Проаналізовано наявні в зарубіжній літературі підходи до визначення сутності ідеології та її соціальної ролі. Розглядаються проблеми сутності і змісту ідеологічного плюралізму, співвідношення і взаємодії часткових ідеологій різних соціальних груп та відповідних політичних сил і загальносуспільної ідеології як системи узгоджених ціннісних орієнтацій усіх суспільних сил. Розглядаються питання національного та інтернаціонального у вихованні особового складу, релігійного і філософського світосприйняття та світорозуміння, досвід організації і реалізації виховного процесу в збройних силах сучасних розвинутих країн (США, Франції, Великобританії).

В роботі на засадах нетрадиційних поглядів розглянуто місце економічних та інших механізмів в процесі акціонування. Важливість різноманітних узагальнень стосовно акціонування, його форм та методів полягає, зокрема, в тому, що з позицій економічної теорії обгрунтовується широка гама спонукальних мотивів та рушійних сил, що "застигли" у національній економіці, а практичний запуск їх сприяв би виходу економіки та її базових галузей із затяжної кризи. Зроблено спробу дати цілісне уявлення названих процесів, а також деякі основні засади створення і функціонування акціонерних товариств в умовах перехідної економіки.

Запропоновано глибокі теоретичні підходи до аналізу державної політики, починаючи з визначення проблеми, цілей та знарядь політики і до її втілення в життя, а також оцінок її політичних, економічних та соціальних наслідків. Зроблено опис розвитку аналізу політики та його особливостей у Канаді, який поєднується з обговоренням питань аналізу політики з урахуванням нових поглядів на роль ідей, експертизи, демократії і сучасної держави в контексті "цілісної картини" міжнародного політичного, економічного, екологічного та технологічного становища.

Наведено результати досліджень стратегії участі комерційних банків у інвестиційних процесах, форми та методи їх участі в інвестуванні економіки, а також вплив законодавчо-правових умов на розширення інвестиційної діяльності банків. Сформульовано вимоги до законодавчо-правової бази як головного чинника, що впливає на посилення ролі комерційних банків у інвестуванні економіки. Висвітлено основні напрями банківського інвестування. Розкрито економічні передумови залучення капіталу. Зроблено висновок щодо концепції капіталу - закономірної необхідності банківського інвестування. У межах групування зроблено оцінку індивідуальних поглядів найвизначніших учених-фінансистів та практиків банківської сфери. Обгрунтовано теоретичні підходи до висвітлення категоріального інструментарію банківського інвестування. Аргументовано дуалістичну необхідність та закономірність концентрації капіталу в банківському інвестуванні. Відзначено, що інтеграційна сутність інвестиційного процесу є наслідком активізації усуспільнення капіталу та його глобалізації. Обгрунтовано пропозиції щодо запозичення окремих положень в управлінні інвестиційним процесом у банківську сферу України.

Проведено комплексне дослідження життя і діяльності Б.С.Лепкого через призму української національної ідеї. Головну увагу приділено змісту, формам і напрямкам цієї діяльності. Розглянуто процес становлення національно-патріотичних поглядів діяча. У роботі проаналізовано роль його письменницької, наукової, культурно-просвітньої та громадсько-політичної діяльності в українському національному відродженні кінця XIX - початку XX ст., у піднесенні національної свідомості українського народу. Встановлено місце Б.С.Лепкого в історії вітчизняної культури.

Розглянуто онтологічні, аксіологічні та інші проблеми в історії світової філософської думки. Детально проаналізовано особливості філософії Стародавнього світу, середньовіччя, західноєвропейської філософії епохи Відродження, Нового часу, а також охарактеризовано німецьке просвітництво ХVIII ст., німецьку класичну філософію на прикладі поглядів Фіхте, Шеллінга, Гегеля, Канта, Фейєрбаха. Досліджено посткласичний розвиток світової філософії у другій половині ХІХ-ХХ ст., зокрема, філософські погляди П.Флоренського і С.Булгакова, філософську антропологію, неофрейдизм, антропологічні орієнтації герменевтики, прагматизму та неопозитивізму. Особливу увагу приділено висвітленню характерних напрямів розвитку філософської думки в культурі Київської Русі, в Україні у другій половині ХІІІ-ХVII ст., в епоху українського просвітництва у другій половині ХVII-XVIII ст., а також формуванню філософських та суспільно-політичних поглядів у ХІХ-ХХ ст. в Україні та в українській діаспорі.

Розглянуто вплив ідей діячів культури східнослов'янських країн на формування історичних поглядів кирило-мефодіївців, культурно-освітні та релігійні товариства як гарант добросусідства між Україною та Польщею, політичну структуру Київської держави. Визначено національні моменти у формуванні компартійно-радянського апарату в УРСР на початку 1930-х рр., історичні аспекти становлення федералістських концепцій європейської інтеграції, нові контури північноатлантичного альянсу, ставлення США до європейської інтеграції у другій половині 40-х - 80-х рр. тощо.

Проаналізовано місце ліричної та ліро-епічної поезії в художній спадщині П.Куліша, його світоглядні позиції, життя і творчість письменника в документах і матеріалах. Охарактеризовано особливості сюжетної будови роману П.Куліша "Чорна рада", поетичні збірки "Хуторна поезія", "Дзвін". Висвітлено деякі аспекти філософських поглядів у творчості митця, його літературні та особисті зв'язки з М.Максимовичем.

На підставі аналізу поглядів творців та дослідників зовнішньої політики США, подій тривалого історичного періоду - від перших поселень колоністів у Північній Америці до Другої світової війни - розглянуто особливості формування та реалізації американської геостратегії - найважливішої категорії, що визначає просторові пріоритети зовнішньополітичного курсу держави. Висвітлено геополітичні аспекти відношення Сполучених Штатів до "зовнішнього світу", "морську долю" Америки, яка сьогодні стала світовим лідером.

Висвітлено актуальні проблеми реформування системи пенсійного забезпечення. Проаналізовано становлення соціал-демократичної ідеї в українському суспільстві за умов політичного плюралізму. Викладено основні підходи щодо розуміння маргінальної особистості у традиційних суспільствах. Значну увагу приділено індивідуалістичним інтенціям у творчості М.Гоголя та П.Юркевича, а також модернізації українського суспільства у контексті глобальних загальноцивілізаційних змін.

На підставі історико-логічного аналізу 14 праць Г.Г.Ващенка, широкої архівної бази та сучасних публікацій вітчизняних і зарубіжних авторів подано життєвий і творчий шлях педагога. Вперше зроблена спроба актуалізації та інтерпретації з позицій сучасної педагогічної науки і шкільної практики найважливіших теоретико-педагогічних ідей вченого. Висвітлюються наукові пошуки і результати науково-дослідної роботи Г.Г.Ващенка з педагогіки, розкривається процес становлення Полтавського Інституту Народної Освіти, узагальнюється досвід, а також аналізуються проблеми, які, з точки зору вченого, характерні для всіх педвузів того часу (20-60-ті рр. ХХ ст.).

Простежується життєвий шлях митрополита А.Шептицького на фоні загальної характеристики епохи, в якій він творив. Висвітлюються головні віхи церковної діяльності Шептицького, звертається увага на його екуменічні погляди. Зроблений грунтовний аналіз основних теологічних праць ("Культ Христової любові", "Про милосердя", "До вірних", "Не убій" та інших), простежується еволюція його релігійних поглядів. Дана оцінка діяльності А.Шептицького в галузі освіти і культури, а також зроблена спроба об'єктивно і без упереджень проаналізувати політичну орієнтацію митрополита, з'ясувавши мотиви його відношення до різноманітних режимів (польського, німецького, радянського). Характеризується релігійна ситуація в Закарпатті в 20-30-х рр. ХХ ст. і позиція щодо неї А.Шептицького.

Висвітлено історію та теорію державного управління. Детально проаналізовано головні етапи розвитку Київської держави та їх вплив на формування державних інституцій, самоврядуванню в українських містах на засадах Магдебурзького права за литовсько-польської доби, роль Б.Хмельницького у творенні Української держави, вплив Конституції П.Орлика на розвиток державного управління. Охарактеризовано адміністративно-територіальний устрій та систему державного управління в західній Україні у складі Австрійської імперії кінця XVIII - початку XIX ст. і систему місцевого управління періоду Директорії. Окремі розділи присвячено роботі масової інформації за умов політичного плюралізму, а також ролі громадських зв'язків у розвитку демократичних процесів в Україні. Розглянуто особливості правового статусу органу виконавчої влади України, формування та розвитку централізації та децентралізації у сфері державного управління тощо.

В контексті аналізу сучасних наукових поглядів розкрито сутність ділової кар'єри, особливостї її реалізації в банку. Обгрунтовано переваги інформаційно-комунікаційної моделі управління діловою кар'єрою для підвищення ефективності управління персоналом банку. Розроблені сучасні технології ефективного управління кар'єрою, модель планування та управління кар'єрою працівників підприємства (банку), а також коло переміщень персоналу по службі в банку як результат трудової кар'єри.

Висвітлено погляди М.С.Грушевського на українську державність протягом 1917 - 1918 рр. (від України автономної до незалежної). Проаналізовано обставини, що призвели до трансформації поглядів вченого і політика. Зазначено, що в багатьох документах Центральної Ради можна знайти втілення державницько-правової концепції М.Грушевського.

Розкрито зміст процесу еволюції політичного ідеалу від античності до нашого часу. Запропоновано періодизацію його розвитку, розглянуто внутрішню суперечливість та вплив на суспільну політику. Проаналізовано плюралізм політичних ідеалів, вироблених історією, діалектику меж їх існування в суспільній свідомості, духовні основи плюралізму в умовах НТП. Узагальнено еволюційно-усталені елементи і принципи політичного ідеалу, виявлено його сутнісні і структурно-функціональні характеристики, форми і типи, шляхи еволюції. Висвітлено філософсько-антропологічні принципи в основі синтезу плюралізму політичних ідеалів.

Досліджено процес формування ідеї незалежності України на фоні подій, що призвели до розпаду СРСР (криваві події у Литві на початку 1991 р., союзний референдум у березні 1991 р., страйк донецьких шахтарів, зустріч у Ново-Огарьові, позиція українського парламенту, обговорення моделі нової Конституції України тощо). Показано, що на початку літа 1991 р. ситуація у житті країни набула кризового характеру (як у політиці, так і в економіці).

Висвітлюється творчий шлях і наукова спадщина видатного українського економіста і юриста, вихідця із Закарпаття М.Балудянського (1769-1847), соціально-економічні та суспільно-політичні умови формування його економічних поглядів. Аналізуються методологічні й теоретичні засади "Економічної системи", її понятійно-категоріальний апарат. Характеризується концепція національної економіки М.А.Балудянського, її науково-практичне значення для сучасності. Публікуються праці вченого.

Висвітлено позиції та погляди видатних представників макроекономічної науки - від В.Петті та А.Сміта до Р.Лукаса. Розкрито сутність і логіку макроекономічних доктрин минулого та сучасного. Визначено умови виникнення макроекономічних поглядів і внесок корифеїв у розвиток макроекономічної науки, досліджено зв'язок економічних концепцій з економічною політикою. Наголошено на необхідності залучення накопиченого світового економічного досвіду під час реформування економічної системи окремої країни зважаючи на реально сформовані обставини.

Обговорено розвиток етногенетичних процесів у середньовічному слов'янському світі. Представлені роботи свідчать про розмаїття поглядів і підходів учених з України, Росії та Білорусі до визначення характеру та сутності етнічних процесів на сході Європи доби середньовіччя та своєрідно характеризують стан і перспективи подальшого дослідження цієї проблематики в згаданих країнах.