Розглянуто питання хірургічної патології, акушерства та гінекології, фтизіатрії, дерматовенерології, педіатрії, неврології та психіатрії, онкології та радіаційної медицини, експериментальної медицини, морфології, фармакології та фармації, клінічної імунології та алергології, остеопорозу, офтальмології, стоматології, ЛОР-патології, біології та мікробіології, профілактичної медицини, соціальної медицини. Розглянуто ефективність беротеку в комплексній терапії хворих з декомпенсованим хронічним легеневим серцем. Запропоновано шляхи визначення рівня токсичності інтерстиціальної рідини у хворих на негоспітальну пневмонію. Висвітлено вплив розвантажувально-дієтичної терапії та мікрохвильової резонансної терапії на вегетативний гомеостаз у хворих на ішемічну хворобу серця. Викладено клінічні особливості дилятаційної кардіоміопатії. Доведено ефективність статинів у лікуванні гіперхолестеринемії. Досліджено стан центральної гемодинаміки у населення репродуктивного віку, яке мешкає на радіоактивно-забрудненій території. Зроблено порівняльний аналіз ефективності препарату літію глуталіту та мерказолілу у випадку дифузного токсичного зоба. Наведено віддалені результати хірургічного лікування пахових гриж, а також оперативного лікування посттравматичної променевої косорукості. Надано порівняльну характеристику різних методів лікування фонових та передракових захворювань шийки матки.

Запропоновано просту модель для розрахунку просторового розподілу електронних збуджень в рентгенівському треці, яка базується на принципово новому підході - проведенні статистичного усереднення на самому початковому етапі. Детально розглянуто розподіл температури в треці у часі при термалізації високоенергетичного фотоелектрона. Встановлено, що охолодження області рентгенівського трека відбувається за кілька десятків пікосекунд для більшості люмінофорів. Цей час набагато менший ніж час життя в збудженому стані центрів свічення, і тому, аналізуючи кінетику рентгенівського трека, залежностями від температури квантового виходу люмінесценції та ймовірності делокалізації носіїв з пасток можна знехтувати.

Відомо, що альфа-сателітна ДНК є місцем прикріплення білків кінетохору до центромер хромосом людини, і, таким чином, приймає участь в забезпеченні центромірної функції. Варіабельність розмірів блоку альфа-сателітної ДНК дозволяє передбачати, що великі делеції центромірної альфоїдної ДНК можуть діяти патологічно на нормальну сегрегацію хромосом. У даній роботі проведено порівняльний аналіз розмірів блоків альфа-сателітної ДНК і розмірів кінетохорів у хромосомі 21 людини. За допомогою методу гібридизації in situ з використанням хромосоми 21 специфічних ДНК зондів і імунохімічного виявлення кінетохорів були досліджені метафазні хромосоми і лінеаризовані хроматинові фібрили. Не виявлено кореляції між розмірами блоків центромірної ДНК і розмірами кінетохорів. Таким чином, варіації центромірної ДНК, які призводять до різкого гетероморфізму альфоїдної ДНК, істотно не впливають на функціонування кінетохорів і правильну сегрегацію хромосом.

Зменшення складності геному кукурудзи за допомогою інтрогресії окремих хромосом у геном вівса дозволило виділити та проаналізувати окремі ділянки здуття та центромерів хромосом. Ці ділянки особливо важко виділити та аналізувати, оскільки вони складаються з елементів, що повторюються, і присутні в усіх або кількох хромосомах кукурудзи. Система ліній, які було отримано у процессі міжвидового схрещування кукурудзи та вівса, забезпечила можливість порівняльного аналізу центромерних ділянок, здуттів та інших спільних елементів, які присутні у різних хромосомах кукурудзи. Відкриття розсіяного розподілу ретротранспозонних елементів серед блоків зв'язаних повторів у кукурудзи та кількох інших організмів свідчить про те, що ця особливість може бути основною для гетерохроматинної організації еукаріотів.

Показано, що розподіл нейронних молекул клітинної адгезії (NCAM) на поверхні нейритів нейронів гіпокампа миші, що активно ростуть за умов культивування, складається принаймні з двох складових. Одна з них проявляється в експоненціальному зменшенні імунофлуоресценції NCAM, яке спостерігалося по мірі віддалення від соми та конуса росту нейриту в бік центральної частини останнього. Ця складова може бути описана моделлю, яка припускає дифузний перерозподіл NCAM із місця переважного вбудовування таких молекул (соми нейрона і конуса росту). Інша складова виявляється за присутністю кластерів NCAM, які аперіодично розподілені вздовж нейритів. Деякі з таких кластерів (які спостерігалися після імунозабарвлення живих гіпокампальних нейронів антитілами до NCAM) можуть стрибкоподібно рухатися вздовж нейритів як в антероградному, так і в ретроградному напрямку, причому швидкість їх руху під час стрибка сягає 0,5 мкм/с. Зроблено висновок, що крім пасивної дифузії NCAM існує активний механізм перерозподілу даних молекул у центральній частині нейритів.

В даній статті аналізуються особливості отримання центрів забарвлення та фотостимульована рекомбінація в лужно-галоїдних тонких плівках і можливості використання цих плівок як високочутливих люмінесцентних запам'ятовуючих середовищ для швидкісної оптичної обробки даних. Зроблені висновки, що радіаційні дефекти в легованих монокристалічних структурах просторово розподіляються поблизу легуючих речовин. Вплив поверхні чітко виражений в полікристалічних тонких плівках. Виділення нерелаксованих Н-центрів з поверхні значно змінює розподіл F-центрів та діркових центрів легуючих речовин, утворюючи при цьому взаємодіючий з F-центром ланцюжок поблизу поверхні зерен. В зв'язку з цим в легованих наноструктурах поміж віддаленими парами спостерігаються незалежні від температури утворення F-центрів та фотостимульована рекомбінація. Обговорюються основні функціональні можливості активних середовищ.

Проанализированы изменения клеточного состава лимфоцитов селезенки и синтез белков, участвующих в регуляции апоптоза у потомства крыс с индуцированными опухолями молочной железы, матери которых содержались до и в период беременности на рационе, в состав которого входило 15 % оливкового или 7 % кукурузного масла. В возрасте 5 нед крысятам вводили дважды диметилбенз(а)антрацен (по 10 мг), после чего дальнейший анализ проводили в 3 группах животных, различающихся по рациону. Контрольной группой были крысята, которые содержались на рационе с 7 % кукурузного масла и родились от матерей, содержащихся в период беременности на этом же рационе. Опытными группами были крысята, родившиеся от матерей, которые содержались в период беременности на рационе с 15 % оливкового масла. При этом одна из опытных групп продолжала получать рацион с 15 % оливкового масла, тогда как другую переводили на рацион с 7 % кукурузного масла. Результаты эксперимента учитывали через 4 мес. Лимфоидные клетки в селезенке и инфильтратах опухолей анализировали иммуногистохимически, определяли В- и Т-клетки, а также синтез в этих клетках белков, ассоциированных с апоптозом (Fas-лиганд, р53, Всl-2). Результаты эксперимента в группах крысят, матери которых содержались на рационе с 15 % оливкового масла, зависели от того, на каком рационе в дальнейшем содержалось их потомство. При содержании матерей на рационе с 15 % оливкового масла, а потомства - на контрольном рационе в селезенке отмечалось уменьшение размеров зон, содержащих В- и Т-лимфоциты.

Если же крысята продолжали получать рацион с 15 % оливкового масла, у них отмечали признаки активации лимфоидной системы. При этом влияние такого рациона было различным в разных зонах селезенки. Увеличение размеров зародышевых центров селезенки, связанное с активацией продукции В-клеток, у потомства матерей, содержавшихся в период беременности на рационе с 15 % оливкового масла, было очевидным даже у крысят, которые перешли на контрольный рацион. Рацион с 15 % оливкового масла оказывал влияние и на состав лимфоидно-макрофагальных инфильтратов индуцированных опухолей молочной железы. Полученные данные свидетельствуют о том, что содержание крыс в период беременности на рационе с 15 % оливкового масла оказывает модулирующее действие на процессы индуцированного канцерогенеза у потомства.

Розглянуто основні результати гіперзвукових досліджень квантових резонансних явищ у діелектричних та напівпровідникових кристалах з домішковими парамагнітними центрами, отримані в ІРЕ НАНУ. Основну увагу приділено акустичному парамагнітному резонансу (АПР) на гіперзвукових хвилях. Показано, як на основі досліджень цього ефекту було створено новий ефективний метод гіперзвукової АПР-спектроскопії, який дозволяє одержувати прямі та точні відомості про структуру енергетичного спектра та електрон-фононну взаємодію домішкових парамагнітних центрів у діелектричних та напівпровідникових кристалах. Описано квантові ефекти фазерної генерації когерентних фононів та генерації мікрохвильових фотонів лазерного типу в інтенсивному полі штучних гіперзвукових резонансних фононів, що їх вивчено методом гіперзвукової АПР-спектроскопії. Запропоновано метод дослідження квантових ефектів у твердих тілах за допомогою довгоживучих штучних гіперзвукових фононів, які виникають в умовах акустичної стохастичної нестійкості.

Запропоновано враховувати пошкодження матеріалу під час визначення коефіцієнтів концентрації напружень. Розглянуто релаксацію напружень внаслідок нагромадження пошкоджень у матеріалі. На прикладі розтягу пластини з центральним отвором показано, що коефіцієнт концентрації напружень такого матеріалу є нижчим, ніж недеградованого.

Викладається нова мова ХВИЛЯ для паралельної обробки і управління великими розподіленими системами різної природи. Вона основана на динамічному створенні та навігації розподілених віртуальних мереж за допомогою мобільного рекурсивного програмного коду у режимі просторового паттерн-метчінгу. Мова дозволяє створювати складні моделюючі та керуючі системи, котрі можуть ефективно функціонувати у відкритих мережах ЕОМ без жодних центральних ресурсів. Наводяться також приклади програмування ряда мережних задач.

Согласно существующим до настоящего времени концепциям, режимы кондиционирования, используемые при аллогенной трансплантации стволовых клеток, направлены на достижение миелоаблации и иммуносупрессии. Данные недавно проведенных клинических и экспериментальных исследований свидетельствуют о том, что для достижения устойчивой трансплантации стволовых клеток в первую очередь необходима интенсивная иммуносупрессия, а не миелоаблация. Эффекты, достигаемые при аллогенной трансплантации стволовых клеток, обусловлены главным образом реакцией "трансплантат против лейкоза/опухоли", которая, в свою очередь, опосредуется Т-клетками донора. На основе этих данных разработана новая стратегия немиелоаблативной трансплантации стволовых клеток, приемлемая для больных, которым по причине возраста или сопутствующих заболеваний противопоказано проведение обычной трансплантации стволовых клеток. По данным, полученным в ряде центров по трансплантации стволовых клеток, применение немиелоаблативной схемы приводит к достижению более устойчивой трансплантации одновременно со снижением токсичности. В обзоре рассмотрены история вопроса, опыт клинического применения немиелоаблативной трансплантации и дальнейшие перспективы этого метода.

З використанням великого матеріалу щодо розподілу золота та його елементів-супутників в архейських зеленокам'яних товщах Середнього Придніпров'я показано, що жоден із петрохімічних типів порід зеленокам'яних структур не виділяється ступенем золотоносності порівняно з іншими. Вміст золота, як правило, не перевищує кларкових для даних типів порід, за винятком дільниць розвитку сульфідних фацій залізистих кварцитів і зон колчеданного зруденіння, найімовірніше пов'язаних із проявленням сольфатарно-гідротермальної діяльності. Відночас зазначено, що підвищеною концентрацією золота характеризуються метасоматично змінені породи широко розвинутих у регіоні зон тектонічного розсланцювання. Показано приуроченість золота до внутрішніх і центральних зон метасоматичних ореолів, наведено опис типових родовищ і наголошено на необхідності проведення палеовулканологічних реконструкцій у ході пошукових робіт стосовно золота.

Розглянуто основні напрямки досліджень у SPRU (Science Policy Research Unit) - одному з найбільших наукових центрів з проблем вивчення інновацій та науково-технічної політики Великобританії. Описано його структуру та наведено відомості про найважливіші проекти, що реалізуються у цій організації.

Зроблено спробу теоретично розглянути трансформаційні процеси в країнах Центральної та Східної Європи за допомогою концепцій модернізму. Запропоновано цілу низку понять, які, на його думку, більш адекватно відображають специфіку змін, що спостерігаються. Концепції модернізму поєднано із когнітивним підходом, що дає змогу більш глибокого вивчення інституційних змін в економіці та суспільстві. Паралельні трансформаційні зміни в економіці та одночасно у політичній системі ідентифіковано як джерело виникнення інституційних напружень. Стверджено, що їх можна привести у належний стан та консолідувати лише мобілізацією соціально-культурних засобів. Концепції модернізму здатні відіграти позитивну роль у розробці стратегії трансформації, орієнтованої на це завдання.

Розглядаються питання інформаційної безпеки людини, суспільства та держави в умовах тотальної комп'ютерно-телекомунікаційної інформатизації, правового її забезпечення; технологічні, економічні та організаційні проблеми формування та використання національних інформаційних ресурсів; розвитку державної автоматизованої системи моніторингу науково-технологічної діяльності; створення розподілених баз даних, нових інформаційних технологій; проблеми мережі ІНТРАНЕТ в Україні; стану та перспектив розвитку регіональних центрів науково-технічної інформації; входження до ринку технологій, стандартизації науково-інформаційної діяльності.

За допомогою методу ВКБ рівняння Дірака з аксіально симетричним потенціалом, який не допускає повного відокремлення змінних, аналітично розв'язано в підбар'єрній області в околі осі симетрії потенціалу. Цей підхід враховує спін-спінову та спін-орбітальну взаємодії. У межах розробленої схеми побудовано релятивістську двоцентрову хвильову функцію. Обчислено перші два члени асимптотики (за великими між'ядерними відстанями) потенціалу обмінної взаємодії іона з атомом. Уперше враховано ефект перевороту спіну.

Анализ аварийности выполнен на основе информации, содержащейся в картах учета аварий, представленных оперативными подразделениями в Центральный штаб ГВГСС. Аварии сгруппированы по видам, местам и причинам возникновения, первичным материалам горения. Приведены сведения об угольных шахтах с наибольшей аварийностью, повторяемостью мест и причин возникновения эндогенных и экзогенных пожаров, длительности и трудозатратах на ликвидацию аварий, средней загруженности оперативного состава при ведении аварийно-спасательных работ, наличии и использовании горноспасательной техники.

Описан автоматизированный метод ретроспективного восстановления доз внутреннего облучения участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Рассматривается внедренная в опытную эксплуатацию на Чернобыльской АЭС специализированная компьютерная экспертная система, позволяющая оценить принципиальную возможность восстановления ожидаемой эффективной дозы, проанализировать результаты измерений и применить оптимальный вариант расчета дозы.

Наведено загальні відомості про систему централізації стрілок та сигналів, зокрема, маршрутизацію пересувань на станції, структуру електричної централізації, забезпечення надійності та безпеки. Розглянуто виконавчі пристрої та датчики електричної централізації - стрілочні приводи, станційні світлофори, рейкові кола. Запропоновано схеми управління виконавчими пристроями, а також проаналізовано відмови пристроїв централізації.

Аналізуються політичні, військові та соціальні конфлікти, що розгортаються на межі третього тисячоліття на глобальному та регіональному рівнях. Розглядаються особливості стратегії національної безпеки України, антиноменклатурної революції, програми виходу з кризи, препарації влади. Звертається увага на геополітичне домінування України над всіма стратегічно важливими регіонами Сходу та Центру Європи, значними територіями Дону та Кубані.