Розглянуто актуальні питання землеробства і рослинництва, зокрема, наведено результати дослідження залежності продуктивності та врожайності сільськогосподарських культур (картоплі, озимої пшениці, сої, проса, гороху, яблуні, льону-довгунцю, кормових буряків, ярого ячменю) від строків внесення добрив і способів обробітку грунту.

Встановлено, що агрокліматичний потенціал центральної частини Вінницького Побужжя сприяє вирощуванню багатьох основних видів кормових культур: кукурудзи, озимих, суданської трави і ряду інших тонкостеблових злакових, топінамбура, а також амаранту.

Досліджено взаємний вплив рослин ароматичних видів (непети, чорнобривців, змієголовнику, кропу), зернових (пшениці, кукурудзи, гречки, ячменю) і кормових (ріпаку, суріпиці) за умов їх сумісного вирощування. Встановлено як позитивний, так і негативний (одно- та двосторонні) взаємовпливи рослин-партнерів, що може мати практичне значення. Показано стимулювальний вплив на врожайність маси сирої речовини та збір ефірної олії непети сумісного вирощування з кормовими, лікарськими та ефіроолійними культурами, крім кропу городнього.

Наведено результати вивчення особливостей компонентного складу запасних білків - гліадину та глютеніну - у сортів озимої м'якої пшениці, що були рекомендовані для вирощування в Україні в 1998 р. Ідентифіковано генотипи 67 сортів пшениці за шістьма гліадинкодуючими локусами - Gli 1A, Gli 1B, Gli 1D, Gli 6A, Gli 6B, Gli 6D, та трьома локусами, що кодують високомолекулярний глютенін - Glu A1, Glu B1, Glu D1. Встановлено існування зв'язку між рівнем якості зерна сортів та закономірністю розповсюдження алелей локусів, що кодують запасні білки. Показано, що генотип за гліадин- та глютенінкодуючими локусами пов'язаний з рівнем якості зерна сорту, що дозволяє використовувати цю систему генетичних маркерів як для ідентифікації генотипу та диференціації сортів, так і в селекції на якість зерна.

Розглянуто вплив способів основного обробітку на агрофізичні властивості грунту та врожай зеленої маси люцерни, погодних умов на ріст, розвиток і продуктивність озимої пшениці за різних строків сівби, гібридів і строків сівби на вологість зерна кукурудзи та енергозатратність виробництва. Висвітлено грунтозахисну роль найпростіших гідротехнічних споруд у системі контурно-меліоративного землеробства, біологічну пристосованість рослин ярого ячменю та вівса до умов навколишнього середовища, питому вагу деяких агротехнічних факторів у формуванні зернової продуктивності двох гібридів кукурудзи.

Розглянуто особливості цвітіння різночасно квітучих самозапилених ліній кукурудзи на ділянках гібридизації. Визначено вплив строків сівби та густоти стояння рослин гібридів кукурудзи різних груп стиглості на тривалість вегетаційного періоду та вологість зерна перед збиранням. Проаналізовано динаміку чисельності цикадок (Homoptera: Auchenorrhyncha) в осінній період вегетації озимої пшениці залежно від агротехнічних заходів.

Досліджено властивості грунтових стрептоміцетів. Проаналізовано роль бульбочкових бактерій люпину та рослини-хазяїна у формуванні ефективних симбіотичних взаємовідносин, а також використання азотфіксуючих бактерій Azospirillum Brasilense з метою поліпшення якості зерна озимого жита. Розглянуто біологічні властивості кандідаміцетів, виділених від пацієнтів з генералізованим пародонтитом, ускладненим кандидозом тощо.

Наведено результати досліджень з використання сортів озимого тритікале на зелений корм: АДМ 5, АДМ 8, АДМ 9, АД 52, АД 15, АД 44, АД 52, АД 3/5, АДП 2, Мально, Ягуар, Поліський 4, Поліський 7, аналіз продуктивності посівів, їх кормової цінності у порівнянні з озимим житом і пшеницею.

Схрещенням п'яти сортів озимої м'якої пшениці (Білоцерківська 47, Іллічівка, Киянка, Миронівська 808, Поліська 70) за повною схемою створено гібридну популяцію, в якій виникла гетерогенність за п'ятьма гліадинкодуючими локусами. Проаналізовано частоту алелів даних локусів та їх асоціацій після двох, чотирьох і десяти років пересіву. Внаслідок репродукції популяції змінилось співвідношення алелів за всіма вивченими локусами. Стійку тенденцію до зростання частоти проявив алель Gli lA5, невелику - Gli lDi і достатньо суттєву - Gli 6ФЗ. Частка алеля Gli 6D2 збільшилась тільки після десяти років репродукції популяції. Поєднання алелів за двома, трьома і п'ятьма локусами було невипадковим. Переважають частоти асоціацій алелів, що характерні для батьків популяції, за винятком Іллічівки, над новоствореними сполученнями. З'ясовано можливі причини цього явища.

За умов дефіциту вологи в листках проростків 2 сортів озимої пшениці (Харківська-81 і Напівкарлик-3) знижується загальний вміст білка, нуклеїнових кислот, цитокінінів та активність аміноацил-тРНК-синтетаз. Одночасно збільшуються протеолітична активність і вміст вільних амінокислот. Антистресовий препарат картолін-2 зменшує негативну дію водного стресу. Встановлено, що механізм протекторної дії картоліну пов'язаний не тільки з прямою активацією синтезу білка, а й опосередковано - зі стимуляцією утворення цитокінінів, які, в свою чергу, активують білковий синтез.

Досліджено вміст абсцизової кислоти (АБК) на різних стадіях онтогенезу рослин озимого жита. Встановлено, що цей показник був найбільшим у зернівках на стадії молочної стиглості, тоді як у зрілих зернівках - меншим. Меристеми етіольованих проростків містили в 5 разів більше АБК, ніж цілі проростки. Під впливом диквату й етефону вміст АБК у проростках збільшувався в 1,2 - 1,3 рази. Наведено схему взаємодії оксидантів і антиоксидантів на різних стадіях онтогенезу рослин.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.103-476

Рубрики:

Озима пшениця

Шифр НБУВ: Ж69225 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що за рахунок фіксації азоту озимою викою в грунт надходить не менше 45 кг мінерального азоту, який ефективно використовує озима пшениця. За даних умов рослини мають кращий ріст та розвиток, суттєво підвищується їх врожайність та якість зерна, покращується фітосанітарний стан посівів.

Досліджено утворення етилену й етану в зрізаних листках озимого жита, квасолі та помідорів, а також вміст у них 1-аміноциклопропан-1-карбонової кислоти. Виявлено закономірність в утворенні зазначених вуглеводнів: у разі виділення великої кількості етилену виділялась незначна кількість етану, і навпаки. Обробка рослин гербіцидами дикватом, тордоном і гліфосатом за 5 год до відбору проб стимулювала утворення етилену. За цих умов вміст 1-аміноциклопропан-1-карбонової кислоти в оброблених рослинах був нижчим, ніж у контрольних. Зроблено висновок, що за стресових умов етилен утворюється не тільки з 1-аміноциклопропан-1-карбонової кислоти, а й з інших невідомих речовин.

Досліджено вплив мінеральних та органічних добрив на динаміку вмісту рухомих форм Hg, Zn, Cu, Co, Ni в лучно-черноземному карбонатному великопилувато легкосуглинковому на лесоподібному суглинку грунті під час вирощування озимої пшениці. Встановлено, що сезонні коливання вмісту рухомих форм цих елементів у грунті сягають: для ртуті 0,010 - 0,400; цинку - 0,65 - 2,93; міді - 0,36 - 2,20; кобальту - 0,20 - 2,53 та нікелю - 0,15 - 2,70 мг/кг залежно від варіанта та періоду відбору зразків. Використання різних форм добрив значно впливає на вміст важких металів у зерні озимої пшениці.

Встановлено, що обробка рослин озимої пшениці мінералізованою (пластовою) водою, в дозі 450 л/га, у період вегетації, знижує ураженість посівів борошнистою росою на 74,5-76 %.

Досліджували склад новосинтезованих загальних та мітохондріальних білків проростків озимої пшениці чотирьох сортів, що відрізняються за морозостійкістю та чутливістю до гіпоксичного впливу. При адаптації до зниженої температури у зразках загального білка спостерігається індукція синтезу нових поліпептидів з мол.м. 16, 24 і 118 кД, а також посилення новоутворення існуючих (22, 35, 54 кД, БТШ70, БТШ90). При затопленні зростає питома інтенсивність синтезу ряду поліпептидів, зокрема 18, 35, 57 кД, БТШ70 і БТШ90. Для зразків мітохондріального білка основні зміни спектра новосинтезованих поліпептидів для обох чинників детектуються у ділянці 71 -73 і 82 кД, а також 16 -18 і 35 кД.

Показано, що бензиламінопурин (БАП) у вільній формі та іммобілізований на полімерні (полістимулін К) підсилював лінійний ріст коренів та пагонів інтактних рослин озимої пшениці сортів Одеська 51 і Ровенська 14 як за оптимальних умов вирощування, так і після дії високотемпературного стресу. Водночас з'ясовано, що 2,4-дихлорфеноксіоцтова кислота (2,4-Д) та її полімерний аналог полістимулін А-6 сприяли наростанню маси надземної і підземної частин проростків.

Наведено результати впливу систем, що вивчаються, зяблевого обробітку грунту: напівпарового полицевого та безполицевого і поліпшеного полицевого та безполицевого на врожайність ярого ріпаку за умов півдня України. Встановлено, що система поліпшеного зяблевого полицевого обробітку грунту забезпечує формування найвищого врожаю насіння - 11,9 ц/га, а безполицевий обробіток як напівпаровий, так і поліпшений зяблевий, зменшує врожай на 1,0 - 2,1 ц/га.

За умов високих цін на матеріально-технічні ресурси, відсутності паритету цін на промислову і сільськогосподарську продукцію, автори показано шляхи зменшення витрат на основний обробіток грунту, з урахуванням попередників і добрива для отримання більшого урожаю зерна озимої пшениці.