На матеріалі періодичних видань США та Великобританії, словників неологізмів та лексикографічних посібників проведено лінгвістичний та соціально-лінгвістичний аналізи процесів, пов'язаних з розвитком та збагаченням словникового складу англійської мови в 80-90 роки XX ст. за умов варіативності мовної системи, взаємодії її складових підсистем, на фоні суспільних змін та інформаційної революції. Проаналізовано понад 9 тисяч неологізмів. Розглянуто взаємодію британського й американського варіантів на розвиток словникового складу, взаємодію стандартної англійської мови з субстандартними мікросистемами тощо.

Висвітлено основні закономірності поведінки економічних суб'єктів, описано механізм прийняття рішень окремими мікросистемами. Розкрито взаємозв'язки між суспільством і фірмами за ринкових умов, а також суть понять кривої та еластичності попиту, монопольної влади, цінової дискримінації, витрат виробництва, монополістичної та досконалої конкуренції, часткової рівноваги, ринків праці, капіталу, землі, олігополії та чистої монополії. Визначено ефект зворотнього зв'язку в процесі аналізу загальної рівноваги.

Освещены основные закономерности поведения экономических субъектов, описан механизм принятия решений отдельными микросистемами. Раскрыты взаимосвязи между обществом и фирмами, а также сущность понятий кривой и эластичности спроса, монопольной власти, ценовой дискриминации, затрат производства, монополистической и совершенной конкуренции, частичного равновесия, рынков труда, капитала, земли, олигополии и чистой монополии. Определен эффект обратной связи при анализе общего равновесия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-33

Шифр НБУВ: Ж16332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вся оперативно-хирургическая терминология (ОХТ) уложена в блоки или микросистемы. Особенностью ОХТ является классификация с учетом объекта хирургического вмешательства, а также специфические, свойственные только оперативной хирургии греческие терминоэлементы -ТОМИЯ, -СТОМИЯ и -ЭКТОМИЯ, обладающие узкой специализацией и сразу объясняющие характер оперативного вмешательства.

Розглянуто функції образних мікросистем (тропів, деталей) у структурі памфлету. З'ясовано, що памфлет має широкий арсенал художніх засобів на мікропоетикальному рівні. Наголошено, що образні мікросистеми - визначальний фактор представлення інформації у жанрі памфлету, функціонування цього жанру неможливе без образного осмислення інформації. За умови високого ступеня насиченості образними мікросистемами композиція у системі памфлету одержує достатньо складну форму, тобто вона відзначається достатньо високим рівнем художності. Головним призначенням образних мікросистем у памфлеті є експресивна, впливогенна та ідеологічна функції.

Вивчено проблему диференціації та інтеграції регіональних варіантів англійської мови - британського, американського, австралійського - шляхом виявлення лексико-семантичних, частково, фразеологічних і морфолого-синтаксичних розрізнювальних елементів цих мікросистем у синхронії та діахронії. Дивергентні процеси американського та британського варіантів включають відмінності планів змісту та вираження й охоплюють основний словниковий склад англійської мови. Уживання певної частини британських діалектизмів та архаїзмів у літературних американському й австралійському варіантах виявляє дивергентні та конвергентні тенденції. Стан системи англійської мови не є збалансованим і відзначається взаємовпливами на різних рівнях між американським, британським і австралійським варіантами. Американський варіант значно впливає на два інші варіанти, австралійська мікросистема знаходиться під подвійним, британським та американським, впливом. Формування американської літературної норми було остаточно завершено в кінці XIX ст., коли склалися необхідні історичні умови для функціонування єдиного нормованого літературного варіанта. Екзоглосна ситуація в американському варіанті характеризується багатополюсністю, а в австралійському - біполярністю.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто соціальну комунікацію в перспективі основних соціологічних парадигм. Висвітлено можливості та обмеження, які надає окремий теоретичний напрямок у разі визначення особливостей соціальної комунікації. Проаналізовано поняття "ефективність" у соціальному аспекті. З'ясовано можливості його використання в соціології комунікації. Запропоновано концепцію соціальної комунікації, базовим компонентом якої є суб'єкт (мікросистема), що дозволяє більш мобільно підходити до соціальної комунікації, та визначення її ефективності. Наведено поняття ефективної соціальної комунікації як найрезультативнішої форми комунікаційного процесу, де використано всі задіяні процеси. На підставі матеріалу емпіричного дослідження удосконалено розуміння впливу масової комунікації на процес формування певних соціокультурних уявлень.

Досліджено корпус фразеологічних одиниць (ФО) української мови на позначення поведінки людини. Зазначено, що комплексне застосування ідеографічного та аксіологічного аспектів дозволило одержати нові результати щодо семантичної організації даного шару ФО, місця фразеологічної мікросистеми "поведінка людини" в структурі фразеологічної системи української мови. Використано досягнення сучасної психологічної, сексологічної, суїцидологічної наук, експериментальної психосемантики, деяких теорій, висновків етно- та нейропсихолінгвістичної галузей лінгвістики. У ідеографічному аспекті охарактеризовано їх тематичні поля - "агресивна поведінка людини", "девіантна поведінка людини", "просоціальна поведінка людини", "сексуальна поведінка людини". Визначено домінуючі типи структурно-граматичних моделей ФО. Розглянуто питання, пов'язані із типологією аксіологічно орієнтованих ФО. Запропоновано психосемантичний підхід щодо дослідження їх позитивного та негативного оцінювання значень. На основі психолінгвістичного аналізу показано зв'язок фразеологізмів із національним менталітетом.

Висвітлено функціоналізм, який є одним із напрямів сучасної лінгвістики, що активно розвивається. Визначено, що головним завданням функціональних досліджень стає опис того, як будова мови обумовлена здійсненням соціально значущої ролі (впливом на свідомість реципієнта). Зазначено, що функціональна ідеографія як засіб опису лексики передбачає моделювання ціннісно-орієнтованих поняттєвих зон мовної картини світу та визначення тих номінативних одиниць (простого та складного типів), які є експлікаторами семантем (мовних понять), що входять до складу цих зон. Виявлено, які семантеми знаходяться на тому самому рівні ієрархії з семантемою "особа" та є центральними для інших фрагментів картини світу. Показано як може бути описана мікросистема мовної картини світу в аспекті укладання стислого активного тезауруса.

Розглянуто функціональні характеристики заперечення як інтегратора мікросистем дієслівних перифраз сучасної іспанської мови у консолідовану систему. Розкрито алгоритм трансформації дієслівних перифраз у суплетивні форми вираження значень, притаманних іншим мікросистемам, та утворення змішаних функціональних парадигм як зон взаємопроникнення мікросистем. Запропоновано критерій відносного векторного проникнення. Встановлено ступені інтеграції між мікросистемами. Побудовано модель даного механізму. Визначено інші можливі функції заперечення в системі дієслівних перифраз: актуалізатор контекстуальних чинників, структурний модифікатор, покажчик роз'єднаності лексем, посилювач вихідного значення.

Визначено принципи організації структури ідеографічної ієрархії фразеологічної системи мови, місце в ній фразеологічної мікросистеми "Риси характеру людини". Наведено схему ідеографічної класифікації ФО на позначення рис характеру людини з урахуванням досягнень сучасної психологічної науки, висновків етнолінгвістичної та лінгвокультурологічної галузей лінгвістики.

Проаналізовано можливість дослідження документознавчої терміносистеми за допомогою методу польового структурування, виділено лексико-тематичні групи у межах досліджуваної терміносистеми. Зроблено висновок, що кожна з виділених лексико-тематичних груп - це відкрита мікросистема, члени якої вступають у певні зв'язки між собою.

Проаналізовано об'єднання ономасіологічних одиниць і семем, репрезентованих лексичними та фразеологічними одиницями, щодо яких використано термін ллексико-фразеологічна мікросистема». Зазначено, що лексико-фразеологічна мікросистема "їда / їжа" складається з ядра й периферії. Доведено, що ядерна лексика розташовується на дев'яти рівнях абстракції. Визначено місце, яке конкретна одиниця посідає в складі ядра, залежить від загальної кількості сем та від кількості диференційних сем. Зауважено, що ядро складається з низки мікрогруп. Наголошено, що багато конкретних лексичних одиниць зі значеням "їда / їжа" служать "будівельним матеріалом" для фразеологічних одиниць із компонентом "їда / їжа", які становлять далеку периферію мікросистеми. Підкреслено, що за ономасіологічним критерієм ці слова об'єднані у вісім підгруп. Зазначено, що за семасіологічним (семантичним) критерієм у мікросистемі виділено фразео-семантичні групи: "результат, підсумок"; "міра, вимір"; "стосунки між людьми"; "оцінка, оцінювання" та ін. Досліджено парадигматичні відношення, в які вступають елементи аналізованої мікросистеми. Описано об'єднання слів, які є складним багатошаровим утворенням, що має певну лігвокультурологічну цінність як можливий фрагмент ідеографічного словника російської мови.

Визначено лексико-семантичну організацію термінів акушерства та гінекології на матеріалі лексико-семантичних відношень усередині термінологічної мікросистеми акушерства і гінекології (ТМ АіГ): формальної та семантичної варіантності термінів і родо-видових зв'язків між ними. Розглянуто особливості структурно-семантичної та словотвірної організації мікросистеми. Виявлено специфіку дериваційних процесів, визначено продуктивні моделі термінів акушерства та гінекології, спеціалізацію словотвірних формантів. На підставі проведеного аналізу ТМ АіГ проведено пояснення системної організації не тільки терміноодиниць, що її обслуговують, але й термінології в цілому, специфіки формування та розвитку власне терміносистеми, виявлено різні типи взаємозв'язків терміноодиниць у її межах. Визначено сучасний стан і перспективи термінології акушерства та гінекології, проведено спробу її упорядкування й унормування з прогнозуванням і подальшими рекомендаціями.

Уточнено зміст ефективності як економічної категорії, обгрунтовано процес оцінювання ефективності торговельної діяльності на основі функцій реалізації, вирішено завдання її специфікації та параметризації з урахуванням закону спадного граничного продукту. Доведено, що критерієм оцінювання ефективності виступає оцінка статичної та динамічної ефективності торговельної діяльності, що дає змогу врахувати зміни застосовуваних активів (ресурсів), збільшити запас міцності підприємства та свідчить про злиття (інтеграцію) спадної віддачі та економічних коливань у сучасних економічних макро- та мікросистемах. Для обраної методики розроблено алгоритм і запропоновано напрями прогнозування валових вартісних показників на основі песимістичного сценарію з урахуванням сучасного динамізму вітчизняної економічної системи. Здійснено порівняння світових стандартів подання (IFRS/US GAAP/FAS) та оцінки (F7, F9, P3 ACCA) результатів фінансово-економічної діяльності торговельних підприємств.

Мета наукового дослідження - аналіз відображення архітектурної лексики в українських лексикографічних джерелах ХIХ - поч. ХХ ст. Вибір теми дослідження зумовлений практичними потребами суспільства, оскільки термінологія архітектури функціонує на сучасному етапі як цілком сформована мікросистема, яка вимагає подальшої роботи над упорядкуванням, стандартизацією та уніфікацією терміноодиниць. Оскільки аналізована термінологія не піддавалася лексикографічному описові, об'єктом дослідження стали тлумачні та перекладні, загальні й термінологічні словники ХIХ - поч. ХХ ст. Предметом дослідження є українська архітектурна термінологія як одна з підсистем української наукової термінології, зафіксована у словниках ХIХ - поч. ХХ ст. Аналіз досліджуваного матеріалу здійснено переважно описовим методом, який реалізовано способами класифікації, лінгвістичного спостереження над функціюванням термінів у лексикографічних та термінографічних джерелах. Активізація процесу формування української архітектурної термінології припадає на ХIХ - поч. ХХ ст. У цей період досліджувалися як теоретичні, так і прикладні аспекти термінознавства, зокрема створювалися перекладні та тлумачні словники, які фіксували термінологічну та професійну лексику. Зроблено висновки, що лексикографічні праці цього періоду є багатим джерелом української архітектурної термінології, цінними паміятками української лексикографії етапу зародження та формування, оскільки було вироблено засади мовного планування термінології сфери архітектури. Зібраний та опрацьований матеріал може бути задіяний в укладанні лексикографічних джерел, зокрема термінологічних, у подальшому впорядкуванні сучасної української архітектурної термінології. Це сприятиме підвищенню статусу термінології архітектури в суспільному житті та забезпеченню належного рівня комунікації в цій науково-професійній галузі.

Мета дослідження - вироблення методології дослідження емоційної експресивності родичів стосовно осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями на основі провідних сучасних теоретичних моделей у галузі психології здоров'я. Методи. У праці застосовано інструменти теоретичного вивчення літератури: аналіз, синтез, узагальнення та систематизація даних з досліджуваної проблеми. Результати. Результати теоретичного аналізу літератури свідчать про те, що біопсихосоціальна модель, модель одужання та модель емоційного дистресу слугують методологічними засадами для вивчення емоційної експресивностіз боку родичів стосовно осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями. Біопсихосоціальна модель ураховує недоліки біомедичної моделі, розмежовуючи недугу й захворювання як результат взаємодії систем на клітинному, тканинному, тілесному, внутрішньоособистісному та соціальному рівнях. Емоційна експресивність родичів стосовно особи з шлунково-кишковими захворюваннями розглядається як мікросистема, яка належить до ширших субсистем: мезосистеми (залучення особи з шлунково-кишковими захворюваннями до інших середовищ: місця роботи, місцевої громади і т.ін.), екзосистеми (зміни, пов'язані з пандемією, які зумовили необхідність адаптації осіб із хронічними захворюваннями) та макросистеми (існування соціокультурних норм, зокрема стигм, пов'язаних із хронічними захворюваннями). Модель емоційного дистресу за своїми характеристиками дає змогу вивчати прояви емоційного дистресу осіб із шлунково-кишковими захворюваннями та його динаміку відповідно до рівня емоційної експресивності родини стосовно до цих осіб. Модель одужання впроваджує цілісний, особистісно-орієнтований підхід щодо підтримки фізичного і психічного здоров'я. Висновки: розглянуті моделі дали змогу віднайти оптимальні підходи до вироблення методології дослідження емоційної експресивності родичів стосовно осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями. Отже існує доцільність використання цих теоретичних моделей, які скеровують добір психодіагностичного інструментарію для здійснення комплексного вивчення конструкту емоційної експресивності. Перспективним є використання біопсихосоціальної моделі, моделі одужання та моделі емоційного дистресу для покращання якості життя та психологічного благополуччя осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями.

Досліджуються особливості семантики та граматичної організації фразеологічних одиниць (ФО) із компонентом небо. Зазначається, що фразеологічні макро- і мікросистеми в українському мовознавстві почали інтенсивно вивчатися лише в кін. ХХ - на поч. ХХI ст. Мета пропонованої розвідки - дослідити місце мікросистеми ФО із компонентом небо у фразеологічному складі української мови, описати особливості семантики, граматичної організації компонентного складу ФО, що репрезентують цю мікросистему. Джерельною базою фактичного матеріалу слугували тлумачні та фразеологічні словники української мови, інтернетсайти, а також власна фразеологічна картотека автора статті (аналізу підлягають 28 ФО), теоретико-методологічним підгрунтям розвідки - праці українських мовознавців, у яких досліджувалися окремі фразеологічні мікро- і макросистеми. Проведений аналіз ФО із компонентом небо дав підстави резюмувати: 1. Мікросистема ФО із компонентом небо є порівняно малочисельною, але натомість досить розмаїтою за своїми семантичними особливостями і граматичною організацією; 2. Для таких ФО, як і фразеологічної системи української мови взагалі, характерні явища полісемії, синонімії, антонімії та варіантності; 3. Компонент небо в таких ФО вживається в усіх відмінкових формах однини, за винятком називного і кличного відмінків. Найбільше ФО цієї мікросистеми утворено з компонентом небо в родовому відмінку однини без прийменника (рідко): небо прихилити і з прийменником, зазвичай прийменником з: скинути з неба на землю, падати з неба, як грім з ясного неба та ін. (усього 12 ФО), найменше - у давальному відмінку однини та родовому множини: аж небові жарко, підносити до небес (усього по 1 ФО); 4. У мікросистемі ФО із компонентом небо представлені майже всі синтаксичні структури, характерні для фразеологічного складу української мови взагалі: а) ФО, співвідносні з підрядним словосполученням: лізти до неба, діставати зорі з неба та ін.; б) ФО, співвідносні з порівняльним зворотом: як небо від землі, як зірок на небі та ін.; в) ФО, співвідносні з простим двоскладним реченням: душа відлітає в небо, хай каміння з неба падає та ін.; г) підрядною частиною складнопідрядного речення: де земля сходиться з небом та ін.; 5. ФО з компонентом небо можуть виступати в реченні присудком (простим дієслівним, складеним іменним, складеним дієслівним), обставиною; 6. Потребують окремого дослідження семантичні особливості та граматична організація компонентного складу ФО й інших фразеологічних мікросистем, у т. ч. в порівняльному та зіставному аспектах.