Розкрито поняття адаптивного управління як варіативного сполучення функцій управління та самоуправління, за яким відбувається взаємоузгодження цілей людини й організації, де вона працює або вчиться, кооперативна взаємодія керівника та виконавців, спрямована на досягнення вищого ступеня партисипативності. Адаптивне управління має свої закономірності, на яких воно грунтується, сформовані на теоретичному рівні шляхом дедуктивного аналізу з синергетичних позицій ідеї спрямованої самоорганізації. Висунуто тезу про те, що доцільно ввести у професійну діяльність керівників закладів та установ освіти адаптивне управління, що сприятиме гуманізації та гуманітаризації стосунків, розвитку ініціативи та самоуправління.

Охарактеризовано діяльність Європейської асоціації порошкової металургії (ЕРМА), організованої 7 років тому. Представлено дані щодо об'ємів випуску металевих порошків та виробів з них у Західній Європі 1991 - 1996 рр.; описано структуру споживання цих виробів. Розглянуто тенденції розвитку порошкової металургії в Європі в найближчому майбутньому.

Досліджено діяльність Арсенія Гавриловича Лебединцева - церковного та суспільного діяча ХІХ ст., історика, археографа, викладача Одеської духовної семінарії та Рішельєвської гімназії.

Викладено вимоги до характеристик бортової апаратури для запису переговорів, яка забезпечує зберігання записаної інформації за умов аварійної ситуації. Розглянуто принцип запису на дротяний звуконосій, який використовується в авіаційних магнітофонах. Розглянуто бортовий магнітофон П-503, що випускається у трьох модифікаціях, його призначення, галузь застосування, побудову та принцип роботи пристрою запису і пульта керування. Описано побудову наземного магнітофона П-504 для відтворення та запису мовної інформації.

Розкриваються конституційні основи, поняття і зміст громадського порядку і громадської безпеки, дається детальна характеристика правовідносин у названій сфері. Значне місце відводиться аналізу адміністративної діяльності міліції, вивченню її форм і методів, розкриттю завдань, функцій і організаційної будови різних ланок системи органів внутрішніх справ, які забезпечують правопорядок.

Розглянуто поняття "біженець" у міжнародному праві. Висвітлено діяльність ООН і міжнародних організацій системи ООН щодо врегулювання проблеми біженців. Розкрито характерні риси та зміст міжнародного правового статусу біженців. Проаналізовано особливості правового врегулювання даного питання у різних країнах СНД.

Подано джерелознавчий аналіз законодавства Російської держави, яке спрямовувало і регламентувало діяльність адміністративних установ Правобережної України кінця XVIII - початку XX ст. На місцеві державні інституції російський абсолютизм покладав завдання проведення інкорпораційної політики щодо цього історичного регіону України. Висвітлено особливості державної політики і законотворчої практики, певні етапи в кодифікації законодавства та вказано на джерелознавчі можливості документів для вивчення історії адміністративних установ Правобережної України.

Статтю присвячено 70-річчю з дня народження академіка В. С. Михалевича; містить інформацію про його наукову та адміністративну діяльність.

Висвітлено наукову, педагогічну, організаторську діяльність та основні віхи життя одного із найвідоміших українських вчених-обліковців Ю.Я.Литвина - доктора економічних наук, професора, Академіка АН Вищої школи України, заслуженого діяча науки і техніки України, який зробив вагомий внесок у становлення і розвиток теорії, методології та організації нормативного методу в сільському господарстві, а також створив авторитетну наукову школу.

Висвітлено наукову та науково-організаційну діяльність видатного українського зоолога, академіка НАН України О.П.Маркевича - засновника нового напряму - паразитоценології. Вміщено автобіографічний нарис зі спогадами О.П.Маркевича про дитячі роки, навчання, наукову, науково-організаційну і педагогічну діяльність. Значну увагу приділено викладацькій роботі О.Маркевича в Київському університеті ім. Т.Шевченка.

Досліджено становлення та утвердження професійної філософії в Україні. Охарактеризовано рівень викладання філософії у духовно-академічних навчальних закладах Західної Європи та Києво-Могилянської академії. Детально проаналізовано діяльність професорів Київської академії: Л.Барановича, І.Галятовського, І.Гізеля, С.Яворського та ін.

Розглянуто діяльність кафедри російської словесності в Університеті Св. Володимира, зокрема її статус, гуманітарні викладацькі програми як відображення раціоналістичного та релігійного дискурсу, внесок Михайла Максимовича та його ад'юнктів у посилення ролі російської словесності, формування особливого статусу цієї дисципліни та специфічної динаміки викладання філологічних предметів.

Розглядаються актуальні проблеми підвищення кваліфікації державних службовців у контексті адміністративної реформи в Україні, зокрема організаційного, програмно-методичного та інформаційного забезпечення системи підвищення кваліфікації державних службовців, удосконалення її структури. Вивчається діяльність органів місцевого самоврядування щодо захисту конституційних прав і свобод громадян України. Підводяться підсумки співпраці Інституту підвищення кваліфікації кадрів Української Академії державного управління при Президентові України з німецькими партнерами в підвищенні кваліфікації державних службовців України.

Розглянуто актуальні питання української та всесвітньої історії, зокрема, характер державності Великого князівства Литовського, приєднання Київської землі до Великого князівства Литовського, розвиток училищ і шкіл у XIX - на початку XX ст. в Акермані, зовнішню торгівлю Південно-Східної України наприкінці XVIII - в першій половині XIX ст., розвиток міст Правобережної України у першій чверті XIX ст., благодійну діяльність родини Алчевських, деякі аспекти питання історіографії "голодомору", архівознавство України доби тоталітаризму, ставлення до приватної власності та традиційні світоглядні пріоритети російського та українського народів.

Розглянуто особливості формування політичної культури громадян сучасної України, актуальні проблеми жіночого руху, організаційні заходи щодо проведення реформ у агропромисловому комплексі, громадсько-політичне життя у сучасному українському селі, а також нові форми матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва. Проаналізовано питання правового забезпечення функціонування місцевого самоврядування і органів місцевої виконавчої влади, законодавчі акти, положення яких включені до тексту Конституції України 1996 р., діяльність молодіжних громадських організацій у розбудові громадянського суспільства у сучасний період тощо.

Аналізуються вихідні категорії лексикології (слово, знак, значення). Вони розглядаються через концепцію тріалізму, завдяки чому визначається зміст пов'язаних категорій: мова, мовлення та мовна діяльність; синхронія, діахронія та панхронія; парадигматика, синтагматика та епідигматика тощо. Значний обсяг відводиться аналізу дефініцій значення сильних та слабких сторін. Значення слова (в т.ч. полісемічного) описується через його синтагматику, парадигматику та епідигматику, де воно розглядається як семантична система слова та система значення з відповідними комплексами сем. Дано аналіз полісемії як явища синхронії, діахронії та панхронії, як варіативності та панхронного явища.

Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Наведено результати досліджень у галузі мовного інтелектуалізму, функціонування та еволюції мовних форм, співвідношення книжних і народнорозмовних елементів у різні історико-мовні періоди. Розглянуто структурно-семантичні групи складних слів на позначення кольору в українській поетичній мові, еволюцію оцінної колоративної номінації в контексті проблем дослідження ідіостилю. Висвітлено особливості стилістичного використання фразеологізмів у збірнику сказань XVII ст. В.Ясинського, структурно-семантичні моделі композитів-назв осіб у староукраїнській літературній мові кінця XVI - XVII ст., заповіти, що мають місце в пам'ятках актової писемності XVI - XVIII ст.

Висвітлено проблеми мовно-текстологічного аналізу актової писемності кінця XVII - другої половини XVIII ст. Детально проаналізовано історичний розвиток староукраїнської орфографічної системи. Розглянуто етапи формування української мови, особливості семантичної двовимірності омонімів у поетичному тексті, лексикографічну репрезентацію невербального компонента мовленнєвого спілкування, символіку зображення світла у поетичній мові українського бароко.

Здійснено поглиблений аналіз творчості видатного українського поета В.Сосюри з позицій сучасної методології, зокрема, розглянуто особливості його епічного стилю, пейзажну лірику 1920-х рр. Розглянуто проблеми розвитку шевченківської традиції, вияви дієслівної темпоральної транспозиції, мовні засоби поетичного сприйняття, лексико-стилістичну характеристику епітетів, діалектні риси художнього мовлення, функціонування сурядних конструкцій у поезіях митця тощо.