На підставі результатів наукових досліджень надано відомості про луки Чернігівщини. Описано сучасний стан суходільних, низинних і заплавних лук, з'ясовано умови їх формування та географічного поширення, екологічні особливості і продуктивність лучних угруповань. Розглянуто розподіл основних класифікаційних одиниць (класів формацій), дано детальну еколофітоценозну характеристику основним формаціям (типам лучної рослинності), показано зв'язок з елементами рельєфу та грунтами. Доведено необхідність охорони оригінальних в ботанічному відношенні ділянок лучної рослинності.

На основании результатов научных исследований приведены данные о лугах Черниговской области. Описано современное состояние суходольных, низинных и заливных лугов, выяснены условия их формирования и географического распространений, экологические особенности и продуктивность луговых группировок. Рассмотрено распределение основных классификационных единиц (классов формаций), дана детальна эколофитоценозная характеристика основным формациям (типам луговой растительности), показана их связь с элементами рельефа и почвами. Доказана необходимость охраны оригинальных в ботаническом отношении участков луговой растительности.

Наведено кадастрову оцінку лісових земель за матеріалами дистанційних досліджень. Висвітлено проблеми використання недеревних лісових ресурсів у Західному регіоні України. Розглянуто питання використання супутникових знімків "Landsat-TM" та "Landsat-ETM" для оптимізації лісистості порушених ландшафтів Яворівського району Львівської області. Розкрито структуру та викладено таксаційну характеристику букових дерев Суходільського лісництва Львівського обласного управління лісового господарства.

Приведена кадастровая оценка лесных земель по материалам дистанционных исследований. Освещены проблемы использования недревесных лесных ресурсов в Западном регионе Украины. Рассмотрены вопросы использования спутниковых снимков "Landsat-TM" и "Landsat-ETM" для оптимизации лесистости нарушенных ландшафтов Яворовского района Львовской области. Раскрыта структура и изложена таксационная характеристика буковых деревьев Суходольского лесничества Львовского областного управления лесного хозяйства.

Викладено результати теоретичних і практичних досліджень природоохоронного адаптивно-ландшафтного меліоративного землеробства у басейнах малих річок Лісостепу України на підставі стаціонарних і тимчасових дослідів, закладених на осушуваних заплавних грунтах Панфильської дослідної станції й еродованих землях радгоспу "Хотівський" Київщини, а також розрахункових методів моделювання агросистем. Наведено практичні рекомендації щодо раціонального використання природних, штучних, деградованих, відновлювальних екотипів суходільних і меліорованих біогеоценозів у регіоні досліджень.

Изложены результаты теоретических и практических исследований природоохранного адаптивно-ландшафтного мелиоративного земледелия в бассейнах малых рек Лесостепи Украины на основе стационарных и временных опытов, заложенных на осушенных пойменных почвах Панфильской исследовательской станции и эродированных землях совхоза "Хотовский" Киевской области, а также расчетных методов моделирования агросистем. Приведены практические рекомендации по рациональному использованию природных, искусственных, деградированных, восстанавливающих экотипов суходольных и мелиорируемых биогеоценозов в регионе исследований.

Ключ. слова: цестоды, Echinocotyloidea, Confluariidae, Fuhrmanacanthidae, Hymenolepidoidea, Laricanthini, Anatinellini, Enclosaria, конфлуароциста, энклозоциста
Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.141.72

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: пероксидаза, листки, Sium latifolium, конфокальна мікроскопія
Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.926.25 Api*691.5*725.111.41

Рубрики:

Araliales

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: ембріогенез, Sium, водний дефіцит
Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.926.25 Api*333

Рубрики:

Araliales

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Розглянуто питання екологічного стану геологічного середовища прибережної смуги північної частини Чорного та Азовського морів. Виконано районування берегової зони та шельфу з урахуванням їх геологічної будови та гідродинамічного режиму. Охарактеризовано основні антропогенні фактори впливу на природне середовище узбережжя господарською діяльністю людини. Запропоновано рекомендації щодо збереження рівноваги, що встановилась на даному етапі розвитку Азово-Чорноморського басейну у межах смуги суходіл-море, а також заходи щодо запобігання або зменшення небажаних та екологічно шкідливих впливів на природне середовище регіону.

Розглянуто питання методології комплексної оцінки стану басейнів річок та озер рівнинної частини території України (на прикладі річок Удай, Ворскла, Десна, Горинь, Когильник, Сарата, озер межиріччя Західного Бугу та Прип'яті). Розроблено новий метод гідроекологічних досліджень, який складається з комплексної оцінки стану басейну, просторово-часової трансформації русла та заплави, показників антропогенної трансформації поверхні водозбору й екологічної якості води; гідроекологічного картографування. Визначено лімітуючі фактори впливу та шляхи охорони й оздоровлення довкілля. Встановлено основні чинники формування екологічної ситуації в басейнах річок та озер: рівень антропотехногенної трансформації поверхні водозбору, русла і заплави; склад сторонніх домішок, що надходять у водне середовище; буферну ємність, яка формується за рахунок біомаси первинної органічної речовини, синтезованої суходільними та водними біоценозами; самоочисну здатність водного середовища. Запропоновано апробовані методи оздоровлення водного середовища.

Розроблено й удосконалено елементи технології конвеєрного вирощування кукурудзи цукрової за суходільних умов південного Степу України, що передбачає підбір сортів і гібридів, технологічну оцінку врожаю різних строків сібви, обгрунтування оптимальної густоти рослин, оцінку ефективності пасинкування рослин та використання регуляторів їх росту. Підібрано високоврожайні гібриди кукурудзи цукрової для вирощування за суходільних умов південного Степу. Обгрунтовано строки сівби насіння для забезпечення конвеєрного надходження врожаю протягом 60 - 70-ти днів. Установлено оптимальну густоту рослин і оптимальні способи застосування регуляторів їх росту. Показано економічну ефективність і біоенергетичну оцінку використання досліджених елементів технології конвеєрного вирощування кукурудзи цукрової. За результатами досліджень розроблено та рекомендовано виробництву вдосконалені технологічні прийоми такого її вирощування.

Проведено комплексне геолого-економічне й екологічне оцінювання ресурсної бази родовищ вуглеводнів у Прикаспійському регіоні, висвітлено перспективи її освоєння у межах території Азербайджану. Із використанням принципів стійкого розвитку обгрунтовано наукові засади стратегії освоєння родовищ на підставі впровадження конкретних технологічних рішень щодо захисту водного та повітряного басейну від забурднень. Уперше на підставі аналізу сейсмостратиграфічних досліджень комплексно оцінено стан, динаміку та тенденції щодо перспектив нарощування видобутку нафти до 30 млн. т. і газу до 30 - 50 млрд. куб. м. у Прикаспійському регіоні Азербайджану. Проведено районування нафтогазоносних структур з прогнозною оцінкою родовищ вуглеводнів, визначено економічну ефективність їх видобування. Вперше виявлено чинники формування антропогенного навантаження на морське середовище та прилеглий суходіл, зокрема, показано вплив на даний процес функціонування усіх складових господарського нафтогазового комплексу Азербайджану, що дозволило оцінити вихідний геоекологічний стан навколишнього середовища Каспійського моря та прилеглого суходолу. Зроблено прогноз еколого-економічних наслідків процесу освоєння родовищ вуглеводнів у Прикаспійському регіоні, зокрема, оцінено збитки від розливів нафти та запропоновано методику розрахунку економічної ефективності впровадження природоохоронних заходів. Розроблено технологічні засоби збору нафти та нафтопродуктів з грифонів, поверхні грунту та води, а також обладнання для одержання електроенергії у важкодоступних місцях як альтернативного екологічно чистого джерела енергії.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості становлення розвідки та контррозвідки у Війську Запорозькому в кінці XVI - першій чверті XVII ст. Проаналізовано зовнішні та внутрішні фактори впливу на організацію та ведення розвідки цим військом. Розглянуто розвідувальне забезпечення військових кампаній козацького війська на суходільному та морському театрах воєнних дій. Охарактеризовано розвідувальне супроводження суспільно-політичних заходів запорозького козацтва та визначено роль П. Сагайдачного у розвитку розвідувального мистецтва українського козацтва.

Вперше запропоновано класифікацію регіонів на внутрішньонаціональному рівні на старо- і новоприкордонні та неприкордонні, а в межах прикордонних регіонів - виокремлення суходільних і приморських, що надасть можливість сформувати індивідуальні підходи до вибору механізмів управління прикордонними територіями. Висвітлено визначення поняття "єврорегіон" як організаційної форми прикордонного співробітництва між територіальними економічними одиницями чи громадянами, або місцевими органами влади прикордонних регіонів сусідніх держав. Проаналізовано особливості зовнішньоекономічних зв'язків староприкордонного регіону за видами економічної діяльності, які раніше розглядалися за галузевою ознакою. Удосконалено теоретичні підходи до обгрунтування заходів фінансової допомоги гірським територіям прикордонного регіону, виходячи з досвіду Євросоюзу, що передбачає забезпечення їх конкурентоспроможності, передусім за рахунок обсягів інвестицій в основний капітал.

Висвітлено побудову, форми та методи діяльності розвідувального компонента Війська Запорозького у кінці XVI - першій чверті XVII ст. Висвітлено основні геополітичні, військово-політичні, соціальні фактори, які визначають завдання розвідувальної роботи. Показано місце розвідки в участі козацтва у боротьбі українського народу проти Корони Польської та захисті українських земель та Європи від Османської імперії, обстоюванні національно-релігійних прав українського народу. Розкрито місце розвідки у військовому мистецтві козацтва, форми та методи розвідувальної, застережної роботи під час ведення війни на суходільних і морських театрах воєнних дій, застосування дипломатичних каналів для збору інформації. Досліджено конкретні приклади застосування розвідки під час охорони кордонів України від татар, морських походів запорожців, у масштабних військових кампаніях проти Московської держави (1618 р.) та під Хотином (1621 p.). Подано науково обгрунтовані рекомендації з залучення розвідувально-бойового досвіду козацтва у підготовці особового склату розвідувальних органів і підрозділів Збройних сил України, інших військових формувань.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.22 + Е50*801.65

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У досліджуваних відкритих біотопах Середнього Придніпров'я виявлено 75 видів павуків, що відносяться до 15 родин. Найбагатшою є аранеофауна заплавних і суходільних луків, бідніші у видовому відношенні - агроекосистеми. Більшість відловлених видів відносяться до широкоареальних, серед яких переважають європейсько-сибірські та палеарктичні.

Проаналізовано трансцивілізаційні зв'язки Нижнього Подніпров'я і Північного Приазов'я за часів Золотої Орди. Знаходячись на важливих водних і суходільних магістралях, населення регіону відігравало значну роль у зовнішній, головним чином, посередницькій торгівлі Золотої Орди. Поряд з традиційним північним і західним напрямками зв'язків, з другої половини XIII ст. посилюються контакти з містами Криму. У другій чверті XIV ст. визначальним стає східним напрямок, що значно вплинуло на формування і своєрідність золотоординської культури Нижнього Подніпров'я і Північного Приазов'я.

Проведено аналіз наземних і гідрофільних екобіоморф флори Тернопільського плато. Розглянуто генетичні зв'язки цієї флори з Центральноєвропейською флорою широколистяних лісів, флорою південних степів і наскельною флорою Середземномор'я.

Наведено результати семирічних досліджень з відновлення суходільних природних кормових угідь в північній частині Правобережного Лісостепу України на орних землях завдяки залуженню злаковими і бобово-злаковими сумішками з підсіванням дикорослих лучних трав за різних систем удобрення і режимів їх використання. Досліджено вплив цих чинників на видовий і хімічний склад травостоїв, продуктивність угідь та показники родючості грунту.