Наведено результати досліджень археологічної експедиції Львівського університету 1998 р., зокрема, описано археологічні матеріали з с.Жуків на Бережанщині, поселення липинської культури біля с.Ганачівки на Перемишлянщині, викладено нові дані про пізньотрипільське поселення біля с.Суйми на Волині. Охарактеризовано сакральні пам'ятки Перемишльської землі ІХ - середини XIV ст., вироби прикладного мистецтва з городища в с.Листвин, речі близькосхідного походження на території Галицької та Волинської земель у Х - ХІІІ ст. Окрему увагу приділено історіографії та історії археології, у т.ч. проблемам антропології кельтів у чеській та словацькій історіографіях першої половини 80-х рр. ХХ ст. тощо.

Розглянуто актуальні питання археології, антропології, стародавньої та середньовічної історії. Висвітлено проблеми історії матеріальної та духовної культури населення Східної Європи від найдавніших часів до середньовіччя. Проаналізовано хронологію та періодизацію старожитностей райковецької культури, сакральні функції східнослов'янського житла, стаціонарні археологічні артефакти виробництва шкіри.

Автор осмислює літературний твір як феноменалізацію креативного архетипу та архетипу Світової Гори, а також показує структурну спільність сакральних споруд та творів літератури.

Исследуются мифопоэтические аспекты архитектурных теорий Витрувия и Альберти. Акцентируется понимание античности и Возрождения города (храма, дома) как космоса-универсума, его пространственно-тектоническая фиксация, архитектурно-ритуальное обыгрывание входа и пути к сакральному центру, антропоморфизация целого и частей.

Розглянуто функціонально-планувальні основи формування забудови самостійних селянських господарств, стилістику, композицію та пропорції художнього металу львівських палаців XIX ст. Проаналізовано роль та місце європейської культури у формуванні класичних традицій львівської архітектурної школи. Охарактеризовано еволюцію об'ємно-планувальної організації української сакральної дерев'яної архітектури XII - XVII ст. Значну увагу приділено функціонально-просторовій модернізації промислових територій центральної частини Львова у контексті розвитку інфраструктури об'єктів малого та середнього бізнесу, типологічним, планувальним, конструктивним та інженерним засадам проектування мансард на багатоповерхових будинках, а також конструктивним особливостям хрестово-баневої структури українських церков княжої доби X - XII ст. Досліджено вплив податливості з'єднань на несучу здатність і деформованість комплексних конструкцій.

Рассмотрены проблемы изучения текста Библии. Освещены вопросы библейского канона. Раскрыта специфика Библии как образца сакральной литературы. Определено ее место среди других сакральных книг человечества. Отображены проблемы ее перевода и рецепции в художественной литературе.

Розглянуто актуальні літературознавчі, філософсько-теологічні та лінгвістичні проблеми функціонування біблійного сюжетно-образного матеріалу в культурі різних часів і народів. Висвітлено закономірності переосмислення сюжетів та образів Нового Завіту в українській літературі ХХ ст., проблематику християнської моралі у малій прозі В.Підмогильного у зв'язку з філософією Ф.Ніцше, основні принципи освоєння біблійних образів у ліриці І.Франка. Охарактеризовано етику англіканського протестантизму та її художню репрезентацію у творчості Н.Бретона, біблійні образи в етнологічному аспекті, особливості виявлення апеляції в сакральних текстах, співвідношення експліцитного та імпліцитного в євангельському тексті.

Работа посвящена всестороннему изучению уникального культа Партенос - верховной богини - покровительницы и сакральной защитницы Херсонесского государства и всей античной Таврики. Проанализированы взаимосвязанные с ним основные особенности понтийских мифов об Артемиде и Ифигении, роль Геродота в создании нового мифа о таврской богине, идеологический аспект трагедии Еврипида "Ифигения в Тавриде". Большое внимание уделено выяснению характерных и особенных черт в культе Партенос, анализу ее образа и символики на монетных изображениях, тождества с Артемидой, связи с политической и культурной жизнью Херсонеса Таврического. Рассмотрены художественные образы Ифигении и Артемиды в искусстве.

Рассмотрена роль алиментарных мотивов в общей системе художественного произведения вообще и гоголевского, в частности. Описание еды в повести "Старосветские помещики" исследуются сквозь призму сакрального, как элемент мифоритуального действа. Анализируются 4 этапа гоголевской гастрономии, в которых отразились взаимоотношения персонажей, давшие толчок развитию сюжета. Доказано, что еда у гоголевских персонажей выступает мерилом ценностей, а наслаждение, спокойствие и тишина - жизненным ориентиром старосветского мира.

Наводяться історичні аспекти розвитку хірургії та сучасні уявлення про неї. Розглядаються хірургічні захворювання. Аналізуються питання організації хірургічної служби, хірургічного догляду за хворими. Висвітлюються медичні маніпуляції в процесі обстеження хворих і догляду за ними, зокрема, лапароскопія, ендоскопічні обстеження, ультразвукова діагностика, кріохірургія та ін. Описуються основні типи бинтових пов'язок, шляхи запобігання розповсюдженню інфекції, методи спинення кровотечі, процес переливання крові, види знеболювання, у т.ч. інгаляційний, неінгаляційний, ендотрахеальний наркози, міорелаксанти, спинномозкова, перидуральна і сакральна анестезія. Розглядаються види переломів, методи їх лікування, а також рани, опіки, відмороження, променеві ураження, некрози, хірургічна, гостра анаеробна неспецифічна і специфічна, гостра гнійна інфекції, сепсис, паразитарні хірургічні, онкологічні захворювання, а також вади розвитку та пластична хірургія.

Статтю присвячено розгляду нового аспекту в дослідженні філософських ідей у культурі Київської Русі. Це - аналіз зображення образу Києва в давньоруських текстах у системі сакральної онтології.

Рассмотрены культурно-исторические периоды Крыма и их зодиакальные соответствия. Значительное внимание уделено современным интерпретациям мифа, внутрисакральным сооружениям и др. Детально проанализированы загадки каменных колец. Отдельные главы посвящены легендам об Ахилле-Понтархе, Белом острове, а также Ифигении Таврической.

Збірник присвячено актуальним проблемам філософії, культурології, соціології та економіки. Детально проаналізовано роль соціального працівника у формуванні духовних цінностей молоді. Розглянуто особливості символізму художніх форм у готичній архітектурі, сакральність православної ікони, висвітлено історико-літературні та філософські джерела роману М.Булгакова "Майстер і Маргарита".

Розглядається феномен віри і знання у людському бутті, роль релігійного фактору у формуванні моральних цінностей, а також моральні засади феномену віри. Аналізуються деякі аспекти функціонування релігії в сучасних умовах, проблема віри в лютеранській доктрині. Досліджується феномен віри у медицині. Простежується вплив християнства на процес становлення української духовності, висвітлюється релігійна духовність українського народу в його історичній генезі. Визначена ідея божественної трансценденції в художній практиці українських символістів. Пропонується сакральний досвід як форма духовного самотворення людини тощо.

Науково висвітлено питання світогляду, вірувань, обрядовості, сакрального мистецтва та будівництва давніх, середньовічних слов'ян Надзбруччя, Наддніпрянщини, інших слов'янських земель, а також проблеми збереження та використання історико-культурних пам'яток заповідника "Медобори".

Висвітлено проблеми розвитку українського образотворчого, музичного та театрального мистецтв. Детально розглянуто етнорегіональну своєрідність сакрального малярства та церковної музики Галицько-Волинської держави. Значну увагу приділено музичному фольклору в операх Г.Майбороди, кобзарському феномену З.Штокалка, ролі української народної пісні у літературній творчості І.Франка, художньо-освітній діяльності Д.-Л.Іванцева.

Розглянуто українську духовну музику ХХ ст. та національну музичну мову. Висвітлено релігійну тематику і творчість С.Людкевича, Йоганна Непомука Давіда в аспекті необарокових тенденцій. Вивчено сучасні проблеми художньої епістемології сакральної культури. Досліджено діяльність Івана Озаркевича та галицького музичного театру (середина ХІХ ст.), музично-просвітницьку діяльність греко-католицьких священників у західному Поділлі. Охарактеризовано музичну фольклористику: колядки та щедрівки українців Кубані, наведено християнські колядки та щедрівки Слобожанщини, викладено християнські елементи у сюжетах гаївок Західного Поділля. Викладено християнські засади кобзарсько-лірницького мистецтва, висвітлено родинну та календарну обрядовість на сторінках часопису "Подольские епархиальные ведомости". Розглянуто питання розвитку євхаристичного посуду ХIV - початку XVII ст. Охарактеризовано сакральне мистецтво Покуття ХVIII - початку ХХ ст. Наведено типологію споруд для дзвонів Східної Галичини.

Розглянуто наслідки войовничого атеїзму і проблеми сакральної архітектури у незалежній Україні. Детально проаналізовано досвід храмового будівництва у діаспорі, а також традиції та особливості української церковної архітектури. Значну увагу приділено канонам і нормам планувально-конструктивного вирішення храму у східних традиціях. Окремі розділи присвячено охороні історичного середовища і пам'яток церковної архітектури, а також санітарно-пожежним вимогам та інженерному обладнанню.

Опубліковано матеріали з історії вивчення і каталогізації музейних збірок волинського іконопису, питань іконографії, богослов'я, атрибуції та реставрації ікони, зокрема, розглянуто іконостас як образне вираження літургійного життя церкви, іконопис за часів Київської Русі, чудотворні ікони Волині та їх значення. Оглянуто колекції волинських ікон у зібранні Національного Києво-Печерського заповідника, Волинського краєзнавчого музею. Досліджено пам'ятки культової архітектури Волині, історію їх вивчення, охорони, збереження і реставрації.

На підставі комплексного мистецтвознавчого дослідження розглянуто головні тенденції розвитку мистецтва скульптури України у Х - першій половині XIV ст. Особливу увагу приділено художньо-стильовим, іконографічним, семантичним особливостям сакральної монументальної скульптури та різьбленої рельєфної ікони на різних етапах їх розвитку в контексті загальноєвропейських мистецьких здобутків середньовіччя.