування антикатолицької громадської думки й розпалювання міжконфесійної ворожнечі.

Розглянуто проблеми розслідування злочинів проти особи, що вчиняються на грунті расової, національної чи релігійної ворожнечі. Визначено расову, національну чи релігійну ворожнечу як об'єкт криміналістичного дослідження та проаналізовано елементи криміналістичної характеристики злочинів проти особи, що вчиняються на грунті расової, національної чи релігійної ворожнечі. Визначено особливості порушення кримінальних справ, типових слідчих ситуацій та планування початкового етапу розслідування, особливості проведення окремих слідчих дій, призначення типового комплексу судових експертиз, основи профілактики злочинів. Надано пропозиції спрямовані на вдосконалення діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинами проти особи, які вчинені на даній ворожнечі.

Значущість проблеми розвитку державно-церковних відносин в Україні й західноукраїнському регіоні зокрема полягає в необхідності достовірних знань про релігійну ситуацію в країні як соціальне явище для державних структур, для всього суспільства з метою подолання упереджень, запобігання міжконфесійній нетерпимості, ворожнечі та релігійному екстремізму. Потреба вивчення теми пов'язана з тим, що вона дозволяє побачити місце та роль різноманітних релігійних організацій у формуванні громадянського суспільства в Україні, масштаби, особливості та перспективи їх розвитку, вплив на соціокультурні процеси на пострадянському просторі, значення закордонних релігійно-місіонерських центрів для сучасного українського християнського руху.

Висвітлено історію Київської Русі та Північного Причорномор'я в період раннього середньовіччя. Розглянуто Козацьку добу та Кримський Ханат - від ворожнечі до взаємодії. Досліджено Україну та Крим в період наступу російської імперії, а також в період революції 1917 - 1920 рр. Розкрито особливості входження Криму до складу Української PCP. Досліджено Крим в контексті українсько-російських стосунків.

Розглянуто проблеми розслідування злочинів проти особи, що вчинюються на грунті расової, національної чи релігійної ворожнечі. Сформульовано рекомендації щодо підвищення ефективності слідчої діяльності за даною категорією кримінальних справ. Розглянуто расову, національну, релігійну ворожнечу як об'єкт криміналістичного дослідження, визначено склад елементів криміналістичної характеристики. Виділено типові слідчі ситуації та встановлено їх вплив на планування початкового етапу розслідування цих злочинів. Розроблено рекомендації щодо тактики проведення огляду місця події, допиту потерпілих, свідків і підозрюваного (обвинувачуваного), обшуку, запропоновано коплекс судових експертиз. Досліджено окремі питання профілактики злочинів, що вчинюються на грунті расової, національної чи релігійної ворожнечі.

Складна сучасна політична, соціально-економічна, міжнаціональна, релігійна та ін. ситуація в суспільстві вимагає від інтелектуальної еліти і особливо від політиків, вчених суспільствознавців, економістів сформувати та запропонувати нову концепцію розвитку суспільства.

На примерах мифологии обсуждены принципы соотношения андрогинных начал в человеке, нарушения их гармоничности и проявление данного нарушения в поведении. Продемонстрировано поведение несовершеннолетних подростков социально-реабилитационного приюта. Посредством игровой недирективной песочной терапии показана возможность коррекции таких последствий откровенной маскулинности как агрессия, вражда, грубость подростков, нарушающих гармонию их полноценного развития и общения.

На прикладах міфології обговорено принципи співвідношення андрогінних зачатків в людині, порушення їх гармонійності і прояв даного порушення у поведінці. Продемонстровано поведінку неповнолітніх підлітків соціально-реабілітаційного притулку. За допомогою ігрової недирективної пісочної терапії показана можливість корекції таких наслідків відвертої маскулінності як агресія, ворожнеча, брутальність підлітків, що порушують гармонію їх повноцінного розвитку та спілкування.

The examples of mythology discussed the principles of relations began in the androgynous person, violations of their harmony and manifestation of disturbances in behavior. Demonstrated the behavior of minors and social rehabilitation shelter. Through non-prescriptive play therapy sand shows the possibility of correcting the consequences of such blatant masculinity as aggression, hostility, rudeness adolescents who violate the harmony of their full development and communication.

Розглянуто проблему виховання особистості як носія гуманістичних ідей у системі міжнаціональних відносин. Висвітлено організацію процесу навчання і виховання в гімназії № 153 ім. О.С. Пушкіна Києва з поліетнічним складом учнів і російською мовою навчання, в якій культура як система цінностей стала змістом навчання, і сприяє всебічному розвитку особистості, вихованню толерантного ставлення до іншої думки, творчому відношенню до навколишнього світу, до діяльності, до себе. Наголошено на трирічній роботі гімназії в рамках індивідуального навчального плану, який дає можливість приділити увагу практичному діалогу культур у варіативній його частині, зокрема, на факультативах та спецкурсах. Розкрито можливості, які надає гімназистам вивчення російської мови як мови міжнаціонального спілкування народів СНД, та української мови як державної. Зосереджено увагу на вихованні комунікативних навичок через участь у різноманітних міжнародних проектах та підтриманні дружніх відносин зі шкільними закладами іноземних країн, в яких вивчається російська мова, або російська мова є мовою викладання.

Рассмотрена проблема воспитания личности как носителя гуманистических идей в системе межнациональных отношений. Освещена организация процесса обучения и воспитания в гимназии № 153 им. А.С. Пушкина Киева с полиэтническим составом учащихся и русским языком обучения, в которой культура как система ценностей стала содержанием обучения и способствует всестороннему развитию личности, воспитанию толерантного отношения к другому мнению, творческому отношению к окружающему миру, к деятельности, к себе. Отмечена трехлетняя работа гимназии в рамках индивидуального учебного плана, который дает возможность уделить внимание практическому диалогу культур в вариативной части, в частности, на факультативах и спецкурсах. Раскрыты возможности, которые предоставляет гимназистам изучение русского языка как языка межнационального общения народов СНГ, и украинского языка как государственного. Сосредоточено внимание на воспитании коммуникативных навыков путем участия в различных международных проектах и поддержания дружественных отношений со школьными учреждениями иностранных государств, в которых изучается русский язык, или русский язык является языком преподавания.

It is very important to understand what kind of a person is needed in the modern society, what is the best way for school to satisfy the needs of the society and not to lose in the social life. The main role in solving this problem belongs to school as the most important institution of socializing a personality. Gymnasium № 153 is an international school with the Russian language of teaching. The gymnasium is the place where pupils get not only thinking and understanding skills but also the ability to communicate.

Через письменницьку творчість Д. Макогона (1881 - 1961), присвячену шкільництву Буковини, досліджено стан народної освіти, положення буковинського вчителя на зламі ХІХ - ХХ ст., висвітлено педагогічні погляди цього письменника під час австро-угорської окупації, коли школа розглядалася як знаряддя денаціоналізації українського населення. Зазначено про відсутність матеріалу щодо реалізації педагогічних засад Д. Макогона, аналізу його малої прози. Висвітлено, як Д. Макогон, котрий сам учителював протягом понад 50-ти років, показує вчителів, котрі на нелегкому полі діяльності опинялися під підозрою, стеженням, ворожнечею, як розкриває дитячу психологію тогочасних учнів. Підсумовано, що Д. Макогон акцентував у своїх новелах увагу на проблемі навчання дітей рідною мовою, що його педагогічними ідеалами були ідейність, народність, самовідданість, палка любов до своєї роботи, піклування про дітей, прагнення виховати національно свідому інтелігенцію, піднести ідею просвітництва серед малоосвіченого населення.

Посредством писательского творчества Д. Макогона (1881 - 1961), посвященного школьному делу Буковины, исследовано состояние народного образования, положение буковинского учителя на рубеже ХІХ - ХХ веков, освещены педагогические взгляды этого писателя во время австро-венгерской оккупации, когда школа рассматривалась как орудие денационализации украинского населения. Актуальность темы статьи аргументирована тем, что работы, которая бы касалась бы реализации педагогических основ Д. Макогона, анализа егомалой прозы, нет. Раскрыто, как Д. Макогон, который сам учительствовал в течение более 50-ти лет, показывает учителей, которые на нелегком поприще оказывались под подозрением, слежкой, враждой, как раскрывает детскую психологию учеников того времени. Подытожено, что Д. Макогон акцентировал в своих новеллах внимание на проблеме обучения детей на родном языке, что его педагогическими идеалами были идейность, народность, самоотверженность, горячая любовь к своей работе, забота о детях, стремление воспитать национально сознательную интеллигенцию, поднять идею просвещения среди малообразованного населения.

The suggested research is devoted to the creative legacy of Dmytro Makohon that accumulates his didactic principles if particular, it studies how the pedagogical views of the writer and pedagogue are realized in his short stories about school. They reveal the antipopular school policy of the government of Bukovyna, depict educational problems, show hard hopeless life of teachers, their educational and instructional activity and represent contrary types of teachers.

Досліджено ксенофобський дискурс, актуалізовано його деструктивну роль у суспільстві. Увагу приділено мовній репрезентації ксенофобії в медіа-текстах. Розглянуто зв'язок ксенофобії з явищами моральної паніки в ЗМІ, медіа-стереотипізацією, "мовою ворожнечі". Описано явище етнічної гіперідентичності, розкрито його типи. Подано різні форми етнокультурної стереотипізації в медіа-текстах.

Досліджено етносоціальне, економічне та національно-культурне життя єврейського населення провінційних містечок Правобережної України в першій третині минулого століття. Розкрито особливості соціально-економічного життя євреїв краю у дореволюційний період та його трансформацію з приходом радянської влади. Проаналізовано роль правобережних містечок як центрів збереження традиційної єврейської культури та національної освіти. Простежено динаміку етнонаціональних процесів у містечках Правобережної України на початку XX ст. і з'ясовано, що саме етнічний компонент, зумовлений зовнішніми та внутрішніми чинниками, відіграв вирішальну роль у їх становленні та розвитку. Доведено, що містечковим торговцям до революційних потрясінь належали провідні позиції у торгівельній сфері. Вони виконували важливу роль посередників між містом і селом. Сформульовано висновок про те, що, беручи до уваги гегемонію єврейських підприємців у торгівлі та посередницьких операціях, промисловому та ремісничому виробництвах, царська влада з єврейського населення містечок робила винуватців злиденного становища українського селянства, штучно загострюючи в такій спосіб міжнаціональну ворожнечу. Обгрунтовано, що на початку XX ст. містечка залишалися осередками збереження духовно-релігійного життя єврейського населення. Показано особливості життя єврейських містечкових громад у часи формування української державності новітнього періоду, розкрито позитивні зміни у суспільному й економічному житті містечкових євреїв за часів УНР. Досліджено тему погромів, що вплинули на всі суспільно-політичні та соціально-економічні процеси у єврейських містечках. Проаналізовано процес організації і діяльність загонів єврейської самооборони, причини їх ліквідації радянською владою. Узагальнено зміни, що сталися у соціальній стратифікації містечкового єврейства на початку 1920-х pp., та визначено основні у кількісному відношенні соціальні групи єврейського населення у містечках Правобережжя. Вивчено залучення єврейства регіону до землеробства. Розкрито зміст радянської політики 1930-х pp. зі знищення самобутності єврейського населення провінційних містечок Правобережжя.

Досліджено ідейно-теоретичну та тактичну боротьбу, що була розв'язана поміж представниками польської, російської й української національних еліт середини XIX ст. з метою реалізації своїх національних планів щодо перспективи політичного поступу Правобережної України. З'ясовано, що для досягнення мети носії вказаних національних ідентичностей прагнули заручитися підтримкою мас простолюду, а відтак застосували тактику націоналізації їх свідомості. Доведено, що польський та російський проекти націотворення в процесі реалізації свідомо спрямовувалися їх творцями у річище відкритої міжнаціональної ворожнечі. Українська еліта прагнула націоналізувати свідомість мас засобами освіти та поширення усвідомлення особистих громадянських прав на підгрунті рідного мовно-культурного середовища.

Визначено в українській літературі домінанти мотиву єдності як запоруки формування колективної національної ідентичності. Показано роль словесності у збереженні української культури. Розкрито сутність філософського бачення Києва як особливого центрування українського простору. Досліджено ставлення провідних українських письменників до деструктивних явищ в українському соціумі, зокрема, розбрату, ворожнечі, відмови від національного "Я". Проаналізовано зафіксовані в художнії творах уявлення про роль особи та громади в творенні цілісного українського світу. Окреслено етнозберігальні та культурнопредставницькі напрями української діаспортної літератури.

Розглянуто роль Церкви АСД у формуванні релігійної толерантності в суспільстві. Зазначено, що її діяльність спирається на етичні принципи любові й терпимості, а це сприяє подоланню ворожнечі на релігійному підгрунті. Окреслено напрями діяльності конфесії зі зміцнення релігійної толерантності та формування громадянської свідомості, що є надзвичайно важливим завданням для розвитку громадянського суспільства.

Рассмотрена роль Церкви АСД в формировании религиозной толерантности в обществе. Отмечается, что ее деятельность основывается на этических принципах любви и терпимости, а это способствует преодолению вражды на религиозной подпочве. Очерчены направления деятельности конфессии по укреплению религиозной толерантности и формированию гражданского сознания, что является чрезвычайно важной задачей для развития гражданского общества.

The article deals with the role of the SDA church in the process of religious tolerance formation in the society. It is stated that its activity is based on the ethic principles of love and tolerance, which is favourable for religious hostility overcoming. The directions of the confessional activity aimed at religious tolerance consolidation and civil consciousness formation are outlined, which is a very important task for civil society development.

Вперше в українській і зарубіжній історіографії досліджено обставини створення, громадсько-політичну, інформаційну та видавничу діяльність українських осередків молодіжного часопису "Смолоскип" у Франції та США. Висвітлено внесок діячів видавництва у відродження прогресивних творчих ініціатив молодого покоління закордонних українців, широке залучення їх до правозахисної діяльності в країнах Європи та США, до підтримки культурно-просвітницького та суспільно-політичного руху в Україні в 1950 - 1980-х рр. Проаналізовано протидію "Смолоскипа" заходам радянських спецслужб, спрямованим на дискредитацію керівників антирадянських національних центрів за кордоном і розпалювання ворожнечі між ними. Встановлено, що провідна роль у створенні, становленні та розвитку осередків видавництва "Смолоскип" належала О. Зінкевичу, який ініціював та особисто впроваджував у життя різноманітні форми громадсько-політичної, інформаційної, правозахисної та видавничої діяльності очолюваних ним структур.