Вміщено близько 2000 найменувань спеціальних понять і реалій східно-християнського церковного обряду (номенклатуру богослужбових книг та еортоніми - назви церковних свят, постів, днів, тижнів). Подано термінографічний опис сучасного стану української церковно-обрядової термінології. Зафіксовано фонетичні, словотвірні, лексичні, синтаксичні та орфографічні варіанти церковно-обрядових термінів, а також застарілі, рідковживані, ненормативні з погляду терміновживання спеціальні лексеми (професіоналізми, професійні жаргонізми).

Проаналізовано умови виникнення комп'ютерного лексикону (КЛ) сучасної англійської мови, визначено його основні диференційні особливості, структуру та місце в її системі. Доведено, що КЛ - самостійна гетерогенна система з власною будовою, диференційними ознаками та шляхами поповнення. Виділено "ядерні одиниці" КЛ - первинні та базові, переважно терміни та частково професіоналізми. Розкрито роль і механізм впливу соціальних чинників на взаємодію КЛ з загальнолітературною мовою та іншими професійними мовними підсистемами - військовою, економічною, медичною. Визначено основні напрями лексичної, семантичної і фраземної деривації в КЛ, досліджено формування нових "комп'ютерно маркованих" дериваційних елементів, провідні та другорядні способи словотвору. Описано мовну репрезентацію процесів антропоморфізму (уподібнення комп'ютера до людини) та кіберморфізму (уподібнення людини до комп'ютера), розкрито явище політичної коректності в англомовному КЛ.

Проаналізовано лінгвістичні особливості розмовного стилю мовлення, наведено класифікації розмовної лексики у науковій літературі. Зосереджено увагу на двох групах слів (за І. Р. Гальперіним): загальнолітературній та нелітературній розмовній лексиці. Наведено основні характеристики загальнолітературної розмовної лексики на прикладах автентичних художніх творів британських письменниць. Розглянуто такі різновиди нелітературної розмовної лексики, як сленг, професіоналізми, жаргонізми, вульгаризми та лексичні діалектизми. Рекомендовано методику вивчення розмовного мовлення на основі вибору розмовних клішованих зворотів з автентичних художніх творів та їх використання для вдосконалення умінь студентів за допомогою певних вправ.

Проанализированы лингвистические особенности разговорного стиля речи, приведена классификация разговорной лексики в научной литературе. Сосредоточено внимание на двух группах слов (по И. Р. Гальперину): общелитературной и нелитературной разговорной лексике. Приведены основные характеристики общелитературной разговорной лексики на примерах аутентичных художественных произведений британских писательниц. Рассмотрены такие разновидности нелитературной разговорной лексики, как сленг, профессионализмы, жаргонизмы, вульгаризмы и лексические диалектизмы. Рекомендована методика изучения разговорной речи на основе выбора разговорных клишированных оборотов из аутентичных художественных произведений и их использование для совершенствования умений студентов с помощью определённых упражнений.

Analyzed the linguistic features of colloquial speech, given a classification of spoken language in the scientific literature. Focused attention on two groups of words (by I. Galperin) common literary spoken vocabulary and non-literary spoken vocabulary. The main characteristics of common literary spoken vocabulary were given on examples of authentic literary works of British writers. Considered such varieties of colloquial spoken language as slang, professionalism, jargon, vulgar language and lexical dialecticism. Recommended the method of colloquial speech studying based on a selection of colloquial clichéd turns of authentic literary works and their use to improve the abilities of students with the help of certain exercises.

Зазначено, що професійна мова - сукупність всіх мовних засобів, які використовуються в спеціально окресленій комунікативній сфері з метою досягнення розуміння між всіма фахівцями даної галузі. Функціонування професійної мови обумовлюється чітко визначеною термінологією. Проте лексичний склад тексту професійної мови включає як загальнонаукові лексичні одиниці та вузькоспеціальні терміни, так і професіоналізми, номенклатуру, жаргонізми та загальновживану лексику. Рівень абстрактності професійної мови залежить від термінологічної насиченості. Терміни - найбільш часто вживані мовні одиниці професійного тексту.

Отмечено, что профессиональный язык - совокупность всех языковых средств, которые используются в специально обозначенной коммуникативной сфере с целью достижения понимания между всеми специалистами данной области Функционирование профессионального языка обуславливается четко обозначенной терминологией. Уровень абстрактности профессионального языка зависит от терминологической насыщенности. Термины - наиболее часто употребляемые языковые единицы профессионального языка.

Professional language is the complex of all language means being used in professionally restricted area of communication in order to ensure the mutual understanding among people working in the given sphere. The functioning of professional language is provided with accurately determined terminology. Nevertheless the vocabulary of professional text includes, apart from narrow-branch lexical units, inter-branch general scientific terms, professionalisms (industry words), nomenclatures, professional jargon and the lexis of general use. The level of abstract professional language depends on the level of the text's terminological saturation. Terms are the most frequently used lexical units in a text, which can be used while constructing a quasiabstract.

Незважаючи на те, що на сьогодні в україністиці з'явилося багато грунтовних теоретичних праць, присвячених дослідженню актуальних для термінознавства питань, і ще більше студій, метою яких є опис на певній теоретико-методичній основі різних термінологій, усе ж деякі теоретичні питання потребують спеціального розгляду, оскільки їх висвітлення сприятиме чіткому окресленню термінологічного апарату під час дослідження дорожньо-будівельної термінології та методики вивчення відповідних термінологічних одиниць. Розглянуто професіоналізми галузі дорожнього будівництва. Уточнено поняття "термін", "професіоналізм" у зв'язку із суперечливими визначеннями, що існують у науці сьогодні. Доведено, що слова "термін", "професіоналізм", якими найчастіше називають лексичні одиниці, що, на думку деяких науковців, мають бути залученими до розгляду в межах термінологічних досліджень, позначають відмінні за їх властивостями й ознаками спеціальні лексеми.

Досліджено особливості мовних та позамовних засобів текстів ділових документів, а також розглянуто та проаналізовано основні мовні засоби текстів ділових документів з точки зору замкнутої системи, основу якої складають специфічні одиниці трьох рівнів: лексичного, морфологічного і синтаксичного. Здійснено аналіз лексики текстів ділових документів і, як результат, були встановлені основні групи слів, які властиві для ділових документів. Отже, типовий діловий текст характеризується наявністю спеціальної лексики, до якої відносяться терміни і професіоналізми. Крім того, продемонстровані приклади кліше, архаїчних слів, іноземних слів, особливо французьких та латинських слів-запозичень, скорочень і абревіатури. Проаналізовано процес фразеологізації у діловому мовленні, та з'ясовується поняття вербономінантів - дієслівно-іменникових словосполучень, які у діловій мові стають універсальним засобом і часто використовуються замість паралельних їм дієслівних форм.

Проаналізовано групи некодифікованої професійної лексики туріндустрії - професіоналізми та професійні жаргонізми. Оперуючи лексичним матеріалом, зібраним за методами інтерв'ювання й анкетування серед респондентів - працівників 11-ти київських туристичних фірм та агентств, що спеціалізуються на в'їзному/виїзному туризмі, окреслено основні номінативно-тематичні категорії зазначеної лексики та шляхи її поповнення.

З'ясовано зміст поняття "футбольна лексика", встановлено співвідношення понять "футбольна лексика" і "футбольна термінологія". Наведено таксономію футбольних номінацій у мові спеціального призначення. Таксономія об'єднує терміни футбольної галузі, екстрагалузеві термінологічні одиниці, термінологізовані загальновживані лексичні одиниці, а також номенклатуру, професіоналізми, професійний жаргон. Розроблено семантичну стратифікацію футбольної лексики, обгрунтовано системну організацію цього сегмента словникового складу через реалізацію парадигматичних відношень. Охарактеризовано формально-структурну типологію футбольних номінацій.

Проаналізовано особливості вербалізації образу ділової жінки на сторінках журнального періодичного видання "Жінка". Мета дослідження - систематизувати особливості вербальних засобів репрезентації ідентичності ділової жінки в текстах періодичного видання; описати формування мовними засобами стереотипів фемінності у пострадянський період історії України; за даними публіцистичних текстів проаналізувати трансформації традиційних гендерних стереотипів. Предмет вивчення - особливості комунікативної особистості української ділової жінки у добу незалежності держави. Результати аналізу особливостей мовленнєвої поведінки ділової жінки уможливлюють зробити наступні висновки: у текстах статей наявні англіцизми, запозичені терміни на позначення нових стосунків в економіці; частотними є професіоналізми та шаблонні конструкції без емоційного забарвлення. Мовлення жінок увиразнюється вставними словами, які не стають джерелом зайвої інформації; їх уживання допомагає мовцеві зорієнтуватися, зосередитися, а також робить висловлення більш організованим і чітким. Тексти сучасного періодичного жіночого видання характеризуються активізацією різноманітних словотворчих компонентів, наприклад, на позначення найвищої оцінки: супервумен, суперзірка, суперфінал, мегашоу та ін.; у мовленні сучасної ділової жінки на сторінках журналу багато іншомовних слів, особливо це помітно у процесі описання досвіду роботи українських жінок на світовому ринку. Вищезазначене пояснюється зміною ціннісних орієнтирів особистості, відкритістю українського пострадянського суспільства та проникненням у різні сфери життя суспільства нових понять і явищ.

Проаналізовано особливості вербалізації образу ділової жінки на сторінках журнального періодичного видання "Жінка". Мета дослідження - систематизувати особливості вербальних засобів репрезентації ідентичності ділової жінки в текстах періодичного видання; описати формування мовними засобами стереотипів фемінності у пострадянський період історії України; за даними публіцистичних текстів проаналізувати трансформації традиційних гендерних стереотипів. Предмет вивчення - особливості комунікативної особистості української ділової жінки у добу незалежності держави. Результати аналізу особливостей мовленнєвої поведінки ділової жінки уможливлюють зробити наступні висновки: у текстах статей наявні англіцизми, запозичені терміни на позначення нових стосунків в економіці; частотними є професіоналізми та шаблонні конструкції без емоційного забарвлення. Мовлення жінок увиразнюється вставними словами, які не стають джерелом зайвої інформації; їх уживання допомагає мовцеві зорієнтуватися, зосередитися, а також робить висловлення більш організованим і чітким. Тексти сучасного періодичного жіночого видання характеризуються активізацією різноманітних словотворчих компонентів, наприклад, на позначення найвищої оцінки: супервумен, суперзірка, суперфінал, мегашоу та ін.; у мовленні сучасної ділової жінки на сторінках журналу багато іншомовних слів, особливо це помітно у процесі описання досвіду роботи українських жінок на світовому ринку. Вищезазначене пояснюється зміною ціннісних орієнтирів особистості, відкритістю українського пострадянського суспільства та проникненням у різні сфери життя суспільства нових понять і явищ.

Досліджено лексику туризму української мови. З'ясовано сутність поняття "мова спеціального призначення". Проаналізовано загальнотеоретичні проблеми вивчення термінологічної лексики на початку XXI ст. Виокремлено функції мови спеціального призначення туризму. Сформовано польову структуру терміносистеми. Виділено страти цієї мови (терміни, номени, професіоналізми) та визначено їх роль у поповненні української туристичної лексики. Простежено історію формування лексики туризму, розглянуто основні етапи її становлення. Охарактеризовано особливості подання лексики туризму в лексикографічних джерелах різних часових періодів. Акцентовано увагу на розвиткові ядерних термінів як основи термінополя туризму в українській мові. З'ясовано специфіку функціонально-комунікативної парадигми туристичної лексики. Окреслено її функціональний потенціал у туристичній комунікації. Відзначено нові тенденції у використанні кольороназв у фаховій мові туризму. Особливого значення надано з'ясуванню ролі іншомовних слів як одного з основних джерел поповнення лексики туризму кінця XX - початку XXI ст.

Комплексно проаналізовано термінологію, професіоналізми, професійні жаргонізми та номени як складники спеціальної лексики криміналістичної експертизи (КЕ) в її генетичній неоднорідності та функційній спеціалізації. Виявлено та схарактеризовано особливості вживання арготизмів у дискурсі КЕ. Розглянуто особливості вербального забезпечення КЕ як сфери фахової діяльності. Проаналізовано творення професіоналізмів лексики КЕ, досліджено шляхи та способи творення спеціальної лексики. Зауважено, що більшість вузькоспеціальних термінів терміносистеми КЕ зазнала ретермінування базових понять інших термінологічних систем. Простежено запозичення термінів із європейських мов на прикладі назв конкретних реалій. Схарактеризовано гіперо-гіпономію термінології КЕ. З'ясовано, що спеціальна лексика КЕ в сучасній українській мові перебуває на стадії системної стандартизації й унормування, зумовленого специфікою становлення та розвитку криміналістики як галузі науки і її міждисциплінарним характером.

Охарактеризовано окремі аспекти вияву мовної, термінологічної, комунікативно-прагматичної, текстової, дискурсивної компетенцій психолінгвістичного профілю фахівця економічної сфери. Визначено вплив особистісних рис економіста як наставника на формування мовної особистості економіста-початківця. Проаналізовано наукові праці, які дають змогу визначити мовну особистість як особистість, виражену в мові і через мову; як особистість, що є носієм мови й комунікантом, носієм мовної і комунікативної компетенції. Зазначено три рівні володіння мовою: вербально-семантичний, лінгвокогнітивний, прагматичний, межі між якими досить нетривкі, розпливчасті, які водночас визначають етапи формування мовної особистості. Визначено вимоги до економічної компетенції фахівця, що забезпечують відповідний рівень володіння мовою, адже пріоритетне місце в професійному мовленні фахівців економічної галузі посідають лексичні одиниці мовної системи: економічна термінологія вузького й широкого вжитку, професіоналізми, соціально маркована лексика тощо. Проаналізовано внутрішньолінгвістичні причини динамічного проникнення лексичних запозичень у професійне мовлення сучасних економістів у зв'язку з номінативною необхідністю. При всій повазі до іншомовної культури все частіше й самі фахівці економічної сфери виступають за екологію професійного мовлення, прагнуть хоча б спорадично застосовувати й синонімічні українські відповідники до запозичень. Зазначено важливі комунікативні ознаки професійного мовлення: змістовність, точність, логічність, правильність, стислість викладу думок, доказовість, коректність та доречність уживання термінів, насиченість інформацією, чистота мови, виразність дикції, милозвучність. Таким чином, показниками загальнокультурної, мовної, термінологічної компетенції економіста є глибокі знання особливостей економічної термінології, теорії і практики мовленнєвого впливу, уважне ставлення до питомої лексики й фахових термінів. Сформованість психолінгвістичного профілю особистості економіста-початківця залежить від фундаментальної, мовної підготовки, прикладу і впливу особистісних рис економіста-наставника. Мовний розвиток сучасного економіста значною мірою залежить від державної підтримки, однак насамперед від власного прагнення до саморозвитку й самореалізації.

Викладено теоретичний матеріал із документної лінгвістики. Визначено місце офіційно-ділового стилю в стилістичній системі української мови. Висвітлено особливості текстів службових документів на лексичному, морфологічному та синтаксичному рівнях. Розглянуто актуальні питання українського правопису й орфограми, частотні в текстах офіційно-ділового стилю. Подано загальні правила оформлення й організації текстів документів. Розкрито засади редагування текстів ділових паперів, з’ясовано мовні особливості різних за призначенням службових документів. Розміщено перелік ситуаційних завдань із документної лінгвістики, тематику комплексних індивідуальних завдань і глосарій. Висвітлено лінгвістичні аспекти службових документів. Досліджено терміни та професіоналізми в писемному діловому мовленні.