На підставі джерельного та фактологічного матеріалу проаналізовано шлях формування та побутування українського традиційного строю від найдавніших часів до ХХ ст. Розглянуто комплекси строїв усіх етнографічних регіонів України (Середнього Подніпров'я, Слобожанщини, Причорномор'я та Приазов'я, Полісся, Волині, Поділля, Опілля, Бойківщини, Гуцульщини, Лемківщини, Буковини, Покуття та Закарпаття), а також їх зв'язок із духовним життям народу.

Наведено результати дослідження історії японського національного костюма, визначено головні тенденції у підходах до аналізу цього явища японської культури.

Приведены результаты исследования японского национального костюма, освещены основные тенденции в подходах к анализу этого явления японской культуры.

The article discusses the history and the results of Japanese costume research, main tendencies of analysing of this phenomenon of Japanese culture are determined.

Розглянуто основні типи ляльок для хіна-мацурі, висвітлено особливості їх одягу, визначено можливі ракурси дослідження традиційних хіна як джерела вивчення японського костюму.

Рассмотрены основные типы кукол для хина-мацури, рассмотрены особенности их одежд, а также определены основные ракурсы исследования традиционной куклы как источника изучения костюма.

In paper the basic phylums of dolls for khina-matsuri are surveyed, the features of their clothes are considered, are marked basic foreshortening of a research of a traditional doll as source of study of a costume.

Розкрито сутність основних понять теорії музики, розглянуто акустичні властивості феномену звучання та загальні уявлення про звуковисотність. Наведено характеристику музичної системи, звукоряду, основних ступенів та октав. Визначено зміст поняття про темперований стрій, півтон, цілий тон та енгармонізм звуків. Викладено теоретичні засади позначення звуків за літерною системою. Описано прості та складні такти й тактові розміри, обгрунтовано принципи групування тривалостей у простих і складних тактах. Розглянуто способи диригування (схеми диригентських жестів), охарактеризовано музичні зображувальні засоби. Запропоновано нову методику викладання елементарної теорії музики, розроблено практичні завдання, наведено приклади їх розв'язання.

Раскрыта сущность основных понятий теории музыки, рассмотрены акустические свойства феномена звучания и общие представления о высоте звука. Приведена характеристика музыкальной системы, звукоряда, основных ступеней и октав. Определено содержание понятия о темперированном строе, полутоне, целом тоне и энгармонизме звуков. Освещены теоретические основы обозначения звуков в литерной системе. Описаны простые и сложные такты и тактовые размеры, обоснованы принципы группирования продолжений в простых и сложных тактах. Рассмотрены способы дирижирования (схемы дирижерских жестов), охарактеризованы музыкальные изобразительные средства. Разработана методика преподавания элементарной теории музыки, приведены практические задания и примеры их решения.

Розглянуто японський традиційний стрій та розмаїття його зв'язків з такими явищами японського образотворчого мистецтва як монохромний краєвид та декоративний живопис.

Рассмотрен японский традиционный костюм, разнообразие его связей с такими явлениями японского изобразительного искусства как монохромный пейзаж и декоративная живопись.

The Japanese traditional suit, variety of his communications with such phenomena of the Japanese fine art as a monohromniy landscape and decorative painting is examined in the article.

Описано будову дихального та голосового апартів і визначено особливості їх фізичного розвитку у дітей шкільного віку. Висвітлено основні положення теорії хорознавства, запропоновано методику вокально-хорової роботи з дитячим хором. Розглянуто варіанти розташування хорових партій у хорі, розкрито сутність поняття "хоровий стрій". Розроблено методичні рекомендації щодо удосконалення організаційно-репетеційної роботи та концертно-виконавської діяльності дитячого хорового колективу. Запропоновано методи роботи над дефектами звука та слова, визначено принципи добору репертуару для дитячих хорів різних вікових груп.

Описано строение дыхательного и голосового аппаратов и определены особенности их физического развития у детей школьного возраста. Освещены основные положения теории хороведения, приведена методика вокально-хоровой работы с детским хором. Рассмотрены варианты размещения хоровых партий в хоре, раскрыта сущность понятия "хоровой строй". Разработаны методические рекомедации по усовершенствованию организационно-репетиционной работы и концертно-исполнительной деятельности детского хорового коллектива. Приведены методы работы над деффектами звука и слова, определены принципы отбора репертуара для детских хоров различных возрастных групп.

Ключ. слова: хлопчики, гіпоталамічний синдром пубертатного періоду, прогноз перебігу
Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.645.024.15

Шифр НБУВ: Ж24353 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито сутність української бандури та перспективи її розвитку. Описано конструкцію бандури, зокрема, її номенклатуру, форму, корпус, арматуру, устрій та стрій, а також способи гри на традиційних бандурах. Особливу увагу приділено сучасній бандурі, наведено її загальну характеристику.

Досліджено проблему жанрово-стильової динаміки української камерно-інструментальної сюїти XX ст. Атуалізовано систему світоглядних принципів, які стоять біля витоків формування жанру в добу Відродження й його розвою у межах епох бароко, класицизму, романтизму. Визначено культуротворчий потенціал європейського музичного мистецтва XX ст. в аспекті його впливу на концептуальний стрій та композиційно-драматургічні принципи даного жанру. Розглянуто специфічні риси становлення та розвитку української камерно-інструментальної сюїти, запропоновано його періодизацію. Висвітлено новітні взірці жанру у межах кожної з даних типологічних груп. Констатовано свідоме подолання іманентних ознак композиційно-семантичного інваріанта інструментальної сюїти за рахунок синтезу з елементами інших жанрів.

Вперше розглянуто процес генези й еволюції, стагнації та ренесансу ладкової кобзи як цілісного художньо-естетичного явища української культури. На численних прикладах показано шляхи історичної міграції української кобзи й її перетворення в російську домру, а також сучасний ренесанс інструмента та повернення його з небуття. З'ясовано вплив кобзи на розвиток історичного інструментознавства в його українській ментальності. Надано дефініцію та визначено наукову концепцію класичної кобзи як сольного, тембрового, народного інструмента, що має квінтовий стрій, який відповідає ладовим особливостям української народної музики та дозволяє інтерпретувати фольклорні, академічні та сучасні авторські опуси. Здійснено методичні узагальнення процесу кобзового конструювання та виконавсько-педагогічного досвіду на кафедрі народних інструментів Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського. Доведено, що класична кобза, порівняно з чотириструнною домрою, має свою виконавську та педагогічну специфіку, не дивлячись на загальні методичні підходи, які допомагають у формуванні академічного статусу обох інструментів. Представлено взаємну підпорядкованість всіх супутніх даному феномену елементів у єдиному комплексі, що надає даному явищу особливої, символічної значущості й унікальності.

Визначено сутність поняття "особистісне самовизначення", розглянуто основні особливості підліткового віку: якісна перебудова особистості, зміна стосунків з дорослими, засвоєння нових суспільних норм поведінки, що суб'єктивно призводить його до відмежування від навколишнього світу, усвідомлення себе, відкриття власного "Я". На прикладі експериментальної роботи, проведеної у трьох класах однієї із гімназій м. Одеса: на констатувальному етапі з використанням методів анкетування, контрольних завдань визначено рівні сформованості особистісного самовизначення, показники інтелектуально-творчого, емоційно-творчого, особистісного та рефлексивного критеріїв. У процесі навчально-пошукового експерименту, застосовуючи методи аналізу життєвих ситуацій, художньої розповіді, ідентифікації, прогнозування, була констатована позитивна динаміка за всіма критеріями та показниками. Розглянуто методичний підхід, заснований на реалізації певних психолого-педагогічних умов, а саме: проникнення у сферу емоцій композиторів, емоційно-образний стрій музичних творів; усвідомлення учнями взаємозв'язку творчості композитора з його життєвим шляхом; активізація особистісно-художнього підходу підлітків до музичних творів.

Актуальними напрямками подальшого дослідження даної проблематики є пошук шляхів удосконалення та вияв методів особистісного самовизначення підлітків залежно від їх індивідуальних особливостей.

В контексте культуротворческой парадигмы философии образования проанализировано содержание учебного пособия "Український стрій", рекомендованного Министерством образования Украины для студентов средних и высших учебных заведений. Приведены материалы исследования традиционной украинской одежды (с учетом всех этнографических регионов Украины), которое имеет важное значение для национального воспитания молодежи.

Зроблено спробу з’ясувати сутність співацької слухової діяльності, взаємозалежності інтонаційного слуху студентів і строю у хорі. Розглянуто фактории, які впливають на вільне інтонування в процесі хорового співу. Підсумовано: окремі аспекти проблеми слухової діяльності та інтонування учасників навчальних хорових колективів передбачають як закономірності загально художніх категорій, так і приватні моменти: особистісні відмінності студентів, особливості виконавської психології, якість слухових уявлень, чуття ладу, логіку емоційних переживань тощо.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4Укр)284.1

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж23657 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У результаті аналізу відомих і маловідомих праць та музейних фондових колекцій висвітлено проблему дослідження предметів народного строю українців Буковинського Поділля XIX - першої половини XX ст. У зв'язку з необхідністю розташування зібраної інформації у зручному для її подальшого обліку й пошуку форматі та встановленню внутрішнього взаємозв'язку ознак даного виду об'єктів вперше подається спроба створення розширеної класифікації традиційного вбрання буковинських подолян із врахуванням локально-зональних ознак їх комплексів.

Специфіка ведення бойових дій із застосуванням сучасної військової техніки обумовлює тяжкість пошкодження, що, зі свого боку, обтяжує та ускладнює надання медичної допомоги щодо відновлення анатомічних структур та функціональних можливостей. Зазначене обгрунтувало необхідність удосконалення, розробки новітніх технологій, принципів тактики хірургічного лікування поранених, зокрема, з вогнепальними травмами верхніх кінцівок. Мета роботи - довести ефективність хірургічного лікування поранених із поліструктурними вогнепальними травмами верхніх кінцівок за умови скорочення маршрутів евакуації до закладу IV рівня надання медичної допомоги. Об'єкт дослідження - 63 військовослужбовці з поліструктурними вогнепальними пораненнями верхніх кінцівок. Виділено 2 групи спостереження. Критерієм розподілу був строк між пораненням і фактом надходження до закладу IV рівня високоспеціалізованої допомоги: до тижня та 1 - 6 місяців. До першої групи увійшов 21 поранений, госпіталізований упродовж тижня, до другої - 42 особи, які з різних причин були госпіталізовані через 1 - 6 місяців після вогнепальної травми верхніх кінцівок. Середні строки від часу поранення до виконання запланованої базової відновно-пластичної операції в першій групі становили 21,0 +- 3,2 доби, у другій - 73,0 +- 6,5 доби. Порівняльний аналіз віддалених результатів свідчить, що пацієнти першої групи, які були госпіталізовані на IV етап у строк до тижня після поранення, потребували високоспеціалізованої медичної допомоги й отримали її, що надало можливість повернути в стрій 15 осіб із 21 (71,4 %), а решту - до повсякденних обов'язків. Тоді як серед пацієнтів другої групи, які потрапили на зазначений рівень допомоги через 1 - 6 місяців після травми, таких було практично вдвічі менше - 16 із 42 (38,1 %). У решти 26 (61,9 %) тривали лікувально-реабілітаційні заходи. Висновки: отже, своєчасне та адекватне надання медичної допомоги на високоспеціалізованому рівні є гарантом збереження якості життя пораненим та умовою, що не тільки дозволяє повернути їх до звичайних повсякденних обов'язків, але й надає можливість більшості з них повернутись до професійної військової діяльності.

Проаналізовано смислове значення полотна з алегоричним образом Речі Посполитої, що належить до фондів Львівського історичного музею. Полотно репрезентує воєводські мундири шляхти останніх років існування Речі Посполитої, а також є цікавим джерелом територіальної геральдики.

Проаналізовано зміст поняття ландшафтного ярусу в гірських країнах та обґрунтовано низку критеріїв виділення високогірного ландшафтного ярусу в Українських Карпатах, у тому числі і в Чорногорі. Охарактеризовано особливості формування і розвитку природних територіальних комплексів субальпійського й альпійського високогір’я Чорногори, визначено їх генезис та морфологічні особливості, а також описано сучасні тенденції розвитку ландшафтної структури. На підставі суцільного крупномасштабного ландшафтного картографування високогірного ландшафтного ярусу Чорногори за методикою польового ландшафтного знімання гірських територій Г. П. Міллера (1974) укладено низку ландшафтних карт у масштабі 1:25 000 на рівні ландшафтних секторів, висотних місцевостей, стрій, складних урочищ, простих урочшц та підурочищ. Розроблено типологічну класифікацію високогірних природних територіальних комплексів та проаналізовано їх ландшафтне різноманіття. Досліджено особливості розвитку та поширення сучасних негативних фізико-географічних процесів у субальпійському й альпійському високогір’ї Чорногорії, при чому особливу увагу приділено аналізу їх структури й інтенсивності прояву у ландшафтних комплексах різного ієрархічного рівня та генезису. Проаналізовано особливості використання високогірних природних територіальних комплексів Чорногори в полонинському господарстві, рекреаційно-туристичній і природоохоронній діяльності та, опираючись на результати проведеного ландшафтознавчого дослідження, запропоновано низку рекомендацій щодо їх оптимізації.

Дефіле розглядається як засіб демонстрації трендів і як складний організований художній процес із власною образною системою та власними методами відтворення. З'ясовано, що мода створює узагальнений модний образ, тісно пов'язаний з художнім образом, а засоби театрального вираження, такі як декорація, музика, світло та маска, допомагають гармонізувати ідею й художній образ дизайнера, за допомогою них ідея дизайнера і сам образний стрій колекції впливають на глядача і як візуальний, і як емоційний об'єкт. Стають зрозумілими основні тенденції української індустрії моди, яка використовує західні ідеї для показів мод, але одяг і сам імідж набувають суто національних особливостей.

Мета дослідження - проаналізувати фактори розвитку, особливості поширення та ландшафтну диференціацію геолого-геоморфологічних процесів у субальпійському й альпійському високогір'ї Чорногори, а також визначити вплив геологічної будови та морфометричних особливостей на інтенсивність їхнього розвитку. Методичною основою дослідження є комбінація методів польових досліджень і геоінформаційного аналізу засобами ГІС, що надало змогу визначити у високогір'ї Чорногори основні осередки розвитку обвалів, осипів, зсувів і лінійної ерозії. На основі ландшафтного підходу проаналізовано просторову диференціацію геолого-геоморфологічних процесів у розрізі висотних місцевостей і ландшафтних стрій і проведено їх комплексний аналіз, а за допомогою геоінформаційної та статистичної обробки даних про розміщення та чисельність осередків розраховано інтенсивність прояву негативних процесів. Основним результатом дослідження є укладена карта поширення негативних геолого-геоморфологічних процесів (обвалів, осипів, зсувів, лінійної ерозії) у ландшафтних комплексах субальпійського й альпійського високогір'я Чорногори, а також карта на ключову ділянку в околицях г. Смотрич, яка відображає ландшафтну диференціацію цих процесів на рівні ландшафтних стрій та урочищ. У результаті дослідження проаналізовано структуру та специфіку розвитку геолого-геоморфологічних процесів у геокомплексах різного походження та з різними морфологічними та морфометричними параметрами. Вплив геологічної будови на розвиток процесів проявляється у домінуванні масивних пісковиків і пісковикового флішу, які сприяли розвитку великих і крутосхилих форм рельєфу із притаманними їм інтенсивними обвально-осипними процесами та лінійною ерозією. Аналіз інтенсивності прояву цих процесів свідчить про найбільший їх розвиток у геокомплексах давньольодовиково-екзараційного походження - карах, цирках, трогових долинах, нівальних нішах тощо. Розвиток, характер та інтенсивність прояву негативних геолого-геоморфологічних процесів у ландшафтних комплексах нівально-ерозійного та денудаційного походження суттєво відрізняються. Особливістю диференціації процесів тут є чітка залежність їх від складу та особливостей залягання пластів корінних порід, морфометрії рельєфу тощо. Важливим результатом дослідження є укладена згадана вище карта на ділянку високогір'я в околицях г. Смотрич, яка відображає приурочення раніше малодосліджених зсувних процесів до вузьких смуг поширення аргілітів та аргілітового флішу. Визначено взаємозв'язок різноманіття та поширення негативних геолого-геомофрологічних процесів із генезисом ландшафтних комплеків високогір'я Чорногори, їхньою структурою, структурно-літологічними та морфометричними особливостями. Проаналізовано та описано ландшафтну диференцію та інтенсивність прояву обвалів, осипів, зсувів та лінійної ерозії у високогір'ї досліджуваного масиву.