Рассмотрен вопрос о государственной политике в сфере воспитания студенчества. Проанализирована роль Министерства образования в развитии и совершенствовании внеучебной деятельности в вузе. Освещены актуальные проблемы воспитания в современной высшей школе. Описана коммуникативная парадигма развития университетской демократии. Раскрыты психологические аспекты формирования личности студентов третьего тысячелетия, духовные основы системы образования, изложена концепция воспитательной работы.

Изложены аспекты воспитательной работы в современном частном вузе. Проанализирована организация воспитательной работы в Донецком институте предпринимательства. Рассмотрены вопросы социально-психологической адаптации студентов первого курса гуманитарного вуза. Освещены ценностные ориентации студенческой молодежи в социально-психологическом аспекте, роль Русской Православной Церкви в социальной адаптации молодежи.

Охарактеризовано еволюційний процес Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З.Гжицького з часу зародження (XV ст.) до сьогодення. На підставі узагальнення архівного матеріалу розглянуто етапи студенства Харківського ветеринарного інституту початку ХХ ст., проаналізовано особливості освіти, побуту на дозвілля студентів того часу. Висвітлено питання технологічного забезпечення виробництва, переробки продуктів тваринництва й їх зберігання. Проаналізовано вплив вакууму та модифікованого газового середовища на мікрофлору варених ковбас під час їх зберігання. Визначено мікробіологічні показники сировини, що використовується для виробництва варених ковбас, особливості мікроструктури ковбасних виробів з амарантовим борошном. Наведено характеристики м'ясних фаршів із використанням у процесі посолу молочної сироватки та сухого молока, технологічні та органолептичні характеристики фруктових видів масла за умов використання пентиновмісних наповнювачів.

Охарактеризован эволюционный процесс Львовского национального университета ветеринарной медицины и биотехнологий им. С.З.Гжицкого с периода его зарождения (XV ст.) до настоящего времени. На основе обобщения архивного материала рассмотрены этапы студенчества Харьковского ветеринарного института начала ХХ в., проанализированы особенности образования, быта студентов того времени. Освещены вопросы технологического обеспечения производства, переработки продуктов животноводства и их хранения. Проанализировано влияние вакуума и модифицированной газовой среды на микрофлору вареных колбас в период их хранения. Определены микробиологические показатели сырья, используемого для производства вареных колбас, особенности микроструктуры колбасных изделий с амарантовой мукой. Приведены характеристики мясных фаршей с использованием в процессе посола молочной сыворотки и сухого молока, технологические и органолептические характеристики фруктовых видов масла в условиях использования пентиносодержащих наполнителей.

Висвітлено філософську концепцію мови Х.Г. Гадамера, розкрито імпліцитні властивості рекламного дискурсу. Розглянуто дискурс і сутність суб'єкта політики, виявлено особливості формування комунікативної культури сучасного суспільства. Проаналізовано проблему сенсу людського життя у світовому мегапросторі у фантастичному романі О. Бердника "Стріла часу". Досліджено мовні акценти суспільних прошарків Франції як відбиття міжкультурної комунікації. Визначено філософські домінанти концептів "простору" та "часу" у поезії В. Вітмена та Б.-І. Антонича. Охарактеризовано мовну ситуацію в етнонаціональних спільнотах, описано сучасну наукову картину світу як новий тип раціональності. Виявлено ціннісні орієнтації сучасного студенства й обгрунтовано шляхи подолання "кризи суспільних цінностей". Висвітлено моральні аспекти вирішення проблеми сенсу життя в російській філософії кінця XIX - початку XX ст. Досліджено явище відчуження за умов віртуальної реальності, розглянуто особливості філософського трактування природи лексичними засобами французької й української мов. Розроблено інтеграційну особистісно зорієнтовану модель формування громадянськості учнівської молоді. Висвітлено питання проектування людського розвитку, проаналізовано діалектику взаємозв'язку та взаємозалежності філософії та нації.

Освещена философская концепция языка Х.Г. Гадамера, раскрыты имплицитные свойства рекламного дискурса. Рассмотрены дискурс и сущность субъекта политики, выявлены особенности формирования коммуникативной культуры современного общества. Проанализирована проблема смысла человеческой жизни в мировом мегапространстве в фантастическом романе А. Бердника "Стрела времени". Исследованы языковые акценты общественных прослоек Франции как отражение межкультурной коммуникации. Определены философские доминанты концептов "пространства" и "времени" в поэзии В. Витмена и Б.-И. Антонича. Охарактеризована языковая ситуация в этнонациональных обществах, описана современная научная картина мира как новый тип рациональности. Выявлены ценностные ориентации современного студенчества и обоснованы пути преодоления "кризиса общественных ценностей". Освещены моральные аспекты решения проблемы смысла жизни в российской философии конца XIX - начала XX ст. Исследовано явление отчуждения в условиях виртуальной реальности, рассмотрены особеннсти философского трактования природы лексическими средствами французского и украинского языков. Разработана интеграционная личностно ориентированная модель формирования гражданственности учащейся молодежи. Освещены вопросы проектирования человеческого развития, проанализирована диалектика взаимосвязи и взаимозависимости философии и нации.

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено організаційно-управлінську модель студентської соціальної служби вищого навчального закладу (ВНЗ), метою діяльності якої є успішна соціалізація й соціальне становлення студентської молоді під час навчання у вищій школі. Запропонована модель містить алгоритм розробки структури суспільної системи та структури взаємодії у процесі реалізації соціальних програм у студентському середовищі. Досліджено сучасні соціальні проблеми студенства, сформовано соціальні програми за напрямками соціальної роботи, які є особливо актуальними та потребують оперативного вирішення. Визначено роль молоді в системі управління ВНЗ, запропоновано технологію її практичної реалізації та з'ясовано необхідні умови запровадження у студентському середовищі. Експериментально доведено ефективність роботи студентської соціальної служби як складової системи управління виховним процесом ВНЗ України.

На підставі аналізу наукової літератури з проблем загальної й політичної соціалізації особистості визначено суть процесу політичної соціалізації студентської молоді, його особливості та специфіку, характерну для системи вищої освіти України. Розкрито соціально-психологічні особливості сучасного студенства, його риси як самостійного суб'єкта політичної діяльності. Розроблено підхід, який передбачає формування в студентів інтегративного особистісного утворення - суспільно-політичної компетентності. Зазначено, що реалізація ідей даного підходу передбачає використання принципів педагогічної підтримки, що є педагогічною умовою політичної соціалізації студентської молоді.

Проведено політологічне дослідження проблеми політичної активності студентства України за умов трансформаційних змін у суспільстві у процесі його демократичного відновлення та побудови правової держави. Розкрито суть поняття "політична активність" щодо групи молоді - студентства. Деталізовано й обгрунтовано фактори, які впливають на політичну активність. Виявлено зв'язок політичної соціалізації з формуванням у студентському середовищі громадянської позиції, патріотизму, виконання суспільного обов'язку. Наведено рейнтингові параметри гуманістичних цінностей і життєвих пріоритетів студентства. На підставі результатів вивчення даних різних соціологічних досліджень виявлено найбільш характерні особливості сучасного українського студенства.

Проаналізовано сучасні концепції політичної культури, вироблені політичною наукою, та визначено теоретико-методологічну основу дослідження політичної культури студентської молоді за умов переходу від авторитарно-тоталітарних до демократичних політичних цінностей, переконань, типів поведінки. Встановлено специфіку та своєрідність політичної культури студентської молоді та визначено її обумовленість соціально-економічними особливостями сучасного суспільства і національними, віковими, регіональними, психологічними чинниками. Досліджено механізм та специфіку політичної соціалізації сучасного українського студенства, визначено основні чинники, канали формування політичних знань, форм політичної участі. Розкрито роль вищої освіти (на прикладі політології) у формуванні демократичної політичної культури студенства активістського типу.

Запропоновано тезу, що самоідентифікація - це усвідомлення людиною своєї приналежності до конкретної суспільної групи, спільноти. Зауважено, що самоідентифікація надає можливості для вільного різноманітного розвитку особистості та формування соціальних характеристик, що дають змогу індивіду визначити певну соціальну позицію, сприяє його інтеграції до спільноти. Зазначено, що структура особистісної самоідентифікації полягає у єдності самопізнання та самооцінки особистісних якостей. За результатами дослідження зроблено висновок, що самооцінки студентів відзначаються не тільки різноманітним характером у просторі - позитивним, негативним і самокритичним, але вони є надзвичайно динамічними у часі: кожне покоління студентів має "своє обличчя". Змінюється соціальний портрет студенства з першого до п'ятого курсів: підвищуються цінності відповідальності, вимогливості до себе, до своїх моральних якостей, знижується самовпевненість. Установлено, що процес соціальної самоідентифікації зумовлений дією складного для кожного індивіда впливу мікросередовища (родини, родичів, друзів) та офіційної ідеології макросередовища. Зроблено висновок, що визначну роль у виховному процесі має формування суті культури, яка детермінує цільність особистості, цією суттю повинна стати інтелігентність.

Визначено структуру соціокультурних орієнтацій студенської молоді. Наведено фактори, що впливають на їх розвиток (саморозвиток) у трансформаційному суспільстві. Розроблено модель динаміки сучасних (реальних) орієнтацій українських студентів як засобу майбутнього життєвого успіху в економічній, політичній та громадській діяльності, фактора підвищення власної конкурентоспроможності у системі ринкових та демократичних відносин, кар'єрного зростання, підвищення добробуту, утвердження статусу у колективі (суспільстві) та соціального престижу. Доведено, що соціокультурні орієнтації молоді відображають тенденції, які виокремлюються у процесі українського державотворення та розвитку культури. Розглянуто головні критерії формування орієнтації студенства: спосіб суспільного (субкультурного) життя студентів, навчання як провідний вид діяльності, спілкування та самовиховання. Запропоновано напрямки соціальних і виховних впливів на даний процес професорсько-викладацького складу та адміністрації вищого навчального закладу.

Наведено характеристику студентства Львівського університету, зокрема, відтворено атмосферу, в якій воно виховувалося, місце в структурі вищої школи та історії Галичини в один з визначальних періодів його діяльності. Проаналізовано динаміку чисельності, структуру, національний, соціальний, віросповідний та етносоціальний склад студенства і фактори, що впливали на їх зміну, умови вступу і навчання, навчальні плани та програми, процедуру складання і результати державних екзаменів, стипендіальне забезпечення, матеріально-побутові умови. Охарактеризовано типи, структуру й основні напрями діяльності студентських товариств, студентську пресу, роль студентів у справі українського університету у Львові, суспільно-політичному та громадсько-культурному житті краю і відповідних національних середовищ.

Досліджено проблему формування методичної компетенції (МК) учителя іноземної мови (ІМ) початкової школи з урахуванням сучасних тенденцій іншомовної професійно-педагогічної освіти. Виявлено сучасні тенденції професійної освіти майбутніх учителів й іншомовної освіти молодших школярів з використанням культурологічного підходу. Узагальнено особистісні та діяльнісні характеристики студенства як особливої соціальної категорії, змодельовано колективний результат методичної освіти вчителів ІМ початкової школи в аспекті загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти. Визначено рівні формування у студентів МК майбутнього учителя даного професійного напрямку. Удосконалено систему контролю формування МК за умов кредитно-модульної системи.

Визначено, що факторами впливу на формування екологічної культури особистості за умов суспільного ризику є регіон проживання, соціокультурний ресурс сім'ї та профіль навчання у вузі. Проведено дослідження екоантропоцентричної парадигми, теорій "суспільства ризику" У.Бека та глобальних ціннісних зрушень Р.Інглехарта. Запропоновано визначення та емпіричну інтерпретацію понять "екологічна культура", "екологічна культура суспільства", "екологічна культура соціальної групи", "екологічна культура особистості", а також категорій "інвайронментальні цінності" та "екологічна соціалізація". На підставі застосування цивілізаційного критерію здійснено типологію цінностей, що відображають ставлення особи до природи. Виділено природні, екологічні та інвайронментальні цінності. Здійснено регіоналізацію України за екологічним критерієм, наведено класифікацію ризиків, що існують в українському соціумі, проаналізовано вплив техногенних і соціогенних ризиків, зокрема, постчорнобильського синдрому на процес формування екологічної культури українців. Встановлено декларований характер поширених серед студенства України інвайронментальних цінностей та проекологічних установок. Зафіксовано значний вплив регіонального фактора та соціокультурного ресурсу сім'ї на формування екологічної культури майбутніх фахівців. Запропоновано схему неперервної екологічної освіти як одного з головних механізмів екологічної соціалізації студентської молоді.

Базуючись на теоретико-методологічних засадах теорії та філософії права, досліджено суть, зміст, поняття, структуру, функції правової культури. Висвітлено співвідношення права та культури. На підставі аналізу тенденцій розвитку типів розуміння права доведено, що для інтегративного праворозуміння характерне сприйняття норми права як соціальної цінності, інтегрованої в правову культуру суспільства. За результатами дослідження співвідношення права та культури доведено, що право - явище культури, яке відображає існуючі моральні та культурні цінності. Правову культуру студентства розглянуто в різних аспектах, а саме: як елемент правового життя, відображення його якості; як спосіб (засіб) і критерій правової соціалізації; як ступінь правової орієнтованості суб'єктів права, правила їх правової поведінки та діяльності, надання виміру дійсності діалогу між владою та суспільством. Розкрито суть правовиховного процесу студенства, якою є єдність правової соціалізації, правового навчання, правового виховання, правового розвитку. Значну увагу приділено комплексному аналізу суті, принципів, завдань, системи правовиховного процесу, напрямів розвитку правової духовності, підвищення його ефективності. Доведено, що правовий прогрес в Україні можливий за умови одночасного формування правової культури громадян, зокрема студенства, і розбудови громадянського суспільства, демократичної, соціальної, правової держави у процесі здійснення політичної та правової реформи.

Розкрито суть понять "страховий маркетинг", "страхова культура", "страховий продукт", "страхова послуга". Визначено функції, принципи, цілі та завдання страхового маркетингу. Досліджено етапи становлення й розвитку страхового маркетингу у країнах заходу та в Україні. Значну увагу приділено проблемі формування маркетингової інформаційної системи, моніторингу страхового ринку. Наведено результати маркетингового дослідження рівня страхової культури вітчизняного студенства. Запропоновано шляхи удосконалення збутової та комунікаційної політики страхових компаній. Визначено напрями поліпшення механізму інтеракції між страховими компаніями та стимулювальниками, розглянуто схему поведінки страхувальника під час купівлі страхового продукту, модель оцінки якості страхових послуг.

Проведено теоретичний аналіз проблеми формування толерантних відносин студентів за умов позанавчальної діяльності. Визначено й обгрунтовано суть понять "толерантні відносини" та "полікультурне середовище". З'ясовано особливості соціально-педагогічних умов формування толерантних відносин студентів. Розвинуто наукові положення стосовно сучасного студенства як полікультурної групи молоді. Обгрунтовано необхідність педагогічного впливу викладачів на процес та результати формування толерантних відносин студентів. Висвітлено методичні засади дослідження, обгрунтовано результати констатувального та формувального експерименту. Визначено соціально-педагогічні умови формування толерантних відносин студентів та розкрито зміст інноваційних педагогічних технологій. З'ясовано оптимальні можливості використання методики даного формування за умов позанавчальної діяльності.

Визначено поняття про здоров'я людини та роль вузівської дисципліни "Фізичне виховання" у його забезпеченні. Осмислено глибинні наслідки відмови вищої школи від формування особи, що піклується про себе, наведено шляхи їх подолання. Розкрито особливості самовизначення студенства в Україні. Розглянуто становлення та трансформацію світогляду в контексті педагогіки. З'ясовано сутність педантропологічної дії викладача у розвитку тілесності учня. Надано поняття про явище вищої освіти та навчальну діяльність студентів. Досліджено розуміння та мислення як головні механізми навчальної діяльності. Висвітлено філософію будівництва власного здоров'я. Розкрито технологію освіти будівничого власного здоров'я.

Розглянуто діяльність української громадськості, насамперед еміграційної, щодо матеріальної підтримки національного студентства за межами України. Увагу приділено аналізу допомоги українській молоді, яка здобуваючи вищу освіту за кордоном водночас творила національну еліту, яка ставала на обороні прав українського народу перед світом. Наведено інформацію про Українське товариство прихильників освіти у Відні, Товариство допомоги українським студентам-емігрантам у Варшаві, Товариство прихильників Української Господарської Академії у Подєбрадах, Фундацію Українського Вільного Університету у Нью-Йорку.

Рассмотрена деятельность украинской общественности, прежде всего эмиграционной, по оказанию материальной поддержки национальному студенчеству за пределами Украины. Уделено внимание анализу помощи украинской молодежи, которая получая образование за рубежом одновременно формировала национальную элиту, стававшую на защиту украинского народа перед миром. Дана информация об Украинском обществе сторонников образования в Вене, Обществе помощи украинским студентам-эмигрантам в Варшаве, Обществе сторонников Украинской Хозяйственной Академии в Подебрадах, Фонде Украинского Вольного Университет в Нью-Йорке.

Висвітлено характер та особливості етнічної самоідентифікації студентів Києва. Досліджено роль і місце етнічної ідентичності у свідомості студентів з позиції теоретико-методологічної бази етнологічної науки. Визначено місце студенства в етнодемографічній структурі українського суспільства, окреслено соціальний портрет студентів Києва. Виявлено, що етнічна ідентичність відіграє важливу роль в системі цінностей студентської молоді. Проаналізовано етномовні процеси, що відбуваються у студентському середовищі, розкрито ставлення студентів до української етнокультури та традиційних релігійних цінностей. Висвітлено роль студентів у громадсько-політичному житті України та їх ставлення до української державності. Досліджено етнопсихологічну дистанцію та рівень толерантності київських студентів.

Досліджено внутрішню структуру культурного капіталу пострадянського студенства та факторів, що його обумовлюють. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи вітчизняних і зарубіжних вчених щодо сутності та структури культурного капіталу, специфіки його формування та маніфестацій. Запропоновано систему емпіричних показників виміру культурного капіталу, до якої належать наявні культурні ресурси, культурні практики та стратегії, ціннісно-нормативна система, академічна успішність. Досліджено феномен культур капіталізації особистості, його особливості у суспільствах, що змінюються, на прикладі українського суспільства. Визначено, яким чином на обсяг та якість культурного капіталу українського студенства впливають об'єктивні та суб'єктивні чинники: соціально-економічні, поселенські, культурні, ціннісні, культурно-споживчі. Викладено пропозиції щодо парадигмальних, концептуальних та операціональних можливостей подальшого вивчення культурного капіталу.