Висвітлено основні напрями і форми розвитку етико-світоглядних традицій на території України з найдавніших часів до X ст. н.е. Проаналізовано процес становлення системи світоглядних уявлень за умов неолітичного часу, основні зміни в духовній культурі населення України під впливом соціально-державних чинників Великої Скіфії, а також найбільш характерні моменти дохристиянського світогляду слов'ян. Українську обрядовість охарактеризовано як одну з форм взаємовідносин Людини і Природи.

Автор досліджує історію булави - холодної ударної зброї ближнього бою, яка налічує принаймні 3 тисячоліття і сягає ще у добу неоліту, коли на нинішній території України мешкали племена воїнів, що користувалися кам'яною булавою. Особливою популярністю булава користувалася в період Київської Русі.

Здійснено характеристику національного краєзнавства як самостійного предмету географічної науки, визначено його об'єкт, предмет і структуру. Висвітлюються географічні особливості заселення й освоєння території України в палеоліті, мезоліті, від неоліту до сьогодення. Особливу увагу сконцентровано на розгляді географічних передумов та особливостей формування та розвитку давньоруських державних утворень - Київської Русі, Галицького князівства, Галицько-Волинської держави. Проаналізовано географічне положення та розвиток Української держави у 1917-20 рр. (Центральна Рада, Директорія, ЗУНР), досліджуються розподіл українських земель у межах СРСР в 1920-38 рр., зміни в 1939-40 рр., а також територія України після другої світової війни.

Розглянуто важливий період первісної історії Волині - неоліт V - IV тис. до н.е. Висвітлено особливості посуду, знарядь праці, хронологію, господарство культури з лінійно-стрічковою керамікою (КЛСК). Виявлено майже 30 нових пам'яток КЛСК. Одержано значний археологічний матеріал, за допомогою якого з'ясовано особливості крем'яних і кістяних виробів. Вивчено відбитки на глині зернівок культурних рослин, а також остеологічні матеріали. У співпраці з палеоботаніком Г.Пашкевичем і палеозоологом О.Журавльовим встановлено номенклатуру вирощуваних рослин, рільничих знарядь праці, склад домашнього стада та об'єктів полювання носіїв КЛСК. Досліджено особливості житлобудівництва.

Викладено проблеми зародження зодчества у первісні епохи, стислу інформацію про найважливіші архітектурні культури палеоліту, мезоліту, неоліту, енеоліту, бронзового віку. Визначено стильові особливості архітектури стародавніх цивілізацій, зокрема, Єгипту, Егейського світу, Близького Сходу (Дворіччя та Месопотамії, хетів і сиро-хетів, Малої Азії та Східного Середземномор'я, Ассирії та Нового Вавілону), Ірану, Індії, Далекого Сходу (Китаю, Кореї). Висвітлено основні принципи композиційних вирішень видатних споруд, а також наведено численні зображення багатьох пам'яток. Подано словник архітектурних термінів, що вживаються у процесі аналізу типів, конструктивних якостей та композиційних рис стародавніх споруд.

Висвітлено складні процеси антропогенезу, етногенезу, соціально-економічних відносин за умов первісного суспільства та появи у період неоліту перших держав на терені України, згодом - Кіммерійського, Скіфського та Боспорського царств, елліністичних міст-республік.

Розглянуто суспільне життя як цілісний процес функціонування та розвитку розумної живої речовини, що відбувається у організменній формі. Проаналізовано світоглядний підхід, ідеологію осягнення та якість методологічного інструментарію, за допомогою якого сьогодні вивчається суспільне життя. З'ясовано причини, що викликали патологію у сімействі соціальних організмів неолітичного походження. У ході філософського аналізу соціальний організм розкрито як діалектичне протиріччя між особистістю та суспільством, грунтовно висвітлено механізм взаємодії суб'єктивного та об'єктивного інгредієнтів соціальної цілісності. Викладено підходи до вивчення морфології польової форми життя, функціонування, саморегуляції та розвитку соціального організму та наведено інші його характеристики. Системно охарактеризовано соціальний організм країни, подано його евристичну модель, а також запропоновано моделі видових та найпростіших соціальних організмів.

На підставі аналізу архівних матеріалів та здійсненої авторами маршрутної розвідки вздовж берегів Канівського водосховища зібрано відомості про 281 пам'ятку археології. Особливу увагу приділено картографуванню та ландшафтно-топографічному опису пам'яток, що супроводжується картами, схемами та фотографіями. Стисло подано відомості про існуючі та затоплені давні поселення, городища, кургани, грунтові могильники від доби неоліту до середньовіччя.

Досліджено процес соціокультурного розвитку людства в його цивілізаційних та етнонаціональних формах з найдавніших часів до сьогодення. Поряд із класичними філософсько-історичними концепціями XVIII - XIX ст. значну увагу приділено науково-теоретичним побудовам дослідників другої половини ХХ ст. Значне місце у розгляді цивілізаційного процесу відведено стадійному відтинку між виникненням найдавніших цивілізацій і формуванням світової макроцивілізаційної системи внаслідок перемоги капіталізму і промислового перевороту в Західній Європі та Північній Америці. Здійснено спробу обгрунтувати й викласти загальне розуміння культурно-історичної еволюції, зокрема - цивілізаційного процесу. Останній включає добу існування і взаємодії окремих цивілізацій (від їх виникнення до формування сучасної глобальної макроцивілізаційної системи) та тривалий період генезису основ ранніх цивілізацій (з неолітичних часів переходу від привласнюючих до відтворюючих форм господарювання).

Проаналізовано краніологічні матеріали з трипільських поховань, які свідчать, що фізичний тип населення Трипілля склався на основі західного варіанта давньосередземноморського антропологічного типу, який в добу неоліту - енеоліту домінував серед їх південно-західних сусідів. Розглянуто роль "вірменоїдного" компонента в антропологічному складі племен. Зазначено, що трипільські племена відіграли важливу роль у формуванні генофонду пращурів українського народу - автохтонного етносу Півдня Східної Європи, фізичні риси якого почали формуватися задовго до появи слов'янства на історичній арені.

Проанализированы краниологические материалы из трипольских погребений, которые свидетельствуют, что физический тип населения Триполья сложился на основе западного варианта древнесредиземноморского антропологического типа, который в эпоху неолита - энеолита доминировал среди их южно-западных соседей. Рассмотрена роль "армяноидного" компонента в антропологическом составе племен. Указано, что трипольские племена сыграли важную роль в формировании генофонда предков украинского народа - автохтонного этноса Юга Восточной Европы, физические черты которого начали формироваться задолго до появления славянства на исторической арене.

Висвітлено історичні етапи розвитку міжнародних економічних відносин, зокрема, в періоди неоліту (новий кам'яний вік - на межі VII - VI тисячоліть до н.е. на південному сході Європи та від другої половини VI до ІІІ тисячоліть до н.е. на території України) та енеоліту (мідно-кам'яна доба - V - III тисячоліття до н.е.), рабовласницького ладу (IV тисячоліття до н.е. - VII ст. до н.е.), епохи середньовіччя (ХІ - XVI ст.), в період становлення індустріальної цивілізації (з XV ст. до 1950-х рр.), розвитку світового господарства (з 1950-х рр. - до 1991 р.) та в найновіший період (з 1991 р.). Описано види та форми сучасних міжнародних відносин - міжнародну торгівлю, міграцію робочої сили, вивіз капіталу, міжнародні кредитні та валютно-фінансові відносини, міжнародне виробниче співробітництво та науково-технічні зв'язки.

Освещены исторические этапы развития международных экономических отношений, в частности, в периоды неолита (новый каменный век - на рубеже VII - VI тысячелетий до н.э. на юго-востоке Европы и от второй половины VI до ІІІ тысячелетий до н.э. на территории Украины) и энеолита (медно-каменная эпоха - V - III тысячелетия до н.э.), рабовладельческого строя (IV тысячелетие до н.э. - VII ст. до н.э.), эпохи средневековья (XI - XVI ст.), в период становления индустриальной цивилизации (с XV ст. до 1950-х гг.), развития мирового хозяйства (с 1950-х гг. до 1991 г.) и в новейший период (с 1991 г.). Описаны виды и формы современных международных отношений - международная торговля, миграция рабочей силы, вывоз капитала, международные кредитные и валютно-финансовые отношения, международное производственное сотрудничество и научно-технические связи.

Висвітлено принципи періодизації в період пізнього палеоліту Східної Європи. Наведено результати археологічних досліджень нової пізньоплейстоценової стоянки Міра на правобережжі Дніпра, представлено відомості щодо літостратиграфії, палінології, антракології, еволюції середовища, геохронології, тафономії, петрографії, фауни, антропології, археології. Розглянуто проблеми неолітизації середнього Подніпров'я. Проаналізовано сучасний стан дослідження неолітичної культури гірського Криму.

Освещены принципы периодизации в период позднего палеолита Восточной Европы. Приведены результаты археологических исследований новой позднеплейстоценовой стоянки Мира на правобережье Днепра, представлены сведения о литостратиграфии, палинологии, антракологии, эволюции среды, геохронологии, тафономии, петрографии, фауны, антропологии, археологии. Рассмотрены проблемы неолитизации среднего Поднепровья. Проанализировано современное состояние исследования неолитической культуры горного Крыма.

Розглянуто питання історії палеоліту, неолітичного перетворення, імперій, модерну. Проаналізовано тисячолітній розвиток великих світових цивілізацій.

Рассмотрены вопросы истории палеолита, неолитического преобразования, империй, модерна. Проанализировано тысячелетнее развитие больших мировых цивилизаций.

Розглянуто питання історії, етнографії, археології, мистецтвознавства Закарпаття та краєзнавчих досліджень регіонів краю. Наведено результати досліджень рукописних книг та стародруків XV - XIX ст. з колекції фондів Закарпатського краєзнавчого музею. Проаналізовано краєзнавчу діяльність директора Ужгородської греко-католицької вчительської семінарії А.Волошина в 1921 - 1936 рр. Описано пам'ятники та пам'ятні знаки періоду Другої світової війни на Закарпатті, а також пам'ятки раннього неоліту у верхів'ї р.Тиси та пам'ятки доби бронзи с.Квасово Берегівського району Закарпаття, висвітлено народні обряди, звичаї та вірування українців регіону.

Рассмотрены вопросы истории, этнографии, археологии, искусствоведения Закарпатья и краеведческих исследований регионов края. Приведены результаты исследований рукописных книг и древних печатных изданий XV - XIX ст. из коллекции фондов Закарпатского краеведческого музея. Проанализирована краеведческая деятельность директора Ужгородской греко-католической учительской семинарии А.Волошина в 1921 - 1936 гг. Представлены описания памятников и памятных знаков периода Второй мировой войны, а также памяток раннего неолита в верхогорьях р.Тисы и памяток эпохи бронзы с.Квасово Береговского района Закарпатья, освещены народные обряды, обычаи и верования украинцев региона.

Висвітлено важливий період в історії Волинського Полісся - новий кам'яний вік (неоліт) V - початок II тис. до н.е. Встановлено, що у даний період жителі лісів виготовляли найдавніший на цій території посуд, оздоблений різноманітною орнаментацією, одними з перших у лісовій зоні Європи перейшли від мисливства, рибальства, збиральництва до застосування найпростішого рільництва, вирощування пшениці, ячменю, гороху, вики. Доведено, що тогочасне населення Полісся мало вплив на формування праслов'янських спільнот, брало участь у складних індоєвропейських процесах.

Досліджено суспільне життя як цілісний процес функціонування та розвитку розумної живої речовини, що відбувається у організменій формі. Розглянуто світоглядний підхід, ідеологію осягнення та якість методологічного інструментарію для визначення особливостей суспільного життя, а також причин виникнення патології у сімействі соціальних організмів неолітичного походження. На підставі філософського аналізу соціального організму розкрито діалектичне протиріччя між особистістю та суспільством, визначено механізм взаємодії суб'єктивного й об'єктивного інгредієнтів соціальної цілісності. Викладено підходи до вивчення морфології польової форми життя, функціонування, саморегуляції та розвитку соціального організму. Системно проаналізовано соціальний організм країни, наведено евристичну модель, запропоновано моделі видових та найпростіших соціальних організмів.

Розглянуто теоретичні засади української етнології на широкому тлі історичних та духовно-культурних процесів, що відбувалися на території України з VI тис. до н.е. Акцентовано увагу на етносфері як частині біосфери, антропог-, етно- і культурогенезі, історії етномовних спільнот, етнічній свідомості, національному характері та ментальності, а також мові, міфологічній і фольклорній пам'яті, етнічній релігії як етнозберігаючих чинниках. Висвітлено проблеми етнології України на підставі найновіших досягнень вітчизняної філософської думки, історичної та релігієзнавчої науки останнього десятиліття, зокрема, дані щодо прадавніх мешканців України, охарактеризовано палеолітичне і неолітичне населення території України. Наведено результати досліджень трипільського та кімерійського етносів, скіфів, сарматів, слов'ян.

Рассмотрены теоретические основы украинской этнологии на фоне исторических и духовно-культурных процессов, которые происходили на территории Украины, начиная с VI в. до н.э. Акцентировано внимание на этносфере как части биосферы, антропо-, этно- и культурогенезе, истории этноязычных сообществ, этническом сознании, национальном характере и ментальности, а также на языке мифологической и фольклорной памяти, этнической религии как этносохраняющих факторах. Освещены проблемы этнологии Украины на основании новейших достижений отечественной философской мысли, исторической и религиоведческой науки последнего десятилетия, в частности, данные о древних жителях Украины, охарактеризировано палеолитическое и неолитическое население территории Украины. Приведены результаты исследований трипольского, киммерийского этносов, скифов, сарматов, славян.

Наведено результати розкопок пам'яток кам'яної доби, періоду бронзи, раннього залізного віку, античної культури, ранніх слов'ян, періоду Київської Русі, зокрема на Житомирщині, неоенеолітичного поселення та могильника Молюховського Бугра, стародавнього Києва, Хрінницького водоймища у м.Нікополі, кукрекської стоянки на Черкащині. Розглянуто нові пам'ятки київського типу на лівобережжі середнього Дніпра. Простежено хронологію могильника черняхівської культури Великої Бугаївки на Київщині. Проаналізовано крем'яний інвентар неолітичних культур України.

Приведены результаты раскопок памятников каменного века, периода бронзы, раннего железного века, античной культуры, ранних славян, периода Киевской Руси, в частности, в Житомирской области, нео-энеолитического поселения и могильника Молюховского Бугра, града Ярослава древнего Киева, Хренницкого водоема, в Никополе, кукрекской стоянки в Черкасской области. Рассмотрены новые памятники Киевского типа на левобережье Среднего Днепра. Прослежена хронология могильника черняховской культуры Большой Бугаевки в Киевской области. Проанализирован каменный инвентарь неолитических культур Украины.

Розглянуто історію інтродукції рослин від часів неоліту до сьогодення на конкретних прикладах. На підставі біогеографічних даних обгрунтовано можливість її прогнозування. Наведено основну схему інтродукційного експерименту, а також методи підбиття підсумків інтродукції рослин. Розглянуто питання про елементарну інтродукційну одиницю. Показано значення гербарію в інтродукційній роботі.

Рассмотрена история интродукции растений со времен неолита до настоящего времени на конкретных примерах. На основе биогеографических данных обоснована возможность ее прогнозирования. Приведены основная схема интродукционного эксперимента, а также методы подведения итогов интродукции растений. Рассмотрены вопросы про элементарную интродукционную единицу. Показано значение гербария в интродукционной работе.

Висвітлено історію України від найдавніших часів до сучасності: періодів раннього, середнього та пізнього палеоліту, доби неоліту, енеоліту, бронзи, раннього та пізнього періодів праслов'янської історії, ранньозалізної доби, утворення Київської держави, Київської Русі в часи правління Ярослава Мудрого та його наступників, Галицько-Волинської держави, українських князівств у складі литовської та польсько-литовської держави, українських земель у складі Угорщини та Молдавського князівства, доби козаччини. Проаналізовано соціально-економічні та політичні аспекти розвитку українських земель у складі російської та австрійської імперій, у роки Першої світової війни, в 1920 - 1930 рр., у міжвоєнний період, у роки Другої світової війни, в другій половині 1940-х - середині 1980-х рр., напередодні незалежності та у сучасний період.

Освещена история Украины от древнейших времен до начала ХХІ в.: периодов раннего, среднего и позднего палеолита, эпохи неолита, энеолита, бронзы, раннего и позднего периодов праславянской истории, раннежелезной эпохи, образования Киевского государства, Киевской Руси во времена правления Ярослава Мудрого и его преемников, Галицко-Волынского государства, украинских княжеств в составе литовского и польско-литовского государств, украинских земель в составе Венгрии и Молдавского княжества, эпохи казачества. Проанализированы социально-экономические и политические аспекты развития украинских земель в составе российской и австрийской империй, в годы Первой мировой войны, в 1920 - 1930-е гг., в междувоенный период, в годы Второй мировой войны, во второй половине 1940-х - середине 1980-х гг., накануне независимости и в современный период.