Наведено документи, спогади та інші матеріали про репресії та депортаційні акції періоду Другої світової війни та в ході встановлення в Західній Україні тоталітарного режиму; про примусове виселення українців із Закерзоння, зокрема, внаслідок операції "Вісла", та поляків і євреїв із Західної України в 1940 - на початку 1950-х рр.; про українські національно-визвольні змагання.

Досліджено курганні некрополі Дрогобицько-Моршинського передгір'я. Охарактеризовано боярські політичні угрупування та їх роль у процесі становлення Галицько-Волинської держави. Висвітлено маловідомі аспекти проведення селянської реформи 1861 р. на Правобережній Україні, а також діяльність Революційної української партії з метою здійснення програмних вимог національно-державного будівництва. Детально проаналізовано політику ОУН-УПА щодо українсько-польських відносин під час Другої світової війни та у перші повоєнні роки.

Проаналізовано законодавчу і нормативну бази, напрями розкриття "законодавчих" засад карального позасудового законодавства, а також безпосередній механізм проведення масових політичних репресій у південних областях України. Досліджено генезис сталінізму як політичної системи, причини та хід масових репресій проти громадян України в 1920-х - першій половині 50-х рр. Розкрито форми, методи, способи, історичні умови підготовки, ідеологічного забезпечення даних злочинних дій як частини широкомасштабної державної політики, способи фабрикації та фальсифікації справ і політичних процесів сталінського тоталітарного режиму. Показано шляхи формування репресивної політики, участь в ній партійних, радянських і правоохоронних органів. Висвітлено роль засобів масової інформації, організованої громадськості в нагнітанні істерії, ворогоманії, зміні психологічного клімату в суспільстві. Визначено основні етапи проведення масових політичних репресій досліджуваного періоду, а також на їх основі вивчено кількісний та якісний склад втрат населення на півдні України від масових репресій.

Розглянуто деякі проблеми входження молодого покоління письменників у австрійську літературу у перші повоєнні роки, коли відкрилися кордони і молодь отримала можливість надолужити прогаяне під час фашистської диктатури. Проаналізовано також причини деяких прорахунків засвоєння надбання письменників старшого покоління.

Розповідається про становлення і трансформацію прорадянської освітньої системи в західних областях України у перші повоєнні десятиріччя. Автор на широкому суспільно-політичному тлі прослідковує злам традицій національної школи у складних умовах національно-визвольної боротьби, аналізує процеси становлення радянського шкільництва, головні напрямки підготовки, перепідготовки та розстановки педагогічних кадрів у західному регіоні УРСР у 1944-1964 рр.

Висвітлено питання формування української національної ідеї. Розглянуто процес утворення національних політичних партій, участь України в Першій світовій війні, особливості української національно-демократичної революції та її наслідки. Викладено проблеми, пов'язані з періодом радянсько-більшовицької доби, за якої було сформовано тоталітарно-репресивний режим в Україні, що спричинив терор проти народу, голодомори, війну та повоєнні політичні репресії. Проаналізовано період після проголошення та утвердження державної незалежності України. Максимально враховано сучасні наукові погляди, уточнено концептуальні положення, оцінки історичних подій та осіб.

На широкому фактичному матеріалі простежуються загальні закономірності та особливості будівництва загальноосвітньої школи в західних областях України в перші повоєнні десятиріччя. Показано традиції та проблеми шкільництва. Розкривається та аналізується трансформація освітньої системи в краї, запровадження радянської педагогіки у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл, ідеологізація та політизація освіти.

Показано процес здійснення механізму формування політичних репресій, розкрито форми та методи репресивної політики. Простежено етапи та особливості репресивної політики в Україні проти сільського населення, інтелигенції, представників робітничого класу, молоді, віруючих і духовенства, членів політичних партій соціалістичної та комуністичної орієнтацій, внутрішньопартійної опозиції. Висвітлено роль і місце органів НК-ДПУ у здійсненні політичного терору. Науково узагальнено факти існування реального опору режиму серед різноманітних груп населення, визначено форми протидії властям. Виділено проблему боротьби української національної опозиції з комуністичним пануванням за створення незалежної України.

Розглянуто основні методологічні орієнтації сучасної соціології, поняття любові у християнстві та неоплатонізмі, часові орієнтири діалогічної педагогічної взаємодії. Проаналізовано теоретичні підходи до вивчення міжособистісних конфліктів у зарубіжній соціальній психології, становище творчої інтелігенції Львова у повоєнні роки (1944 - 1953 рр.), історико-теоретичні дослідження в грушевськознавстві (90-ті рр. ХХ ст.), вплив протестантизму на розвиток духовної музики в Україні у XVI - XVIII ст. Висвітлено проблеми соціалізації особистості та формування психічного здоров'я підлітків.

Розглянуто особливості декриміналізації діянь як кримінально-правового регулювання тенденції до диференціації кримінальної репресії. Встановлено, що декриміналізація повинна здійснюватись за трьома формами: шляхом виключення кримінальної відповідальності та караності діяння, яке супроводжується визнанням такої поведінки правомірною; переводом його у розряд адміністративного, дисциплінарного або цивільно-правового делікту, а також шляхом об'єднання (злиття) норм декількох статей (які стали непрацездатними) з нормою працюючої статті, але яка не до кінця враховує можливі варіанти (способи, форми тощо) скоєння даного виду злочинів, покликаних нести кримінально-правову охорону громадських інтересів.

Стисло викладено історію організації українських націоналістів у Донбасі. Охарактеризовано оунівські осередки у регіоні та їх кадри. Висвітлено репресії німецьких каральних органів. Проаналізовано боротьбу органів НКДБ - МДБ - КДБ проти українського підпілля. Використано документи Державного архіву Служби безпеки України.

Описано репресії проти освітян на Півдні України. Детально проаналізовано педагогічну спадщину відомих педагогів та вчених: Р.Коцюбинського, І.Курила-Кримчака, О.Зверєва та ін.

Досліджуються напрямки, зміст, форми та організаційні основи керівництва читанням і пропаганди книги серед дітей і підлітків в контексті завдань періоду відбудови народного господарства і культури (1945-1955 рр.), тієї суспільно-політичної ситуації, яка склалась в Україні у післявоєнні роки.

Висвітлюється історія та сучасний стан архівної справи на Катеринославщині, Дніпропетровщині та в Дніпродзержинську. Розглядаються особливості розвитку катеринославської періодичної преси у 1917 році, політичної влади УНР на Катеринославщині, а також політичні репресії проти опозиційного руху селянства України в 20-ті роки. Повідомляється про становище остарбайтерів в Німеччині, розкривається історія вивезення радянських громадян на роботи в Німеччину у 1941-1943 роках та ін.

На основі першоджерел висвітлено вузлові теми та питання воєнної історії України у різні її періоди. У центрі авторського пошуку - найменш досліджені проблеми історії України періоду Другої світової війни. Серед розглянутих питань - партійно-радянська номенклатура в Україні в перші повоєнні роки (1946-1950 рр.); діяльність духовенства та релігійних громад України по зміцненню обороноздатності СРСР у роки Великої вітчизняної війни; миротворча діяльність збройних сил України; військова діяльність гетьмана І.Скоропадського (1708-1722 рр.); боротьба УПА за незалежну Україну та ін.

Простежено еволюцію поглядів Т.Г.Масарика на територіальний устрій повоєнної Східної Європи. Виділено основні принципи його схем реконструкції Східної Європи - запорука стабільності у балансі інтересів, а не сил; твердження, що слов'янські народи є невід'ємними членами європейської та християнської родини; інтеграція як прагнення до єдності, а не до одноманітності. Проаналізовано неоднозначну позицію Масарика щодо ролі державної самостійності окремих слов'янських країн у справі протистояння німецькому наступу на схід, зокрема виділення ним Росії як головного гаранта безпеки народів Східної Європи і розгляд саме через цю призму проблеми державної незалежності України.

На підставі документальних фактів викладено повоєнну історію України, максимально правдиво відтворено історичний процес, переосмислено події вітчизняної історії. Висвітлено широкомасштабний ідеологічний наступ сталінізму, що перешкоджав духовному збагаченню народу, розвитку суспільної думки та суспільних процесів. Проаналізовано "соціалістичні перетворення" на західноукраїнських землях: ліквідацію Греко-католицької церкви, масові репресії проти корінної нації, депортації тощо. Значну увагу приділено питанням вступу України до Організації Об'єднаних Націй, переходу Криму до складу УРСР, реформаційних заходів у сільському господарстві, державному управлінні, а також соціально-культурній сфері. Охарактеризовано реформаторський потенціал хрущовської "відлиги", що стала поштовхом розкріпачення творчого потенціалу українського народу, сприяла піднесенню гідності та самосвідомості українців, збереженню та примноженню духовних і моральних сил для подальшої боротьби. Зауважено, що поворот до неосталінізму, що бере початок у середині 1960-х рр., спричинив радикалізацію політичних настроїв частини шістдесятників і виникнення явища дисидентства. Розглянуто консервативний курс Л.Брежнєва, спрямований на "стабілізацію" радянського суспільства, а також діяльність П.Шелеста, В.Щербицького, К.Черненка, Ю.Андропова та М.Горбачова. Зроблено висновок: на рубежі 1980-х - 90-х рр. радянська тоталітарна система пережила всеохопну формаційну кризу й зазнала остаточного краху. З розпадом СРСР Україна знову повернулася на шлях самостійного демократичного розвитку.

Висвітлюється повстанський рух у таборах ГУЛАГу в кінці 40-х - початку 50-х рр. Описуються репресії серед студентської молоді Чернівців у цей період, дії Української повстанської армії у боротьбі за державну незалежність. Наведені спогади учасників повстання, в яких розповідається про події в Норильську в 1953 р., а також тексти листівок, які запускали повстанці за допомогою повітряних зміїв.

Розглянуто етнополітичні процеси на західноукраїнських землях у ХІХ - ХХ ст., зокрема, місце і роль галицького народовства в українському національному відродженні ХІХ ст., політичні репресії проти працівників народної освіти у західному регіоні України на рубежі 40 - 50-х рр., механізм законотворення у Західно-Українській Народній Республіці. Проаналізовано основні напрямки зовнішньої політики Української Держави гетьмана П.Скоропадського у 1918 р., актуальні проблеми сучасної української історіографії.

Досліджуються проблеми вивчення та відтворення історико-культурної спадщини України, зокрема, духовної та історико-архітектурної; описуються реставраційні та пам'яткоохоронні заходи, а також аналізується роль музеїв у збереженні історико-культурної спадщини. Аналізуються результати історико-краєзнавчих досліджень Дніпропетровщини, розглядаються деякі відомі події, які відбувались у цьому регіоні (Жовтоводська битва в контексті краєзнавства Дніпропетровщини, подорож О.С.Пушкіна до Катеринослава, місце Катеринослава в проекті Чорноморсько-Балтійського водного шляху тощо). Розглядаються становище української національної меншини у повоєнній Польщі, селянський рух на Поділлі в 1917-1918 рр., практика відкритих судових процесів в 20-30-х рр. як засіб запровадження однопартійної політичної системи, становлення історико-правничої думки в системі Всеукраїнської академії наук, згортання в Україні політики коренізації та його негативні наслідки для національних меншин тощо.