Наведено авторську концепцію емансипаторської метаідеології розвитку. Розглянуто проблему виникнення ідеологій, їх сутність, визначення. Особливу увагу приділено лібералізму, який на макросоціальному рівні уособлює життєвий потяг, динаміку й енергетику змін, інновації та креативність.

Простежується життєвий шлях митрополита А.Шептицького на фоні загальної характеристики епохи, в якій він творив. Висвітлюються головні віхи церковної діяльності Шептицького, звертається увага на його екуменічні погляди. Зроблений грунтовний аналіз основних теологічних праць ("Культ Христової любові", "Про милосердя", "До вірних", "Не убій" та інших), простежується еволюція його релігійних поглядів. Дана оцінка діяльності А.Шептицького в галузі освіти і культури, а також зроблена спроба об'єктивно і без упереджень проаналізувати політичну орієнтацію митрополита, з'ясувавши мотиви його відношення до різноманітних режимів (польського, німецького, радянського). Характеризується релігійна ситуація в Закарпатті в 20-30-х рр. ХХ ст. і позиція щодо неї А.Шептицького.

Розглянуто питання відродження української національної ідеї в переломну кризову добу 60-х рр. ХІХ ст. - період народження новітніх ідеалів суспільного життя. На підставі багатого архівного матеріалу, мемуарної та дослідницької літератури висвітлено становлення нових форм суспільної боротьби, нових засад національної ідеології як державницької, а також розкрито ці процеси у взаємозв'язках, взаємовпливах і протиборстві з європейським, російським, польським визвольними рухами.

Висвітлюється концептуальна альтернативність сучасної політології, позиція Великобританії щодо європейської та трансатлантичної інтеграції, ідеологія зовнішньої політики США. Характеризуються латиноамериканська та українська "моделі" політичних та економічних реформ, повідомляється про загрозу глобальної кризи й нові аспекти міжамериканського співробітництва та ін.

Досліджуються проблеми мотивації наукової творчості видатних українських істориків другої половини XIX - початку XX ст. - представників так званої народницької концепції - М.Костомарова, В.Антоновича та М.Грушевського, питання творчої продуктивності зазначених істориків та їх фахового вибору. Розглядається інститут науки як фактор існування української народницької концепції, роль духовності і християнської моралі в житті і науковій діяльності М.Костомарова, етико-релігійна і "наукова" мотивація творчості М.Грушевського, парадокси дослідження школи В.Антоновича, проблеми зміни його конфесійної приналежності та ін.

Розглядається феномен віри і знання у людському бутті, роль релігійного фактору у формуванні моральних цінностей, а також моральні засади феномену віри. Аналізуються деякі аспекти функціонування релігії в сучасних умовах, проблема віри в лютеранській доктрині. Досліджується феномен віри у медицині. Простежується вплив християнства на процес становлення української духовності, висвітлюється релігійна духовність українського народу в його історичній генезі. Визначена ідея божественної трансценденції в художній практиці українських символістів. Пропонується сакральний досвід як форма духовного самотворення людини тощо.

Матеріали збірника підготовлені до Міжнародної наукової конференції, присвяченої 350-й річниці початку війни під проводом Богдана Хмельницького. У збірнику на грунтовній джерельній основі висвітлюються малодосліджені аспекти історії Національно-визвольної війни, зокрема, дискусійні питання її причини, типології й хронологічних меж, місця та ролі в процесах національного державотворення і еволюції суспільної свідомості української нації; розкриваються передумови виникнення революційної ситуації в Україні в середині XVII ст. та реформування ідеологічних засад повстання; розглядаються наслідки Визвольної війни як у сфері внутрішньої політики, так і на міжнародній арені.

Досліджено проблеми взаємодії культури та освіти крізь призму феномену "багатокультуралізм". Культура є системою поглядів, цінностей і знань, поширених у суспільстві, які передаються з покоління в покоління. Зазначено: система цінностей взаємодіє з зовнішніми економічними та політичними факторами, що визначає облік соціальних перетворень. Запропоновано два принципи класифікації поняття "культура": диференціацію, що випливає з соціального аналізу, та специфікацію людської діяльності відповідно до функціональних додатків. Наголошено, що другий принцип протиставляє матеріальну культуру інтелектуальній. Відповідно обидва класифікуючі принципи та всі підпорядковані їм критерії містять освітні компоненти. Багатокультурну освіту можна розглядати як міжособистісні стосунки, тобто як мережу освітніх процесів (з їх організацією та результатами), які характеризуються співіснуванням дітей та дорослих, що виходять із різного культурного прошарку та навколишнього середовища. Проаналізовано особливості вузького значення поняття "багатокультуралізм" відповідно до підлеглих критеріїв багатоетнічності та багатонаціональності, їх впливу на освіту. Охарактеризовано основні підходи, що базуються на трьох основних ідеологіях (парадигмах): асиміляції, акомодації та інтеркуляції (міжкультуралізмі).

Висвітлено сучасні положення, методи та наукова ідеологія біотехнології рослин. Наведено основні етапи історії дисципліни, особливості біотехнологічної лабораторії, відомості про поживні середовища та методи стерилізації рослинного матеріалу. Особливий акцент зроблено на питаннях мікроклонального розмноження, дії фітогормонів, одержанні безвірусного матеріалу, природи сомаклональної мінливості, культурі протопластів, генетичній трансформації рослин.

Розглянуто основні теоретичні положення та сучасні концепції політичної культури, ідеології та виховання. Визначено механізми функціонування політичної ідеолгії та психології за умов різних політичних систем. З'ясовано особливості використання політичних аспектів індивідуальної та масової психології.

Церковний собор у Львові легалізував Українську греко-католицьку церкву в Україні 23 січня 1990 р., але офіційне визнання і можливість зосередитися на суто релігійних формах діяльності УГПЦ змогла лише після прийняття 26 квітня 1991 р. Верховною Радою УРСР Закону "Про свободу совісті та релігійні переконання".

Висвітлюються основні етапи розвитку політичної думки Стародавнього Сходу, Стародавньої Греції і Риму, Середньовіччя, Відродження, Реформації, Просвітництва та політичні ідеї періоду розвитку капіталізму. Велика увага приділяється становленню і розвитку політичної думки в Україні. Аналізується діяльність політичних партій, громадських організацій і рухів в політичній системі суспільства, а також сутність політичної культури, її структура і функції. Розкриваються поняття: політична свідомість і політична психологія, політична ідеологія і основні політичні течії (соціалізм, комунізм, соціал-демократизм, лібералізм, консерватизм, неоконсерватизм, радикалізм, екстремізм, фашизм, анархізм, клерикалізм, націоналізм), політичні конфлікти, політичні кризи і гуманізація політики. Детально розглянуто питання демократії, виборчої системи, взаємовідносин і взаємовпливу релігії і політики тощо. Крім того, до кожної теми додаються методичні матеріали: схеми, контрольні запитання і завдання, теми рефератів та список рекомендованої літератури.

Розглянуто історичний досвід щодо нормативних і правових аспектів галузі фізичного виховання та спорту в Україні.

Рассматриваются проблемы обоснования общественной идеологии в свете гуманистического подхода, парадигмы идеологии трансформации украинского общества, вопросы взаимодействия общественной психологии и идеологии, а также роль науки в обществе как индикатора его социального и экономического состояния. Проведен анализ развития психолого-педагогической практики в условиях философского и идеологического кризиса. Исследованы проблемы политической культуры и социализации молодежи. Акцентируется внимание на положении личности в проблемном социуме, детерминантах и условиях мировоззренческой динамики. Ряд вопросов посвящен определению роли психолого-педагогической науки в контексте национально-государственного развития Украины.

Зроблено висновок, що за умов релігійного відродження в Україні Церкви намагаються не лише знайти якомога більше духовних прибічників серед людей, а й посісти чільне місце на політичному Олімпі. Зазначено, що можливість міжконфесійних і міжцерковних конфліктів становить загрозу національній безпеці України. Розкрито поняття релігійної складової національної безпеки України, проаналізовано основні об'єкти та принципи захисту національних інтересів нашої держави у духовно-релігійній сфері, висвітлено нетрадиційні для нашої країни релігійні вірування.

Досліджено складний механізм функціонування релігійного комплексу, зокрема, його обрядово-культової сфери у соціальному житті людства. Визначено природу релігійного обряду, його історичні форми та тенденції сучасного розвитку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х879(4Укр)8 + Э29(4Укр)-62

Рубрики:

Трудове право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано проблеми прав людини та релігійної свободи у богословському контексті з позицій різних Церков: Православної, Римо-Католицької, Протестантської. Розглянуто питання біблійних коренів прав людини, а також сучасні проблеми християнства та демократії у світовому аспекті.

Розглядаються теоретичні засади свободи совісті, розкривається місце релігії в суспільних і духовних процесах сучасної України. З'ясовуються особливості української моделі державно-церковних відносин, висловлюються відношення до поширення на території України нових релігій, релігійного місіонерства. Вміщено витяги із міжнародних правових документів з проблем свободи совісті, релігії, переконань.

Розглянуто релігійну філософію Л. Шестова. Проаналізовано основні ідеї та думки філософа, наведено критичні оцінки інших дослідників його поглядів та ідей. Зроблено висновок, що основні ідеї творчості Л. Шестова, на думку автора, цілком характерні для духовно-філософських шукань російської культури.