Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Роботу присвячено перебуванню Т.Г.Шевченка на Україні, зокрема, на Полтавщині у 1843 - 1846 та 1859 рр. Окремий розділ присвячено тим полтавцям, які брали участь у викупі Т.Шевченка з кріпаччини, а також дослідникам та популяризаторам його творчості. Значну увагу приділено відомим поемам та віршам, які стали основоположними у його поетичній творчості ("Єретик", "Заповіт", "Великий льох" тощо).

Розглянуто віршування І.Франка або версифікацію - ту частину поетики, що є певною системою організації поетичного мовлення. Діахронічно і синхронічно досліджено всі віршовані твори Каменяра (поезії, поеми, віршовані драми) у плані метрики, ритміки, строфіки і римування. Частково розглянуто риму поета, з'ясовано елементи віршової майстерності та новаторства І.Франка, а також визначено його роль у розвитку українського віршування ХІХ ст.

Застосовано світоглядно-філософський аналіз для дослідження різнобічної та складної творчості Лесі Українки. Виявлено та простежено основні напрями шукань поетеси в сфері проблем національної ідентичності. Запропоновано нову інтерпретацію відомих творів поетеси - поем "Бояриня", "Одержима", "На руїнах", "Ізольда Білорука" та інших.

Детально исследованы два образца позднебарочной пародии на героические поэмы: "Смерть крысы" Хуана Руфо и "Безумства влюбленного Орландо" гения испанского Барокко Франсиско де Кеведо.

Аналізується повість І.Франка "Великий шум" у відношенні до історичного часу і реального читача, тема України в ліриці В.Пачовського 20-х років, повість В.Мельника-Лімниченка "Верховинець" у контексті християнської літератури, а також жанрова специфіка кіноповісті О.Довженка "Поема про море". Простежується становлення української літературної критики в першій третині ХІХ ст., розглядаються особливості розвитку дидактичної словесності російського середньовіччя, соціодинаміка літературно-критичних жанрів у львівській періодиці 20-30-х років ХХ ст. Описується інтерпретація образу Христа в однойменній поемі В.Сосюри, релігійно-міфологічна форма мислення У.Самчука як своєрідний спосіб моделювання оточуючого світу у романі "Марія", а також рецептивна стратегія поетики малої епічної прози (оповідання І.Франка "Місія", "Чума") тощо.

Зроблено спробу інтерпретації творчості Л.Українки через звернення до постмодерної теорії тексту, зокрема, до концепцій феміністичної критики. Розглянуто постать української письменниці у контексті її інтелектуальних і духовних шукань на зламі століть, коли зароджувались тенденції художнього розвитку, визначальні для мистецтва ХХ ст. Проаналізовано проблему комунікативного розриву в драматичній поемі "Кассандра", охарактеризовано неоромантичне двосвіття "Лісової пісні".

Розглядаються деякі аспекти методології та методики українознавства, зв'язок структури мовної картини світу із типом мислення у процесі наукового пізнання. Висвітлюються соціально-ціннісні орієнтації в кінці ХХ ст. та їх вплив на розуміння людини людиною, психологічні основи становлення творчої індивідуальності педагога, методи вивчення оціночних еталонів та етнічних стереотипів сучасної української молоді за допомогою семантичних вимірів. Вивчається діяльність Української Національно-Демократичної (Трудової) партії у боротьбі за державність українських земель. Викладено питання розвитку українсько-австрійських літературних взаємин у ХІХ - першій половині ХХ ст. Аналізуються поема Остапа Грицая "Утеча Олекси Перхуна" в контексті його світоглядних вимірів, поетичний образ як містична категорія у творах святого Івана від Христа, а також теоретичні аспекти національно-духовної ідентифікації тощо.

Рассмотрена рецепция библейских мотивов, образов в произведениях писателей-современников - А.Блока и Л.Украинки. Проведен сопоставительный анализ поэм, позволяющий выявить общие закономерности, которые наблюдались в начале века в осмыслении художественной литературой Святого Письма. На уровне мотивов, образов освещены особенности интерпретации Библии, отмечено своеобразие творческих индивидуальностей.

Розглянуто особливості сюжетної будови романів В.Винниченка 1910-х рр., моделі характеротворення у прозі В.Леонтовича, стилетворчу роль традиційних образів у поезії неокласиків. Охарактеризовано творчість А.Погорільського у контексті українського романтизму, генезу української ментальності у духовному просторі героїв О.Довженка, жанрово-композиційні особливості поеми-епопеї Ю.Клена "Попіл імперій". Проаналізовано концепцію образу Івана Гонти в українській літературі, джерела поетичності авторської мови у романі С.Черкасенка "Пригоди молодого лицаря".

Розглянуто жанрово-стильові особливості трагікомедії "Народний Малахій" М.Куліша, естетичні постулати українських неокласиків. Значну увагу приділено вивченню історіософського часопростору в поемах Л.Костенко, прозі М.Чернявського та Г.Колісника, а також українському козацтву у поетичному осмисленні романтиків 30 - 40 рр. XIX ст.

Розглядається літературно-критична спадщина та погляди А.Малишка, морально-етична проблематика його історичних творів (на матеріалі поеми "Дума про козака Данила"), натурфілософізм як змістова домінанта індивідуального стилю А.Малишка. Висвітлюються фольклорні елементи та усталені народнопоетичні вислови в ліриці, форми ліричної адресації в поезії, а також поетика жіночого образу у творчості А.Малишка. Повідомляється про особливості формування в учнів гімназійних класів навичок лінгвістичного аналізу тексту засобами поезії А.Малишка, використання психолінгвістичного та лінгвокраїнознавчого потенціалу творів А.Малишка в процесі навчання української мови як іноземної тощо.

Розглянуто народну основу естетичного ідеалу в поезії Миколи Бажана та культурно-історичні аспекти публіцистики поета. Детально проаналізовано стилістичні функції односкладних речень у поезії "Криниця Леонтовича", застарілу лексику у поемі "Данило Галицький" тощо. Значну увагу приділено використанню творчого доробку М.Бажана у позакласній виховній роботі, мовним засобам вторинної номінації, а також історіософським мотивам у поезії визначного українського митця.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зроблено спробу по-новому осмислити вершинні здобутки Л.Українки - драматичні поеми "У пущі", "Кассандра", "Камінний господар". Акцентовано увагу на проблемах конфлікту особистості, функціонування митця "в часи глухонімії", трагедії правди та невідворотності долі, спокуси владою тощо. Розглянуто характер і специфіку художніх засобів, їх функціональні особливості.

Проаналізовано характерні особливості розвитку української поезії ХХ ст., розглянуто заборонену поему "Мазепа", вірш "Любіть Україну" В.Сосюри, творчість Б.І.Антонича, Л.Забашти, С.Будного. Особливу увагу приділено шістдесятникам - І.Драчу, Б.Олійнику, Д.Павличку, І.Жиленко, представнику Нью-Йоркської школи поетів Б.Бойчуку, лауреату Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка С.Сапеляку та сучасним молодим поетам.

Наведено контрастивний аналіз знакової природи української та латинської терміносистеми, комунікативно-прагматичний аналіз художніх листів українського епістолярного мовлення. Розглянуто питання універсальності та специфічності способів метафоризації в українській, російській та англійській мовах. Представлено семантичну характеристику англіцизмів. Визначено специфіку російського Просвітництва в контексті європейського, жанрову специфіку поеми "Псалми степу" Є.Маланюка, особливості просторово-часової організації драматичного етюду О.Олеся "По дорозі в Казку". Висвітлено проблематику прози на тему штучного голодомору 1932 - 1933 рр. в екзистенційному аспекті, поетику прози О.Забужко в постмодерністському аспекті інтерпретації.

Приведены контрастивный анализ знаковой природы украинской и латинской терминосистемы, коммуникативно-прагматический анализ художественных писем украинской эпистолярной речи. Рассмотрены вопросы универсальности и специфичности способов метафоризации в украинском, русском и английском языках. Представлена семантическая характеристика англицизмов. Определены специфика русского Просветительства в контексте европейского, жанровая специфика поэмы "Псалмы степи" Е.Маланюка, особенности пространственно-временной организации драматического этюда А.Олеся "По дороге в Сказку". Освещены проблематика прозы на тему искусственного голода 1932 - 1933 гг. в экзистенциальном аспекте, поэтика прозы О.Забужко в постмодернистском аспекте интерпретации.

Розглянуто питання археології, історії та краєзнавства, етнології, мовознавства, літературознавства, мистецтвознавства, зокрема, реконструкції старослов'янського житла VIII ст. на території Чернівецького обласного музею народної архітектури та побуту, розвитку муніципальної геральдики Буковини під час Австро-Угорської імперії та боярської Румунії. Визначено причини виникнення поселень-гігантів трипільської культури. Висвітлено образ І.Мазепи у поемі С.Руданського "Гетьман Мазепа" та романі у віршах В.Сосюри "Мазепа".

Рассмотрены вопросы археологии, истории, краеведения, этнологии, языковедения, литературоведения, искусствоведения, в частности, реконструкции старославянского жилья VIII ст. на территории Чернивецкого областного музея народной архитектуры и быта, развития муниципальной геральдики Буковины в период Австро-Венгерскоий империи и боярской Румынии. Определены причины возникновения поселений-гигантов трипольской культуры. Освещен образ И.Мазепы в поэме С.Руданского "Гетман Мазепа" и романе в стихах В.Сосюры "Мазепа".

Охарактеризовано постать А.Данте як останнього поета середньовіччя та першого у добу Нового часу. Проаналізовано поему мислителя "Божественна комедія" як філософсько-художній синтез середньовічної культури, а також її місце у світовій літературі.

Охарактеризована личность А.Данте как последнего поэта средневековья и первого в эпохе Нового времени. Проанализированы поэма мыслителя "Божественная комедия" как философско-художественный синтез средневековой культуры, а также ее место в мировой литературе.

Розглянуто питання історіографії, літературознавства та мовознавства. Висвітлено причини формування та чисельності української еміграції кінця ХІХ - початку ХХ ст. Описано художні функції топосу-знаку в поемі визначного українського поета Я.Славутича "Моя доба". Розкрито міфологічні витоки назви роману українського письменника В.Барки "Рай", викладено концептуально-денотативний підхід до семантичного трактування міфо-символічної назви роману письменника "Жовтий князь".

Рассмотрены вопросы историографии, литературоведения и языковедения. Освещены причины формирования и численности украинской эмиграции конца ХІХ - начала ХХ ст. Описаны художественные функции топоса-знака в поэме известного украинского поэта Я.Славутича "Моя эпоха". Раскрыты мифологические истоки названия романа украинского писателя В.Барки "Рай", изложен концептуально-денотативный подход к семантическому трактованию мифо-символического названия романа писателя "Желтый князь".