Досліджено проблеми формування в Україні інформаційного суспільства та залучення нашої держави до загальносвітових процесів побудови глобального інформаційного простору. Викладено основні теоретичні та прикладні питання теми: загальні та конкретні визначення, історію виникнення та розвитку ідей, поточні та стратегічні завдання, досягнення та перешкоди на шляху інформатизації та входження до нової - цифрової - доби людської цивілізації. Визначено соціально-психологічні аспекти формування інформаційного суспільства.

Репрезентовано стислий огляд життя та творчості видатного вченого О.О.Богданова (Малиновського), автора відомої "загальної організаційної науки" ("Тектології"). Окремі тектологічні ідеї вперше розглянуто автором у романі-утопії "Червона зірка", в якому зображено суспільство майбутнього та його особливості з власних наукових позицій. Розглянуто "Червону зірку" як тектологічну роботу та проаналізовано деякі ідеї Богданова, котрі вперше проголошено у даному творі.

Розглянуто питання українського національного відродження 1920-х рр. у радянській історичній літературі кінця 50-х - середини 80-х рр., стадії розвитку, стан селянства Лівобережної України напередодні суцільної колективізації 1927-1928 рр., причини кризових явищ промисловості Харкова у січні-грудні 1917 р., а також українське повоєнне село 1946-1953 рр. у вітчизняній історіографії. Досліджено роль Харківського університету у керівництві середньоосвітніми навчальними закладами 1805-1835 рр. Особливу увагу приділено висвітленню ролі та значення діяльності відомих вітчизняних діячів (Б.Н.Чичеріна, В.Н.Каразіна, К.Р.Дашкової та ін.) на розвиток української культури та освіти.

Подано порівняльну характеристику українського й європейського банківського права. Висвітлено поняття банківського права та банківських правовідносин, джерела банківського права, поняття і правове положення комерційних банків, правовий статус і функції Національного банку України, поняття банківської системи і форми взаємодії її елементів. ПроАналізовано правові основи становлення банківського законодавства країн Європи в процесі створення єдиного правового простору: Європейський Союз як організаційну основу формування європейського правового простору, гармонізацію банківського законодавства країн - членів Європейського Союзу, процес наближення і адаптації банківського законодавства України і Європейського Союзу.

Розкриваються історичні аспекти розвитку книжкової та бібліотечної справи в Україні. Висвітлюються питання підготовки, підвищення кваліфікації, безперервної освіти працівників бібліотечно-інформаційної сфери. Наведені результати наукових досліджень (зарубіжних та вітчизняних) у галузі бібліотекознавства, проаналізована їх роль у поліпшенні діяльності бібліотек. Розглянута законодавча база бібліотечно-інформаційної діяльності України, роль бібліотек у соціально-комунікативній структурі та інформатизації суспільства. Окреслено перспективи реалізації принципу загальнодоступності інформаційних ресурсів держави, інтелектуальної свободи, а також міжнародної інтеграції як засобу підвищення якості інформаційно-бібліотечного обслуговування громадян України.

Розглядається українське бібліотекознавство напередодні XXI століття, стан і завдання розробки системи інформаційно-бібліографічного забезпечення потреб з бібліотечної професіології, ретроспективна бібліографічна інформація з історії України, патентно-інформаційне та правове забезпечення винахідників і раціоналізаторів України та ін.

Розглянуто процес утворення Галицько-Волинської держави, українсько-польські відносини на Волині в роки Першої світової війни, соборність українських земель в історичній ретроспективі. Висвітлено специфіку радянської тоталітарної системи на західноукраїнських землях, зокрема, особливості становлення і періодизації сталінського тоталітаризму в Західній Україні, вплив його на українське письменство, створення нової системи освіти на Волині та її радянізацію тощо. Особливу увагу приділено культурному розвитку Волині на межі століть.

Розглянуто питання національної безпеки, державотворення, відкритого суспільства та ринкової економіки.

Проаналізовано актуальні питання суспільно-політичного та національно-культурного життя українців Галичини від часу національного відродження у XIX ст. до утворення Західно-Української Народної Республіки. Висвітлено національну ідею у програмах та діяльності західноукраїнських політичних партій і організацій даного періоду, проблему виборчої реформи до австрійського парламенту у Галичині, а також українське питання в австрійському парламенті на початку XX ст. тощо.

Досліджено проблему слов'янських русів у світлі археології. Охарактеризовано українське національне відродження кінця XVIII - початку ХХ ст. Розкрито національний феномен українського січового стрілецтва. Наведено методологічні аспекти періодизації українського націогенезису. Зроблено історико-політологічний аналіз державотворчої концепції українських християнських суспільників у міжвоєнній Галичині (1920 - 1939 рр.). Розглянуто проблеми традиції та новаторства монументального мистецтва в Галичині кінця ХІХ - початку ХХ ст. Висвітлено участь України у діяльності міжнародних організацій з питань охорони довкілля.

Монографію присвячено проблематиці культурних героїв та знаменитостей в українській культурі протягом кількох століть. Розглянуто окремі видатні постаті української історії та сучасного життя, зокрема, Б.Хмельницького, І.Сірка, Н.Махно, Т.Шевченка, В.Симоненка, М.Хвильового, М.Щорса, В.Стуса, Л.Українки, Л.Костенко, М.Амосова, В.Івасюка, В.Лобановського, а також постаті, які "створено" національною культурою та суспільством.

На основі архівних та опублікованих джерел, а також спогадів-свідчень людей проаналізовано три радянські голодомори, їх причини та наслідки. Встановлено, що голодомори у колоніально залежній Україні були штучними, рукотворними, викликаними політикою державної комуністичної партії та уряду СРСР. Внаслідок постійного репресивного тиску партії, її адміністративно-командної верхівки, українське село найбільше постраждало від проведення хлібозаготівельної та податкової політики.

Роботу присвячено найславетнішому центру культурної самобутності українців, загальновизнаній гончарській столиці України - Опішному. Проаналізовно місце та роль Опішного в українській історії та культурі. Детально висвітлено творчий доробок колективу видавництва "Українське народознавство", а також їх плани на майбутнє.

Висвітлено актуальні проблеми теорії громадянського суспільства у застосуванні до практики соціального розвитку у посткомуністичних суспільствах: Болгарії, Грузії, Польщі, Румунії, України. Розглянуто проблему ідентичності як кризу самоповаги у посткомуністичному просторі та питання збереження релігійної ідентичності за умов відкритого суспільства. Значну увагу приділено історії українського державотворення, проблемам української ментальності у контексті становлення громадянського суспільства, засадам соціального життя у поглядах українських просвітників тощо.

Проаналізовано особливості розвитку сучасного українського суспільства, що здійснює перехід до "великого суспільства", невід'ємною ознакою якого є дієздатне функціонування інститутів громадянського суспільства. Розглянуто зміст поняття "громадянське суспільство", концепції громадянського суспільства, його інституційний та духовно-інтелектуальний (соціальний) виміри.

Зроблено спробу дослідження європейського контексту, на тлі якого розгортається українська національна та громадянська історія. Здійснено порівняльно-історичний соціально-філософський аналіз розвитку громадянської і національної ідеї та форми їх історичного втілення - громадянського суспільства (від греко-римського світу, християнського середньовіччя до епохи Відродження, Нового часу та сучасних громадянських реалій) - в європейській та українській історії, а також виявлено на підставі цього зіставлення перспективи і контури формування громадянського суспільства й української нації.

Роботу присвячено проблемам правової держави і громадянського суспільства в їх історичному, загальносоціальному, духовному та правовому аспектах. Досить важливе місце відведено об'єктивним передумовам та історичній перспективі проголошення незалежності України як основи розбудови української правової держави. Детально проаналізовано соціальний та матеріальний виміри правової держави і громадянського суспільства, а також шляхи, засоби та методи досягнення головної мети - побудови реальної правової держави і справжнього громадянського суспільства на теренах незалежної України.

Розкриваються сутність і сенс ідеї громадянського суспільства як сфери недержавних суспільних інститутів і відносин, особливості його концепцій на різних етапах суспільно-політичного розвитку. Обгрунтовується політичний характер громадянського суспільства, аналізується його взаємозв'язок з правовою державою та особливості вияву при тоталітарних, авторитарних і демократичних режимах.

Розкрито різні аспекти усього комплексу гуманітарних знань, які відображають актуальні проблеми сучасного суспільного життя України та суспільствознавчої теорії. Висвітлено історичні, політичні, культурологічні засади виникнення та розвитку підприємництва в Україні, теоретико-методологічні (філософські) основи сучасної концепції ринку та ринкових відносин. Проаналізовано проблеми творчості та творчого потенціалу особистості в сучасному суспільстві, їх теоретико-практичні інтерпретації. Досліджено питання молодіжної субкультури, її всезростаючого впливу на процес соціалізації сучасного студентства, підвищення його готовності до професійної діяльності.

Висвітлено гідроекологічні проблеми ріки Тиси, найбільшої притоки Дунаю, яка охоплює все Українське Закарпаття, питання біорізноманітності водного середовища, а також процеси формування якості води. Особливу увагу приділено основним положенням Міжнародної програми з охорони та сталого використання ресурсів басейну Дунаю, зокрема, тієї частини, що стосується Тиси та інших приток, деяким загальним проблемам збереження біологічного різноманіття довкілля, які увійшли у Програму ООН з питань охорони навколишнього середовища.