Розкрито проблеми української прадавнини, етнічної історії та розселення в світі українців. Висвітлено науковий внесок визначних діячів української культури, а саме: П.П.Чубинського, М.П.Драгоманова, М.Лисенка, П.Мирного, М.Шашкевича, В.Гнатюка та ін. Детально розглянуто галузі господарства, зокрема, хліборобство, бджільництво, рибальство та мисливство, тваринництво й пасівництво, а також ремесла і промисли: прядіння і ткацтво, скловиробництво, ковальство, чумацтво, гончарство, золотарство та допоміжні промисли. Окремі розділи присвячено традиціям колективної трудової взаємодопомоги, центрам громадського життя, корпоративному побуту та звичаям городян середньовіччя, весільній обрядовості, родинному життю тощо.

Здійснено порівняльний аналіз характерних рис елементів формоутворення веретена, яке використовується в процесі прядіння ниток із різних волокон у трьох регіонах (Республіці Молдова, Україні, Росії). Розглянуто пропорції, членування, сполучення, кількість простих геометричних фігур обертання (конус, циліндр, півсфера), що беруть участь в утворенні форми веретена.

Приведён сравнительный анализ характерных особенностей формообразования веретена, используемого в процессе прядения ниток из различных волокон в трех регионах (Республике Молдова, Украине, России). Рассмотрены пропорции, членение, сопряжение, количество простых геометрических фигур вращения (конус, цилиндр, полусфера), участвующих в образовании формы веретена.

In article the comparative analysis of prominent features of elements of formation of the form of the spindle used during spinning of strings from various fibres in three regions (Republic Moldova, Ukraine, Russia) is carried out. Proportions, partitioning, interface, amount of simple geometrical figures of rotation (a cone, the cylinder, a hemisphere), participating in formation of the form of a spindle are considered.

Уперше наведено результати комплексного дослідження прядіння та ткацтва населення Лівобережного Лісостепу України VII - початку III ст. до н.е. на підставі узагальнення керамологічних, археологічних і етнографічних джерел. Розглянуто технологію виготовлення ниток, тканин і глиняних виробів на більшості досліджених у даному регіоні археологічних пам'ятках, пов'язаних з прядінням і ткацтвом, показано їх роль і місце у житті тогочасного суспільства. Висвітлено фактори, що сприяли динамічному розвитку прядіння та ткацтва у регіоні, зокрема, еволюцію даних виробництв у середовищі місцевого населення та зовнішні впливи.

Впервые приведены результаты комплексного исследования прядения и ткачества населения Лесостепи Украины VII - начала III вв. до н.э. на основе обобщения керамологических, археологических и этнографических источников. Рассмотрена технология изготовления ниток, тканей и глиняных изделий на большинстве исследованных в данном регионе археологических памятках, связанных с ткачеством и прядением, показана их роль и место в жизни общества того времени. Освещены факторы, которые способствовали динамическому развитию ткачества и прядения в регионе, в частности, эволюция данных производств в среде местного населения и внешние влияния.

Наведено відомості про текстильні тканини та їх різновиди: 65 класифікаційних ознак і їх 800 значень подано у вигляді інтенсіональних визначень і умовного кодування переліку класифікаційних ознак тканих полотен. Надано тлумачення класифікаційних значень текстильних товарів. Подано інформацію про вихідну сировину (текстильні природні та хімічні волокна, нитки, пряжа), її первинну обробку, прядіння, ткацтво, обробку й оздоблення тканин, хімічну технологію волокнистих інгредієнтів, технологію виготовлення даних полотен.

Приведены сведения о текстильных тканях и их разновидностях: 65 классификационных признаков и их 800 толкований поданы в виде интенсиональных определений и условного кодирования перечня классификационных признаков тканных полотен. Дано толкование классификационных значений текстильных товаров. Приведена информация об исходном сырье (текстильных натуральных и химических волокнах, нитях, пряже), его первичной обработке, прядении, ткачестве, обработке и отделке тканей, химической технологии волокнистых ингридиентов, технологии изготовления данных полотен.

Наведено результати дослідження властивостей конопляного волокна та можливості його використання в сумішах з хімічними волокнами для вироблення костюмно-платяних тканин. На підставі аналізу результатів показано, що конопляне волокно можливо переробити з апаратної системи прядіння. Проектуванням сумішей з використанням конопляного волокна показано можливість одержання високоякісних виробів з необхідними споживчими властивостями.

Розглянуто формування якості камвольних тканин на етапі їх виробництва як процес з виділеними взаємозв'язаними підпроцесами (проектування, закупівля сировини та матеріалів, прядіння та ткацтво, обробки), якими можна керувати, а потреби та вимоги споживачів до якості на вході процесу перетворюються на виході у задоволеність споживачів.

Наведено результати досліджень в галузі розробки теоретичних основ процесу друкування та їх експериментальної перевірки. Досліджено пружнов'язкі властивості загусників та фарб в процесі друкування, що дозволяє кількісно їх описати за допомогою реологічного рівняння Максвела. Досліджено механізми аномально-в'язкої течії широкого асортименту загусників і друкарських фарб. Досліджено вплив технологічних параметрів на основні показники якості друку. Запропоновано склад модифікованого загусника. Результати одержано у вигляді математичних моделей другого порядку. Для тканин різних структур, які виготовлені з пряжі кільцевого і пневматичного способів прядіння, підтверджено теоретичні рівняння переносу друкарської фарби з робочих органів машин в матеріал, що дозволяє їх застосовувати для прогнозування результатів друку.

В дисертації наводяться результати теоретичних та експериментальних досліджень, пов'язаних з розробкою ефективних умов одержання крученоподібної пряжі скороченим засобом. Технологічний процес одержання дослідної крученої нитки з двох рівниць дасть можливість розширення асортименту простих і фасонних кручених ниток за рахунок використання рівниць з даними видами волокон різноманітної довжини і товщини. Теоретичним аналізом і проведеними дослідженнями встановлено, що одним з основних резервів збільшення продуктивності кільцепрядильних машин є застосування на цих машинах нового засобу прядіння і крутіння.

Проаналізовано розвиток прядіння і ткацтва у мешканців Лівобережного Лісостепу України VII - початку ІІІ ст. до н.е. Досліджено знаряддя прядіння й ткацтва та відбитки тканин на глиняних виробах. Відзначено, що прядіння і ткацтво у місцевого населення високорозвинуті в рамках домашнього виробництва. Під час прядіння використовувались веретена кількох типів з кружалами (переважно, глиняними), ткали на горизонтальних і вертикальних ткацьких верстатах, у конструкції яких застосовувались глиняні деталі, виготовлялися якісні нитки і тканини.

Розроблено ресурсоощадну технологію виготовлення льонобавовняної пряжі та тканин за технологією переробки бавовни з використанням фізико-механічного котоніну електроімпульсного способу обробки. Установлено, що на процес даної обробки короткого льоноволокна найбільше впливає час дії електричних розрядів. Виявлено, що найкращі прядівні показники волокна після процесу котонування досягаються за умов використання льоноволокна зі ступенем засміченості 7 %, якщо час електроімпульсної обробки не перевищує 5 хв, а напруга електричних потенціалів - 36 кВ. Розроблено оптимальні технологічні режими одержання котоніну для подальшого виготовлення пряжі кардної системи прядіння бавовни. Установлено, що у разі використання у текстильному виробництві від 30 % до 50 % льоноволокна, котонованого за допомогою електричних розрядів у воді, міцність виробленої льонобавовняної пряжі та тканини збільшується на 2 % - 3 %.

Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень у галузі поглибленого очищення коротких низькосортних волокон льону для підготовки їх до прядіння. Розроблено процес поглибленого очищення відходів тіпання в процесі куделеприготування та розволокнення коротких волокон на стадії первинної обробки льону. Проведено порівняльний аналіз різних способів розволокнення з метою отримання високоякісного волокна, придатного для виготовлення прядива та інших товарів. На підставі експериментальних досліджень і розробленої математичної моделі процесу запропоновано та впроваджено технологію виготовлення високоякісного волокна з відходів тіпання. Розроблено та змонтовано устаткування для переробки низькосортної сировини за різними технологічними схемами.

Досліджено процес проектування багатокомпонентної пряжі з вмістом конопляного котоніну, яка призначена для виготовлення текстильних виробів з заздалегідь заданими споживчими властивостями. Для одержання конопляного котоніну обрано фізико-механічний спосіб котонізації. Якість одержаного котоніну оцінено за показниками довжини, діаметра та розривного навантаження, що підтвердило його придатність для використання у поєднанні з іншими волокнами. Проведено аналітичне дослідження процесу змішування волокон та одержано систему лінійних рівнянь, яка є математичною моделлю багатокомпонентної суміші для виготовлення пряжі з урахуванням споживчих властивостей текстильних виробів, у процесі вирішення якої забезпечується мінімум собівартості суміші. Розроблено технологію одержання змішаної пряжі лінійної щільності 42 текс за кардною системою прядіння бавовни, до складу якої входить конопляний котонін (30 %), бавовна (40 %), лавсан (30 %).

Розроблено технологію малоінерційної розкладки нитки, яка дозволяє за рахунок використання диференційної намотки підвищити ефективність процесу формування пакувань. Для її реалізації запропоновано пристрій мотального механізму з малоінерційною розкладкою нитки. Спосіб диференційного намотування полягає у послідовному зсуві шарів намотки вздовж осі обертання пакування та дозволяє формувати мотальні пакування з вовняної пряжі апаратної системи прядіння без обмеження об'єму тіла намотки зі збільшеною довжиною нитки. Об'єм і форма мотального пакування залежить від параметра "висота розкладки" нитки на пакуванні. Одержано математичну залежність висоти такої розкладки нитки від конструктивних і кінематичних параметрів механізму. Здійснено графоаналітичне дослідження процесу малоінерційної розкладки. Розроблено технологію проектування пакування заданої форми, а також технологічний режим формування мотальних пакувань заданої форми зі збільшеною довжиною нитки за способом диференційного намотування.

Вперше визначено рівняння натягу нитки, що враховує амплітуди коливань шпинделя веретена в процесі формування пряжі. Запропоновано урівноваження шпинделя веретена, яке забезпечується підшипниковим вузлом веретена нової конструції. Розроблено теоретичні основи для розрахунку вібро-, зносостійких веретен. Розроблено технологічний режим формування пряжі під час підвищення частоти обертання веретен у разі збереження фізико-механічних показників пряжі.

Розроблено методологічні засади щодо формування асортименту бавовняних тканин для виготовлення дитячого одягу з високими споживними властивостями через алгоритм потреби - вимоги - методи досягнення цілі. Внаслідок зменшення скрученості пряжі, вибору способу її прядіння, зниження щільності тканин і вдосконалення основних та завершальних оброблень полотен сформовано новий асортимент тканин для дітей. Визначено пріоритетні параметри будови тканин полотен, які є базовими для складання номенклатури показників якості бавовняних тканин для дитячого одягу. Проведено товарознавчу оцінку споживних властивостей нових бавовняних тканин і з'ясовано закономірності їх формування. Установлено, що залежно від скрученості пряжі, способів її прядіння, щільності тканин змінюються показники проникності, м'якості та туше досліджуваних тканин. За результатами дослідження виявлено можливість регулювання властивостей полотен та доцільність використання розріджених та пом'якшених тканин для виготовлення предметів дитячого одягу для немовлят і дітей ясельного віку. Розроблено методику дослідного ношення предметів дитячого одягу у відповідних закладах з врахуванням чинних санітарних норм і правил. Проведено санітарно-епідеміологічну експертизу нових бавовняних тканин і доведено токсикологічну нешкідливість використаних барвників.

Досліджено історію та соціально-економічний устрій племен юхнівської культури. Створено архелогічну карту пам'яток і наведено їх характеристику. Здійснено систематизацію та аналіз матеріального комплексу культури, що дозволяє висвітлити основні сфери діяльності юхнівського населення. Базу його економічного розвитку складали скотарство та землеробство за допоміжної ролі полювання та рибальства. Розвиненими галузями були гончарство, прядіння та ткацтво, косторізна справа, а також ремесла - залізоробне та бронзоливарне. Соціальний устрій суспільства, що вивчається, визначаться як родоплемінний. Хронологію визначено в межах VII - I ст. до н. е. Зафіксовано три етапи розвитку юхнівської культури (VII - кінець V ст. до н. е.; кінець III - I ст. до н.е.), що відповідають часу становлення, найбільшого розвитку та зникнення цього культурного утворення. Існуючі дані дозволяють відносити юхнівську культуру до балтського етносу.

Наведено інформацію про будову, основні структурні, механічні та фізичні характеристики та методи визначення якості текстильних матеріалів (волокон, ниток, тканин, трикотажу, нетканих полотен). Увагу приділено механічним властивостям ниток, основним процесам прядіння, зміні лінійних розмірів і зносостійкості текстильних полотен.

Дана информация о строении, основных структурных, механических и физических характеристиках и методах определения качества текстильных материалов (волокон, ниток, тканей, трикотажа, нетканых полотен). Уделено внимание механическим свойствам ниток, основным процессам прядения, изменению линейных размеров и изностойкости текстильных полотен.

Наведено загальні відомості про бавовняні, луб'яні, хімічні волокна й овечу вовну, описано їх властивості, запропоновано класифікації та системи оцінювання. Розглянуто основні системи прядіння та машини для виготовлення пряжі з бавовняних, вовняних, льняних, хімічних волокон та їх сумішей. Охарактеризовано технологічні процеси прядильного виробництва. Описано сучасні технології виготовлення високооб'ємної пряжі, наведено загальну характеристику промислового устаткування, що використовується у процесі їх реалізації. Визначено напрями та перспективи розвитку техніки та технології прядильного виробництва.

Изложены общие сведения о хлопчатобумажных, лубяных, химических волокнах и овечьей шерсти, описаны их свойства, даны классификации и системы оценивания. Рассмотрены основные системы прядения и машины для изготовления пряжи из хлобчатобумажных, шерстяных, льняных, химических волокон и их смесей. Охарактеризованы технологические процессы прядильного производства. Описаны современные технологии изготовления высокообъемной пряжи, дана общая характеристика промышленного оборудования, которое используется для их реализации. Определены направления и перспективы развития техники и технологии прядильного производства.

Запропоновано сучасну концепцію щодо закономірностей зміни якісних властивостей текстильних матеріалів в процесі прядіння та ткацтва. Вперше в ході використання методу причинно-наслідкових зв'язків вирішено проблеми залежності властивостей текстильних матеріалів від технологічних параметрів технологічного процесу протягом всього технологічного циклу та без проведення великого практичного експерименту. Встановлено основні залежності між технологічними параметрами устаткування, фізико-механічними параметрами вихідної сировини та заданими властивостями текстильного продукту. Вперше одержано емпіричні залежності щодо характеру та механізму зв'язків факторів, які максимально впливають на якість текстильних матеріалів. Розроблено аналітичні залежності фізико-математичних властивостей текстильних матеріалів від параметрів устаткування та параметрів сировини.

Висвітлено техніко- та економіко-технологічні аспекти промислового виробництва (ПВ). Розкрито основи технології виробництва палива та енергії, металургійного виробництва (МВ), машинобудування, хімічної промисловості, виробництва будівельних матеріалів, лісопереробного комплексу, легкої та харчової промисловості. Розглянуто питання виробництва основних видів електроенергії, чавуну, сталі, основних кольорових металів, сірчаної кислоти, аміаку та азотної кислоти, мінеральних добрив, полімерних матеріалів, гіпсу, будівельного вапна та бетону, фанери, паперу та целюлози. Описано новітні види МВ, технології лиття, машинобудування в електроніці та мікроелектроніці, виробництва скла, цементу (портландцементу), прядіння текстильних волокон, ткацького виробництва, цукру, молока та молочних продуктів, м'яса та м'ясопродуктів, виготовлення консервованих продуктів. Проаналізовано економічну ефективність техніко-технологічного розвитку ПВ, ринкові механізми підвищення його прибутковості.