Висвітлено актуальні проблеми підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств. Розглянуто стратегічний маркетинг як інструмент управління компаніями за умов економічної кризи. Визначено сутність і принципи розробки маркетингової стратегії. Проаналізовано вплив інфляції на економіку країни. Розкрито проблеми впровадження елементів маркетингової культури в процесі інноваційної діяльності. Досліджено вплив податків на конкурентоспроможність України. Визначено роль маркетингових досліджень у формуванні конкурентоспроможності туристичної агенції. Охарактеризовано український ринок побутових холодильників. Розглянуто платоспроможність аграрних підприємств як фактор прийняття конкурентоспроможних рішень. Увагу приділено питанням маркетингової логістики, мерчандайзингу, інтернет-технологій. Розкрито сучасні тенденції неймінгу.

Досліджено номінативний простір сучасної англійської лексики у сфері виробництва автомобілів, яка зазнала змін під впливом екстралінгвальних чинників (нові технології, екологія, ергономіка, дизайн, реклама, брендинг). Визначено когнітивні механізми утворення автомобільних номінацій початку XXI ст. (аналогія, асоціація, деталізація, опозиція, поняттєва компресія). Встановлено найпоширеніші способи словотворення в межах автомобільної термінології (афіксація, словоскладання, словосполучення та абревіація), з'ясовано особливості розвитку прототипів, пов'язаних з автомобілем. Виявлено номінативні способи вербальної фіксації сучасних автомобільних колірних позначень та показано асоціативні зв'язки автомобільного неймінгу. Доведено, що брендинг і реклама стали чинниками утворення нових номінативних одиниць. Висвітлено комунікативні стретагії та тактики сучасної автомобільної реклами, які грунтуються на раціональній та емоційній аргументації з урахуванням вербальних і візуальних засобів комунікації.

Подано поняттєвий апарат, типологію та функції, визначено особливе місце корпоративної періодики в системі соціальних комунікацій, встановлено взаємозв'язок з іншими напрямами інформаційної діяльності та сферами суспільних інтересів. Увагу приділено методам функціонування корпоративної періодики. Використовуючи практичні приклади проаналізовано медіаконтент, розглянуто проблеми неймінгу, заголовків, тематичних векторів і системи рубрик фірмових часописів, особливості використання жанрової палітри. Подано модель оцінювання ефективності фірмових медіа, побудовану, зокрема, на соціологічних методах: опитуваннях цільової аудиторії, експертній думці, контент-аналізі, а також спеціальних методах визначення якісних характеристик медіаконтенту.

Проведено дослідження іміджмейкінгу як технології, спрямованої переважно на інтеграцію ефективного образу в різні життєві сфери, уміння створити та реалізувати імідж, який потребує аудиторія, визначено пріоритетні завдання PR-діяльності. Охарактеризовано основні елементи формування іміджу (позиціювання об'єкта, піднесення створеного образу та відмежування його від конкурентів). Описано специфічні технології іміджування (неймінг, брендинг, формування позитивного відношення, підсилення впливовості образу). З'ясовано, що концепція будь-якого творчого проекту - це, насамперед, реалізація іміджу, образу компанії, яка здійснюється на базі технологій іміджмейкінгу, що виконує функцію іміджування, яка передбачає вміння реалізувати "продукт" залежно від ситуації, аудиторії та середовища.

Проведено исследование имиджмейкинга как технологии, направленной преимущественно на интеграцию эффективного образа в различные жизненные сферы, умения создать и реализовать необходимый аудитории имидж, определены приоритетные задания PR-деятельности. Охарактеризованы основные элементы формирования имиджа (позициирование объекта, вознесение созданного образа и отмеживание от конкурентов). Описаны специфические технологии имиджирования (нейминг, брендинг, формирование позитивного отношения, усиление влияния образа). Установлено, что концепция любого творческого процесса - это прежде всего реализация имиджа, образа компании, осуществляемая на базе технологий имиджмейкинга, которая исполняет функцию имиджирования, предусматривающая умение реализовать "продукт" в зависимости от ситуации, аудитории и среды.

У ході дослідження використано метод порівняльного аналізу наукових і довідкових джерел для з'ясування змісту поняття копірайтинг і специфіки його диференціації, описовий метод - для комплексної характеристики різновидів копірайтингу, узагальнення. Крім цього, застосовано загальнонаукові методи спостереження, аналізу, синтезу, дедукції та індукції. Диференціація копірайтингу на певні різновиди безпосередньо залежить від того, який зміст вкладають у це поняття. Якщо в основу класифікації копірайтингу покласти традиційне розуміння цього поняття як написання текстів, які продають, то на сьогодні можна чітко виокремити два основні його різновиди: рекламний копірайтинг та PR-копірайтинг, або іміджевий. Перший тип копірайтингу полягає в написанні рекламних текстів, а другий - у формуванні позитивного ставлення аудиторії до особи, компанії, бренду тощо. Своєю чергою, у рекламному копірайтингу можна виділити неймінг та технічний копірайтинг, а в PR-копірайтингу - ньюзмейкінг, ньюзджекінг, івент-копірайтинг. З розвитком Інтернету розвинулося поняття веб-райтингу, яке, крім традиційного розуміння копірайтингу, передбачає написання будь-яких різнотематичних публікацій для привернення уваги аудиторії та підвищення рейтингу сайту. У зв'язку із цим виділився напрям SEO-копірайтингу, спрямований на створення текстів, оптимізованих під пошукові запити користувачів. Останнім часом цей різновид трансформувався в більш досконалий напрям LSI-копірайтингу, у межах якого створюють актуальні, оригінальні та якісні публікації, релевантні інформаційним запитам аудиторії. Здійснено спробу диференціювати різновиди копірайтингу відповідно до сучасного розуміння цього поняття. Новим є виділення й комплексний аналіз кожного виду копірайтингу залежно від його змісту. Результати дослідження можуть бути використані в практичній діяльності копірайтерів і рекламників, під час викладання дисципліни "Копірайтинг" для студентів спеціальності "Реклама та PR у медіагалузі", а також у ході написання наукових робіт про копірайтинг.

Досліджено особливості впливу фактора соціальної стратифікації на парфумерно-косметичний неймінг. Встановлено особливості неймінгового простору та основні риси парфумерно-косметичних назв. Визначена структурна організація та функціональне навантаження номінативних складників назв номінативного комплексу парфумерно-косметичних товарів (ПКТ), що є носіями ознак соціальної стратифікації. Досліджено склад номінативного регістру, залученого для утворення цих назв. Розглянуто сукупність мотиваційних ознак, характерних для номінації ПКТ. Виокремлено шляхи вербалізації ознак соціальної стратифікації, які реалізуються шляхом залучення як семантичних індикаторів, так і символів-маркерів. З’ясовано роль елементів різних семіотичних систем та способи їхньої взаємодії, що призводить до неймінгової синергії, а також проявів мультимодальності. Розглянуто семантичну специфіку назв парфумерно-косметичних товарів у ракурсі фреймового аналізу та індикатори текстової семантики як конституенти назв ПКТ. Висвітлено взаємодію типів номінації при утворенні лексико-семантичної групи найменувань ПКТ, означено номінацію ПКТ у ракурсі лексико-семантичної класифікації та виявлено структурно-семантичний аспект номінації ПКТ. Розкрито структурно-семантичну специфіку номенклатури ПКТ. Здійснено вивчення номінативних процесів в аспекті соціальної стратифікації у системі парфумерно-косметичних назв як безпосередньо на зразках ПКТ, так і у межах їхніх рекламних текстів. Виконано аналіз структурного і семантичного компонентів назв ПКТ, що вказує на перспективи подальших розвідок, які можуть бути пов’язані з виявленням особливостей номінативних процесів у когнітивному, психолінгвістичному, соціолінгвістичному та лінгвокультурному аспектах.

Досліджено трансформацію релігійних концептів та їх відображень в англійськії мові та культурі. Розвиток релігійних концептів розглянуто в діахронічному аспекті від первинного до модифікованого варіанта та синхронно – у міжкультурному порівнянні. Виділено три групи загальнорелігійних концептів – ідеологічні, сутнісні, предметні; розроблено і представлено їх типологію. Доведено, що релігійні концепти широко реалізуються у нерелігійній комунікації, зокрема в науковому, освітньому, юридичному, політичному дискурсах, а також у медіадискурсі та дискурсі моди; реалізація відбувається у площині позитивної репрезентації – із збереженням первинного змісту і у площині негативної репрезентації – із модифікативними змінами. Досліджено англомовний неймінг як простір аксіологічних зсувів. Обґрунтовано, що у сучасному комунікативному просторі відбуваються профанативні, дискредитивні, субститутивні когнітивні модифікації релігійних концептів, що впливає на мовні і концептуальні картини світу в релігійній, аксіологічній та культурній сферах.

Сучасний ринок заповнений різноманіттям товарів на будь-який смак. За кожним таким товаром стоїть певна організація, яка намагається просувати свій товар углиб ринку. Але щоб просунути свій продукт, необхідно розуміти, чим відрізняється торговельна марка від бренду, бренд від брендингу тощо. З юридичної точки зору бренд є унікальним товарним знаком, який підлягає патентному захисту. Відповідно до споживчого (психологічного) підходу під брендом розуміються враження, які викликає в покупця майже невловимий фльор, що пов'язаний з товаром. Поняття бренду об'єднує перелік концепцій, унікальних рішень, почуттів сприйняття, ціннісних властивостей, пов'язаних із товаром чи послугою певної організації. Для того, щоб продукт компанії став брендом, його необхідно сформувати. Формування бренду - це складний і трудомісткий процес, який включає в себе аналіз ринку, позиціонування, створення логотипа, назви, розробку плану подальшого вдосконалення та модернізації бренду. Проте, незважаючи на те, що формування бренду є одним цілісним процесом, до якого включено позиціонування, його можна представити як окремий процес. Адже позиціонування супроводжує всі етапи формування бренду, оскільки пропущена, не врахована будь-яка деталь цього процесу створює невідповідність бренду критеріям ринку, на якому він представлений. Позиціонування бренду - це, з одного боку, визначення його ринкової позиції, відмінність від конкурентів, а з іншого - визначення його місця у свідомості споживачів. Перш ніж опинитись у руках споживача, спочатку потрібно опинитися в нього в голові. Тому позиціонування можна визначити як образну оболонку, спосіб трансляції ідей бренду за допомогою різних засобів і прийомів. Позиціювання має відчуватися в кожній точці контакту бренду зі споживачем: у назві, візуальному образі, рекламних кампаніях, соцмережах. Також необхідно звернути увагу на те, що важливим принципом формування та позиціонування бренду є його соціалізація, що спрямована на зменшення шкідливого впливу товару/послуги на навколишнє середовище, забезпечення відповідності процесів виробництва нормам і стандартам якості. З таких позицій організаційні та управлінські техніки, методи, способи ринкових дій, розробки бренд-платформи, неймінгу являють собою стратегічний інструментарій для ефективної реалізації формування та позиціонування бренду на світових ринках.

Присвячено колу питань, пов'язаних із взаємовідношеннями між мовою й культурою. Автор розглядає особливості функціонування мови в контексті вторинних знакових систем, таких як фольклор, релігія, художня література, політика, бізнес, реклама тощо, приділяючи особливу увагу мовним і семіотичним аспектам взаємодії лінгвокультурних кодів і комунікативно-функційних різновидів дискурсу, співвідносних із цими знаковими системами, у різні історичні періоди. Розраховано на - фахівців із мовознавства, літературознавства, етнографії та фольклористики, а також культурологів, спеціалістів із реклами та неймінгу, політологів, усіх, хто цікавиться проблемами існування мови в широкому соціокультурному контексті, роллю мови в діяльності механізмів культури.