З метою вивчення змін поведінки чоловіків з сексуальними порушеннями, що мають місце під час інтимної близькості, було обстежено 118 хворих на сексуальні розлади різного походження та феноменології. До цієї групи увійшли тільки пацієнти з тривожним очікуванням сексуальної невдачі. Сімдесят сім чоловік (64,4 %) відзначили, що коли-небудь за власною ініціативою використовували різноманітні техніки психологічної саморегуляції (ТПСР), прямо чи посередньо (шляхом ослаблення тривожного очікування невдачі) спрямовані на покращання сексуальної функції. Аналіз усіх цих технік виявив, що можна виділити такі їх групи: самонавіювання, переключення уваги, еротичну аутосенситизацію (являє собою посилення сприймання специфічних стимулів під час інтимної близькості завдяки зосередженню уваги пацієнта на приємних відчуттях, що ним зазнаються). Після детального розподілу усередині названих груп було розроблено їх розгорнуту класифікацію. Феноменологію ТПСР часто зумовлено тим, яка функція порушена (ерекційна чи еякуляторна). Різний ступінь результативності використовуваних прийомів часом мав місце у 52,8 % обстежених. Рекомендовано додатково до загальноприйнятої терапії допомагати пацієнтам у виборі індивідуально-ефективних ТПСР.

Запропоновано активізоване аутогенне тренування як метод формування морально-вольових якостей майбутніх вчителів та тренерів. Для прискорення переводу досліджуваних у стан сугестії використані технічні засоби: ритмічний музичний супровід, електросон,електростимулювання шийно-плечової області, стимуляція біологічно-актичних точок, а для підвищення ефективності самонавіювання використано принцип оберненого біологічного зв'язку.

Предложена активизированная аутогенная тренировка как метод формирования морально-волевых качеств будущих учителей и тренеров. Для ускорения перевода испытуемых в состояние суггестии использованы технические средства: ритмическое музыкальное сопровождение, электросон, электростимуляция воротниковой зоны, стимуляция биологически активных точек, а для повышения эффективности самовнушения использован принцип обратной биологической связи.

We proposed activity autotraining as method for form moral quality of future teachers and coaches. We used technical means: electrical sleep, stimulation neck-shoulder region, stimulation active biological point for speed relaxation of man for suggestibility condition; also used method of biofeed-back for rise auto-training efficacy.

Розглянуто профілактику функціональних порушень, що стимулюють підтримку високого рівня розумової та фізичної працездатності та збереження біоенергетики організму. Рекомендовано прийоми психофізіоенергетичної саморегуляції.

С целью профилактики различных функциональных нарушений, поддержания высокого уровня умственной и физической работоспособности, сохранения биоэнергетики организма использованы приемы психофизиоенергетической саморегуляции.

With the purpose of preventive maintenance of various functional infringements, maintenance of a high level of intellectual and physical serviceability, preservation bioenergetics an organism receptions at psychophysioenergetical self-control are used.

Розкрито теоретичні основи самовиховного процесу, його параметри, рівні та напрямки. Розглянуто прийоми та методи самовиховання, формули самонавіювання. Наведено методику організації та педагогічної підтримки самовиховання старшокласників, а також шляхи підвищення ефективності його організації. Визначено основні вимоги, критерії та показники психолого-педагогічної готовності вчителя до організації та педагогічної підтримки самовиховання старшокласників, надано методичні рекомендації стосовно цього процесу під час проходження педагогічної практики.

Проаналізовано філософську та психолого-педагогічну літературу та виділено основні методи самовиховання, які впливають на формування вміння морального вибору дії студентами педагогічних ВНЗ. На підставі цього аналізу зроблено висновок щодо самовиховання як умови формування вміння морального вибору дії майбутнього вчителя: його мета й зміст обумовлюються морально-етичними вимогами суспільства і духовними потребами конкретної особистості, ії прагненням до соціальної самореалізації і самоствердження в житті та доведено, що основними методами самовиховання є самоосвіта, самоуправління, самопереконання, самонавіювання, самопримущення, самозаохочення, наслідування прикладу тощо.

Проанализирована философская и психолого-педагогическая литература и выделены основные методы самовоспитания, которые влияют на фомирование умения морального выбора действия студентами педагогических ВУЗ. На основании этого анализа сделан вывод о самовоспитании как условии формирования умения морального выбора действия будущего учителя: его цель и содержание обусловлены морально-этическими требованиями общества и духовными потребностями конкретной личности, его стремлением к социальной самореализации и самоутверждения в жизни. Доказано, что основными методами самовоспитания являются самообразование, самоуправление, самоубеждение, самовнушение, самопринуждение, самопоощрение, а также наследование примера.

Наведено огляд сучасних даних щодо феномену "професійного вигорання". Висвітлено фактори формування, прояви та профілактичні заходи, що запобігають цьому феномену. Обговорюючи професійний аспект факторів синдрому емоційного вигорання лікарів, зауважено, що лікар перебуває в одній ситуації з пацієнтом - у кризовій. Через це можна припустити, що лікар опосередковано піддається вторинному психологічному травмуванню. Емоційне вигорання - це процес, у якому лікар сам бере активну участь і в разі виявлення ознак професійного вигорання на початку процесу у нього з'являється можливість внести зміни у свої стосунки та своє життя. Профілактичні заходи, що упереджують професійне емоційне вигорання, передбачають особистісно-орієнтовані підходи, спрямовані на покращання здатності особистості протидіяти стресу через зміну своєї поведінки, стосунків. Зокрема, це постійна внутрішня робота над собою, переосмислення поведінки, рефлексія емоційних станів, активний відпочинок, опанування методів саморегуляції. Також важливі заходи, спрямовані на зміну робочого оточення: просвітницька робота щодо суті та наслідків професійної деформації, створення сприятливого психологічного клімату в колективі, проведення групових тренінгів, реалізація антистресових програм, участь у супервізійних та балінтовських групах. Концепція поведінкових профілактичних заходів фокусується на первинній профілактиці. Нею передбачено такі заходи: засвоєння навичок боротьби зі стресом; навчання технікам релаксації (прогресивна м'язова релаксація, аутогенне тренування, самонавіювання, медитація); вміння розділити з пацієнтом відповідальність за результат, вміння сказати "ні". Зазначено, що проведення комплексу заходів, спрямованих на профілактику, а за необхідності - й на боротьбу з проявами синдрому професійного вигорання, може бути корисним не лише для підвищення ефективності професійної діяльності медичних працівників, а й для гармонізації їх особистості та, як наслідок, забезпечення сприятливої атмосфери у лікарнях та інших медичних закладах.

Висвітлено способи виховання та самовиховання дітей і молоді, які мають схильність до вживання наркотиків, у процесі занять спортом і туризмом. Указано, що спорт і туризм належать до тих небагатьох галузей, які володіють великим арсеналом методів і засобів впливу на організм людини, а отже, їх правильне використання сприятиме належній організації дозвілля, формуванню культури вільного часу та дотриманню здорового способу життя, зокрема відмови від уживання наркотиків. Здоровий спосіб життя - невід'ємна частина фізичного здоров'я людини, а також і найпроблематичніша складова частина: чи дотримуватися засад здорового способу життя, чи ні - завжди залежить від більш чи менш свідомого вибору людини. Головними "ворогами" здорового способу життя можна назвати культурні забобони, деякі соціальні чинники, а також уживання наркотичних засобів. Спорт і туризм покликані послабити та нейтралізувати дію цього негативного прояву, який щороку призводить до зростання смертності та погіршення загального стану здоров'я підростаючого покоління. Мета роботи - висвітлити окремі результати дослідження в плані пошуку ефективних методів виховання та самовиховання дітей і молоді, які займаються спортом і туризмом, і, на жаль, схильних до вживання наркотиків. Проведено вивчення літературних джерел, педагогічні спостереження під час спортивних тренувань і змагань; використано метод незалежних характеристик, вивчено документацію планування та обліку виховної роботи в ДЮСШ і дитячих спортивних клубах за місцем проживання; проведено ретроспективний аналіз, анкетування, педагогічний експеримент як основний метод дослідження, у ході якого в експериментальних групах застосовувалися методи психодіагностики. Для педагогічної корекції запропоновано структуру технологічних етапів із формування негативного ставлення до наркотиків тих юних спортсменів і туристів, які коли-небудь уживали або епізодично вживають наркотичні речовини. Технологія корекції, яку апробовано протягом 10 - 12 міс тренерами ДЮСШ і керівниками туристичних секцій м. Луцьк, включає 3 етапи, у кожному з яких - по 2 блоки. Зроблено висновки, що для профілактики наркоманії серед дітей, підлітків і молоді, які займаються різними видами спорту та туризмом, мають схильність або епізодично вживають психоактивні речовини, потрібно ширше використовувати психолого-педагогічні впливи, такі як переконання, приклад, залучення до здорового способу життя, навчання методів самонавіювання, самоаналізу, самоконтролю та інших, що мають безпосередній стосунок до методики виховання та самовиховання. Рекомендовано дотримуватися структури технологічних етапів педагогічної корекції (підготовчий, інформаційний, корекційний етапи). Кожен із них уключає 2 блоки: у підготовчому - макросоціальний і сімейний, в інформаційному - особистий і коригувальний, у корекційному - поведінковий і мотиваційний.

Запропоновано новий підхід до вирішення проблеми підвищення ефективності фізичного виховання із застосуванням ускладнених умов і психорегуляторних впливів для розвитку координаційних здібностей студентів засобами єдиноборств. Підтверджено наявність позитивного перехресного переносу між спритністю та швидкісно-силовими якостями, швидкістю та загальною витривалістю, швидкістю та силовою витривалістю, швидкістю та спритністю. Визначено особливості оцінювання координації рухів студентів у процесі занять з боротьби на поясах Алиш з урахуванням маси тіла, умов занять і психорегуляторних впливів. Обґрунтовано та розроблено методику формування координації рухів студентів засобами боротьби на поясах Алиш у процесі фізичного виховання та доведено її ефективність.Зауважено, що основна ідея полягала у застосуванні умов підвищеної складності та психорегуляційних впливів. Координаційна складність рухів забезпечувалася за рахунок варіювання їх просторових, часових і динамічних параметрів, введення збивальних і стресових факторів - сенсорної депривації, підвищення температурного режиму у місці занять до +30°С тощо. Було застосовано такі психорегуляторні впливи : мобілізаційні, корегувальні, релаксаційні впливи саморегуляційного (самонавіювання, самопереконання та аутогенне тренування) та гетерорегуляційного характеру (метод переконання, метод позитивного і негативного прикладу, метод вправ, метод стимулювання - заохочення). Зазначено, що до засобів розвитку координаційних здібностей студентів, які займались боротьбою на поясах Алиш включалися загальнорозвивальні, підготовчі та змагальні вправи - кидки, підсічки, підніжки та захвати, а також їх комбінації, що виконувалися у змінних умовах за допомогою повторно-серійного, інтервального, колового, ігрового та змагального методів.