Запропоновано науково обгрунтований метод розподілу витрат палива на виробництво теплової та електричної енергії на ТЕЦ, що базується на балансових співвідношеннях. Метод дозволяє виконувати аналіз витрат палива на теплову та електричну енергію за звітними даними про роботу ТЕЦ. Для прикладу проведено аналіз показників за звітними даними Міненерго України 1991 р. Показано, що за нормативним методом розрахунку має місце завищення витрат палива на виробництво теплової енергії та заниження витрат палива на виробництво електроенергії.

Наведено методику оцінки гідравлічного стану складного газопроводу (що складається з кількох послідовно з'єднаних дільниць, змонтованих із труб різного внутрішнього діаметра), згідно якої визначено коефіцієнт гідравлічної ефективності газопроводу Юліївського нафтогазоконденсатного родовища - "ТЕЦ-5". На підставі отриманого результату його гідравлічний стан визначено задовільним.

Наведено приклади розрахунків теплових схем комбінованих когенераційних установок на базі промислових і опалювальних котелень ТЕЦ, газоперекачувальних станцій з застосуванням надбудов високого тиску, теплонасосних установок, парогазових і газопарових технологій. Наведено параметри сухої насиченої пари та води, розглянуто фізичні властивості сухого повітря при В = 760 мм рт.ст.

Приведены примеры расчета тепловых комбинированных когенерационных установок на базе промышленных и отопительных котелен ТЭЦ, газоперекачивающих станций с использованием надстроек высокого давления, теплонасосных установок, парагазовых и газопаровых технологий. Приведены параметры сухого насыщенного пара и воды, рассмотрены физические свойства сухого воздуха при В = 760 мм рт. ст.

Описано схеми створення газотурбінних установок (ГТУ) і теплоцентралі (ТЕЦ) на базі промислової (опалювальної) котельні або газоперекачувальної станції, розглянуто методики розрахунків показників їх роботи. Розкрито можливості застосування переохолодження відхідних газів, бінарного циклу з низькотемпературним теплоносієм, прибудованої турбіни, надбудови високого тиску, пароежекторної установки та детандер-генераторних агрегатів на ГТУ - ТЕЦ. Обгрунтовано критерії вибору варіанта реконструкції ТЕЦ. Наведено приклади застосування енергозберігальних технологій на промислових та опалювальних котельнях, ТЕЦ і газопрекачувальних станціях. Описано схему створення міні-ТЕЦ на базі водогрійної котельні на ГТУ, яка працює на газопаровій суміші. Запропоновано методи визначення показників роботи системи теплопостачання від водогрійної котельні та теплонасосної установки.

Описаны схемы создания газотурбинных установок (ГТУ) и теплоцентрали (ТЕЦ) на базе промышленной (обогреваемой) котельни или газоперекачивающей станции, рассмотрены методики расчетов показателей их работы. Ракрыты возможности применения переохлаждения отходных газов, бинарного цикла с низкотемпературным теплоносителем, пристроенной турбины, надстройки высокого давления, пароэжекторной установки и детандер-генераторных агрегатов на ГТУ - ТЕЦ. Обоснованы критерии выбора варианта реконструкции ТЕЦ. Приведены примеры применения энергосберегающих технологий на промышленных и обогреваемых котельнях, ТЕЦ и газоперекачивающих станциях. Описана схема создания мини-ТЕЦ на базе водообогреваемой котельни на ГТУ, работающей на газопаровой смеси. Приведены методы определения показателей работы системы теплоснабжения от водообогреваемой котельни и теплонасосной установки.

Показано, що передача всього навантаження гарячого водопостачання на заміську ТЕС, яка працює на твердому паливі, забезпечує зменшення річної витрати газу в міських котельних і ТЕЦ на 40 - 50 %. Низька температура мережевої води- збільшення питомого виробітку електроенергії на заміській ТЕЦ майже на 40 % у порівнянні з міською ТЕЦ та істотне зменшення її витрат на транспортування води і капіталовкладень в однотрубну мережу.

Надано результати випробувань теплоізолювальних сумішей на основі вуглецевістого та низьковуглецевістого попілу ТЕЦ з різними домішками, що містять вуглець. Нова суміш ТСК-25 (ТСК-25М) на основі низьковуглецевістого попелу з домішками, що модифікують, виробництва ТОВ "Калтоп", у разі меншої витрати забезпечує якість металу на рівні сумішей на основі вуглецевістого попелу.

Розглянуто основні способи зменшення енергетичних витрат в процесах нафтопереробки та нафтохімії, за допомогою яких енергоспоживання установок може бути зменшено на 25 - 35 %. Подальше зменшення витрат енергоресурсів можливе шляхом створення енерготехнологічних установок з когенераціею електроенергії. Подано основні характеристики установки первинної переробки нафти з надбудовою печей газотурбінними двигунами. У порівнянні з роздільним спалюванням палива на нафтопереробних установках та на ТЕЦ економія енергії на комбінованих енерготехнологічних установках складає приблизно 20 %.

Описано теплову схему термохімічного методу спільного використання енергії палива та сонячної енергії в теплоенергетичних установках (ДВЗ, ГТУ, ТЕЦ, ПГУ, а також котлах). Показано, що таке спільне використання енергії палива та сонячної енергії дозволяє на 30 - 50 % скоротити витрату природного газу, замінити його сонячною енергією. За даних умов підвищення ефективності використання палива відбувається практично без будь-якої переробки самої теплоенергетичної установки. Відзначено, що живлення теплоенергетичних установок за такою схемою радикально вирішує екологічні проблеми.

Запропоновано раціональну схему взаємодії ТЕЦ і системи опалення та гарячого водопостачання. Наведено методику її розрахунку та визначено основні переваги її у порівнянні з відомими рішеннями. Запропонована схема дозволяє підвищити теплову ефективність ТЕЦ на 2 %, що відповідно до економії палива 3 %.

Виявлено джерела небезпеки, які залежать від характеру роботи елементів системи водоочищення в теплоенергетиці та визначено елементи системи, які можуть спричиняти небезпеку під час роботи. Показано, що на етапах попереднього аналізу небезпек і виявлення послідовності небезпечних ситуацій можна користуватися матрицями поєднання станів, що дозволяє комп'ютеризувати та прискорити цей аналіз.

Наявність золожужелевих відвалів Бурштинської ТЕЦ призводить до негативних екологічних наслідків за рахунок розпилення золи по сусідній території, спричиняючи різні захворювання в місцевого населення. Для усунення таких явищ запропоновано проводити рекультивацію золожужелевих відвалів у два етапи. На першому етапі проводиться горнотехнічна рекультивація, що включає нанесення на поверхню відвалу дефікату Бовшовського цукрового заводу товщиною 30 см і соломи, одержуваної із сусідньої агрофірми "Бовшовская", товщиною до 5 см. На другому етапі проводиться біологічна рекультивація, що включає посадку бульб топінамбура на глибину 8 - 10 см за ширини міжрядь 30 см і відстані рослин у рядку - 30 см.

Розглянуто джерела надходження і параметри технологічної та енергетичної пари, вторинних енергетичних ресурсів, можливі напрями їх використання для заміщення теплопостачання від ТЕЦ і котельних. Виділено фактори, що впливають на споживання пари в процесах нафтопереробки; заходи, що дозволять знизити споживання теплоенергії в нафтопереробній промисловості; шляхи додаткового виробництва електроенергії у разі зниження теплової потужності промислової ТЕЦ.

Зважаючи на сучасний стан і рівні напруги в електричних мережах України, запропоновано серед основних заходів підтримання напруги в допустимих межах використовувати на електростанціях АСТГ. Досліджено економічну ефективність використання АСТГ на ТЕЦ. Показано, що застосування таких турбогенераторів на ТЕЦ, крім зменшення витрат на аварійний резерв в енергосистемі, знімає обмеження на комбіноване вироблення теплової та електричної енергії.

Розглянуто схему охолодження циркуляційної води першого енергоблока Мінської ТЕЦ-5, де основним охолодником є бризкальна установка, а ставок-охолодник використовувався як охолодник у пусковий період енергоблока та в подальшому - як резервна й акумулювальна ємність, що забезпечує доохолодження води на незначну величину. Наведено результати випробувань сумісної роботи бризкальної установки та ставка-охолодника. Виявлено, що із зменшенням гідравлічного навантаження ставок-охолодник працює ефективніше, і тому температура охолодженої води на водозаборі є однаковою або нижчою під час роботи 2-х помп, ніж під час роботи 3-х помп у разі близьких навантажень турбоагрегата, температур атмосферного повітря та швидкості вітру, хоча бризкальна установка під час роботи 3-х помп працює ефективніше.

Для забезпечення конкурентоспроможності ГТУ в постачанні споживачам теплової енергії ВАТ "ЛьвівОРГРЕС" запропоновано методику розподілу витрати палива на відпущену електричну та теплову енергію парогазовими установками. Методику для ГТУ розроблено вперше.

Наведено результати режимно-налагоджувальних робіт турбіни ТК-330-240-3 з метою забезпечення теплофікаційного навантаження взимку.

Наведено результати хімічного очищення внутрішніх поверхонь трубок конденсатора турбіни Мінської ТЕЦ-5. Визначено ефективність хімічного очищення трубок конденсатора від твердих карбонатних відкладень із збереженням цілісності окисного шару (захисної окисної плівки) на внутрішніх поверхнях трубної системи. Показано високий ступінь очищення внутрішніх поверхонь конденсаторних трубок від твердих карбонатних відкладень із збереженням цілісності окисного шару, що дозволяє конденсаційній установці працювати економічно та в режимі, наближеному до нормативного.

Виконано аналіз систем керування, методів контролю параметрів і технічних засобів автоматизації процесів спалювання газового палива у котлоагрегатах ТЕЦ промислових підприємств. Установлено закономірності зміни складу димових газів залежно від складу газових компонентів палива й енергетичної потужності за умов забезпечення оптимуму роботи котлоагрегатів за критерієм енергетичної ефективності. Обгрунтовано термокаталітичний метод і створено технічні засоби для вимірювання об'ємного вмісту кисню у димових газах котлоагрегатів. Висвітлено методи оптимізації систем регулювання витрат загального повітря для однопаливних і багатопаливних котлоагрегатів ТЕЦ. Розроблено нові ефективні алгоритми та структурні схеми систем автоматичного регулювання витрат загального повітря, що забезпечують низьку чутливість до координатних і параметричних збурень.

На підставі детального дослідження хімічного складу та фізико-хімічних властивостей стічних вод, утворених у результаті основних технологічних процесів хімічної підготовки води на ТЕС і ТЕЦ, розроблено новий спосіб їх очистки та використання з метою запобігання скиду у водні об'єкти. Запропоновано технологію обробки стічних вод від промивки (регенерації) натрій-катіонітових фільтрів за допомогою обробки содо-вапняним методом з наступним поверненням на регенерацію, що дозволяє створити замкнений оборотний цикл промивної води натрій-катіонітових фільтрів з економією кухонної солі та значно скоротити кількість регенераційних стічних вод. Створено удосконалену конструкцію відкритого гідроциклона для спільної очистки стічних вод від промивки механічних фільтрів та спушування завантаження натрій-катіонових фільтрів. Визначено гідромеханічні параметри завислих речовин, що містяться у суміші вказаних стічних вод. Запропоновано математичну модель розрахунку величини градієнта швидкості руху води та гідравлічної крупності флокул, що утворюються під час очистки стічних вод. Встановлено водний та сольовий (матеріальний) баланси існуючої та розробленої схеми водопостачання та водовідведення установок хімічної підготовки води на ТЕС і ТЕЦ. Основні результати наукового дослідження та технологічні рішення впроваджено на ЗАТ "Теплоелектроцентраль-3" у Харкові.

Теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено можливість регулювання процесів структуроутворення керамічних мас за допомогою використання некондиційної сировини України для одержання лицьової та високоміцної керамічної цегли різних кольорів і фактури способами пластичної та напівжорсткої екструзії. Встановлено, що регулювання властивостей коагуляційної структури шляхом використання "армувального" компонента шлаків ТЕЦ та введення кволініт-монтморилонітових домішок у керамічні маси на основі полімерної глауконітової глини сприяє одержанню спеченого керамічного черепка, що забезпечує виготовлення лицьової цегли та клінкерних виробів. Під час оптимізації хіміко-мінералогічного складу шихти системи глина - шлаки - коалін - бентоніт виявлено покращання кристалізації новоутворень та формування більш розвиненої склофази. Зазначено, що дані тенденції простежуються у випадку використання як "армувального" компонента гранітних відсівів, що у підсумку поліпшують показники міцності за усадки виробів. З застосуванням розроблених складів мас впроваджено технологію виробництва лицьової керамічної цегли способом напівжорсткої екструзії.