Разработан метод реконструкции трехмерных изображений объектов по данным ограниченного числа рентгеноскопических проекций при наличии существенной модельной неопределенности на краях (за счет краевых эффектов и дополнительного рассеивания). Сущность метода состоит в использовании взвешенной поддержки проекционных данных в зависимости от расстояния до проекции края трубы.

Висвітлено проблеми механіки руйнування матеріалів і діагностику довговічності елементів конструкцій. Викладено сучасні аспекти розвитку трибології. Встановлено критерії прискореного визначення об'ємної пошкодженості композитів методом акустичної емісії. Досліджено механізм руйнування конструкційних матеріалів під впливом в'язких агресивних середовищ. Наведено молекулярний підхід до континуального опису насичених рідиною пористих середовищ. Запропоновано спрощений розрахунок на міцність пружних тіл з плоскими тріщинами. Розглянуто використання магнітних порошків для демпфірування механічних коливань. Проаналізовано вплив динамічного навантаження на точність кранових ваг. Висвітлено результати розрахунку рамних конструкцій транспортних засобів методом скінченних елементів. Визначено кінематичні параметри й алгоритми оптимального керування освітлювальними установками двовісного типу. Розглянуто побудовану усереднену систему для стандартної стохастичної системи з швидкозмінною фазою, а також розроблено режими гартування скляних елементів машин і конструкцій. Викладено теоретичні засади розроблення несучих і тягових канатних систем. Обгрунтовано та досліджено спосіб зменшення енергоємності виробництва борошна на борошномельних підприємствах. Надано оцінку дефектам металу труб магістральних газопроводів. Зазначено, що зменшення енергоспоживання під час перероблення надвисокомолекулярного поліетилену досягнуто шляхом регулювання трибологічних і реологічних властивостей.

Представлены данные по использованию современных морфоцитохимических и иммуноцитологических методов в диагностике опухолевых заболеваний кроветворной и лимфоидной тканей. За 7-летний период проведено обследование 4533 больных, включая детей, с острыми лейкозами миелоидного и лимфоидного происхождения из Киева, Крыма и 17 областей Украины. Проведено уточненное выделение различных форм и цитологических вариантов гемобластозов на основе современных классификаций, что имеет важное значение для определения прогноза и выбора оптимальных схем терапии.

Проведено сравнительное исследование углеводных детерминант клеточной поверхности двух сублиний клеток мышиной лейкемии L1210 - чувствительных и резистентных к цисплатине - c использованием лектинов в качестве молекулярных зондов к определенным углеводным структурам. Выявлено, что клетки, резистентные к цисплатине, сильнее агглютинировались разными лектинами независимо от их углеводной специфичности. Наибольшие различия в агглютинации наблюдались при использовании D-маннозоспецифичных (конканавалин А, агглютинины гороха и белоцветника) и D-галактозоспецифичных лектинов (агглютинин клещевины, лектин арахиса). В спектре белков изолированных плазматических мембран, исследованном с помощью электрофореза в ПААГ с ДДС-Na, полипептид с мол. массой 94 кД был более выражен в чувствительных клетках, тогда как зоны с мол. массой 240 и 31 кД были интенсивнее в резистентных клетках. С помощью изоэлектрофокусирования обнаружены существенные различия в распределении белковых зон в областях рН 5,5 и 7-7,5. Основным отличием гликопротеинов плазматических мембран, выявленным с помощью меченных пероксидазой лектинов, была усиленная экспрессия в резистентных клетках PNA-связывающего гликопротеина с мол. массой 240 кД. Другие лектины выявили ряд менее выраженных, но воспроизводимых различий гликопротеиновых зон сравниваемых клеток.

Абстрактные транспортные системы основаны на абстракции движения ресурсов в области транспорта. Такие движения могут быть определены на двух уровнях абстракции, которые ведут к определению систем эволюций и транспорта. В статье рассматриваются композиции таких систем и языки описания различных абстрактных уровней, представленных в алгебраической, логической форме, а также в форме диаграмм.

Предлагается новая абстрактная модель взаимодействия агентов со средой. Она может быть использована в качестве семантического базиса как для изучения взаимодействия, так и для определения семантики Языка Действий, рассмотренного в предыдущей статье авторов. Взаимодействие агентов и среды определяется более жестким и симметричным путем по сравнению с этой публикацией. Основное понятие, используемое в статье - это хорошо известное понятие транзиционной системы с расходимостью и остановкой. Для определения различных транзиционных систем, используются следующие три основные формы: рекурсивные алгебраические определения, эквациальные определения и структурная операционная семантика.

Істотно поліпшено експериментальну методику, вперше запропоновану Ю. С. Ведулою, для вивчення розподілів адсорбату при вивченні поверхневої дифузії. В основу методики покладено вимірювання локальних значень контактної різниці потенціалів діодним методом (реєструються вольт-амперні характеристики в режимі затримуючого потенціалу). Поверхня зондується вузьким пучком термоелектронів з енергією біля 1 еВ, що практично виключає ефекти руйнування електронами. Електронний промінь сканує поверхню в результаті програмованої зміни напрямку магнітного поля. Автоматизована система забезпечує дискретність кроку сканування 0,13 мкм і просторову роздільну здатність близько 1 мкм. Контактна різниця потенціалів реєструється з чутливістю близько 0,0001 еВ , що дозволяє визначати покриття адсорбату з точністю 0,001 - 0,01 моношару.

При культивировании родительской линии Jurkat (Jurkat/WT) с апоптоз-индуцирующими мкАТ к антигену CD95 (клон IРО-4) получена сублиния клеток Jurkat/A4. В отличие от клеток линии Jurkat/WT, на поверхности которых экспрессируется антиген CD95 (60 - 80 % антигенположительных клеток), доля CD95-пoлoжитeльных клеток сублинии Jurkat/A4 снижается до 4 %. Клетки сублинии Jurkat/A4 резистентны к индукции апоптоза не только агонистическими aнти-CD95 мкАТ, но и противоопухолевыми цитостатиками разных классов, которые индуцируют апоптоз клеток родительской линии Jurkat/WT. Полученные результаты не противоречат гипотезе о возможной роли рецептора CD95 и его лиганда в реализации цитотоксического действия противоопухолевых препаратов различных классов и механизмов действия.

Представлены данные о прогностическом значении композиций CD-антигенов и интенсивности их экспрессии на материале исследований 167 детей в возрасте 15 лет и моложе с первично выявленным острым лимфобластным лейкозом (ОЛЛ): 146 детей с В-линейным и 21 - с Т-линейным ОЛЛ. Для определения принадлежности к ряду и установления степени зрелости лейкозных клеток проводили иммуноцитохимические реакции с моноклональными антителами к 7 миелоассоциированным антигенам, 7 антигенам Т-клеток, 6 антигенам В-клеток и 5 антигенам дифференцировки и пролиферации. Все больные получали программное лечение BFM-90, МВ-91. У 90,4 % детей с В-ОЛЛ и 94,1 % с Т-ОЛЛ установлена ремиссия. У больных с В-ОЛЛ рецидивы отмечены в 20,8 % случаев, с Т-ОЛЛ - в 29,4 %. Наличие миелоассоциированных антигенов, а также CD34 на В-лимфобластах может служить положительным прогностическим критерием. Полнота представления характерных для В-клеток антигенов обратно коррелирует с уровнем инициального лейкоцитоза у больных с В-ОЛЛ. Экспрессия CD4 и CD8 при Т-ОЛЛ ассоциируется с крайне неблагоприятным исходом заболевания.

С помощью специфических иммунных сывороток против опухолеассоциированного белка pp23 из клеток гепатомы Зайдела и клеток почек интактных крыс при использовании иммуноблоттинга и аффинной хроматографии удалось установить иммунологическое сходство этих белков. Инкубация препаратов pp23, выделенных из клеток почек и гепатомы Зайдела, с культурой гепатоцитов интактных крыс в одинаковой степени способствует экспрессии мембранных опухолеассоциированных белков на поверхности гепатоцитов. На основании этих данных можно считать, что белки pp23, выделенные из клеток почек крыс и клеток гепатомы Зайдела, практически идентичны. Возможные отличия на молекулярном уровне не сказываются на их иммунологических и функциональных свойствах.

Представлено огляд деяких експериментальних робіт в області електропровідної кераміки, виконаних у Дослідному інституті керамічних технологій (IRTEC) та Національній фізичній лабораторії (NPL). Наведено результати випробувань механічних та електричних характеристик електропровідних керамічних порошкових композитів з матрицею із нітриду кремнію або оксиду алюмінію, а також домішками карбідів, боридів і нітридів титану. Основу досліджень складає вплив технології спікання (гаряче пресування, спікання під тиском газу, вільне спікання), а також кількості та виду домішки на механічні, електричні, триботехнічні характеристики композитів. Експериментальні результати показують, що не тільки електропровідність, але й механічні властивості можуть бути суттєво змінені введенням у матеріал певної кількості металоподібних частинок. Показано також, що чистота вихідних компонентів підвищує чутливість властивостей композитів до технологічних параметрів, насамперед, до температурного впливу при спіканні.

Розроблено модель, яка використовується для визначення температур теплових потоків і коефіцієнтів тепловіддачі на межі відливок- ливарна форма. Модель перевірено на ливарній формі з AlSi12 та пісного піску. Змодельовані й експериментально визначені розподіли температур у відливці та ливарній формі узгоджуються задовільно.

Відповідно до розробленого методу прискореного сушіння отримано можливість його застосування у розрахунках процесу сушіння харчових продуктів.

Поверхностная плотность молекул клеточной адгезии (САМ) в дистальных участках растущего нейрита во многих случаях является условием его успешного роста. Такое увеличение плотности достигается путем экзоцитозного встраивания везикул, содержащих в себе САМ, в мембрану конуса роста с последующим перераспределением САМ вдоль клеточной поверхности за счет латеральной диффузии и эндоцитоза. Используя математическую модель указанных процессов, количественно описаны условия, при которых в разветвленном нейрите возможно возникновение двух качественно различных распределений: поверхностная плотность САМ возрастает вдоль обеих дочерних ветвей, что должно способствовать росту обеих этих ветвей, т. е. успешному ветвлению, поверхностная плотность САМ возрастает вдоль одной из дочерних ветвей и уменьшается вдоль второй, что может привести к ретракции последней. Показано, что распределения поверхностной плотности САМ определяются геометрическими факторами и механизмами внутриклеточного транспорта САМ в конусы роста дочерних ветвей. Сходные диаметры дочерних ветвей, их небольшая длина, интенсивный латеральный перенос САМ, а также перераспределение САМ в точке ветвления пропорционально площади поверхности дочерних ветвей способствуют увеличению поверхностной плотности САМ вдоль обеих дочерних ветвей. Асимметричное ветвление может привести к уменьшению поверхностной плотности САМ вдоль более тонкой или более толстой дочерней ветви, если САМ распределяются поровну или пропорционально площади поперечного сечения ветви соответственно.

Предположенная модель помогает понять возможную связь между внутриклеточным транспортом САМ, их поверхностным распределением и геометрией ветвления нейритов.

Роботу присвячено експериментальним дослідженням кінетики сушіння одиночної краплі латексу в присутності домішок поверхнево-активних речовин і наповнювачів, які підвищують міцність. Дослідження, проведені на спеціальному стенді в Інституті технічної теплофізики НАН України, дозволили визначити основні закономірності сушіння крапель полімерної емульсії в залежності від різних домішок, що впливають на форму висушених частинок.

Індекс рубрикатора НБУВ: В253.320.550.48

Шифр НБУВ: Ж14162 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 32 больных с серозными эпителиальными опухолями яичников различной степени дифференцировки определена экспрессия белков - регуляторов апоптоза p53, Bcl-2 и антигена, ассоциированного с пролиферацией клеток (АПК). Установлено, что избыточная экспрессия мутантного белка p53 и АПК характерна для низкодифференцированных злокачественных опухолей яичников, отличающихся крайней степенью злокачественности, агрессивным течением заболевания и обширной распространенностью процесса по классификации FIGO (IIIc и IV). Опухоли с высокой степенью дифференцировки отличаются отсутствием экспрессии мутантного белка p53, низким индексом пролиферации опухолевых клеток и повышенной экспрессией белка Bcl-2. Определение экспрессии белков p53, Bcl-2 и АПК в ткани опухолей яичника, на основе полученных данных, может быть использовано для прогноза заболевания и коррекции терапии.

Розглянуто деякі аспекти формування градієнтної структури в цементованих карбідах на мікро- і субмікроскопічних рівнях. Показано, що градієнтні структури формуються, головним чином, завдяки нерівноважності процесу масопереносу рідкої фази в спечених карбідах. Особливу увагу приділено теоретичному та експериментальному описові процесу обробки розплавами металу, який призводить до формування градієнтної структури в спечених карбідах на мікро- і субмікроскопічних рівнях.

Підбито підсумки Всеукраїнського зльоту астрономів "Сузір'я" на Закарпатті. Запропоновано результати вивчення внутрішньої будови планет методом гравітаційного зондування. Зроблено аналітичні оцінки параметрів орбіти відділеного зонду. Висвітлено наближену методику розрахунку відривного нестаціонарного обтікання гладких профілів скінченної товщини. Проаналізовано забезпечення працездатності автоматичних клапанів за кріогенних температур робочих середовищ. Проведено розрахунок напружено-деформованого стану багатошарових циліндричних оболонок за умов нестаціонарних навантажень. Запропоновано системний підхід до проектування автономного робототехнічного комплексу захвату та буксирування вільнолітаючих об'єктів у космічному просторі. Описано експеримент з моделлю ракетного двигуна, що працює на газоподібному поліетиленовому пальному. Представлено математичну модель холодного зварювання в роз'ємних з'єднаннях. Розглянуто питання побудови масової осі носія космічного апарата з використанням технологічних засобів, а також поліпшені властивості дюралюмінів. Проаналізовано вплив частоти електромагнітного поля на процес отвердіння зв'язуючого полімерних матеріалів. Визначено напрямки розвитку технології одержання антифрикційних матеріалів з порошків алюмінієвих сплавів. Реалізовано алгоритм класифікації із застосуванням системи Statistica. Висвітлено досягнення напівпровідникової негатроніки та перспективи їх використання в системах супутникових телекомунікацій, результати відновлення функціонального стану хворих на активний хронічний гепатит за дії змінних магнітних полів.

Вивчено можливі механізми структурних змін перехоплення Ранв'є під дією гравітації. Визначено шляхи підвищення ефективності космічного радіомовного зв'язку.

Методом иммунопреципитации с использованием органоспецифической антипочечной сыворотки идентифицирован мембранный гетероорганный антиген МА-50 в составе клеток асцитной гепатомы Зайдела крыс. Специфическое связывание органоспецифической антипочечной сыворотки и моноспецифической сыворотки против МА-50 с поверхностью культивируемых клеток гепатомы НТС и неопухолевых миогенных клеток L6 свидетельствует об экспрессии на их наружных мембранах исследуемого гетероорганного антигена МА-50. Исследовали влияние указанных иммуносывороток на синтез ДНК в этих культивируемых клетках. Показано, что ингибирующий эффект поликлональных антител зависит от их концентрации в среде и варьирует в пределах 13 - 53%. Представленные результаты позволяют сделать вывод о причастности исследуемого антигена к процессу клеточной пролиферации.