Наведено результати релігієзнавчо-філософського аналізу основних положень християнства й ісламу щодо війни та миру. Розглянуто генезис та трансформації концептів "війна" та "мир" у їх розвитку - від першоджерел християнства та мусульманства - Книг Старого та Нового завіту, Корану, Сунни, праць християнських і мусульманських мислителів до сучасного трактування.

Приведены результаты религиеведческо-философского анализа основных положений христианства и ислама о войне и мире. Рассмотрены генезис и трансформации концептов "война" и "мир" в их развитии - от первоисточников христианства и мусульманства - Книг Старого и Нового завета, Корана, Сунны, трудов христианских и мусульманских мыслителей до современного трактования.

Комплексно проаналізовано діяльність єдиного органу мусульманського самоврядування кримських татар після приєднання Криму до Росії - Таврійского магометанського духовного правління (ТМДП) (кінець XVIII - початок XX ст.). На прикладі ТМДП показано політику російського уряду відносно мусульманського населення Таврійської губернії. Зауважено, що громіздка та складна система обрань вищого та нижчого духовенства свідчила про прагнення охоронних структур держави поставити під жорсткий контроль релігійне життя кримськотатарського населення Таврійської губернії в зазначений період. Зроблено висновок, що ТМДП було державною установою з усіма законодавчо окресленими функціональними правами й обов'язками. У віданні духовного правління знаходився комплекс справ, зокрема - відкриття та закриття мечетей, мусульманських навчальних закладів (мектебе та медресе), рухоме та нерухоме майно мечетей і навчальних закладів, деякі цивільні справи, затвердження на посадах парафіяльного духовенства. Детально розглянуто управлінський апарат, структуру ТМДП і функціональні обов'язки кожного з членів цієї установки. Аналіз декількох проектів реформування ТМДП дав змогу зробити висновок, що найбільш продуманим з них можна вважати опрацьований на III з'їзді "Иттифак эль муслимин". Цей проект є одним з найвищих досягнень суспільної думки ліберальної частини російського мусульманства початку XX ст. Розглянуто основні аспекти діяльності ТМДП, серед яких - духовно-правовий (спадкоємні й опікунські взаємини, запис актів цивільного стану); вакуфний (здача вакуфних земель в оренду населенню); виховно-освітній (конфесіональне

Визначено особливості формування наукової парадигми історичного процесу в середні віки (V - XV ст.) та простежено процес її генези в різних суспільствах у межах часово-просторового поля дослідження. Виявлені парадигми класифіковано та проаналізовано. Віднайдено методологічну базу середньовічної науки. Розглянуто методологію дослідження парадигматичного знання взагалі та в історичній науці зокрема, а також парадигматичний аспект міфологічних уявлень щодо історії людства. Проаналізовано сакральну мотивацію історичного процесу у християнстві та мусульманстві. Висвітлено найважливіші історіософські концепції середньовіччя з метою виявлення в них домінуючних парадигм. Значну увагу приділено аналізу середньовічного історизму та розробці його типології за віссю горизонтально-просторових координат роботи та за його базовими категоріями, зміни в якому були найхарактернішими проявами генези наукової парадигми. Обгрунтовато гіпотезу, що визначальними у розвитку принципу історизму є не тільки уявлення про час і простір, на яких будуються уявлення стосовно історичного часу та простору та тип вирішення філософської проблеми універсалій. Останній є визначальним для розробки просторової типології історизму. Зроблено спробу визначення генези парадигми історичного процесу за допомогою формули "сфера - куб - сфера", що відображає генетику розвитку Платонових тіл зародку та генезу уявлень людини стосовно форми планети та її фізичних полів, з якими пов'язаний розвиток уявлень про простір і час. Зроблено спробу встановити об'єктивну основу середньовічної теорії "семи кліматів" і надати їй максимально можливе наукове пояснення. Проаналізовано

Здійснено релігієзнавчий аналіз основних положень християнства й ісламу щодо війни та миру. Розкрито генезис і трансформацію концептів "війна" і "мир" у їх розвитку від першоджерел християнства та мусульманства - Книг Старого та Нового Завіту, Корану, Сунни, праць християнських і мусульманських мислителів - до сучасного трактування. Досліджено тенденції й особливості еволюції поняття "війна" у контексті християнської традиції. Розкрито суперечність християнської доктрини "справедливої війни", проаналізовано явище пацифізму. Досліджено багатоаспектну комплексну модель релігійно-філософського поняття "мир" у християнстві, розкрито його структуру, в якій розрізняється зовнішній і внутрішній мир. Розкрито комплексність поняття "джихад" у першоджерелах ісламу, а також його еволюцію та розвиток. Визначено типи джихаду, етичні постулати, обмеження й умови для його проголошення. Зауважено, що специфіка мусульманського концепту "мир" полягає в тому, що справжній мир на землі неможливий, поки на землі не запанує іслам. Здійснено логіко-семантичний, зіставний і компаративний аналіз концепцій війни та миру у християнській та мусульманській традиціях, досліджено витоки, тенденції та течії ісламського фундаменталізму.

Розглянуто моральнісний потенціал філософсько-етичної доктрини класичного суфізму як альтернативу сучасним політизованим формам мусульманства. Визначено, що суфізм є моральнісною компенсацією духовної девальвації ісламу у практиці суспільного побутування. Виявлено, що суфійська система самовдосконалення людини "тарікан" є програмою такого її розвитку, який грунтується на формуванні моральнісної домінанти у самовияві особистості. Доведено, що для класичного суфізму реалізацією "божественного" призначення людини є знаходження нею високого моральнісного смислу в будь-якому прояві її буття. Показано, що на відміну від філософсько-етичного розуміння цілісності особистості релігійне світосприйняття вбачає її у єдності людини з богом. Зроблено висновок, що віра є переживанням інтегрованості індивіда в цілісності буття.

Базою для розвитку сходознавчих студій у Всеукраїнській Академії наук (ВУАН) послужила приватна бібліотека Агатангела Кримського, яка налічує близько 20 тис. томів. Підготовку всіх сходознавчих видань Академії здійснено Кабінетом арабо-іранської філології ВУАН. З 1934 р. власна колекція Кримського знаходиться у Всенародній бібліотеці України (нині НБУВ). У даній колекції представлено твори східних письменників, перекладені європейськими мовами, а також європейські твори про Схід, його історію, природознавство, філософію, історію релігії, зокрема, мусульманства, з географії, етнографії, антропології, археології, літератури та мистецтва.

Здійснено комплексний аналіз аксіологічних аспектів творчої спадщини В. Короленка в історико-філософському контексті. Розглянуто особливості трактування мислителем основних ціннісних орієнтацій у різних філософських та релігійних напрямках (спадщині Сократа та Платона (класична антична філософія), М. Монтеня (філософія епохи Відродження), Вольтера (філософія французького Просвітництва), Джона Дж.С. Мілля та Ж.-М. Гюйо (філософія початку XIX ст.), В. Леніна, К. Маркса, П. Струве, М. Туган-Барановського (філософія кінця XIX - початку XX ст.), буддизмі, християнстві, мусульманстві. Шляхом історико-філософського аналізу розкрито специфічні риси тлумачення В.Короленком таких філософських та етичних категорій як "діалектика", "метафізика", "скептицизм", "матеріалізм", "свідомість", "воля", "щастя", "добро", "зло", "помста", які він інтерпретував ненауково, виходячи з власних міркувань і світосприйняття. Показано актуальність ідей В. Короленка на сучасному етапі розвитку Української держави, погляди на проблему запобігання війни та встановлення миру, співіснування української та російської культур, захисту гнаної української духовно-національної ідентичності та доцільність їх вивчення сучасниками.

Розглянуто комплекс теоретичних та практичних питань, пов'язаних с адміністративно-правовим регулюванням господарської діяльності релігійних організацій різних конфесій. Особливе місце займає структурно-функціональний аналіз детермінації господарської діяльності релігійних організацій різних конфесій. Досліджено історико-правові витоки та еволюція феномену релігійних організацій як учасників відносин у сфері господарювання. Проаналізовано ідеологічно-правові засади господарських відносин у християнстві, мусульманстві та іудаїзмі. Розкрито правові проблеми, що виникають при визначенні адміністративно-правового статусу підприємств релігійних організацій, ролі та місця держави у регулюванні господарських відносин за участю релігійних організацій. Досліджено сучасний стан державно-церковних відносин у сфері господарювання. Розглянуто особливості оподаткування та бухгалтерського обліку підприємств релігійних організацій. Увагу приділено державному контролю та нагляду за господарською діяльністю підприємств релігійних організацій в Україні.