Розглянуто проблему структурного тестування паралельних та розподілених програм на основі спеціально визначеної моделі паралельних керованих течій (ланцюжки програмних модулів). Модель містить вузлові та знакові об'єкти, які, взаємодіючи, можуть представляти різні режими тестованої програми. На цій основі запропоновано метод динамічної символьної інтерпретації для визначення тестових сценаріїв, спроможних виявляти похибки, пов'язані з взаємодією. Методи є менш ушкоджуючими порівняно з класичними динамічними методами аналізу, такими як тестування узгодженості або миттєве відтворення, оскільки вони базуються на моделюванні та об'єднанні декількох методик статичного і динамічного аналізів у єдине ціле.

Теоретично відомо, що для детермінованих об'єктів існує взаємооднозначний зв'язок між матричними формалізмами Джонса і Мюллера. Проте на практиці у більшості випадків неможливо визначити матрицю Джонса, відповідну експериментально виміряній матриці Мюллера детермінованого об'єкта. Причина цього полягає у наявності похибки експериментальних вимірювань елементів матриці Мюллера. У відомій на даний час літературі з поляриметрії немає жодного систематичного дослідження впливу похибки вимірювань на результати аналізу інформації, що міститься у матриці Мюллера. Запропоновано метод знаходження детерміністичної матриці Мюллера, найближчої до експериментально виміряної матриці (різниця між значеннями елементів не перевищує середньої похибки вимірювань). Досліджено вплив похибки вимірювань на можливість перерахунку експериментально виміряної матриці Мюллера детермінованого об'єкта в матрицю Джонса для подальшого детального аналізу. Отримано відповідні аналітичні вирази такого перерахунку.

Розглянуто вплив ефекту, який полягає в тому, що у разі двозначного кодування операндів сума двох помилкових цифр дорівнює істинній сумі на трансформовану похибку послідовності додавання. Показано, що за рахунок автокомпенсації похибок допустиму довжину послідовності можна збільшити, принаймні, вдвічі.

Запропоновано структуру стохастичної системи регулювання струмів дуг дугової сталеплавильної печі. Наведено методику адаптивної оптимізації швидкодіючого контуру регулювання струмів дуг за критерієм мінімальної середньої квадратичної похибки й алгоритм її реалізації.

Зроблено спробу систематизувати та цілісно викласти відомості, які стосуються питань керування експозицією. Подано стислий історичний нарис розвитку експонометричних систем. Розглядаються основні ланки, які беруть участь у побудові зображення, в обсязі, достатньому для розв'язування експонометричних задач. Висвітлюються принципи побудови аерофотоекспонометричних систем та експонометричних систем аматорських і професійних фотоапаратів. Проаналізовано похибки автоматичного регулювання експозиції.

Проаналізовано залежність похибки вимірювання масштабно-часового перетворювача від спектрального складу вихідного сигналу. Для зменшення похибки запропоновано спосіб корекції смуги пропускання перетворювача. Виведено формулу для знаходження можливого максимального розширення смуги пропускання перетворювача.

Розглянуто різні структурні схеми й апаратні рішення для створення цифрових перетворювачів код-частота. Наведено їх переваги та недоліки. Проведено теоретичний аналіз похибки, що підтверджує високі метрологічні характеристики пристрою.

Проаналізовано вплив нормально розподіленої вузькосмугової завади в каналах синхронізацій схеми формування комутуючої напруги та обвідної на адитивну похибку схеми періодичного порівняння.

Знайдено адитивну похибку вимірювання осьового магнітного моменту квадрупольної складової магнітного поля технічного об'єкта однокомпонентним чотириточковим магнітометричним пристроєм.

Досліджено властивості апроксимаційного методу В.К. Дзядика стосовно біноміальної функції. Вивчено умови, за яких оцінка для відносної похибки наближення у рівномірній метриці є точною. Результати можно застосовувати до задач теорії потенціалу.

Методом скінченних елементів у разі використання спеціальної базисної системи фінітних функцій побудовано схему другого порядку точності для задачі Штурма - Ліувілля. Доведено збіжність методу скінченних елементів. Отримано точну формулу для похибки власних чисел.

Показано, що байєсівська процедура розпізнавання є субоптимальною для незалежних ознак і розподілу ланцюга Маркова. Отримано оцінку похибки процедури розпізнавання залежно від кількості ознак і розмірів навчальної вибірки.

Розглянуто алгоритм визначення систематичної похибки у вимірах кута місця в системі автономних трикоординатних РЛС. Наведено результати математичного моделювання.

Наведено результати використання сигналів супутникових радіонавігаційних систем (СРНС) GPS і ГЛОНАСС для порівняння національної шкали часу України з Міжнародною шкалою координованого часу та національною шкалою часу Російської Федерації. Встановлено, що за умов застосування наявних приймачів сигналів СРНС цей метод порівняння шкал часу забезпечує досить мале значення випадкової складової похибки вимірювань, але може мати суттєву систематичну похибку вимірювань, яка залежить від багатьох факторів.

Опубліковано матеріли науково-практичної конференції "125 років Міжнародній метричній конвенції", що відбулася 25 травня 2000 р. у Львові. Розглянуто нейромережеві технології в експериментальній інформатиці (вимірювання, контроль, діагностику та тестування) та різницево-адаптивну багатоточкову систему з комбінованим передаванням відліків. Досліджено вплив похибки аналогового перемножувача на точність підсилювача-корелятора, а також температурні поля в корпусі термоперетворювача. Запропоновано шляхи підвищення точності та надійності роботи приладів для вимірювання міжфазного натягу методом обертової краплі.

У разі використання інформації про кривизну фазового фронту електромагнітної хвилі в однопозиційних системах існує можливість вимірювання координат джерел корисного випромінювання на фоні джерела завадового випромінювання, включаючи випадки кутових координат, що збігаються. Розглянуто вимір дальності джерела випромінювання на фоні іншого джерела за сферичністю фазового фронту в активній однопозиційній системі з базою 60 м і довжиною робочої хвилі 3 см. Показано, що вимірювання робиться з деякою систематичною похибкою.

Розглянуто методику розрахунку коефіцієнта гармонік і середнього квадратичного відхилення сигналу генератора від синусоїди за параметрами східчастої функції, яка апроксимує синусоїду. Подано оцінку похибки розрахунку коефіцієнта гармонік, обумовленої квантуванням за рівнем. Результати розрахунку вказаних величин порівняно для різних східчастих функцій.

Рассмотрена методика расчета коэффициентов гармоник и среднего квадратического отклонения сигнала генератора от синусоиды по параметрам ступенчатой функции, аппроксимирующей синусоиду. Дана оценка погрешности расчета коэффициента гармоник, обусловленной квантованием по уровню. Результаты расчета указанных величин сравнивались для различных ступенчатых функций.

Procedires for estimating harmonics factors and mean square deviation of the generator signal from the sinusoid over parameters of hte step-function approximating the sinusoid are considered. Evaluation of the harmonics factor estimation error stipulated by quantization over the level is given. The indicated values estimate results are compared for different step-function.

Наведена методика визначення похибки верстатного пристрою з умови забезпечення сумарної похибки оброблювання заготовок з урахуванням вібрації технологічної системи. Запропоновані формули для визначення складових динамічної точності оброблювання, зокрема, похибки зношування базових встановлювальних елементів пристрою, впливу температурних деформацій та вібрації системи.

Наведено значення частот дискретизації в залежності від похибки дискретизації. Проведено дослідження залежності частоти дискретизації від степеня апроксимуючого поліному.

Розглянуто задачі цифрового вимірювання та реєстрації параметрів процесів, що виникають в електроенергетичних системах (ЕЕС). Визначені значення допустимих похибок при виконанні функцій вимірювання та реєстрації. Доповнена методика визначення частоти дискретизації в залежності від похибки дискретизації та форми вхідного сигналу. Наведені значення частот дискретизації для реєстрації електромеханічних та електромагнітних перехідних процесів в ЕЕС.