Висвітлено історію нищення українства, розкрито сутність, обов'язкові умови та провідні напрями національного виховання в сім'ї. Значну увагу акцентовано на ролі матері, рідної мови, культури сімейного спілкування у формуванні національної самосвідомості дітей.

На основі фондових матеріалів державних архівів, музеїв, історико-літературних видань, періодики, результатів етнологічних експедицій, свідчень очевидців подається аналіз кобзарства і бандурництва, його еволюції і причин занепаду. Висвітлюються перспективи відродження автентичного кобзарського виконавства, наводяться статистичні відомості про народних співців і характерні репресивні заходи щодо них. В окремому розділі зібрано матеріали, присвячені концептуальним засадам автентичного виконавства та кобзарського інструментарію, практичні нотатки до початкових кобзарських студій, документи, спогади і поетичні твори про трагедію кобзарства.

Висвітлено стан аграрних відносин на селі напередодні української революції, земельну політику радянської влади в українському селі, ідеологію селянського повстанського руху та бойові дії повстанців. Простежено процес винайдення технології нищення українського села не українською (за формою та змістом) владою, а також опір українського селянства методам насадження більшовицького режиму.

Розглянуто соціально-економічні та політичні процеси, що відбувались в Україні у період формування тоталітарної системи, трагічних подій Другої світової війни, післявоєнної відбудови та кризи радянського суспільства, що завершилась розпадом СРСР. Проаналізовано документи, які розкривають штучний характер трьох голодоморів, організованих режимом з метою придушення національно-визвольного руху, нищення генетичного коду українського народу. Висвітлено основні напрямки руху опору, що розгорнувся у 1960 - 1980 рр.

Рассмотрены социально-экономические и политические процессы, происходившие в Украине в период формирования тоталитарной системы, трагических события Второй мировой войны, послевоенного восстановления и кризиса советского общества, которые привели к распаду СССР. Проанализированы документы, раскрывающие искусственный характер трех голодоморов, организованных режимом с целью уничтожения национально-освободительного движения, генетического кода украинского народа. Освещены основные направления движения сопротивления в 1960 - 1980 гг.

Висвітлено польсько-українське протистояння напередодні Другої світової війни, під час нацистської окупації та в перші післявоєнні роки. Проаналізовано події у Холмському регіоні - від часу акції нищення православних церков у 1938 р. до масової депортації українського автохтонного населення в 1945 - 1947 рр. і на Волині в 1943 - 1944 рр. Значну увагу приділено подіям у Галичині, зокрема в Надсянні та Лемківщині. Розглянуто польське питання у післявоєнній стратегії Української Повстанської Армії.

Освещено польско-украинское противостояние накануне Второй мировой войны, во время нацистской оккупации и в первые послевоенные годы. Проанализированы события в Холмском регионе - от времени акции уничтожения православных церквей в 1938 г. до массовой депортации украинского автохтонного населения в 1945 - 1947 гг. и на Волыни в 1943 - 1944 гг. Значительное внимание уделено событиям в Галиции, в частности в Надсянье и Лемковщине. Рассмотрен польский вопрос в послевоенной стратегии Украинской Повстанческой Армии.

На підставі узагальнення зарубіжної та вітчизняної літератури, документальних видань, архівних джерел розглянуто історію голодомору 1932 - 1933 рр. в Україні, простежено руйнівні наслідки голодного лихоліття для українського етносу й української культури. З використанням документів і матеріалів колишніх силових структур (ДПУ, НКВС, Наркомп'юсту, Верховного Суду) розкрито факти масового канібалізму, терору голодом, репресій селян і "саботажників", причетності посадових осіб партійно-державного керівництва до політики нищення українського народу. Визначено основні причини та соціально-демографічні наслідки голоду. Висвітлено боротьбу за повернення українцям і всьому світові правди про голодомор, викладено заходи з увічнення пам'яті жертв тогочасного лихоліття.

На основе обобщения зарубежной и отечественной литературы, а также документальных изданий, архивных источников рассмотрена история голодомора 1932 - 1933 гг. в Украине, прослежены разрушительные последствия голодного лихолетия для украинского этноса и культуры. С учетом документов и материалов бывших силовых структур (ГПУ, НКВД, Верховного Суда) охарактеризованы факты массового канибализма, террора голодом, репрессий крестьян и "саботажников", причастия служебных лиц партийно-государственного руководства к политике уничтожения украинского народа. Определены основные причины и социально-демографические последствия голода. Освещена борьба за возвращение украинцам и всему миру правды о голодоморе, изложены меры по увековечиванию памяти жертв лихолетия тех времен.

Висвітлено тенденції змін у сільській місцевості України, які призвели за останнє п'ятнадцятиріччя до нищення, руйнації, занепаду та стагнації українського села. Здійснено концептуальний соціально-філософський аналіз цього питання. Наведено коректні узагальнення та висновки щодо визначення основних причин та механізмів новітньої політики, що спричинили дану проблему та обгрунтовано шляхи її позитивного вирішення.

Освещены тенденции изменений в сельской местности Украины, приведшие за последнее пятнадцатилетие к уничтожению, разрушению, упадку и стагнации украинского села. Осуществлен концептуальный социально-философский анализ этого вопроса. Представленны корректные обобщения и выводы, касающиеся определения основных причин и механизмов новейшей политики, создавших данную проблему и обоснованы пути ее позитивного решения.

Уперше розглянуто українську легальну пресу періоду німецької окупації (1939 - 1944 рр.) як цілісне та самостійне явище, проаналізовано її вплив на формування національної самосвідомості, суспільне й економічне життя українців на окупованих територіях (Генеральної Губернії, Закарпаття, Райхскомісаріату України, Трансністрії). Бібліографічні описи видань здійснено за "Схемою повного бібліографічного опису періодичного видання", розробленою у НДЦ періодики у 1994 р. Висвітлено питання антирадянської пропаганди, викриття злочинів НКВС перед відступом радянських військ, геноциду українців у 1920 - 1930 рр. (репресій, голодомору), нищення національної культури, її насильного перетворення на українську радянську культуру. Наведено іменний і хронологічний покажчики, покажчики редакторів і видавців, місць видань.

Впервые рассмотрена украинская легальная пресса периода немецкой оккупации (1939 - 1944 гг.) как целостное и самостоятельное явление, проанализировано ее влияние на формирование национального самосознания, общественную и экономическую жизнь украинцев на оккупированных территориях (Генеральной Губернии, Закарпатья, Райхскомиссариата Украины, Транснистрии). Библиографические описания изданий осуществлены по "Схеме полного библиографического описания периодического издания", разработанной НИЦ периодики в 1994 г. Освещены вопросы антисоветской пропаганды, раскрытия преступлений НКВД перед отступлением советских войск, геноцида украинцев в 1920 - 1930 гг. (репрессий, голодомора), уничтожения национальной культуры, ее насильственного преобразования в украинскую советскую культуру. Приведены именной и хронологический указатели, а также указатели редакторов и издателей, мест издания.

Проаналізовано політику Чехословацької республіки щодо українських емігрантів у 1920 - 1930 рр., взаємовідносини СРСР і Словацької Республіки в 1939 - 1945 рр. Описано деструктивні механізми ескалації українсько-польського конфлікту на Волині у період Другої світової війни, процес нищення української греко-католицької церкви як складову сталінської політики в Галичині та Закарпатті, специфіку реалізації в Україні та Центрально-Східній Європі сталінської політичної моделі державно-церковних відносин в 1940 - 1950 рр. Розкрито витоки тоталітарного режиму ідеології більшовизму та її вплив на суспільство та політику в УРСР у період 1940-х - першої половини 1950-х рр. Визначено вплив угорської революції 1956 р. на стан радянсько-югославських відносин, закордонних організацій на роль Української Гельсінської групи та Української Гельсінської спілки у процесі українського державотворення в 1970 - 1990 рр. Висвітлено досвід набуття членства в НАТО країнами Центрально-Східної Європи та євроатлантичні перспективи України в сучасний період, договірно-правову базу українсько-чеських відносин, а також українсько-чеське торговельно-економічне співробітництво за умов членства Чеської Республіки в Європейському Союзі в 2004 р. - першому півріччі 2006 р.

Проанализированы политика Чехословацкой Республики относительно украинских эмигрантов в 1920 - 1930 гг., взаимоотношения СССР и Словацкой Республики в 1939 - 1945 гг. Описаны деструктивные механизмы эскалации украинско-польского конфликта на Волыни в период Второй мировой войны, процесс уничтожения украинской греко-католической церкви как составная сталинской политики в Галиции и Закарпатье, специфика реализации в Украине и Центрально-Восточной Европе сталинской политической модели государственно-церковных отношений в 1940 - 1950 гг. Раскрыты истоки тоталитарного режима идеологии большевизма и её влияние на общество и политику в УССР в период 1940-х - первой половины 1950-х гг. Определены влияние венгерской революции 1956 г. на состояние советско-югославских отношений, зарубежных организаций на роль Украинской Хельсинской группы и Украинского Хельсинского союза в процессе развития украинской государственности в 1970 - 1990 гг. Освещены опыт приобретения членства в НАТО странами Центрально-Восточной Европы и евроатлантические перспективы Украины в современный период, договорно-правовая база украинско-чешских отношений, а также украинско-чешское торгово-экономическое сотрудничество в условиях членства Чешской Республики в Европейском Союзе в 2004 г. - первом полугодии 2006 г.

Висвітлено історичні події на території України від палеоліту до сьогодення. Розкрито витоки української народності та державності. Наведено інформацію про Антське царство, Київську Русь, Галицько-Волинське князівство, Річ Посполиту, Запорізьку січ, Кримське ханство, нищення козацького устрою та розділи українських земель у другій половині XVIII ст., вплив реформ в Австрійській імперії на життя українського народу, національний рух у Західній Україні наприкінці XIX - на початку XX ст., Українську Державу гетьмана П. Скоропадського, політичний режим у радянській Україні, зовнішню та внутрішню політику УРСР, проблеми розбудови незалежної України. Увагу приділено стану духовності та культури в сучасній Україні.

Освещены исторические события на территории Украины от палеолита до настоящего времени. Раскрыты истоки украинской народности и государственности. Дана информация об Антском царстве, Киевской Руси, Галицко-Волынском княжестве, Речи Посполитой, Запоржской сечи, Крымском ханстве, уничтожении казацкого строя и разделе украинских земель во второй половине XVIII в., влиянии реформ в Австрийской империи на жизнь украинского народа, национальном движении в Западной Украине в конце XIX - начале XX вв., Украинском Государстве гетмана П. Скоропадского, политическом режиме в советской Украине, внешней и внутренней политике УССР, проблемах построения независимой Украины. Уделено внимание состоянию духовности и культуры в современной Украине.

Висвітлено процес організації і становлення російської окупаційної адміністрації у Галичині: Військового генерал-губернаторства Галичини, поліції, градоначальства, жандармського управління та їх діяльності із нищення українства на початку Першої світової війни.

Узагальнено та проаналізовано нормативно-правові акти, постанови партійних органів, які визначали основні принципи контролю та регламентації з боку держави діяльності релігійних організацій в Криму в 1940 - 1960 рр. Аргументовано прийняття низки інструкцій, що санкціонували протиправні дії влади, визначено новий правовий статус Російської православної церкви (РЦП), простежено хід виконання цих документів. Досліджено й узагальнено форми та методи діяльності партійних організацій, державних органів стосовно антирелігійної роботи, яка фактично перетворилась у боротьбу з релігійними організаціями. Висвітлено особливості антирелігійної роботи в Криму, зокрема, обгрунтовано тезу, що вона проводилась за умов діяльності різних релігійних конфесій та багатонаціонального складу населення півострова. Простежено генезис діяльності нового інституту державної влади - Ради у справах РПЦ при Раді Міністрів СРСР та її підрозділу - уповноваженого Ради Кримської області. Проведено періодизацію основних етапів руйнації релігійних організацій у Криму. Установлено основні напрямки боротьби з ними: економічні утиски духовенства; нищення матеріальної бази конфесій; розкольницьку діяльність серед духовенства та віруючих; постійні переслідування церковнослужителів та репресії серед них. Узагальнено та викладено характеристику трагічних наслідків закриття та знищення православних храмів, монастирів, пам'ятників архітектури зазначеного періоду в Криму.

Проведено комплексне дослідження процесів деформації традиційної культури українців в кінці 1920-х - на початку 1930-х рр. Визначено причини та фактори, що призвели до зламу традиційної культури. Розглянуто процес руйнації традиційного способу життя українського селянства. Проаналізовано процес деморалізації традиційної поведінки селян за умов репресивної політики влади. Охарактеризовано громадські новоутворення, досліджено їх вплив на звичаєве право українського селянства. Розглянуто зміни у традиційному харчуванні та сімейній обрядовості. Описано механізм нищення релігійності українського селянства та впровадження радянських свят. Наведено відомості про злам функціонування народних ремесел та промислів наприкінці 1920-х - на початку 1930-х рр.

На основі розсекречених матеріалів колишнього КДБ при РМ УРСР та Політбюро ЦК КПУ вперше в українській історіографії грунтовно вивчено роль масового терору як елемента державного управління в СРСР 1917 - 1941 рр., створення інформаційної управлінської системи та її застосування, глобальне нищення дворянства, офіцерства, духівництва, представників так званих дрібно-буржуазних партій та українських урядовців періоду Визвольних змагань, диференційований підхід до різних прошарків селянства, зв'язок репресій з плановим народним господарством, сталінський заколот, чистка НКВС, а також вплив терору на генофонд населення.

Комплексно досліджено політику радянської влади у Криму щодо Російської Православної Церкви (РПЦ) в 1921-1929 рр., що дозволило глибше вивчити форми та методи впливу більшовицької держави на тенденції розвитку суспільно-політичного та релігійного життя цього періоду. Досліджено сутність релігійної політики Радянської держави щодо РПЦ, визначено фактори, що впливали на її формування та еволюцію, визначено та досліджено створені для її проведення адміністративні, партійні та громадські органи, розглянуто методи їх роботи. Проаналізовано масив документів щодо участі партійних і державних органів у процесі нищення РПЦ, релігійного життя та світогляду. Надано загальну характеристику стосунків радянської держави та РПЦ в Криму в означений період, підсумовано результати проведення адміністративними органами республіки антирелігійної політики радянської держави.

Досліджено суспільно-культурне життя в Україні на початку XX ст., проаналізовано політику російського самодержавства й її негативний вплив на соціально-економічний, політичний і духовний розвиток українського народу. Розкрито репресивний характер політики царизму щодо діяльності українських громадсько-політичних партій і організацій, а також учасників національно-визвольного руху. Розглянуто процес русифікації українців і нищення української мови. Проаналізовано антиукраїнську освітню політику самодержавства, зокрема, наведено матеріали про переслідування імперською владою діячів мистецтва, що перешкоджало розвитку української культури - однієї з найважливіших передумов становлення та подальшого розвитку нації.

Реконструйовано театральну топографію України 1941-1944 рр., репертуар та творчий склад театральних колективів, визначено роль театру в соціокультурному середовищі того часу. За умов фашистського нищення української культури, сцена, скориставшись відстрочкою свого маргінального фіналу, компенсує втрачувану силу стагнуючих видів мистецтва, посилює психокорегувальні функції, виявляє себе як фактор націотворення. З'ясовано спонукальні причини легітимності, наданої фашистською диктатурою інститутові театру в Україні, розглянуто проблему колабораціонізму, принципи театрального будівництва за тих умов, вплив на нього альтернативних чинників - жорстокого фашистського протекторату і національно-патріотичних настроїв митців та глядачів.

Досліджено внутрішні, регіональні та міжнародні фактори еволюції Косовського конфлікту. Доведено, що сучасні етнонаціональні конфлікти істотно ускладнюються активним поширенням новітніх інформаційно-комунікативних технологій, які об'єктивно сприяють активізації націоналістичних радикальних ідеологій як чинників нестабільності у вимірах національної, регіональної та глобальної безпеки. Показано, що ефективне забезпечення національної, єврорегіональної та міжнародної безпеки неможливе без ліквідації загроз, пов'язаних з неконтрольованим загостренням етнополітичних конфліктів та їх переходом у фазу збройного протиборства, наслідком якої є розпад державності, нищення та дискримінація людей за етнічною ознакою, що підтверджено на прикладі конфліктів на території колишньої Югославії, зокрема, у Косовському краї. Косовський конфлікт проаналізовано у цілісному міжнародному контексті. Досліджено фазу його інтернаціоналізації, яка активізувалася з початку 1998 р. у зв'язку з загостренням ситуації у краї. Висвітлено міжнародне втручання миротворчих сил у березні 1999 р., яке трансформувалося у воєнну операцію НАТО проти керованої на той час С. Мілошевичем Союзної Республіки Югославії із застосуванням "повітряної війни". Дане втручання розцінено як прояв нової тенденції в міжнародних відносинах, за якої гуманітарні стандарти та дотримання прав людини набувають пріоритетного значення у порівнянні з державним суверенітетом. Проаналізовано проголошення у лютому 2008 р. Республікою Косово державної самостійності з усіма бажаними та небажаними наслідками "Косовського прецеденту", досліджено його вплив на систему міжнародних відносин.

Показано, що одним з подібних наслідків є свідомі зусилля Російської Федерації (РФ), спрямовані на "розморожування" етнополітичних конфліктів у пострадянському політичному просторі, про що свідчить визнання РФ в односторонньому порядку державної самостійності Південної Осетії й Абхазії.

Висвітлено особливості, характер і напрями діяльності краєзнавчих осередків на території Київщини. Обгрунтовано тезу про те, що Всеукраїнська академія наук у 1920-х р. відіграла провідну роль у зародженні та розвитку наукових напрямів краєзнавчих досліджень на території Київщини та всієї країни. Проаналізовано краєзнавчу роботу комісій, секцій, музеїв, бібліотек, освітніх закладів, архівних установ, окремих науковців, громадських організацій за конкретних історичних умов досліджуваного періоду. Розкрито процес розвитку та занепаду історичного краєзнавства в 1920-х - 1930-х рр. З'ясовано рівень впливу радянської урядової політики на характер краєзнавчих досліджень. Встановлено конкретні історичні обставини формування та нищення краєзнавчих осередків. Розкрито масові репресії проти краєзнавців та їх негативні наслідки для духовності українського народу.

Зазначено, що Львівський церковний собор 1946 р. розглядається як прагнення комуністичної влади формально легітимізувати церковну монополію підконтрольної Російської православної церкви на західноукраїнських землях, встановити таким чином повний ідеологічний контроль над духовним життям західних українців. Встановлено, що його проведення мало завершити нищення УГКЦ як національної релігійної структури, що своїм існуванням перешкоджала утвердження комуністичного режиму. Зазначено, що у боротьбі з греко-католиками використовувався широкий арсенал ідеологічних, репресивних і адміністративних методів, головну роль у реалізації політики комуністичного керівництва відіграли органи державної безпеки. Показано штучність розриву унії та процесу "возз'єднання" з РПЦ, репресивні механізми впливу держави на ієрархів, священиків і віруючих УГКЦ, жертовну готовність греко-католицького духовенства відстоювати свою віру всупереч офіційній політиці радянської влади.