Охарактеризовано шляхетську освіту на Правобережній Україні у кінці XVIII - на початку XIX ст. Детально проаналізовано діяльність О.Пчілки, Д.Гуменної, В.Сухомлинського, Г.Сковороди, П.Тичини та ін. Значну увагу приділено дохристиянському пантеону вірувань українського народу, жанровим особливостям колядок і щедрівок Уманщини, сюжетним вишивкам на рушниках, філософії української національної ідеї. Окремі розділи присвячено розбудові громадянського суспільства, соціолінгвістичному та прагматичному аспектам газетного тексту, а також деяким аспектам соціальних диспропорцій в українському суспільстві.

Досліджено пізнавальне значення символу в контексті філософського дискурсу культури. Наведено семіотичний підхід до феномену релігії. Розглянуто питання про семіотику українського рушникового орнаменту. Викладено семіотичні аспекти художнього тексту. Висвітлено проблеми та перспективи сучасної лінгвосеміотики. Описано символізацію ономастичної лексики у сучасному народному анекдоті. Проаналізовано специфіку вживання економічних термінів сучасними українськими періодичними виданнями.

Розглянуто передумови заселення Лебединського краю, значні історичні події XVII - XVIII ст. і першої половини ХІХ ст., економічний розвиток Лебединщини даного періоду. Висвітлено питання розвитку промисловості, сільського господарства та ремесел у другій половині ХІХ ст., діяльність націонал-патріотичних гуртків, події громадянської війни, життя краю за часів гетьманщини та становлення радянської влади. Викладено історію спорудження найстаріших церков краю, простежено розвиток житлового будівництва. Описано звичаї та вірування краян, орнаменти рушників Лебединщини в розвитку - від XVIII ст. до сьогодення, генезис костюма лебединців, виготовлення матеріалів для нього.

Висвітлено актуальні проблеми теорії, історії та методики викладання української літератури, її компаративного осмислення, а також фольклористики та культурології. Акцентовано увагу на міфологічних мотивах колисанок. Розглянуто рушник як ритуальний знак і образ-символ в обрядовому фольклорі України. Проаналізовано особливості компаративного вивчення шкільного курсу літератури. Особливу увагу приділено літературі рідного краю як засобу формування творчого мислення обдарованих учнів.

Висвітлено проблеми теорії, історії та методики викладання української літератури. Розглянуто питання порівняльного літературознавства, а також фольклористики та культурології. Описано типологічну телеологію тропів риторики і культури. Розкрито сутність тоталітарної культури. Охарактеризовано християнську символіку знаків рушникового орнаменту України.

Освещены проблемы теории, истории и методики преподавания украинской литературы. Рассмотрены вопросы сравнительного литературоведения, а также фольклористики и культурологии. Описана типологическая телеология тропов риторики и культуры. Раскрыта сущность тоталитарной культуры. Охарактеризована христианская символика знаков орнамента рушников Украины.

Висвітлено проблеми теорії, історії та методики викладання літератури. Особливу увагу приділено питанням порівняльного літературознавства, а також фольклористики, мистецтвознавства і культурології. Описано особливості сюжетотворення в сучасній українській новелістиці. Розглянуто проблему національної ідентичності у творчості Гоголя, питання про "стильову школу" М.Старицького, прозу М.Чернявського в літературознавчій рецепції першої третини ХХ ст. Проаналізовано жанрову специфіку фантастичних творів О.Бердника, розкрито національну сутність поезії І.Павлюка. Висвітлено дохристиянські міфологічні мотиви в українському рушниковому орнаменті, мотиви билин Київської Русі в козацькому та баладному епосі, роль казки у формуванні духовного світу дитини.

Освещены проблемы теории, истории и методики преподавания литературы. Особое внимание уделено вопросам сравнительного литературоведения, а также фольклористики искусствоведения и культурологии. Описаны особенности сюжетообразования в современной украинской новелистике. Рассмотрена проблема национальной идентичности в творчестве Гоголя, вопросы о "стилевой школе" М.Старицкого, проза М.Чернявского в литературоведческой рецепции первой трети ХХ в. Проанализирована жанровая специфика фантастических сочинений О.Бердника, раскрыта национальная сущность поэзии И.Павлюка. Освещены дохристианские мифологические мотивы в украинском национальном орнаменте, мотивы былин Киевской руси в казаческом и балладном эпосе, роль сказки в духовном мире ребенка.

На підставі зібраних за останнє десятиліття колекції з 700 зразків рушникової вишивки, а також колекцій краєзнавчих музеїв, шкільних кімнат народної творчості, досліджень, присвячених українській вишивці, проаналізовано рушниковий орнамент Середнього Подніпров'я. Розглянуто питання надетнічного й етнічного в геометричному орнаменті. Охарактеризовано антроморфні образи рушникової вишивки.

На основе собранных за последнее десятилетие коллекции из 700 образцов вышивки, а также коллекций краеведческих музеев, школьных комнат народного творчества, исследований, посвяченных украинской вышивке, проанализирован орнамент Среднего Поднепровья. Рассмотрены вопросы надэтнического и этнического в геометрическом орнаменте. Охарактеризованы антроморфные образы вышивки.

Розглянуто історію української вишивки від Х до ХХ ст. Проаналізовано особливості самобутньої народної вишивки, наведено її локальні характеристики в історико-етнографічних регіонах України. Висвітлено особливості монастирського та церковного шитва XVI - XVIII ст., зразків, поширених у панському середовищі ХІХ ст., а також вишивання дорогоцінним камінням, бісером. Встановлено причини звернення митців авангарду до традицій народної вишивки на початку ХХ ст. Розкрито символіку та значення рушників у святах і обрядах.

Рассмотрена история украинской вышивки от Х до ХХ ст. Проанализированы особенности самобытной народной вышивки, приведены ее локальные характеристики в историко-этнографических регионах Украины. Освещены особенности монастырского и церковного шитья XVI - XVIII ст., панской среды ХІХ ст., а также вышивания драгоценными камнями, бисером. Определены причины обращения художников авангарда к традициям народной вышивки в начале ХХ ст. Раскрыты сисмволика и значение рушников в праздниках и обрядах.

Висвітлено проблеми теоретичного літературознавства, історію української та зарубіжної літератури, джерела постмодерної традиції в сучасній літературі. Описано художню модель людського буття в творі А.Любченка "Образа". Розглянуто питання фольклористики, культурології, проаналізовано часопросторову семантику українського рушника та його орнаменту.

Освещены проблемы теоретического литературоведения, история украинской и зарубежной литературы, источники постмодерной традиции в современной литературе. Описана художественная модель человеческого бытия в творчестве А.Любченка "Обида". Рассмотрены вопросы фольклористики, культурологии, проанализирована временно-пространственная семантика украинской вышивки и её орнамента.

Розглянуто способи оздоблення та багатофункціональні призначення рушників Чернігівщини, описано декілька їх типів. Підкреслено особливу красу кролевецьких тканих рушників, широко відомих в Україні та за її межами. Зазначено, що багаті та різноманітні чернігівські рушники були поширені до 1960-х рр., потім їх замінили більш прості в оздобленні.

Рассмотрены способы украшения и многофункциональные назначения рушников Черниговщины, описано несколько их типов. Подчеркнута особая красота кролевецких тканных рушников, широко известных в Украине и за ее пределами. Отмечено, что богатые и разнообразные черниговские рушники были распространены до 1960-х гг., потом их заменили более простые в украшении.

Розглянуто рушник як явище народної художньої культури. Висвітлено антропоморфні образи рушникової вишивки. Описано елементи та деталі орнаментів, що відтворюють матеріальні та духовні аспекти різних культур. Проаналізовано систему символіки, що складалася протягом довгої та складної історії життя українців.

Рассмотрено полотенце как явление народной художественной культуры. Освещены антропоморфные образы полотенечной вышивки. Описаны элементы и детали орнаментов, воссоздающих материальные и духовные аспекты различных культур. Проанализирована система сисмволики, создававшаяся на протяжении долгой и сложной истории жизни украинцев.

Проаналізовано історико-мистецьку спадщину України. Описано художньо-образну та семантичну структуру геометричного орнаменту західнополіських рушників. Розкрито теоретико-мистецькі аспекти української культури, особливості використання здобутків імпресіоністичної техніки у хоровій вітчизняній музиці кінця ХІХ - початку ХХ ст. Розглянуто питання національно-культурного відродження мистецького життя Львова 1960-х рр. Висвітлено основні тенденції розвитку мережі та типів православних храмів в Україні.

Проанализировано историко-культурное наследие Украины. Описаны художественно-образная и семантическая структура геометрического орнамента западнополесских вышивок. Раскрыты теоретико-культурные аспекты украинской культуры, особенности использования достижений импрессионистической техники в хоровой отечественной музыке конца ХІХ - начала ХХ ст. Рассмотрены вопросы национального возрождения культуры Львова 1960-х гг. Освещены основные тенденции развития сети и типов православных храмов в Украине.

Розглянуто питання мистецтвознавства та музейної педагогіки. Описано жіночі народні головні убори, монастирські рушники, колекцію декоративного розпису в зібранні Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав", музейні колекції Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів Стародавній", коштовні метали в зібранні Дніпропетровського історичного музею. Висвітлено проблеми, завдання та перспективи створення каталогів друкарень Почаївського Успенського, Унівського Успенського монастирів та Львівського Успенського Ставропігійського братства за колекцією стародруків Музею книги і друкарства України. Проаналізовано досвід каталогізації іконостасу Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври, шляхи поповнення фондового зібрання заповідника "Гетьманська столиця", видавничу діяльність Музею українського народного декоративного мистецтва. Визначено роль музейної педагогіки у формуванні музейної культури молоді, сучасні тенденції її розвитку.

Рассмотрены вопросы искусствоведения и музейной педагогики. Описаны женские головные уборы, монастырские рушники, коллекция декоративной росписи в собрании Национального историко-этнографического заповедника "Переяслав", музейные коллекции Национального архитектурно-исторического заповедника "Чернигов Древний", драгоценные металлы в собрании Днепропетровского исторического музея. Освещены проблемы, задания и перспективы создания каталогов типографий Почаевского Успенского, Уневского Успенского монастырей и Львовского Успенского Ставропигийского братства по коллекции древних печатных изданий Музея книги и книгопечатания Украины. Проанализированы опыт каталогизации иконостаса Троицкой надворотной церкви Киево-Печерской лавры, пути пополнения фондового собрания заповедника "Гетманская столица", издательская деятельность Музея украинского народного декоративного искусства. Определены роль музейной педагогики в формировании музейной культуры молодежи, современные тенденции её развития.

Висвітлено історію та традиції кролевецького ткацтва, яке бере свій початок у Кролевці на Сумщині. Увагу приділено становленню стилістичних особливостей кролевецьких рушників, розвитку ткацьких верстатів. Наведено інформацію про відомих ткачих краю, зокрема, Г. Романюк, М. Борисенко, Я. Коноваленко, Л. Орел.

Освещены история развития и традиции кролевецкого ткацтва, которое берет свое начало в Кролевце Сумской области. Уделено внимание становлению стилистических особенностей кролевецких полотенец, развитию ткацких станков. Приведена информация об известных ткачах края, в частности, А. Романюк, М. Борисенко, Я. Коноваленко, Л. Орел.

Розглянуто питання історії, археології, етнології. Проаналізовано напрями взаємин запорозького та донського козацтва в 1648 - 1709 рр., формування українських кінно-козацьких полків у вітчизняній війні 1812 р. Висвітлено історію радянських профспілок в історіографічному аспекті з 1917 р. до кінця 1980-х рр. Наведено результати археологічних досліджень давньоруського городища в с.Недобоївці на території Буковини у 2003 р. Розкрито дохристиянську основу святкового календаря українців Карпатського регіону, образно-символічне значення рушника на Буковині.

Рассмотрены вопросы истории, археологии, этнологии. Проанализированы направления взаимоотношений запорожского и донского казачества в 1648 - 1709 гг., формирование украинских конно-казаческих полков в отечественной войне 1812 г. Освещена история советских профсоюзов в историографическом аспекте с 1917 г. до конца 1980-х гг. Приведены результаты археологических исследований древнерусского городища в с.Недобоивцы на территории Буковины в 2003 г. Раскрыты дохристианская основа праздничного календаря украинцев Карпатского региона, образно-символическое значение рушника на Буковине.

Висвітлено уявлення давніх українців щодо рушника, який грав значну роль та був обов'язковим атрибутом трьох обрядів сімейного циклу: хрестин, весілля, похорон. Розкрито його багатозначну символіку в реальному та акціональному контекстах.

Освещены представления древних украинцев относительно рушника, который играл значительную роль и был обязательным атрибутом трех обрядов семейного цикла: крестин, свадьбы, похорон. Раскрыта его многозначная символика в реальном и акциональном контекстах.

Розглянуто орнаментальні форми та колористику вишивки рушника, який від інших побутово-ритуальних предметів українців відрізняється сталістю форми (видовжений полотняний прямокутник), основними функціями (обрядовою, декоративною та утилітарною) та канонічним зображенням знаків-символів, характерних початкам людського художнього мислення. Підкреслено важливу роль українських жінок у збереженні народного мистецтва рушникової вишивки.

Рассмотрены орнаментальные формы и колористика вышивки рушника, который от других бытово-ритуальных предметов украинцев отличается постоянством формы (удлиненный полотняный прямоугольник), основными функциями (обрядовой, декоративной и утилитарной) и каноническим изображением знаков-символов, характерных началам человеческого художественного мышления. Подчеркнута важная роль украинских женщин в сохранении народного искусства рушниковой вышивки.

Проаналізовано художньо-функціональну роль рушників, особливості орнаментики і символіки кролевецького рушника. Висвітлено стильову еволюцію, варіантність мотивів у межах емоційно-образної системи, процес збагачення новими мотивами зі збереженням давніх образних структур, генезу рушників. Розглянуто питання трансформації та переосмислення системи оберегової заклинальної символіки.

Проанализированы художественно-функциональная роль украинского рушныка, особенности орнаментики и символики кролевецкого рушныка. Освещены стилевая эволюция, вариантность мотивов в пределах эмоционально-образной системы, процесс обогащения новыми мотивами с сохранением древних образных структур, генезис рушныков. Рассмотрены вопросы трансформации и переосмысления системы талисманной заклинающей символики.

Розглянуто питання дослідження музейних предметів групи декоративного мистецтва, зокрема вивчення колекції рушників (вишитих і тканих), датованих серединою XIX - XX ст., яких на сьогодні у фондах є більше 400. Зазначено, що в основу збирання рушників був покладений регіональний принцип, тобто увага приділялася тим, що були виготовлені або побутували у Наддніпрянській Україні, де народився й жив Т.Шевченко. Описано групи рушників за орнаментальним критерієм.

Рассмотрены вопросы исследования музейных предметов группы декоративного искусства, в частности изучения коллекции рушников (вышитых и тканых), датированных срединой XIX - XX ст., которых на сегодня в фондах есть более 400. Указано, что в основу собирания рушников был положен региональный принцип, тоесть внимание уделялось тем, которые были изготовлены или бытовали в Поднепрянской Украине, где родился и жил Т.Шевченко. Описаны группы рушников по орнаментальному критерию.

Розглянуто залежності між частинами композиції, центральне місце в якій посідає зображення Світового дерева, та виведено правила їх взаємного розміщення. На цій підставі описано типову модель композиції та встановлено, у який спосіб і з якою метою зображенням передаються деякі світоглядні уявлення давніх українців.