Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.27-647.2 + Т3(4УКР-2К)4

Рубрики:

Українська Православна Церква

Історія

Шифр НБУВ: ДС47302 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э372.27-647.2 + Т3(4УКР-2К)4

Рубрики:

Українська Православна Церква

Історія

Шифр НБУВ: ДС47302 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР-2К)4

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: ДС50373 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4РОС)42-203 + Э372.27-574.3

Рубрики:

Історія філософії

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: ДС50521 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено урожайність печериці двоспорової на синтетичних субстратах з додаванням органічних азотовмісних добавок. Встановлено, що їх внесення сприяє підвищенню врожайності грибів. Рекомендовано субстрат на основі пшеничної соломи і курячого посліду з додаванням солодових ростків.

Містяться 26 повідомлень, згрупованих у 6 тематичних розділах. Перший з них присвячений історії наукових та природоохоронних досліджень, роботі Українського хіроптерологічного центру та міжнародним угодам щодо охорони кажанів. У другому розділі аналізуються склад фауни та проблеми видової діагностики. Наступні два розділи присвячені описам хіроптерофауни природно-заповідних територій та крупних адміністративних та природних територій (Поділля, Полісся, Слобожанщини). Подано аналіз історичних змін поширення та чисельності кажанів в печерних зимовищах, літніх обліків з детектором тощо. Окремий розділ охоплює короткі повідомлення щодо ворогів кажанів та нових знахідок рідкісних видів. У останньому довідковому розділі - інформація щодо наукових назв та охоронних категорій кажанів, тематична бібліографія щодо фауни регіону.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр-4К)0-9 + Э372.27-655

Рубрики:

Історія

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Печери Кавказу люди використовували з давніх часів, насамперед як стоянки. Нині тут відомо понад 50 стоянок із залишками палеоліту і більш як 20 мезолітичних. Заселення гірських печер людиною регулювалося природними умовами, що впливали на вибір сховища, використання стоянки, облаштування жилого простору і т. ін. Свідчення ритуального використання печер для палеоліту сумнівні, але численні для етноісторичних періодів. Наскельні малюнки відомі з мезоліту. У деяких місцях Кавказу знайдено печерні міста, фортеці й осуарії. Печери як частина підземного світу увійшли в героїчний епос народів Кавказу.

Книга присвячена Київській писемній школі - визначному досягненню писемної культури за часів Київської держави X-XII ст. Наводяться нові матеріали, знайдені в Україні: грамоти, написані на бересті, графіті з Києва та інших міст тощо. На підставі вивчення особливостей написання пам'яток робиться висновок про поширення державної писемності й мови по всій країні та їх зв'язок із сучасною українською писемністю. Засвідчується безперервність київської писемної традиції від часів Київської держави до України XVII ст. Встановлюється існування в Києві XI-XII ст. трьох центрів Київської писемної школи: Софійського собору, Києво-Печерського та Видубицького монастирів, де поступово перейшли від писемності до літературної традиції й написання оригінальних творів.

На основе опубликованных и архивных источников показывается сельскохозяйственная деятельность монастырей Левобережной Украины (Киево-Выдубецкого монастыря, Киево-Печерской лавры, Свято-Троицкого Густынского монастыря, Киево-Софиевского монастыря, Киевского Николаевского монастыря и др.) в ХVІІІ в. Автор сообщает интересные подробности об аномальных природных явлениях, организации хозяйства, урожайности сельскохозяйственных культур (озимой ржи, овса, ячменя, гороха, пшеницы и др.)

Розглянуто графічний цикл "Патерика Печерського" 1661 р. як визначний твір давньоруського граверства та мистецтва оздоблення книги. Проаналізовано композиційну структуру циклу та іконографічні, формально-виражальні й семантичні особливості ілюстрацій. Пропонуються нові варіанти атрибутивних рішень в розв'язанні проблеми авторства ряду гравюр. Окреслено місце і роль графічного циклу "Патерика Печерського" 1661 р. в розвитку українського мистецтва.

Дисертація присвячена дослідженню генези найбільших в світі карстових порожнин в гіпсах та їх ролі в гідрогеології неогенових відкладів південно-західної околиці Волино-Подільського артезіанського басейну. Виділені обстановки формування підземних вод міоценової товщі, що мають еволюційно-стадійний характер. Встановлено, що великі лабіринтові печерні системи в гіпсах сформовані в умовах напорного водоносного комплекса за рахунок розсіяного живлення від базального горизонта, при загальному висхідному водообміні через гіпсову товщу. Розроблені загальна та регіональна моделі артезіанського спелеогенезу, що базуються на уявленнях про велику роль вертикальної фільтрації через слабопроникні верстви в поверхових водонапорних системах та інверсію гідрогеологічної функції елементів геофільтраційного розтину протягом спелеогенезу. Уявлення про структуру та еволюцію водообміну в міоценовом водоносном комплексі з урахуванням ролі спелеогенезу в гіпсах складають нову основу для вирішення низки пов'язаних з карстом проблем гідрогеології, інженерної геології, геохімії та охорони навколишнього середовища регіону.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР) + Ч611.63

Рубрики:

Література

Історія друкованої книги

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено підбору штамів і субстратів для вирощування печериці двоспорової. Проведено господарсько-біологічну оцінку 12 штамів. Встановлено ефективність внесення у субстрати різних азотовмісних додатків. Вивчено залежність росту, розвитку і плодоношення гриба від штаму та складу субстрату. Запропоновано синтетичний субстрат на основі пшеничної соломи, курячого посліду та солодових ростків. Виділено 2 кращих за комплексом господарсько-цінних ознак штами печериці, один з яких -ІБК-25 зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 1999 році.

Представлено збірку біографічних нарисів широко відомих церковних та світських діячів (Феодосія Печерського, К.Острозького, Є.Плетенецького, З.Копистенського, П.Могили, Ю.Слуцького, І.Полубенського, О.Вишневецького, Д.Долгорукова, П.Рум'янцева-Задунайського), та незнайомих ще широкому загалові осіб, похованих протягом століть у головному храмі Києво-Печерського монастиря.

На основі багаторічних дослідів наведено результати вивчення екології, діагностики та профілактики вірусних хвороб печериць. Запропоновано шляхи підвищення урожайності грибів у штучних екосистемах. Виявлено, що за виробничих умов у різних середовищах міцелії та плодові тіла грибів забруднені вірусами паличкоподібної, "сферичної" та бациловидної морфології. За умов біоценозів різних екологічних регіонів досліджено поширення паличкоподібного патогену, який має певну серологічну спорідненість із вірусом тютюнової мозаїки. Розроблено систему відбору здорового засівного матеріалу грибів, яка включає ступеневий вірусологічний контроль усього біотехнологічного циклу вирощування. Із використанням діагностики вірусів за методом Ухтерлоні, ІФА-тесту, електронно-мікроскопічного та інших методів вивчено локалізацію патогенів у грибах, грунті, екскрементах тварин. Встановлено, що вірусні хвороби печериць знижують урожай грибів у декілька разів, а збудники їх спричинюють значні патологічні зміни міцелію та плодових тіл. Вперше розроблено "ключ" оцінки посівного матеріалу та плодових тіл грибів з урахуванням симптомів хвороб та властивостей їх збудників у динаміці росту та розвитку грибів за різних умов вирощування. На основі властивостей збудників, їх циркуляції та стійкості до них штамів печериць запропоновано комплекс профілактичних засобів боротьби з вірусними хворобами.

Впервые на основе конкретных исторических фактов автором доказана гипотеза местонахождения тайника с книгами библиотеки Ярослава Мудрого в пещерах Лавры. Обоснована вероятность находки легендарного клада золотых сосудов ХІ в. в Варяжской пещере благодаря изучению автором летописей и старинных карт. Изложена история самого большого в украинской истории монетного клада, случайно обнаруженного в Успенском соборе.

Досліджуються питання поетики старокиївської агіографічної прози XI - першої третини XIII ст., розкривається роль сакральної семантики в організації образної системи твору. Особлива увага приділяється символічній інтерпретації ритуала в Житії Олексія чоловіка Божого та образним системам візантійського Житія Іларіона Великого і старокиївського Житія Феодосія Печерського. Висвітлюються форми взаємозв'язків та взаємопроникнення різних типів образних систем у старокиївських княжих житіях, перш за все в таких образних підсистемах цих творів, як картина світу, сюжет та образ святого (на прикладі творів: Пам'ять і похвала князю Володимиру, літописна "повість" 6523 (1015) року, Читання про Бориса і Гліба, Сказання про Бориса і Гліба, а також проложні читання та сказання про чудеса). Розкривається своєрідність образної системи старокиївських княжих житій на тлі типологічно близьких їм апокрифічних і канонічних агіографічних пам'яток з виявленням спільного та відмінного в їх образних системах.

Наведено довідкові відомості про видовий склад та охоронні категорії кажанів, склад печерних угруповань та його сезонні зміни, особливості розподілу кажанів у печерах. Подано тлумачення морфологічних ознак кажанів та розподіл діагностичних ознак за родовими групами, хіроптерологічну бібліографію та тримовний термінологічний словник.

Опубліковано матеріали з історії вивчення і каталогізації музейних збірок волинського іконопису, питань іконографії, богослов'я, атрибуції та реставрації ікони, зокрема, розглянуто іконостас як образне вираження літургійного життя церкви, іконопис за часів Київської Русі, чудотворні ікони Волині та їх значення. Оглянуто колекції волинських ікон у зібранні Національного Києво-Печерського заповідника, Волинського краєзнавчого музею. Досліджено пам'ятки культової архітектури Волині, історію їх вивчення, охорони, збереження і реставрації.