Індекс рубрикатора НБУВ: Ю704.72

Рубрики:

Пороки особи

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми інформатизації як глобальні світові тенденції сучасного інформаційного суспільства, нетерпимість як наслідок есхатологічного розуміння значення світогляду, молодіжний рух як форму вияву громадської участі, місцеве самоврядування як природне право територіальної громади. Розкрито філософські, соціологічні, політологічні засади трансформації сучасного українського суспільства. Увагу приділено антропологічним засадам людської деструктивності, духовній цілісності людини, соціальному виміру глобалізації, глобальній трансформації сучасних економічних процесів.

Рассмотрены проблемы информатизации как глобальные мировые тенденции современного информационного общества, нетерпимость как последствие эсхатологического понимания значения мировоззрения, молодежное движение как форма выявления гражданского участия, местное самоуправление как природное право территориальной общины. Раскрыты философские, социологические, политологические основы трансформации современного украинского общества. Внимание уделено антропологическим основам человеческой деструктивности, духовной целостности человека, социальному измерению глобализации, глобальной трансформации современных экономических процессов.

Здійснено аналіз головних концепцій сім'ї з використанням різних методологій. Висвітлено еволюцію інституту сучасної української сім'ї, розглянуто соціально-філософський аналіз її функцій. Проаналізовано стан молодої української сім'ї, її роль та місце в соціумі, матеріально-економічне положення молодих сімей. Розглянуто проблему їх нестабільності. Виявлено чинники, які впливають на стабільність шлюбу. Відзначено, що однією з тенденцій неблагополуччя сучасної сім'ї є збільшення числа розлучень, важливими факторами яких є чинники духовного характеру - небажання молодих людей зрозуміти одне одного, низький рівень культури спілкування, дисгармонія інтересів, відсутність ідеалів, нетерпимість. Визначено особливості функціонування студентської сім'ї в Україні за сучасних умов, проаналізовано фактори становлення сучасної студентської сім'ї. Виявлено, що як найбільш необхідні умови щасливого шлюбу сучасні студенти визнають повагу та підтримку між подружжям, розуміння та терпимість, подружню вірність. Сформульовано висновки стосовно шляхів подальшого дослідження проблем молодої сім'ї в сучасній Україні, обгрунтовано ряд практичних рекомендацій.

Подано інформацію про пізнавальні, пояснювальні, інтерпретаційні та виховні обмеження національного наративу - певного способу писання історії, який може провокувати нетерпимість і неповагу до Іншого, ксенофобію, агресію. Розглянуто європейський досвід руху до толерантності у викладанні історії, перспективи та можливості України на цьому шляху. Запропоновано методичні та методологічні поради щодо організації змісту та структури підручника на принципах етнічної та культурної толерантності. Подано конкретні приклади суперечливих моментів у текстах сучасних підручників з історії України. Розкрито проблеми та можливості у контексті толерантності, проаналізовано приклад висвітлення історії однієї етнічної групи в шкільному курсі історії України та розглянуто варіанти змін.

Досліджено історичну генезу поняття "толерантність" у протистоянні та боротьбі з такою соціальною нормою як "нетерпимість". Охарактеризовано конструктивні якості толерантності, зокрема, необхідні для утвердження демократії та співпраці між людьми та народами. Розкрито актуальність проблеми толерантності за сучасних умов і значимість виховної ролі системи освіти у формуванні даної якості у молодого покоління.

Исследован исторический генезис понятия "толерантность" в противостоянии и борьбе с такой социальной нормой как "нетерпимость".Охарактеризованы конструктивные качества толерантности, в частности, необходимые для утверждения демократии и сотрудничества между людьми и народами. Раскрыты актуальность проблемы толерантности в современных условиях и значимость воспитальной роли системы образования в формирования данного качества у молодого поколения.

The historical genesis of "tolerance" concept and its confrontation with the "intolerance" social norm is analyzed in the article. Constructive values of tolerance, its investment into the democracy and international cooperation are also mentioned.

На основі різних соціальних досліджень шляхом опитувань протягом 2002 - 2009 рр. проаналізовано спектр сучасних ціннісних орієнтацій молоді. Молодь умовно розподілено на типологічні групи відповідно до показників орієнтації на певні цінності, ієрархії цих цінностей у їх свідомості, психологічну та поведінкову реакцію на зміну суспільно-політичної ситуації. Простежено зміни у ціннісній свідомості сучасного студентства, які засвідчили розвиток тенденцій її модернізації та постмодернізації. У ході дослідження виявлено тенденції зниження серед студентів (до 9 %) бажання працювати за фахом, збільшення рівня економічно неактивної молоді, постійна присутність проблеми працевлаштування молоді, зростання кількості організацій скінхедів, збільшення проявів ксенофобії та расизму, тощо. Наголошено, що опитані студенти налаштовані на цінність порозуміння з навколишнім соціальним оточенням, проте не мають однозначної реакції на запитання щодо різних явищ у сфері сімейного життя (дошлюбних статевих стосунків, пробних шлюбів, розлучення), хоча налаштовані на дотримання норм чинного законодавства. Акцентовано увагу на зниженні політичної активності молоді за радикалізації характеру протесту.

На основе различных социальных исследований путем опросов на протяжении 2002 - 2009 гг. проанализирован спектр современных ценностных ориентаций молодежи. Молодежь условно разделена на типологические группы в соответствии с показателями ориентации на определенные ценности, иерархией этих ценностей в их сознании, психологическую и поведенческую реакцию на изменение общественно-политической ситуации. Прослежены изменения в ценностном сознании современного студенчества, которые показали развитие тенденций ее модернизации и постмодернизации. В процессе исследования виявлены тенденции снижение среди студентов (до 9 %) желание работать по специальности, увеличение уровня экономически неактивной молодежи, постоянное присутствие проблемы трудоустройства молодежи, увеличение количества организаций скинхедов, увеличение проявлений ксенофобии и расизма и т.д. Отмечено, что опрошенные студенты настроены на ценность взаимопонимания с окружающим социальным окружением, однако не имеют однозначной реакции на вопрос о различных явлений в сфере семейной жизни (добрачных половых отношений, пробных браков, развод), при этом настроены на соблюдение норм действующего законодательства. Акцентировано внимание на снижении политической активности молодежи при радикализации характера протеста.

Range of controversial modern value orientations of students is analyzed in the article ne the basis of sociological research.

Зроблено спробу розглянути радикальну контрадикцію як крайню в емоційному плані форму адогматизування: висвітлено ставлення С. Кіркегора та Ф. Ніцше до християнства. Деміургічне ставлення до питання "як стати християнином" у Кіркегора, і епікурейська нетерпимість - Ф. Ніцше - основні аспекти полеміки двох філософів щодо основних положень християнства. Антиномії - "нескінчений інтерес" до страждання як вимученої екзистенції релігійної людини, межі (confinium) між естетичною й етичною, етичною і релігійною сферами екзистенціювання С. Кіркегора - заперечування Бога разом з його благословенням у Ф. Ніцше. "Парадокс віри" датського мислителя - критика християнства на підставі історичних фактів творця "білявої бестії". Підсумовано, що адогматизм може сприймати один і той же предмет критики з суто контрадикторних позицій, доводячи зіткнення полярних точок до максимального радикалізму.

Сделана попытка рассмотреть радикальную контрадикцию как крайнюю в эмоциональном плане форму адогматизма: раскрыто отношение С. Кьеркегора и Ф. Ницше к христианству. Демиургическое отношение к вопросу "как стать христианином" у Кьеркегора, и эпикурейская нетерпимость у Ф. Ницше - основные аспекты полемики двух философов по основным положениям христианства. Антиномии: "бесконечный интерес" к страданию как вымученной экзистенции религиозного человека, границы (confinium) между эстетической и этической, нравственной и религиозной сферами экзистенции у С. Кьеркегора - оспаривание Бога вместе с его благословением "ничто" у Ф. Ницше. "Парадокс веры" датского мыслителя - критика христианства на основании исторических фактов у создателя "белокурой бестии". Подытожено, что адогматизм (агностицизм) может воспринимать один и тот же предмет критики, исходя из контрадикторных позиций, доводя столкновение полярных точек до максимального радикализма.

The offered theme develops one of aspects of the concept European adohmatyzmu, which we have put to the beginning in some publications (See "Attacking adogmatizm", Multiversium, 2006, pr. 52; "Antique scepticism as the ascending form European adohmatychnoho thinking", Multiversum, 2006, pr. 53; "Kontradiktornye fragments of philosophy of Lva Shestova in a context of phenomenology of Edmunda Gusserlja", Philosophical horizons, 2006/16, etc.).

Комплексно та системно досліджено питання кримінальної відповідальності за незаконні дії з творами, що пропагують культ насильства та жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість і дискримінацію. Визначено теоретико-методологічні засади дослідження кримінальної відповідальності за незаконні дії з цими творами. Увагу зосереджено на підставах, принципах криміналізації, а також на історичних і порівняльно-правових аспектах регламентації відповідальності за цей злочин. Розкрито об'єктивні та суб'єктивні ознаки незаконних дій з творами, що пропагують культ насильства та жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію. Встановлено кваліфікуючі ознаки та особливості покарання за незаконні дії з творами, що пропагують різного роду дискримінацію. За результатами дослідження сформульовано пропозиції щодо вдосконалення законодавства України про кримінальну відповідальність за незаконні дії з творами, що пропагують культ насильства і жорстокості, расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію.

Наведено аналіз епідеміологічної ситуації з ВІЛ/СНІДу в Дніпропетровській області, а також результати соціально-психологічного дослідження різних соціальних груп населення даного регіону. Дослідження проведено шляхом анкетування 99 жителів. Виявлено, що населення Дніпропетровського регіону в цілому досить орієнтоване в більшості питань, що стосуються проблем ВІЛ/СНІДу, проте значна частина (в тому числі і медичні працівники) демонструє нетерпимість до людей, які живуть з ВІЛ. Відзначено наявність стигматизації та дискримінації, а також недостатню інформаційну активність і соціальну підтримку з боку громадських організацій, що працюють в Дніпропетровській області. Виявлено поширення СНІДофобії у 72 % жителів міста, які прийшли на прийом у поліклініку (група А), і у 24 % медпрацівників різних спеціальностей (група Б). У свою чергу, 40 % респондентів групи А і 12 % респондентів групи Б вважають за необхідне ізоляцію ВІЛ-інфікованих від суспільства, що підтверджує недостатню інформованість населення з питань ВІЛ/СНІДу. Аналіз одержаних даних показав, що більшість ВІЛ-інфікованих громадян не вважають за необхідне навіть за наявності факторів ризику проходити обстеження на ВІЛ до появи серйозних проблем зі здоров'ям, тим самим є прихованим джерелом інфекції, що підтримує поширення ВІЛ. На це вказує той факт, що тільки у 33 % респондентів групи людей, які живуть з ВІЛ, статус інфікування виявлено саме завдяки анонімному тестуванню.

Розглянуто толерантність в міжособистісних, міжетнічних і міжцивілізаційних стосунках, пошукові ефективних способів поєднання індивідуальних, групових та загальнолюдських цінностей. Проблема засвоєння миролюбності та втілення її у повсякденність є позачасовою у будь-якому суспільстві. Мета роботи - з'ясування умов успішного функціонування толерантного світовідношення, трансформація світоглядного змісту гуманізму на екзистенціальний рівень, доведення здатності особистої стриманості та розсудливості підтримувати мир і спокій у глобальному вимірі, окреслення толерантності як форми життєвої мудрості. Основними результатами дослідження є встановлення різновекторної природи людських інтересів та вирішення суперечностей між ними через домовленість про межі допустимості (чи терпимості) відповідно до засад людського співіснування: все, що не заборонено - дозволено, аби у висловлюваннях і діях не містилося загрози здоров'ю і гідності людини. Наукова новизна дослідження міститься у проекті онтологічного та гносеологічного обгрунтування толерантності як особливого типу міркування і духовної діяльності людини у трьох вимірах її існування. Це створює логічні та етичні підстави такої моделі поведінки, яка принципово заперечує нетерпимість як безперспективний життєвий шлях і стверджує пріоритет загальнолюдських цінностей як перспективне прагнення до цілісності, довершеності, мудрості на всіх рівнях людського буття. Висновки: полягають у наступному: критерії допустимих і категорично заборонених дій мають встановлюватися у результаті суспільної дискусії. Вони повинні визначати міру відповідальності за їх порушення не тільки через моральне засудження, але й правові норми, щоб позбавити людину спокуси неконтрольованою свободою.

Розглянуто психологічний аналіз ставлення суспільства до людей з особливими потребами. Розкрито й уточнено поняття "гандикапізм" як суспільне явище, що актуалізується за рахунок негативних уявлень про неповносправних. Надано результати емпіричного дослідження проявів гандикапізму, отримані за авторським опитувальником, який пройшов стандартизацію та апробацію. Показано ставлення до інвалідизованих осіб через їх сприйняття за параметрами: гнів, депресія, відраза, презирство, страх, ворожість, тривога, егоїзм, прагнення до домінування, антипатія, інтолерантність, упередженість, нерозвинена емпатія. Аналіз отриманих результатів надав змогу визначити, що значна частина людей з обмеженими фізичними можливостями сприймає ставлення до себе оточення як нейтральне, що засвідчує домінування показників середнього рівня за більшістю шкал. Менша частина неповносправних відзначає, що люди, які їх оточують, ставляться до них позитивно, однак є опитувані, які стверджують, що соціум їх не приймає, проявляє щодо них ворожість, нетерпимість, сприймає упереджено. Увагу приділено розгляду саме таких даних, оскільки вони засвідчують, що людина з особливими потребами відчуває прояви гандикапізму до себе з боку соціуму. Найбільш високими були показники за шкалою "Антипатія", "Упередженість" і "Нерозвинена емпатія". Це вказує на те, що інвалідизовані респонденти особливо гостро відчувають з боку соціуму негативне ставлення до себе, страждають від неадекватності їх оцінки, стереотипізованості погляду на індивідів та нездатності суспільства зрозуміти людину з обмеженими можливостями, проявити до неї співчуття.

Питання релігійної толерантності є одним із найбільш актуальних із переліку тих, які є ключовими в забезпеченні фундаменту національної безпеки держави, оскільки відсутність мирного співіснування між представниками різних релігій призводить до зростання соціальної напруги та негативно відображається на функціонуванні суспільства. Особливо гостро питання релігійної толерантності актуалізується в середовищі поліконфесійних держав, зокрема України. Мета роботи - аналіз поняття "релігійна толерантність", його теоретичних та інструментальних основ. Особливу увагу приділено аналізу механізмів боротьби з релігійною нетерпимістю. Установлено, що релігійні організації як ціннісноформувальні та суспільно консолідуючі структури сприяють забезпеченню національної безпеки в Україні. Остання є складним концептуальним явищем, а релігійно-церковне життя (що об'єднує державно-церковні, міжцерковні й внутрішньоцерковні відносини) є її складовою частиною. Релігія володіє потужним потенціалом, який може стати як фактором консолідації суспільства, так і (у випадку наявності внутрішніх та зовнішніх суперечностей) деструктивним чинником, що призводить до дестабілізації суспільних відносин. Важливого значення в цьому взаємозвіязку набуває закріплення механізмів подолання протистоянь та суперечностей, які існують у релігійній сфері, зокрема в поліконфенсійному просторі українського суспільства. Одним із таких механізмів або ж інструментів є утвердження принципів релігійної толерантності. Виявлено, що подолання релігійної нетерпимості прямо повіязане з демократичним устроєм суспільства, адже одним із його атрибутів є свобода релігійного самовизначення та релігійного віросповідання, гарантована Конституцією. А отже, питання релігійної толерантності вкрай важливе для створення сприятливих умов для зміцнення демократії та консолідації будь-якої нації.

У сучасному світі процеси глобалізації відіграють значну роль та впливають на усі сфери життя суспільства. У ході дослідження проаналізовано неоднозначний вплив глобалізації на світове господарство, економічну безпеку держав і розподіл між ними виникаючих господарських вигід та загроз. Негативні явища, викликані глобалізацією, породжують низку таких проблем, як глобальна нерівномірність економічного та соціального розвитку, поглиблення розриву між товарними та фінансовими ринками, національна та релігійна нетерпимість; створення глобальної мережі злочинного бізнесу, міжнародного тероризму; втрата національної ідентичності, руйнування звичайного способу життя, ціннісних орієнтирів, стандартизації національних культур; транснаціоналізація екологічних, економічних, технологічних проблем, глобальної ядерної катастрофи. Таким чином, виникає необхідність дослідження реальної перспективи впливу ідеології альтерглобалізму на подальший розвиток глобалізації.

Проаналізовано стан світового ринку молочних продуктів, вільних від лактози або зі зниженим її вмістом. Визначено основні чинники впливу на становлення та перспективи розвитку ринку безлактозної й низьколактозної молочної продукції в Україні.

Присвячено проблемним питанням доказування наявності мотиву расової, національної чи релігійної нетерпимості при вчиненні злочинів окремих видів, використанні особливостей їх криміналістичної характеристики. Визначено особливості таких елементів криміналістичної характеристики злочинів проти життя і здоров’я особи, мотивом яких є расова, національна чи релігійна нетерпимість, які визначають особливості предмета доказування: особа злочинця і потерпілого; місце, час і спосіб вчинення; сліди, які несуть в собі ознаки мотиву. Підкреслено, що встановлення наявності мотиву расової, національної чи релігійної нетерпимості повинно здійснюватися саме через встановлення наведених характеристик, які визначають особливості предмету доказування у справах даної категорії. Визначено типові слідчі ситуації, які впливають на доказування наявності зазначеного мотиву в діях злочинця, сформульовано тактичні завдання щодо встановлення ознак мотиву та засоби їх вирішення. Наведено особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій (огляду місця події, допитів, обшуку, призначення експертиз).

Проаналізовано національну правову ідентичність та її вплив на формування сучасної конституційної держави. Акцентовано увагу на конституційних процесах та їх особливостях у країнах демократичного транзиту, зокрема, Україні. Акцентовано на тому, що в цих країнах процес конституційної трансформації переплітається з пошуком ідентичності, яка зазнала кризи після розпаду СРСР і відмови від подальшого застосування радянської ідеології. Ключова теза дослідження полягає в тому, що національна правова ідентичність може й повинна стати першочерговою умовою ефективного функціонування сучасної конституційної держави, її роль особливо важлива на початковій стадії державотворення. Вона поєднує в собі усталені традиції та культуру народу з універсальними цінностями конституціоналізму та спрямована на формування політичної нації. Зазначається, що роль культурного фактору в цьому процесі є одним із ключових. Чим сильніше почуття культурної єдності, тим сильніше та глибше усвідомлення ідентичності всередині нації, і навпаки - слабкість об'єднуючого культурного елементу чи його відсутність призводять до слабкості нації та її занепаду. Зроблено висновок про те, що політична нація формується не лише на етно-культурній, але й на правовій ідентичності. Політична нація - це історично сформована спільність людей із високим рівнем політичної організації та правової культури. Це суспільство правосвідомих громадян, яке відкидає будь-яку нетерпимість до "інших", включно расову. Сучасна національна держава є етнополітичним утворенням, яке ефективно функціонує завдяки правовій ідентичності як окремого індивіда, так і суспільства загалом. Національна - правова ідентичність передбачає ціннісне правове самовизначення, яке визнається всіма зацікавленими членами спільноти і є результатом високого рівня колективної правосвідомості. Запропоновано авторське розуміння національної (правової) ідентичності як стану суспільної правосвідомості, який конструюється з наступних когерентних елементів: відношення до минулого, яке знаходить своє вираження через конституційно-правову традицію ("історія формує ідентичність"); актуальної політико-правової та соціальної диспозиції ("сучасність формує ідентичність");цілей і намірів побудови легітимного правопорядку ("майбутнє формує ідентичність"). У такому контексті національно-правова ідентичність - це стан самовизначення нації як повноцінного суб'єкта права, який базується на правовій традиції, державотворчій дійсності та цивілізаційній перспективі.